Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 16 березня 2026 р.
Справа: №686/19918/25
Суддя: Капустинський М.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 686/19918/25
Головуючий у 1-й інстанції: Стефанишин С.Л.
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
17 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Шемчук Ю.А.,
позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора старшого лейтенанта поліції другого взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Білоуса Дмитра Олеговича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
14 липня 2025 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 в якому просив скасувати постанову про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КпАП України посилаючись на те, що зазначена постанова є незаконною та порушує його права та інтереси так, як він не порушував ПДР.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 лютого 2026 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погодившись з прийнятим судовим рішення позивачем у справі до суду подано апеляційну скаргу в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати зазначене судове рішення, прийняти нове - про задоволення позову.
В обгрунтування заявленого зазначив, що судом не встановлено подію адміністративного правопорушення, керування транспортним засобом особою яка не має права керування.
Відповідач правом відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
В судове засідання представника не направив тоді як про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Заяв, клопотань - не надійшло.
Вислухавши пояснення позивача, перевіривши доводи та вимоги поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 08 червня 2025 року під час виконання своїх службових обов`язків інспектором старшим лейтенантом поліції другого взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Кам`янець Подільського району Управління патрульної поліції у Хмельницькій області в с. Маків Кам`янець Подільського району по вул. Робітнича, поблизу будинку 20 було виявлено, що позивач керував транспортним засобом "Мерседес Бенц" Е240 д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений на підставі п.3 ч.1 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію», при цьому не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс на вимогу поліцейського, чим порушив п.2.4 а), ПДР України, внаслідок чого вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП. За дане правопорушення позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн. шляхом винесення Постанови серії ЕНА №4924468 від 08.06.2025 року.
Суд першої інстанції посилаючись на норми Закону України "Про дорожній рух", Правила дорожнього руху та норми КУпАП зазначив: "суд вважає, що матеріали справи містять, а позивачем не надано достатніх доказів які спростовують порушення ним зазначених вище вимог ПДР України.
Позивачем не доведено та не подано доказів, які спростовують позицію відповідача щодо законності прийнятого рішення про притягнення до відповідальності позивача по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.
Суд вважає, що представленими доказами, які досліджені у судовому засіданні та додані відповідачем до відзиву, підтверджується факт вчинення правопорушення позивачем.
Тобто, з дотриманням норм КУпАП, відповідач при винесенні оскаржуваної постанови керувався виключно доказами щодо вчинення позивачем вказаного правопорушення, що є належними та припустимими доказами та не свідчить про протиправність дій працівників поліції при розгляді справи та спірної постанови відповідача.
На підставі викладеного суд вважає, що позов не є обґрунтованим тому не підлягає до задоволення, а доводи позивача не спростовують позиції відповідача.
Даними Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях №27202-2025 від 14.10.2025 року підтверджується, що згідно Єдиного державного реєстру МВС, станом на 20.10.2025 року посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - не виявлено.
За таких обставин, враховуючи, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КпАП України підтверджується належними та допустимими доказами суд приходить до висновку, що в ході розгляду справи було встановлено вину позивача у вчиненні вище зазначеного адміністративного правопорушення.
З огляду на вище наведене, суд вважає, що постанова серії ЕНА №4924468 від 08.06.2025 року, відповідає вимогам закону та в межах повноважень тому, не підлягає скасуванню.
Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим тому в його задоволенні слід відмовити."
Колегія суддів не погоджується як з викладеними судом першої інстанції висновками так і прийнятим рішенням, а надаючи оцінку правовідносинам сторін, вважає за необхідне зазначити наступне.
Як слідує з постанови відповідача серії ЕНА №4924468, долученої до матеріалів справи (а.с.7-10), 08 червня 2025 року 15:20:02 в с. Маків Кам`янець Подільського району по вул. Робітнича, поблизу будинку 20 ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем "Мерседес-Бенц" Е240 д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії, а також не мав чинного поліса обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (чим порушив п.2.1 "а" ПДР - керування ТЗ особою яка не має права керування таким ТЗ, внаслідок чого вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.
Як слідує з матеріалів справи, крім констатації факту порушення, судом не встановлено подію адміністративного правопорушення. Частина 2 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування. Обов`язковою ознакою зазначеного складу правопорушення є факт керування транспортним засобом.
Проте в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 автомобілем у момент виявлення правопорушення.
Так, надані відповідачем докази, зокрема відеозаписи з бодікамери, не містять ні моменту руху автомобіля "Мерседес-Бенц" Е240 д.н.з. НОМЕР_1 , ні моменту його зупинки працівниками поліції, а також фіксації факту перебування позивача за кермом автомобіля під час руху.
На відеозаписі транспортний засіб перебуває у припаркованому стані, а позивач разом з іншою особою знаходяться поза автомобілем.
Спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 та іншою особою, наведення інспектором поліції як доказу те, що він безпосередньо бачив позивача як водія в процесі руху автомобіля "Мерседес-Бенц" не є належними доказами вчинення ОСОБА_1 правопорушення, щодо якого винесено останнім постанову.
Працівниками поліції не було надано жодного належного доказу, а суд першої інстанції не навів у рішенні таких доказів, які б підтверджували факт керування позивачем автомобілем "Мерседес-Бенц" Е240 д.н.з. НОМЕР_1 . В матеріалах справи такі докази відсутні.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на підставі повного і всебічного з`ясування обставин справи.
Однак суд не надав належної оцінки відеозапису, не встановив конкретних обставин керування транспортним засобом, а фактично обмежився посиланням на довідку РСЦ МВС про відсутність посвідчення водія на ім"я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 20.10.2025.
Водночас відсутність посвідчення водія певної категорії не є самостійною підставою для притягнення до відповідальності без встановлення факту керування.
Крім того, відповідно до ст.77 КАС України - обов`язок доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача.
Саме відповідач повинен був довести факт керування автомобілем певною особою, наявність події правопорушення та законність винесення постанови.
Належних доказів події правопорушення суду не надано.
Суд першої інстанції фактично переклав обов`язок доказування на позивача, що є порушенням норм процесуального права.
Таким чином, не доведеність об`єктивної сторони за ч.2 ст.126 КУпАП, яка полягає саме у керуванні транспортним засобом, свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи; не надав належної оцінки відеодоказу; зробив передчасний висновок про доведеність вини; неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Таким чином, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи пунктів 1, 4 частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню із задоволенням адміністративного позову.
Частиною 6 ст.139 КАС України вказано, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 1514,00 грн, як витрат по сплаті судового збору, підтверджених платіжними інструкціями наявними в матеріалах справи.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 лютого 2026 року скасувати.
Прийняти нову постанову якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4924468 від 08 червня 2025 року винесену інспектором старшим лейтенантом поліції другого взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Білоусом Дмитром Олеговичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП за порушення п.2.1.а ПДР та накладення адміністративного стягнення у розмірі 3400 грн.
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1514,00 грн..
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua