Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №171/1721/24 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 171/1721/24

Номер провадження 2/184/51/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді – Томаш В.І., за участю секретаря судових засідань – Михайлової Т.В., розглянувши у м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Галайдюк Федосій Іванович до ОСОБА_2 , третя особа – Орган опіки та піклування виконкому Зеленодольської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області «про позбавлення матері дитини батьківських прав», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав свою співмешканку ОСОБА_2 відносно їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову посилається на те, що з літа 2019 року до літа 2023 року він проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з відповідачкою у його будинку за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачка народила сина ОСОБА_3 . В свідоцтві про народження дитини він записаний батьком. Оскільки відповідачка на протязі усього часу їхнього спільного проживання мала схильність систематично без пояснення причин на декілька днів і навіть місяців відлучатися з дому у своїх особистих справах, догляд за малолітньою дитиною йому допомагала здійснювати його мати, яка є пенсіонеркою, проживає окремо від них. Інколи відповідачка зникала з дому разом із сином на тривалий час. Він сварився з нею через таку її поведінку, звертався навіть до місцевого відділення поліції із заявою про неналежне виконання нею своїх батьківських обов`язків, на неї навіть складався протокол про адміністративне правопорушення (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей), однак Апостолівський райсуд у її діях не встановив факт правопорушення і своєю постановою від 30.11.2022 року (справа №171/1244/22) справу закрив. Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 23.12.2023 року (справа №171/2098/23 суддя Томаш В.І.) із співмешканки за його заявою були стягнуті аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини зі всіх видів її заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання даної позовної заяви до суду, тобто з 05.09.2023 року до досягнення дитиною повноліття. Виконавчий лист він подав до відповідного органу для примусового виконання. Рік тому відповідачка в черговий раз пішла з дому, залишивши дитину без свого нагляду та піклування. Вона у такий спосіб ухиляється від виконання своїх материнських (батьківських) обов`язків по вихованню сина, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не цікавиться його навчанням, не готує його до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не спілкується з ним хоча має таку можливість; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання ним освіти. З цих підстав просить суд позбавити відповідачку батьківських прав відносно їхнього неповнолітнього сина.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, представник надав заяву, в якій просить суд розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, про час та місце розгляду була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив не надала.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав заяву та висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги необґрунтовані, не знайшли своє підтвердження та не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є: батько – ОСОБА_1 йовичта мати – ОСОБА_2 (а.с.9).

Згідно довідки №327 від 18.08.2023 року про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, наданого виконкомом Зеленодольської міської ради с. Велика Костромка, за адресою – с. Велика Костромка зареєстровані: ОСОБА_1 йович та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Згідно заочного рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області (справа №171/2098/23) від 25.12.2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 йовичааліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини зі всіх видів її заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання даної позовної заяви до суду, тобто з 05.09.2023 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.10).

Згідно характеристики на ОСОБА_2 , наданої старостою Великокостромського старостинського округу за №26/04-03 від 25.04.2024 року, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_1 та неповнолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 неодноразово залишала на тривалий час неповнолітнього сина на чоловіка та його матір, ОСОБА_4 , виїжджала з села в невідомому напрямку, не повертаючись додому протягом одного-двох місяців. Декілька разів ОСОБА_5 забирала з собою й сина, не повідомляючи про це чоловіка. Представники Нацполіції повідомляли до Великокостромського старостинського округу про її місцезнаходження та повертали дитину батькові. Наданий час місцезнаходження ОСОБА_2 невідомо. Її син, неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживає разом з батьком ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_4 (а.с.11).

Згідно характеристики на ОСОБА_1 , наданої старостою Великокостромського старостинського округу за №27/04-03 від 25.04.2024 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але на даний час фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (в будинку своєї матері). ОСОБА_1 працює в ДТЕК Криворізька ТЕС, через що вихованням та доглядом його сина ОСОБА_6 , в робочий час батька, займається бабуся - ОСОБА_4 . В будинку створені належні умови для проживання всіх членів родини. У дитини є спальне місце, іграшки, достатньо одягу, продуктів харчування. ОСОБА_1 турботливий батько та син. Постійно проводить свій вільний від роботи час з сином та матір`ю. Дитина відвідує дошкільну групу Великокостромської гімназії (онлайн). На адмінкомісіях при виконкомі Зеленодольської міської ради в с. Велика Костромка не розглядався. Скарг та звернень протягом останніх трьох місяців по відношенню до ОСОБА_1 в старостат с. Велика Костромка не надходило (а.с.12).

Згідно Акту обстеження умов проживання від 25.04.2024 року, за адресою - АДРЕСА_3 умови проживання задовільні, в будинку в наявності всі необхідні меблі та побутова техніка, газове опалення, електропостачання. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: для дитини облаштовано окреме спальне місце, місце для ігор, в наявності одяг та взуття відповідно до сезону. За даною адресою проживають: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати з родиною не проживає понад сім місяців, вихованням дитини займається батько. При відсутності батька (працює Криворізька ТЕС) за хлопчиком доглядає бабуся (а.с.13).

У висновку органу опіки та піклування виконкому Зеленодольської міської ради №27/06-03 від 16.03.2026 року про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 вказано, що органу опіки та піклування дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітнього синаОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановивши фактичні обставини, суд керується наступним.

Згідно ст. 164 СК України, один з батьків може бути позбавлений батьківських прав, якщо буде встановлено, що він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованні дитини.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до Постанови пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» з наступними змінами, позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Разом з тим, суд зауважує, що доводи позивача, викладені ним в позовній заяві щодо невиконання відповідачкою батьківських обов`язків щодо утримання та виховання їх малолітньої дитини не може слугувати єдиною та достатньою підставою для позбавлення її батьківських прав відносно сина, оскільки, виключний перелік підстав для позбавлення батьківських прав визначено у ч. 1 ст. 164 СК України.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі вищенаведеного суд вказує на те, що позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2 ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно дитини в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи матері, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позивачем не доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, а не збіг життєвих обставин, які склалися навколо неї: необізнаність, відсутність матеріальних коштів для утримання дитини, відсутність підтримки рідних та належного супроводу соціальних служб, тощо.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

При цьому суд виходить з того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а позивачем належних та допустимих доказів ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, які б були законною підставою для позбавлення її батьківських прав, не надано.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав відповідача відносно неповнолітнього сина не забезпечуватиме інтересів самої дитини, оскільки позивач не довів, та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення матері по відношенню до дитини батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачкою від виконання батьківських обов`язків відносно дитини.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому вважає за необхідне у позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 264-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, ст.164 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Галайдюк Федосій Іванович до ОСОБА_2 , третя особа – Орган опіки та піклування виконкому Зеленодольської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області «про позбавлення матері дитини батьківських прав» - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.03.2026 року.

Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш