Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №640/24754/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/24754/21 Головуючий у І інстанції - Олійник В.М.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство «Київспецтранс» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 серпня 2021 року № 599480417.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкове зобов`язання з декларації з плати за землю Підприємства від 19.02.2018 № 9025208410 було оскаржено в судовому порядку та не набуло статусу узгодженого, у зв`язку з чим застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання за відсутності такого податкового зобов`язання за неузгодженим грошовим зобов`язанням, є наслідком визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 599480417 від 09.08.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» від 16 липня 2024 року № 3863-IX, пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX викладено в такій редакції, зокрема:

- «Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом» (абзац четвертий пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення»);

- «Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд» (абзац шостий пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення»).

На виконання вимог Закону № 2825-IX, Дніпропетровському окружному адміністративному суду розподілено не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва справи, зокрема і справу № 640/24754/21.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 599480417 від 09.08.2021.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Апеляційна скарга мотивована відповідністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам чинного законодавства, підтримавши висновки акта перевірки.

Відзиву Позивача на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами даної адміністративної справи, що за даними інформаційних ресурсів ДПС України, ПрАТ «Київспецтранс» було подано звітну податкову декларацію з плати за землю за 2018 рік від 19.02.2018 року № 9025208410.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку Позивача, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 20.07.2021 № 56416/Ж5/26-15-04-17-18/2772037.

Перевіркою встановлено порушення Позивачем граничних строків подання податкової звітності за 2018 рік, визначених пунктом 283.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Зокрема, податкові зобов`язання за липень та за жовтень 2018 нараховані згідно декларації від 19.02.2018 року № 9025208410, граничний термін сплати 30.08.2018 фактично сплачено 28.09.2018 згідно платіжного доручення № 11370; граничний термін сплати 30.11.2018 фактично сплачено 26.12.2018 згідно платіжного доручення № 12016.

20 липня 2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 56416/ж5/26-15-04-17-18/2772037, яким, за затримку на 29, 26 календарних днів сплати грошового зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб в сумі 89 688,90 грн, зобов`язано Позивача сплатити штраф у розмірі 5% - 4484,45 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС України у м. Києві, Позивач звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податкове зобов`язання з декларації з плати за землю підприємства № 9025208410 від 19.02.2018 не набуло статусу узгодженого, застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання за відсутності такого податкового зобов`язання є помилковим, а податкове повідомлення-рішення № 599480417 від 09.08.2021 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі по тексту - ПК України).

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з підпунктами 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з абз. 1 пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до пункту 287.6 статті 287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Згідно з абз. 1 пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою

Відповідно до пункту 14.1.156 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з абз. 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами даної адміністративної справи, що податкове зобов`язання з декларації з плати за землю № 9025208410 від 19.02.2018, яка визначена ГУ ДПС м. Києва в акті камеральної перевірки № 56416/Ж5/26-15-04-17-18 від 20.07.2021, та в податковому повідомленні-рішенні № 599480417 від 09.08.2021 оскаржувалося в судовому порядку.

У розрахунку штрафної санкції використано електронну форму податкової декларації з плати за землю підприємства № 9025208410 від 19.02.2018 року.

Зазначений документ був доказом в матеріалах справи та предметом спору в справах 826/9417/18 та 640/19581/18 Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2018 року у справі № 826/9417/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року, позовні вимоги ПрАТ «Київспецтранс» задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0298021209 від 21.05.2018.

У справі № 826/9417/18 була встановлена обставина нарахування податкового зобов`язання на підставі уточнюючої податкової декларації за 2018 рік з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний номер № 9055671366 від 30.03.2018, що подавалася на уточнення Декларації № 9025208410 від 19.02.2018 року.

Також, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2019 року у справі № 640/19581/18, яке набрало законної сили, позовні вимоги ПрАТ «Київспецтранс» задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0701771212 від 11.10.2018.

У справі № 640/19581/18 встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Київспецтранс» подало до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову звітну декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік від 19.02.2018 (зареєстрована за номером 9025208410).

Відповідно до декларації від 19.02.2018 ПАТ «Київспецтранс» задекларовано річну суму земельного податку (до сплати) у сумі 1 033 118,03 грн.

ПАТ «Київспецтранс» подано до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік від 30.03.2018 (зареєстрована за номером 9055671366), згідно якої було зменшено податкове зобов`язання до « 0» грн.

Доказів на підтвердження протиправності визначення Позивачем податкового зобов`язання з земельного податку у податковій декларації від 30.03.2018, зареєстрованої за номером 9055671366 до суду надано не було, а тому застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання за відсутності такого податкового зобов`язання визнано протиправним та таким, що не відповідає вимогам податкового законодавства.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки податкове зобов`язання з декларації з плати за землю Підприємства № 9025208410 від 19.02.2018 не набуло статусу узгодженого, застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання за відсутності такого податкового зобов`язання є помилковим, а податкове повідомлення-рішення № 599480417 від 09.08.2021 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з чим погоджується колегія суддів.

Відтак, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Головного управління ДПС у м. Києві, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя: В.П. Мельничук

Судді: Н.П. Бужак

Є.І. Мєзєнцев