Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №240/20924/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/20924/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції -Семенюк М.М.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

18 березня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Моніча Б.С. Білої Л.М. ,

секретаря судового засідання: Роїк Т. С.,

за участю:

представника позивача: Федіна Андрія Андрійовича

представника відповідача: Гур`янова Вячеслава Олександровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Представник позивача щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 в період з 19.01.2010 по 18.10.2019 здійснював підприємницьку діяльність та перебував на обліку в ГУ ДПС у Житомирській області.

ГУ ДПС у Житомирській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, за період з 01.01.2018 по 19.10.2019 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 19.10.2019, за результатами якої складено акт перевірки від 16.07.2024 № 16033/26-30-24-07/ НОМЕР_1 , згідно висновків якого встановленого порушення позивачем:

- пп.16.1.2, п.16.1 СТ.16, п.44.1 ст.44, п. 177.10 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-ІУ 481 (із змінами та доповненнями), а саме: не надання книги обліку доходів та витрат від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 19.10.2019;

- пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, пп. 49.18.5, п. 49.18 ст. 49, пп. 177.5.2. п.177.5, п. 177.11 ст. 177 ПКУ, щодо несвоєчасного подання ліквідаційної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік, подана 10.02.2020, (граничний строк подання - 01.11.2019);

- в порушення пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п. 177.2, пп. 177.4.5 п.177.4, п.177.10 ст.177, ПКУ, пп.5, пп.6 п.6 Порядку №481 ФОП ОСОБА_1 в періоді з 01.01.2018 по 19.10.2019 занижено оподатковуваний дохід на загальну суму 5 000,00 гри., завищено витрати безпосередньо пов`язані з отриманим доходом, на загальну суму 2 545 437,92 гри., що призвело до заниження в даному періоді чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 2 550 437,92 грн., в результаті чого було занижено податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 459 078,82 грн., в т.ч. за 2018 рік - 458 178,82 грн., за 2019 рік - 900,00 грн.;

- п.4 ч.2 ст.6 Закону України від 02 грудня 2010 року (із змінами та доповненнями) «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: несвоєчасне подання ліквідаційного Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік та Таблиця №1 - подано 10.02.2020 (граничний термін подання -01.11.2019);

- п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, ч.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-УІ із змінами та доповненнями встановлено заниження за період з 01.08.2015 по 31.08.2015 та з 01.04.2016 по 07.05.2019 суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу у розмірі 22,00% в з урахуванням максимальної величини, на загальну суму 135 765,25 грн., в тому числі: за 2018 рік в сумі 135 583,31 грн. та за 2019 рік 181,94 грн.;

- пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 п.202.1 ст.202, п.203.1 ст.203 ПКУ, ФОП ОСОБА_1 не подано податкову декларацію платника на додану вартість за листопад 2018 року, граничний термін подання -20.11.2018 та несвоєчасно подано податкову декларацію платника на додану вартість за грудень 2018 року, граничний термін подання - 21.01.2019, фактично подано 22.01.2019;

- пп. 16.1.2, пп. 16.1.12, п. 16.1 ст. 16, п.44.1, п.44.3, п.44.4, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85, п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, «в» п.200.4 ст.200 ПКУ, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, п. 6 розд. III, абзац 2 пп.5 п.4 p.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 встановлено заниження податку на додану вартість у сумі на загальну суму 395 445 грн. в тому числі по наступних податкових періодах січень 2018 у сумі 30323 гри., лютий 2018 в сумі 27 884 грн., березень 2018 в сумі 26 020 грн., квітень 2018 у сумі 45 936 грн., травень 2018 у сумі 27 932грн.,червень 2018 у сумі 32 024 грн., липень 20І8 у сумі 52 174 грн., серпень 2018 у сумі 75 433 грн., вересень 2018 у сумі 67 675 грн., жовтень 2018 у сумі 10 510 гри., грудень 2018 у сумі -467 грн., березень 2019 в сумі 834 грн., в результаті порушень викладених в п.2.6.2 розділу 2.6 цього акту перевірки;

- пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, пп.1.1 та пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, ФОП ОСОБА_1 в періоді з 01.01.2018 по 19.10.2019 занижено чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 2 550 437,92 грн., що призвело до заниження в даному періоді військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного року, в сумі 37 513,58 грн., в т.ч. за 2018 рік - 37 438,58 грн., за 2019 рік - 75,00 грн.;

- пп.16.1.7 п.16.1 ст.16, п.63.3 ст.63 ПКУ, п. 8.5 розділу VIII Наказу Міністерства Фінансів України «Про затвердження порядку обліку платників податків і зборів» від 09.12.2011 №1588 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 29.12.2011 №1562/20300 ФОП ОСОБА_1 не подано до Житомирської ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області «Повідомлення про об`єкти оподаткування» форми №20-ОПП з відображенням в ньому інформації з позначкою «6 - Закриття об`єкта оподаткування», (граничний термін подання 15.10.2019, фактично подано 29.01.2021);

- п.231.1, п.231.5 та п.231.6 ст. 231 ПКУ ФОП ОСОБА_2 несвоєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизні накладні за період з 01.01.2018 по 19.10.2019 на загальну суму акцизного податку 193,50 грн.;

- пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.250.2.ст.250 ПКУ податкові декларації з екологічного податку за період здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 до Житомирської ДПІ у терміни встановлені для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному кварталу не подавалися, (з 4 кварталу 2018 року по 3 квартал 2019 року);

- п.44.3 тап.44.5 ст.44, п.85.2 ст. 85, п.177.10 ст.177 ПКУ, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 для проведення документальної перевірки не надано документи, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

На підставі акта від 16.07.2024 № 16033/26-30-24-07/ НОМЕР_1 відповідачем 31.01.2024 прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 22.08.2024 № 0202992407, яким до ФОП ОСОБА_1 за порушення пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п.177.2, пп.177.4.5 п.177.4, п.177.10 ст.177, ПКУ, пп.5, пп.6 п.6 Порядку №481 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 573848,53 грн та застосовано штраф в сумі 573848,53 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 22.08.2024 № 0202952407 (т.1 а.с.84-85), яким до ФОП ОСОБА_1 за порушення пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст.164, пп.1.1 та пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 46891,98 грн та застосовано штраф в сумі 46891,98 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 22.08.2024 № 0203032407 (т.1 а.с.89-90), яким до ФОП ОСОБА_1 за порушення пп. 16.1.2, пп. 16.1.12, п. 16.1 ст. 16, п. 44.1, п. 44.3, п.44.4, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст. 85, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, «в» п.200.4 ст. 200 ПКУ, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, п. 6 розд. ІІІ, абзац 2 пп. 5 п.4 p.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 495931,25 грн та застосовано штраф в сумі 495931,25 грн;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 22.08.2024 № 0203012407, яким за період з 01.01.2019 по 31.12.2023 позивачу донараховано 135765,25 грн ЄСВ та застосовано штраф в сумі 67882,63 грн.

Відповідачем на підставі вищевказаного акту перевірки від 16.07.2024 прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.08.2024 № Ф-0203002407, відповідно до якої сума боргу становить 135765,25 грн.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом розгляду в даній справі є податкові повідомлення-рішення від 22.08.2024 № 0202992407, від 22.08.2024 № 0202952407, від 22.08.2024 № 0203032407, вимогу від 22.08.2024 № 0203002407, рішення від 22.08.2024 № 0203012407, які прийняті на підставі висновків акту перевірки від 16.07.2024 № 16033/26-30-24-07/ НОМЕР_1 , яким встановлено, що сума чистого оподаткованого доходу позивача за даними податкової декларації про майновий стан та доходу складає 2550437,92 грн з тих підстав, що позивачем на перевірку не було надано первинних документів, які б підтверджували понесені ним витрати на вказану суму.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Аргументуючи правильність прийняття спірних рішень, відповідач посилається на обставини, викладені в п. 1.7. акту перевірки (т. 1 а.с. 22), в якому зазначено, що фактично в період з 01.01.2018 по 19.10.2019 ФОП ОСОБА_1 відображав у звітності такі види діяльності 47.30 "Роздрібна торгівля пальним" на загальну суму 2594970,29 грн. ГУ ДПС у Житомирській області направлено запит ФОП ОСОБА_1 від 07.06.2024 № 12404/6/06-30-24-07 (повернуто за закінченням терміну зберігання 25.06.2024), щодо "надання інформації та її документального підтвердження, а саме в частині інформації про отримання ліцензії проте платником вищевказану інформацію та документи не надано, про що складено акт ненадання документів від 12.07.2024 № 555/06-30-20-07/ НОМЕР_1 .

В судовому засіданні, представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з чим не був обізнаний з початком перевірки та вимогами податкового органу щодо надання документів.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що враховуючи відсутність документів, які підтверджують витрати ФОП ОСОБА_1 та враховуючи подані ним податкові декларації, контролюючий орган правомірно відніс суму 2594970,29 грн до категорії доходів.

Даючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Пунктами 79.1, 79.2 статті 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності визначених підстав, в тому числі в разі отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності визначених підстав, в тому числі в разі виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки;

При цьому, пунктом 78.4 статті 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Пунктом 79.3 статті 79 ПК України передбачено, що присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого у разі, якщо платник податків посилається на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень, то таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 01.10.2025 у справі № 320/4714/20.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем був доведений факт не отримання повідомлення про початок перевірки та витребовування документів з поважних причин, іншого відповідачем не наведено.

Так само як і не надано доказів того, що після повернення запиту від 07.06.2024 № 12404/6/06-30-24-07 контролюючим органом вживалися якість заходи, крім складання акту про ненадання документів, щодо встановлення місця проживання/реєстрації позивача для його повідомлення з метою належного та всебічного проведення перевірки.

Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з пунктом 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) ; іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Пунктом 164.1 статті 164 ПК України встановлено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця (пункт 177.2 статті 177 ПК України)

Відповідно до пункту 177.4 статті 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми податків, зборів, пов`язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об`єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - п

Згідно з підпунктом 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 ПК України не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим - десятим підпункту 177.4.6 цього пункту; документально не підтверджені витрати.

Отже, об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є чистий оподатковуваний дохід, який визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з отриманням доходу у межах здійснюваної фізичною особою-підприємцем господарської діяльності. У податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто призводять до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю. При цьому, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань (зокрема, у відповідності з вимогами пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 листопада 2024 року у справі № 600/1113/20-а.

Крім того, підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.05.2025 у справі № 808/2789/17.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 07.07.2010 №2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ), платниками єдиного внеску є, зокрема фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

За приписами пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частини друга та третя статті 9 Закону №2464-VІ).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції були досліджені наступні докази :

- податкові декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік (т. 1 а.с. 91-95);

- договір №5 від 01.01.2018;

- рахунки-фактури та акти здачі-прийняття по оренді АЗС №2 від 26.01.2018., №7 від 19.02.2018, №12 від 26.03.2018, №22 від 29.05.2018, №27 від 27.06.2018, №32 від 27.07.2018, №37 від 31.08.2018, №42 від 27.09.2018, №47 від 31.10.2018;

- виписки по особовому рахунку НОМЕР_2 в АТ Кредобанк за період з 01.08.2017 по 31.01.2019 та виписки АТ КБ Приватбанк по рахунку НОМЕР_3 за період з 01.01.2018 по 31.12.2018;

- договір про надання послуг з обслуговування та технічної підтримки від 01.01.2018 №СОК 00094/18, акти здачі-прийняття робіт від ТОВ “Сервіс НД” №392 від 31.01.2018; № 551 від 28.02.2018; №1220 від 27.04.2018; №1876 від 29.06.2018; № 2448 від 31.08.2018; № 2720 від 28.09.2018;

- рахунки ТОВ “Сервіс НД” № 120 від 09.01.2018; № 485 від 15.02.2018; № 1384 від 05.05.2018; №2045 від 06.07.2018; № 1675 від 07.06.2018; №2342 від 02.08.2018; №2619 від 03.09.2018;

- видаткові накладні ФОП ОСОБА_3 № 174 від 11.05.2018 та № 189 від 18.05.2018; рахунку- фактури№760 від 11.05.2018;

- акт здачі-прийняття робіт ДП “Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації” №70577 від 15.06.2018, рахунок №1812 від 30.05.2018, рахунок №713 від 01.03.2018;

- акт № 69 та рахунок №267 від 20.03.2018;

- договір поставки №1901-18 від 19.01.2018 із ТОВ “ГЛОБАЛТРАНСГАЗ”;

- видаткові накладні ТОВ “ГЛОБАЛТРАНСГАЗ”; № 425 від 18.02.2018 на суму 22000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3666,67 грн.; № 847 від 03.04.2018 на суму 21800 грн., в т.ч. ПДВ 3633,33 грн., № 1237 від 01.05.2018 на суму 23400,00 грн., в т.ч. ПДВ 3900,00 грн., №1802 від 03.06.2018 на суму 12100,00 грн., в т.ч. ПДВ 2016,67 грн., № 1925 від 11.06.2018 на суму 13794,00 грн., в т.ч. ПДВ 2299,00 грн., № 2178 від 26.06.2018 на суму 24000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4000,00 грн., №2316 від 07.07.2018 на суму 12400,00 грн., в т.ч. ПДВ 2066,67 грн., № 2688 від 02.08.2018 на суму 25704,00 грн., в т.ч. ПДВ 4284,00 грн., № 2820 від 11.08.2018 на суму 12600,00 грн , в т ч ПДВ 2100,00 грн., № 2959 від 20.08.2018 на суму 25200,00 грн., в т.ч. ПДВ 4200,00 грн., №3169 від 05.09.2018 на суму 13000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2166,67 грн., № 3169 від 05.09.2018 на суму 13000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2166,67 грн., № 3306 від 16.09.2018 на суму 13600,00 грн., в т.ч. ПДВ 2266,67 грн., № 3437 від 26.09.2018 на суму 27600,00 грн., в т.ч. ПДВ 4600,00 грн.;

- товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти): № 12530 від 18.02.2018, № 13073 від 03.04.2018, № 13545 від 01.05.2018, № 14231 від 03.06.2018, № 14344 від 11.06.2018, № 14694 від 26.06.2018, № 14933 від 07.07.2018, № 15486 від 02.08.2018, № 15640 від 11.08.2018, № 15842 від 20.08.2018, № 16173 від 05.09.2018, № 16173 від 05.09.2018, № 16403 від 16.09.2018, № 16635 від 26.09.2018;

- договір №25 від 25.01.2018 р. між ФОП ОСОБА_4 (Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець);

- товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, акти прийому-передачі палива до видаткових накладних ФОП ОСОБА_4 : № 143 від 22.01.2018, на суму 49518,50 грн., ПДВ - 9903,70, всього - 59422,20 грн.; № 144 від 22.01.2018 на суму 39451,44 грн, ПДВ - 7890,29 грн, всього - 47341,73 грн.; № 205 від 29.01.2018 на суму 41736,42 грн, ПДВ - 8347,28 грн., всього - 50083,70 грн.; № 147 від 19.02.2018, на суму 45056.50 грн., ПДВ - 9011,30 грн, всього - 54067,80 грн.; № 148 від 19.02.2018, на суму 36147,72 гри., ПДВ 7229,54 грн, всього - 43377,26 грн.; № 149 від 19.02.2018, на суму 38640,00 грн, ПДВ - 7728,00 грн, всього - 46368.00 грн.; № 101 від 14.03.2018 на суму 43456,00 грн., ПДВ - 8691,20 грн., всього - 52147,20 грн.; № 211 від 28.03.2018 на суму 44450,25 грн, ПДВ - 8890,05 грн., всього - 53340,30 грн.; № 212 від 28.03.2018 на суму 38640.00 грн., ПДВ - 7728,00 грн., всього - 46368,00 грн.; № 305 від 27.04.2018, на суму 38640,00 грн, ПДВ - 7728.00 грн., всього -46368,00 грн.; № 306 від 27.04.2018 на суму 39328,92 грн., ПДВ -7865,78 грн., всього - 47194.70 грн.; № 121 від 12.04.2018 на суму 46487,25 грн. ПДВ -9297,45 грн., всього -55784,70 грн., № 222 від 20.04.2018 на суму 46487,25 грн., ПДВ - 9297,45 грн., всього - 55784,70 грн.; №223 від 20.04.2018 на суму 39328,92 грн., ПДВ - 7865,78 грн., всього - 471'94,70 грн.; № 23 від 02.05.2018 на суму 39328,92 грн., ПДВ - 7865,78 грн., всього -47194,70 грн.; № 22 від 02.05.2018 на суму 38640,00 грн., ПДВ - 7728,00 грн., всього 46368.00 грн., № 125 від 10.05.2018 на суму 39451,44 грн., ПДВ - 7890,29 грн., всього - 47341,73 грн. № 258 від 21.05.2018 на суму 49518,50 грн., ПДВ - 9903,70 грн., всього - 59422,20 грн.; № 333 від 25.05.2018 на суму 40243,56 грн., ПДВ - 8048,71 грн., всього - 48292,27 грн.; № 131 від 13.06.2018 на суму 38640,00 грн., ПДВ - 7728.00 грн., всього - 46368,00 грн.; № 130 від 13.06.2018 на суму 48500,00 грн., ПДВ - 9700,00 грн., всього - 58200.00 грн.; № 276 від 25.06.2018 на суму 47093,50 грн., ПДВ - 9418,70 грн., всього - 56512,20 грн .

- відомості на виплату коштів: №14 від 17.01.2018 за січень 2018 в сумі 5000,00 грн.; №1 від 12.02.2018 за січень 2018 в сумі 12292,01 грн.; №15 від 15.02.2018 за лютий 2018 в сумі 6000,00 грн.; №2 від 12.03.2018 за лютий 2018 в сумі 12354,00 грн.; №17 від 15.03.2018 за березень 2018 в сумі 7000,00 грн.; №3 від 02.04.2018 за березень 2018 в сумі 14413,00 грн.; №16 від 17.04.2018 за квітень 2018 в сумі 7000,00 грн.; №4 від 30.04.2018 за квітень 2018 в сумі 14413,00 грн.; №5 від 15.05.2018 за травень 2018 в сумі 10710,00 грн.; №6 від 31.05.2018 за травень 2018 в сумі 10703,00 грн.; №7 від 15.06.2018 за червень 2018 в сумі 9180,00 грн.; №8 від 27.06.2018 за червень 2018 в сумі 7645,00 грн.; №13 від 16.07.2018 за липень 2018 в сумі 9540,00 грн.; №9 від 31.07.2018 за липень 2018 в сумі 8910,60 грн.; №10 від 14.08.2018 за серпень 2018 в сумі 9180,00 грн.; №11 від 03.09.2018 за серпень 2018 в сумі 9415,50 грн.; №12 від 13.09.2018 за вересень 2018 в сумі 9660,00 грн.

- трудові договори з операторами АЗС;

- декларації з ПДВ за січень-жовтень, грудень 2018 року, які повністю спростовують висновки акту перевірки та підтверджують протиправність прийнятих рішень.

Крім того, представником відповідача в судовому засіданні не заперечувалось, що доданими позивачем до позову і дослідженими в судовому засіданні вищевказані доказами підтверджується понесення позивачем витрат в сумі 2550437,92 грн.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано доказів про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень від 22.08.2024 № 0202992407, від 22.08.2024 № 0202952407, від 22.08.2024 № 0203032407, вимоги від 22.08.2024 № 0203002407, рішення від 22.08.2024 № 0203012407, що свідчить про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Моніч Б.С. Біла Л.М.