Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №688/4987/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 688/4987/25

Провадження № 33/820/47/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретарів судового засідання Жураківського В.А., Плюти В.С., захисника Кушнірука В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Хмельницькому, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Кушнірука В.М. на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2025,

в с т а н о в и л а:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

За постановою суду 05 жовтня 2025 року близько 18 год 21 хв, ОСОБА_1 , в м. Шепетівка, по вул. Судилківська, буд. 181, керував транспортним засобом марки FIAT DUCATO, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці; порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі КНП Шепетівська багатопрофільна лікарня у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 – адвокат Кушнірук В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, провадження у справі закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вважає постанову незаконною та необґрунтованою. Апелянт зазначає, що висновок лікаря про те, що ОСОБА_1 відмовився від обстеження відсутній. Сторона захисту стверджує, що судом після дослідження відеозапису, було встановлено, що ОСОБА_1 не відмовлявся від обстеження, а навпаки був готовий надати для лабораторного дослідження любий біологічний матеріал. Апелянт вважає, що з відеозапису видно, що добровільно без будь-якого примусу ОСОБА_1 дає згоду на його обстеження в лікарні на предмет наркотичного сп`яніння, саме працівником поліції, на свій розсуд, було визначено, що ОСОБА_1 відмовився від обстеження. Таким чином, працівник поліції в порушення вимог Інструкції та «Порядку відбору від живих осіб зразків біологічного матеріалу, поводження з ними та організація токсикологічних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» зробив висновок, що ОСОБА_1 відмовився від медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Заслухавши доповідь судді, захисника Кушнірука В.М., на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами поданої апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що даних вимог закону місцевим судом дотримано не було, виходячи з наступного.

Так, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції зазначив, що його вина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 474438 від 05 жовтня 2025 року;

- направленням на огляд водія транспортного з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакції до КНП «Шепетівська БПЛ» від 05 жовтня 2025 року;

- відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції місця події від 05 жовтня 2025 року, з якого вбачається відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Вказані висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.

Відповідно до ч. 2-6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Пунктами 2 та 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року №1452/735 визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Дослідивши матеріали справи та відеозапис з боді-камер поліцейських, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, п.2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України, передбачена відповідальність ст.130 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за відмову настає у разі умисного ухилення від процедури огляду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 виявив згоду на огляд та прибув з поліцейськими до закладу охорони здоров`я. Факт неможливості проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння- сечовипускання, в короткий проміжок часу, він пояснив неможливістю за станом здоров`я, зумовлений наявною у нього травмою хребта (що підтверджується медичною документацією, долученою до матеріалів адміністративної справи), а отже, не є проявом волі на відмову від огляду.

В такому випадку поліцейський мав зафіксувати це не як "відмову", а як неможливість проведення процедури в обраний спосіб. Поліцейський помилково інтерпретував фізіологічну затримку водія, як категоричну відмову.

Відповідно до п. 12 Розділу ІІ та п. 7 Розділу ІІІ спільної Інструкції МВС та МОЗ України(Інструкція № 1452/735), у разі неможливості взяття зразка одного біологічного середовища, лікар зобов`язаний запропонувати надати інший (слина, кров).

Разом з тим відеоматеріали справи не містять доказів того, що лікар був присутній при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, що йому лікарем було запропоновано альтернативні методи дослідження, після повідомлення водієм про фізіологічну проблему. Крім того, лікарем не проведено повний клінічний огляд (зіниці, координація, мова), що є обов`язковим етапом огляду.

Висновок про стан сп`яніння або про "відмову" має робити лікар після повного медичного обстеження. Якщо лікар не проводив клінічний огляд (зіниці, реакція, координація, мова) і не зафіксував це в Акті медичного огляду, процедура вважається неповною.

Навіть за відсутності сечі, лікар зобов`язаний провести клінічний огляд: перевірити реакцію зіниць, координацію рухів, мову, пульс тощо.

Відповідно до повідомлення КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня від 19.02.2026 ОСОБА_1 05 жовтня 2025 не звертався в медичний заклад для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння.

За наведених обставин, апеляційний суд дійшов висновку про грубе порушення поліцейськими проведення ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі.

Оскільки поліцейський кваліфікував фізіологічну неможливість ОСОБА_1 як "відмову", без належного медичного висновку лікаря про ухилення, викладенні в протоколі про адміністративне правопорушення фактичні обставини вчинення ним порушення п.2.5 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не підтверджується належними та допустимими доказами.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Дослідженими в ході апеляційного розгляду доказами «поза розумним сумнівом» не доведено, що ОСОБА_1 вчинив вказане правопорушення.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності, зокрема, складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, оскаржувана постанова місцевого суду стосовно ОСОБА_1 підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Кушнірука В.М. задовольнити.

Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2025 стосовно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Л.М.Кулеша