Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №187/474/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/474/26 Провадження №1-кп/0187/79/26

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2026 р. Петриківський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за відсутності учасників судового провадження,

розглянувши в селищі Петриківка в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в залі судового засідання кримінальне провадження № 12026047250000007 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження смт. Петриківка Петриківського (нині Дніпровського) району Дніпропетровської області; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання та фактично проживає: АДРЕСА_1 ; освіта середня; офіційно працевлаштований в ТОВ «Євро Транс» на посаді водія; не одружений; паспорт громадянина України (картка) НОМЕР_1 виданий 15.09.2022; РНОКПП НОМЕР_2 ; в порядку ст. 89 КК України раніше не судимий;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України,-

Встановив:

28.02.2026, близько 15 години 30 хвилин, ОСОБА_3 (далі обвинувачений), перебуваючи на території АЗС, розташованої за адресою: вул. Народна 19-В селище Петриківка Дніпровського району Дніпропетровської області, де на ґрунті виниклих неприязних стосунків з неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі жертва, потерпілий), у нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень жертві. Діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи, що шляхом завдання удару по тілу людини, можливо спричинити їй тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, передбачаючи такі наслідки своїх дій та свідомо допускаючи їх настання, обвинувачений стоячи напроти жертви наніс йому два удари відкритою долонею правої руки в область обличчя. Не припиняючи свої злочинні дії, обвинувачений схопив лівою рукою за обличчя жертву та сильно стиснув його, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді лінійних саден в лівій виличній ділянці та в проекції нижньої щелепи праворуч, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Умисні дії обвинуваченого, які виразились у спричиненні умисних легких тілесних ушкоджень, кваліфікуються за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

До обвинувального акта, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані:

- письмова заява обвинуваченого, складена в присутності та підписана захисником адвокатом ОСОБА_5 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2174 від 19.07.2010) щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

- письмова заява законного представника жертви – ОСОБА_6 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначені заяви як сторони захисту, так і потерпілого, є усвідомленими, відповідають їх внутрішній волі, а їх процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на них.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, ступінь здійснення кримінального наміру, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, а також обставини, що підлягають встановленню відповідно до ст. 485 КПК України.

Особі, яка вчинила кримінальний проступок, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Судом встановлено, що обвинувачений вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком. Об`єктом посягання є здоров`я особи, а жертвою у справі є неповнолітня дитина, яка в силу віку перебуває у більш незахищеному стані порівняно з дорослими та потребує підвищеного рівня правового захисту.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд зазначає, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно (скарг на його поведінку не надходило), офіційно працевлаштований.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає визнання вини.

Обставини, що обтяжують покарання в межах пред`явленого обвинувачення судом не встановлені.

Вирішуючи питання про вид покарання, суд бере до уваги, що санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає альтернативні види покарань: штраф, громадські роботи або виправні роботи.

Незважаючи на наявність офіційного працевлаштування та визнання вини, враховуючи характер вчиненого діяння, його соціальні наслідки та об`єкт посягання - недоторканність дитини, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе лише шляхом призначення покарання у виді громадських робіт. На переконання суду, саме цей вид покарання, що полягає у виконанні суспільно корисних робіт у вільний від основної роботи час, сприятиме усвідомленню винним правил соціального співіснування, забезпечить належний виховний вплив та відповідатиме принципам справедливості й достатності покарання.

Матеріали справи не містять відомостей про наявність у обвинуваченого інвалідності першої або другої групи, що відповідно до ст. 56 КК України перешкоджало б призначенню цього виду покарання. Наявність офіційного місця роботи не є перешкодою для відбування громадських робіт.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді громадських робіт у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією інкримінованої статті.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Речові докази у справі відсутні.

Процесуальні витрати також відсутні.

Керуючись ст. ст. 369, 371-374, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 60 (шістдесят) годин.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1