Вирок від 12 березня 2026 р. у справі №742/15/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/295/26

Єдиний унікальний № 742/15/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Прилуки матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025275420000340 від 01.11.2025 р., за обвинуваченням:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця м. Прилуки, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, ФОП, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-20.12.2024 р. вироком Прилуцького міськрайонного суду в Чернігівській області за ч.1 ст.309 КК України у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 роки

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України

за участі сторін кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

захисник - ОСОБА_5 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

УСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

1.1 ОСОБА_3 , будучи раніше засудженим 20.12.2024 р. Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ч.1 ст.309 КК України до пробаційного нагляду строком на 2 роки, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий злочин аналогічного характеру за наступних обставин.

1.2 ОСОБА_3 у не встановлений судовим розглядом дати та часу, але не пізніше листопада 2025 року, перебуваючи за місцем власного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , знайшов на території домогосподарства за городом, дикоростучі рослини коноплі, які сприймав як наркотичні засоби, зірвав їх та переніс в господарче приміщення за місцем проживання.

Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел на виготовлення наркотичної речовини із наявних у нього інгредієнтів рослинного походження, шляхом висушування та часткового подрібнення виготовив наркотичний засіб канабіс, який незаконно зберігав в господарському приміщенні на території свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без мети збуту, з метою власного вживання

1.3 14.11.2025 р. в період часу з 06 год. 59 хв. по 07 год.54 хв. під час проведення на підставі ухвали слідчого судді обшуку господарства за місцем проживання ОСОБА_3 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції було виявлено та вилучено подрібнену речовину рослинного походження та пристрій для куріння з нашаруванням речовини з явними ознаками екстракту канабіса.

1.4 Згідно висновку експерта №CE-19/125-25/15918- НЗПРАП від 24.11.2025 р. надана на дослідження речовина рослинного походження, що міститься всередині полімерного пакета, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 3,332 г.

Згідно висновку експерта №CE-19/125-25/15916- НЗПРАП від 21.11.2025 р. надана на експертизу речовина рослинного походження є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 3,880 г. Надане на експертизу насіння є дозрілим насінням рослин роду коноплі (Cannabis).

Згідно висновку експерта №CE-19/125-25/15917- НЗПРАП від 27.11.2025 р. надана на експертизу частково подрібнена речовина рослинного походження, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 27,986г.

Також згідно висновку експерта №CE-19/125-25/15915- НЗПРАП від 27.11.2025, речовина яка нашарована на поверхнях наданого дослідження предмета- носія містить у своєму складі наркотичний засіб обіг якого обмежено - екстракт канабісу масою 0,4622г.

Загальна маса вилученого наркотичного засобу- канабісу в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , становить - 35,198 г, який останній зберігав для власних потреб, без мети збуту.

1.5 Вказаними діями, які виразились у незаконному зберіганні наркотичних засобів, будучи особою засудженою протягом року за цією статтею, без мети збуту, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України.

ІІ. Позиція прокурора та показання обвинуваченого.

2.1 Прокурор підтримав обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті, просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, визнати обставину, яка пом`якшує покарання – позитивну характеристику обвинуваченого, та призначити йому покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті.

2.2 У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, визнав та надав суду показання про те, що влітку 2025 року на присадибній ділянці за місцем свого проживання у м. Прилуки помітив дикоростучі рослини коноплі. З метою очищення території та запобігання їх повторному проростанню, він вирішив їх знищити шляхом виривання з коренем. Вирвані рослини обвинувачений залишив на землі на території домогосподарства за місцем проживання, не маючи наміру їх використовувати.

Однак згодом, змінивши свій задум, ОСОБА_3 повернувся до місця, де залишив вирвані рослини, зірвав з них листя та переніс його до господарської будівлі (сараю). Там, шляхом природнього висушування та механічного подрібнення, він завершив процес виготовлення готового до вживання наркотичного засобу - канабісу, який став зберігати у приміщенні сараю для особистих потреб.

Обвинувачений підтвердив обставини проведення обшуку 14.11.2025 р. в господарській будівлі, під час якого працівниками поліції було виявлено та вилучено вказану речовину, насіння коноплі та пристрій для куріння. У скоєному розкаювався, засудив свою поведінку та запевнив суд у остаточному намірі змінити спосіб життя.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази.

3.1 Сторонами процесу не заявлялось клопотань про допит безпосередньо судом в судовому засіданні будь-яких інших осіб як свідків на підтвердження або спростування пред`явленого обвинувачення.

3.2 Стороною обвинувачення в обґрунтування доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, надані наступні досліджені в судовому засіданні документи та докази:

3.2.1 Витяг з ЄРДР № 12025275420000340 від 01.11.2025 р., яким підтверджується внесення дізнавачем Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області відомостей про кримінальне правопорушення за ч.1 ст.309 КК України та початок досудового розслідування відповідно до вимог ст.214 КПК України.

3.2.2 Постановою прокурора від 29.12.2025 р. підтверджується перекваліфікація кримінального правопорушення з ч.1 ст.309 КК України на ч.2 ст.309 КК України.

3.2.3 Згідно протоколу обшуку від 14.11.2025 р. місця фактичного проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено пристрій для куріння та речовину рослинного походження зеленого кольору.

Обвинувачений ОСОБА_3 під час проведення обшуку він не чинив перешкод працівникам поліції, визнав факт вживання канабісу шляхом куріння та добровільно вказав на місце зберігання пристрою для куріння і два місця зберігання частини виготовленого ним наркотичного засобу. Ще одне місце зберігання канабісу було самостійно виявлено поліцейськими в ході подальшого обстеження приміщення господарської будівлі.

ОСОБА_3 заперечував факт цілеспрямованого вирощування рослин коноплі на території домоволодіння, стверджуючи, що вони виросли самосівом як дикорослі. Свої дії щодо виготовлення та зберігання канабісу обвинувачений мотивував власним переконанням у його заспокійливій дії на організм, зазначивши, що вживав його для особистих потреб як менш шкідливу, на його думку, альтернативу алкоголю.

3.2.4 Вилучений під час обшуку пристрій для куріння та речовину рослинного походження зеленого кольору, з огляду на їх відповідність критеріям встановленим ст.98 КПК України, постановами дізнавача від 22.11.2025, 25.11.2025 р. та 26.11.2025 р. визнано речовими доказами та визначено їх місця зберігання.

3.2.5 Правомірність підстав для проведення обшуку підтверджується ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11.11.2025 р. та не оспорюється стороною захисту.

3.2.6 Згідно висновку експерта №СЕ-19/125-25/15918-НЗПРАП від 24.11.2025 р., вилучена під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 речовина рослинного походження є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 3,332 г. Надане на дослідження насіння є дозрілим насінням рослин роду коноплі, яке до наркотичних засобів не відноситься.

3.2.7 Згідно висновку експерта №СЕ-19/125-25/15916-НЗПРАП від 21.11.2025 р., вилучена під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 частково подрібнена речовина рослинного походження є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 3,880 г. Надане на дослідження насіння є дозрілим насінням рослин роду коноплі, яке до наркотичних засобів не відноситься.

3.2.8 Згідно висновку експерта №СЕ-19/125-25/15917-НЗПРАП від 27.11.2025 р., вилучена під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 речовина рослинного походження є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 27,986 г.

3.2.9 Згідно висновку експерта №СЕ-19/125-25/15915-НЗПРАП від 24.11.2025 р., речовина, яка нашарована на поверхнях вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 носія, містить у своєму складі наркотичній засіб, обіг якого обмежено – екстракт канабісу. Маса екстракту канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 0,4622 г.

3.2.10 Письмові докази, що містять характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме: паспорт громадянина України, формально позитивну характеристику за місцем проживання, вирок Прилуцького міськрайонного суду від 20.12.2024 р., вимогу УІАП ГУНП в Чернігівській області, довідки про не перебування на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога

3.2.11 Процесуальні документи в підтвердження повноважень групи дізнавачів, прокурорів та захисника.

ІV. Оцінка Суду.

4.1 Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення надано докази, які були досліджені в судовому засіданні.

4.2 В свою чергу, обвинувачений в присутності захисника підтвердив факт незаконного зберігання наркотичних засобів за місцем свого проживання, не оспорював належність та допустимість досліджених у судовому засіданні доказів.

4.3 Враховуючи показання обвинуваченого, надані в присутності захисника, які співвідносяться з пред`явленим обвинуваченням, та узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні доказами, суд вважає, що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_3 у незаконному зберіганні наркотичних засобів, будучи особою засудженою протягом року за цією статтею, без мети збуту, знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду, а відтак його дії кваліфікує за ч.2 ст.309 КК України.

V. Призначення покарання.

5.1 Аналізуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання у його діях «щирого каяття» як обставини, що пом`якшує покарання (ст. 66 КК України), виходячи з наступних міркувань.

Суд зазначає, що визнання обвинуваченим провини є суто формальним актом констатації його участі у вчиненні злочину. Натомість щире каяття - це глибока суб`єктивна категорія, яка передбачає не лише визнання фактів (об`єктивної сторони), а й внутрішню зміну ставлення до вчиненого зла. Каяття - це акт самоосуду, за якого особа визнає правомірність соціальної заборони, яку вона порушила.

У судовому засіданні ОСОБА_3 , попри визнання фактів зберігання канабісу, висловив переконання у «нормальності» його вживання, мотивуючи це заспокійливим ефектом, аналогічні пояснення від надавав і під час проведення обшуку. Такі твердження прямо свідчать про те, що обвинувачений не вважає свої дії суспільно небезпечними, його позиція є виправданням власної протиправної поведінки, а не її засудженням. Щире каяття має бути спрямоване на усунення наслідків скоєного та внутрішню готовність особи до виправлення. У конкретному випадку визнання обвинуваченим своєї вини було зумовлене виключно беззаперечністю зібраних доказів (виявлення наркотиків під час обшуку) та бажанням отримати менш суворе покарання.

Оскільки ОСОБА_3 продовжує дотримуватися суб`єктивної думки про прийнятність порушення закону задля власного комфорту («заспокоєння»), тобто останній фактично виправдовує свій вчинок особистими потребами, суд не вбачає в його діях ознак щирого каяття.

Відсутні також підстави вважати, що ОСОБА_3 активно сприяв розкриттю злочину, оскільки останнє місце зберігання ним канабісу було виявлено правоохоронцями самостійно, попри завіряння останнього в протилежному. Така поведінка ОСОБА_3 свідчить про його намагання приховати обсяг незаконно виготовленої речовини та виключає наявність ознак активного і добросовісного співробітництва зі слідством.

5.2 Щодо характеристики ОСОБА_3 за місцем його проживання, суд зазначає наступне. Аргументи прокурора про доцільність визнання даної характеристики обставиною, яка пом`якшує покарання, є непереконливими. Вказана характеристика за своїм змістом є абсолютно нейтральною, не містить відомостей про особливі заслуги, виняткову суспільно корисну працю чи інші дані, які б свідчили про високий рівень соціальної відповідальності особи. Нейтральна характеристика лише фіксує відсутність скарг та порушень громадського порядку, що є нормою поведінки, а не підставою для пом`якшення відповідальності.

Враховуючи вище викладене, характеристику обвинуваченого за місцем проживання судом буде враховано лише як обставину, що характеризує особу винуватого (ст.65 КК України). Підстав для визнання або ж врахування інших обставин такими, що пом`якшують покарання, з огляду на конкретні обставини справи, суд не вбачає.

5.3 Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

5.4. Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.ст.65-67 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст.12 КК України, є нетяжким злочином;

- фактичні обставини скоєного злочину (час, місце, спосіб, мотиви, наслідки скоєного злочину, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення,);

- особу обвинуваченого (загально-соціальні дані): вік, освіту та стан здоров`я, сімейний стан, працевлаштованого, формально-позитивну характеристику за місцем проживання;

- раніше судимого та відсутність відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності;

- не перебування обвинуваченого на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога;

- відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання;

- позицію прокурора, який наполягав на призначенні обвинуваченому покарання у виді у виді штрафу та думку сторони захисту щодо виду та міри покарання.

5.5 Визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Ефективність покарання безпосередньо залежить від диференційованого впливу на засудженого, а обсяг кари має бути доцільним і залежати не тільки від тяжкості злочину, але й від загально-соціальних відомостей про винну особу.

5.6В судовому засіданні під час допиту ОСОБА_3 встановлено, що останній мав наміри саме знищити дикоростучі рослини коноплі з присадибної ділянки, проте фактичне перенесення листя в сарай та його подрібнення повністю нівелюють цю версію. Суд зазначає, що відокремлення листя, його перенесення до господарського приміщення, висушування та подрібнення свідчать про наявність у обвинуваченого стійкого та прямого умислу на виготовлення наркотичного засобу. Тобто, ОСОБА_3 , маючи можливість і обов`язок остаточно знищити рослини коноплі, свідомо обрав шлях їх збереження та переробки, що свідчить про пріоритет особистого задоволення над вимогами закону.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_3 , будучи раніше засуджений за аналогічний злочин та перебуваючи під пробаційним наглядом, протягом нетривалого часу (менше одного року) знову вчинив умисний злочин у сфері обігу наркотичних засобів. Вказане свідчить про те, що попереднє покарання, не пов`язане з позбавленням волі, не досягло своєї мети, не стримало обвинуваченого від вчинення нового злочину та не сприяло його виправленню.

5.7 Окремо суд звертає увагу на факт зберігання обвинуваченим насіння коноплі, а також розосередження виготовленого канабісу в різних місцях господарської будівлі. Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про далекоглядність намірів ОСОБА_3 , наявність у нього чіткого плану щодо приховування наркотичного засобу від можливого виявлення та прагнення забезпечити себе ресурсом для сталого використання у майбутньому.

На переконання суду, виокремлення насіннєвого матеріалу та створення кількох місць зберігання вказує на потенційну готовність особи до відновлення повного циклу поводження з наркотиковмісними рослинами (від вирощування до споживання), що остаточно спростовує твердження про випадковий, спонтанний чи одноразовий характер його протиправних дій.

5.8 Враховуючи вище викладене, з урахуванням фактичних обставин злочину та особи обвинуваченого, відсутність стійких соціальних зв`язків, ставленням обвинуваченого до куріння канабісу як до «норми» та засобу «заспокоєння», суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання у мінімальній межі санкції інкримінованої статті у виді позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд вважає, що ОСОБА_3 виявив небажання ставати на шлях виправлення, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку та системний характер його протиправної поведінки.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_3 був засуджений 20.12.2024 р. вироком Прилуцького міськрайонного суду в Чернігівській області за ч.1 ст.309 КК України у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 роки, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.71 КК України та частково приєднати не відбуте покарання, виходячи із співвідношення, визначеного підпунктом «а-1» п.1 ч.1 ст.72 КК України, відповідно до якого одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.

5.9 Суд вважає, що призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу, яке запропоновано прокурором, за вище наведених обставин не забезпечить досягнення мети його призначення, яка визначена ч.2 ст.50 КК України, та суперечитиме принципам невідворотності та індивідуалізації покарання.

Стала антисоціальна позиція обвинуваченого та відсутність у нього реальної внутрішньої трансформації підтверджується також і тим фактом, що в обвинувальному акті взагалі не було зазначено обставин, які пом`якшують покарання, що вказує на суперечливість позиції сторони обвинувачення щодо доцільності застосування мінімально суворої санкції.

5.10 Суд критично оцінює доводи захисника про доцільність призначення штрафу. Сама по собі наявність такого виду покарання у санкції статті не є безумовною підставою для його застосування без урахування особи винного. На переконання суду, запропонована захистом міра покарання не відповідає ступеню соціальної деформації обвинуваченого, який продемонстрував свідоме ігнорування законодавчих заборон заради власного побутового комфорту, незважаючи на проведені пробаційні заходи.

Вказане свідчить про стійку антисоціальну установку ОСОБА_3 та його організований підхід до зберігання заборонених речовин, що робить призначення штрафу завідомо недостатнім для досягнення мети виправлення.

5.11 Суд особливо звертає увагу, що обвинувачений є працездатною особою, зареєстрований як фізична особа-підприємець (ФОП), що свідчить про наявність у нього інтелектуальних та вольових якостей, достатніх для здійснення самостійної господарської діяльності та розуміння правових наслідків своїх дій. Наявність стабільного соціального статусу (працевлаштування) у даному випадку не виступає стримуючим фактором, а навпаки - підкреслює, що вчинення злочину було не наслідком життєвої скрути, а результатом свідомого вибору.

Застосування суто майнового стягнення до особи, яка вже відбувала покарання, не пов`язане з позбавленням волі, та не змінила своєї поведінки, створить у засудженого ілюзію безкарності. Враховуючи рецидив аналогічних дій протягом короткого проміжку часу, лише ізоляція особи від суспільства зможе забезпечити реалізацію принципів невідворотності та справедливості покарання, а також запобігти вчиненню нових злочинів. Штраф у даній ситуації не виконуватиме превентивної функції, та буде завідомо недостатнім для виправлення обвинуваченого.

5.12 Оскільки обвинувачений вчинив новий злочин під час відбування покарання у виді пробаційного нагляду за попереднім вироком Прилуцького міськрайонного суду від 20.12.2024 р., остаточне покарання має бути призначене на підставі ст. 71 КК України за правилами складання покарань.

Згідно з положеннями п.п.«а-1» п.1 ч.1 ст.72 КК України, при складанні покарань за сукупністю вироків одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.

5.13 Враховуючи, що ОСОБА_3 на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин у сфері обігу наркотичних засобів протягом року після попереднього засудження, суд вважає за необхідне до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

6.1 Рішення щодо речових доказів необхідно прийняти відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі за проведення експертизи в розмірі 7131 грн 20 коп., з огляду на вимоги ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в повному обсязі.

6.2 Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.

Керуючись ст.ст.370,373,374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань за даним вироком та за вироком Прилуцького міськрайонного суду від 20.12.2024 р. за яким ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки, виходячи із співвідношення, визначеного підпунктом «а-1» п.1 ч.1 ст.72 КК України, відповідно до якого одному дню позбавлення волі відповідає два дня пробаційного нагляду, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 1 (року) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати пов`язані із залученням експертів в сумі 7131 грн 20 коп.

Речові докази: пристрій для куріння та наркотичний засіб – канабіс, що передані на зберігання до камери збереження речових доказів Прилуцького РВП – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1