Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №608/559/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року Справа № 608/559/26

Номер провадження2-а/608/85/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в письмовому провадженні справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Хованець А. І. звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі. В позові вказав, що постановою №393 від 14 лютого 2025 року про адміністративне правопорушення, винесеною т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , його ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 гривень.

Відповідно до даної постанови, 14 лютого 2026 року близько 15:20 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення персональних даних. Під час звірки персональних даних було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 та являється порушником військового обліку, так як не уточнив вчасно облікових даних та не проходив військово-лікарську комісію (медичний огляд).

ОСОБА_1 вважає оскаржувану постанову неправомірною через недотримання вимог чинного законодавства та недостатність доказів вчиненого правопорушення, оскільки, оскаржувана постанова не містить посилання на будь-які докази, на яких ґрунтується висновок уповноваженої особи про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Зазначає, що станом на день складання постанови № 393 йому виповнилося 60 років, що є граничним віком перебування на військовій службі для військовослужбовців.

Крім вище наведеного в позовній заяві, позивач посилається на пропущення відповідачем строків притягнення до адміністративної відповідальності. Зазначає, що відповідно до мобілізаційного законодавства до 16 липня 2024 всі військовозобов`язані повинні були оновити свої дані в «Резерв+», ЦНАП або особисто в ТЦК. За порушення цієї вимоги було передбачено штраф у розмірі 17 тисяч гривень згідно зі статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 7 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення під час воєнного стану може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, однак не пізніше одного року з дня вчинення.

Отже, після 17 липня 2025 року штрафи за несвоєчасне оновлення даних уже не можуть накладатися через сплив терміну притягнення до адміністративної відповідальності.

Позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №393 від 14 лютого 2026 року, провадження у даній справі закрити. Також просить стягнути судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1331,50 гривень та витрат на правничу допомогу в розмірі 10 200 гривень.

Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, згідно з яким просить у позові ОСОБА_1 відмовити.

В відзиві зазначено, що ОСОБА_1 повинен був самостійно звернутися в ТЦК для уточнення військово-облікових даних та пройти ВЛК протягом 60 днів з набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації. Таким чином, постанова № 393 від 14.02.2026 винесена на законних підставах та не підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, представник відповідача просить відмовити у її задоволенні, оскільки їх розмір необґрунтований, завищений та не співмірний зі складністю справи та обсягом виконаних робіт адвокатом.

Представником позивача адвокатом Хованцем А. І. подано відповідь на відзив, згідно з яким відзив на позов вважає формальним та таким, що не містить належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП. Відповідачем не правильно здійснено юридичну кваліфікацію дій позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Хованець А. І. в судове засідання не з`явилися, подали письмову заяву, в якій просять розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги підтримують повністю, просять задоволити

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив розгляд справи проводити у його відсутності. У задоволенні позову просить відмовити.

Оскільки, всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до вимог ч.4 ст. 229 КАС України.

Розгляд справи проводиться за правилами письмового провадження, що передбачено ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши позовну заяву та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких мотивів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно зі ст. 280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 245 зазначеного Кодексу, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.

Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ст. ст. 245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Судом встановлено, що 14.02.2026 старшим офіцером мобілізаційного відділу капітаном ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення №131 та постановою №393 від 14 лютого 2026 року про адміністративне правопорушення, винесеною т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 гривень.

Відповідно до даної постанови, 14 лютого 2026 року близько 15:20 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення персональних даних. Під час звірки персональних даних було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 та являється порушником військового обліку, так як не уточнив вчасно облікових даних та не проходив військово-лікарську комісію (медичний огляд).

Суд враховує, що статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», відповідно до частин 1-3 статті 1 якого Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено загальну мобілізацію.

У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався указами Президента України, який діє на час розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Статтею 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Згідно частини 3 цієї статті - вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 235 КУпАП визначено, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно оскаржуваної постанови, ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що ОСОБА_1 не уточнив вчасно облікових даних та не проходив ВЛК.

Однак, суд зазначає, що на момент винесення постанови ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , виповнилося 60 років, що згідно законодавства є граничним віком перебування військовозобов`язаних на військовій службі.

Крім того, суд вважає, що оскаржувана постанова, винесена т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 без врахування вимог ч.9 ст. 38 та п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, що є грубим процесуальним порушенням.

Так, відповідно до ч.9 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Тобто, за приписами наведеної вище правової норми початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

18 травня 2024 року набрав чинності Закон № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».

Згідно з його нормами, всі військовозобов`язані, призовники та резервісти мали 60 днів на оновлення даних. 60 днів, починаючи з 18 травня закінчувалися 16 липня 2024 року.

Суд звертає увагу, що при застосуванні приписів частини 9 статті 38 КУпАП першочерговим є питання щодо того чи не закінчився 3-місячний строк з дня виявлення порушення. Якщо ж такий 3-місячний строк не закінчився, то слід з`ясувати чи не закінчився річний строк з дня вчинення порушення, що є безумовною перешкодою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, застосування річного строку передбаченого частиною 9 статті 38 КУпАП може бути актуальним в тому випадку коли з дня вчинення порушення пройшло більше 1 року, безвідносно до того чи уже закінчився чи не закінчився 3-місячний строк з дня виявлення порушення.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

При цьому, суд зазначає, що оскільки за приписами пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, тому не підлягають дослідженню питання щодо наявності/відсутності доказів вини особи у вчиненні порушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

Суд враховує, що відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, враховуючи наведені норми закону, постанова №393 від 14 лютого 2026 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач, при подачі позову до суду, сплатив судовий збір у сумі 1331,50 гривень, згідно квитанції до платіжної інструкції Чортківського віділення № 62 АТ «Асвіо Банк» № 041810070 від 18.02.2026.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, судовий збір за подання адміністративного позову складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень. Тобто, позивач сплатив зайвих 665,60 гривень.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На виконання вимог Закону позивачу слід повернути суму зайво сплаченого судового збору в розмірі 665,60 гривень.

Інша частина сплаченого судового збору (665,60 грн) підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження судових витрат понесених на правничу допомогу представник позивача адвокат Хованець А. І. надав ордер на надання правничої допомоги від 19.02.2026, Розрахунок сум витрат Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Форс-Мажор» (м. Чернівці), які позивач поніс у зв`язку з розглядом даної справи від 04.03.2026 на загальну суму 10 200 гривень, Акт виконаних робіт №INV-001573 від 04.03.2026 на суму 10 200 гривень, Рахунок №INV-001573 від 04.03.2026 на суму 10 200 гривень, квитанцію до платіжної інструкції Чортківського відділення №62 АТ «Асвіо Банк» №041810072 від 18.02.2026, згідно якої ОСОБА_1 сплатив Адвокатському об`єднанню «Юридична фірма «Форс-Мажор» 3000 гривень, квитанцію до платіжної інструкції Чортківського відділення №62 АТ «Асвіо Банк» №040410028 від 04.03.2026, згідно якої ОСОБА_1 сплатив Адвокатському об`єднанню «Юридична фірма «Форс-Мажор» 7200 гривень.

Враховуючи приписи ч. 5 ст.134 КАС України та клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу, суд вважає, що їх розмір дещо завищений, оскільки адвокат на надання юридичної допомоги витратив 3 години, в судових засіданнях особисто участі не приймав.

Тому, суд вважає можливим зменшити розмір витрат на правничу допомогу, стягнувши з відповідача в користь позивача 5000 гривень.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 38, 210, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 134, 139, 161, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задоволити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14 лютого 2026 року № 393 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмір 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, а провадження по справі закрити.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 37977599, що розташоване за адресою: поштовий індекс 46000, бульвар Шевченка, 39, м. Тернопіль, повернути зі спеціального фонду Державного бюджету України позивачу ОСОБА_1 , жителю АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви за квитанцією до платіжної інструкції Чортківського віділення №62 АТ «Асвіо Банк» №041810070 від 18.02.2026 на суму 1331,50 гривень, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат, понесених на правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного судучерез Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з оригіналом

Суддя: /підпис/

Рішення набрало законної сили «____» ________________року.

Оригінал рішення зберігається в матеріалах справи № 608/559/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано «_____»_______________року

Секретар: