Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №460/18949/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2026 року м. РівнеСправа №460/18949/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративної справи за позовом:

ОСОБА_1

доДепартаменту соціальної та ветеранської політики Рівненської міської ради

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціальної та ветеранської політики Рівненської міської ради (далі – відповідач), у якому просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду скарги; зобов`язати відповідача розглянути у встановленому законодавством порядку скаргу позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 28.08.2025 звернувся до відповідача із скаргою в порядку Закону України "Про адміністративну процедуру", яка зареєстрована відповідачем за вх. №Р-162/25 від 29.08.2025. Проте, станом на день звернення до суду відповідачем не повідомлено позивача про результати розгляду скарги та не повідомлено про продовження строку розгляду скарги.

Ухвалою від 20.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву, а позивачем – відповіді на відзив.

Відповідач подав відзив, у якому заперечив проти позовних вимог. Зокрема, зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із скаргою від 28.08.2025 (вхідний № Р162/25 від 29.08.2025). В скарзі позивачем було зазначено, що відповідь на вказану скаргу необхідно надіслати поштою на адресу фактичного проживання та на адресу електронної пошти, вказані у скарзі. Департаментом скарга була розглянута, інформація, викладена в ній, перевірена. За результатами розгляду скарги Департаментом була підготовлена та відправлена відповідь за №Р-162/25/08-02-897/25 від 22.09.2025 засобами поштового зв`язку (звичайним листом) 23.09.2025 та 22.09.2025 на адресу електронної пошти. Зауважив, що про результати розгляду скарги позивача було повідомлено у строк, визначений законом. Вважає, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги та зазначив, що відповідач у відзиві визнав, що не виконав свій обов`язок та не направляв відповідь рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Доказів доведення адміністративного акта до відома позивача іншими видами поштових відправлень відповідач не надав. Просив позов задовольнити повністю.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач підтримав доводи, викладені у відзиві, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Встановлені судом обставини справи.

ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціальної та ветеранської політики Рівненської міської ради із скаргою від 28.08.2025 в порядку Закону України "Про адміністративну процедуру", у якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради про призначення/відмову у призначенні компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, від 21.05.2025;

- прийняти нове рішення про призначення/відмову у призначенні компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, з дотриманням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі»;

- провести (ініціювати проведення) службове розслідування щодо неналежного виконання службових обов`язків, а також недодержання вимог законодавства посадовою особою Департаменту соціальної та ветеранської політики Рівненської міської ради, яка прийняла рішення про призначення компенсації з порушенням вимог законодавства.

Відповідь позивач просив надіслати поштою на адресу фактичного проживання, а копію відповіді надіслати на адресу електронної пошти, вказану у скарзі.

Скарга зареєстрована відповідачем за вх. №Р-162/25 від 29.08.2025.

Зазначивши, що станом на 14.10.2025 він не отримав відповіді за результатами розгляду скарги, та вважаючи таку поведінку Департаменту соціальної та ветеранської політики Рівненської міської ради протиправною бездіяльністю, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у дусі визначеної Конституцією України демократичної та правової держави та з метою забезпечення права і закону, а також зобов`язання держави забезпечувати і захищати права, свободи чи законні інтереси людини і громадянина, регулює Закон України "Про адміністративну процедуру" від 17.02.2022 № 2073-IX (далі – Закон № 2073-IX).

Частиною першою статті 2 Закону № 2073-IX встановлено, що адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п. 1).

Адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб) (п. 3).

Адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта (п. 4).

Адміністративна процедура - визначений законом порядок розгляду та вирішення справи (п.5).

Підпунктом «в» пункту 1 частини першої статті 27 Закону №2073-IX передбачено, що учасником адміністративного провадження є особа, питання про право, свободу чи законний інтерес або обов`язок якої вирішується в адміністративному акті (адресат), у тому числі особа, яка з метою захисту свого права, свободи чи законного інтересу звертається до адміністративного органу із скаргою (скаржник).

Як установлено пунктом 11 частини першої статті 28 Закону №2073-IX, учасники адміністративного провадження мають право оскаржити у передбаченому законом порядку адміністративний акт, процедурне рішення або дію, бездіяльність адміністративного органу.

Згідно зі ст. 36 Закону №2073-IX адміністративне провадження відповідно до цього Закону розпочинається: 1) за заявою особи щодо забезпечення реалізації її права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов`язку, у тому числі щодо отримання адміністративної послуги; 2) за ініціативою адміністративного органу, у тому числі у порядку здійснення ним інспекційного (контрольного, наглядового) повноваження.

Адміністративне провадження продовжується у разі подання скарги в порядку адміністративного оскарження.

Відповідно до частини першої статті 78 Закону №2073-IX право на адміністративне оскарження відповідно до цього Закону має особа, яка вважає, що: 1) прийнятим адміністративним актом чи його виконанням порушено або може бути порушено її право, свобода чи законний інтерес; 2) процедурне рішення або дія, бездіяльність адміністративного органу негативно впливає на її права, свободи чи законні інтереси.

Статтею 79 Закону №2073-IX установлено, що суб`єктом розгляду скарги є адміністративний орган вищого рівня (з урахуванням особливостей, визначених частиною третьою цієї статті), якщо інший суб`єкт не передбачений законом. Суб`єктом розгляду скарги, пов`язаної із здійсненням органом місцевого самоврядування делегованого йому повноваження органу виконавчої влади, є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику щодо делегованого повноваження (ч. 1).

У разі відсутності адміністративного органу вищого рівня скарга щодо прийнятого адміністративного акта, процедурних рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу подається до того самого адміністративного органу, який прийняв адміністративний акт, вчинив процедурні дії та/або прийняв процедурне рішення чи допустив бездіяльність, що оскаржуються, якщо при ньому утворено комісію з розгляду скарг. Такий адміністративний орган має статус суб`єкта розгляду скарги (ч. 3).

Суб`єкт розгляду скарги під час здійснення адміністративного провадження за скаргою користується правами і виконує обов`язки, визначені цим Законом для адміністративного органу, та може здійснювати перегляд справи в повному обсязі, у тому числі збирати додаткові докази (ч. 5).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 Закону №2073-IX скарга на адміністративний акт може бути подана протягом тридцяти календарних днів з дня доведення його до відома особи, яка була учасником адміністративного провадження щодо прийняття зазначеного акта.

Згідно з частинами першою та другою статті 81 Закону №2073-IX скарга подається в письмовій (електронній або паперовій) формі, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті, та має містити: 1) найменування адміністративного органу, до якого подається скарга; 2) відомості в обсязі, достатньому для встановлення особи скаржника, та його контактні дані (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адресу місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, інші контактні дані). У разі подання скарги представником скаржника в ній додатково зазначаються такі самі відомості стосовно представника; 3) вимоги скаржника та їх обґрунтування; 4) дату складення скарги.

Скаржник або його представник підписує скаргу, подану в письмовій формі, власноруч або з використанням електронного підпису, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 82 Закону №2073-IX скарга може бути подана скаржником в один із способів, передбачених статтею 41 цього Закону для подання заяви.

Скарга подається до адміністративного органу, що прийняв адміністративний акт, процедурне рішення та/або вчинив процедурну дію чи допустив бездіяльність, що оскаржується, який не пізніше наступного дня передає (надсилає) її разом з матеріалами справи суб`єкту розгляду скарги, визначеному статтею 79 цього Закону.

Статтею 83 Закону №2073-IX передбачено, що адміністративне провадження за скаргою починається з дня надходження скарги, оформленої відповідно до вимог статті 81 цього Закону, до суб`єкта розгляду скарги (ч. 1).

Реєстрація скарги та повідомлення скаржнику про її надходження здійснюються в порядку, визначеному статтею 42 цього Закону (ч. 3).

Відповідно до ст. 42 Закону №2073-IX заява реєструється адміністративним органом в день її надходження (ч. 1).

Відмова в реєстрації заяви не допускається (ч. 2).

Згідно з ч. 1 ст. 85 Закону №2073-IX суб`єкт розгляду скарги відповідно до своєї компетенції за результатами перегляду справи може прийняти одне з таких рішень:

1) скасувати повністю або частково адміністративний акт та зобов`язати адміністративний орган видати новий адміністративний акт або повторно розглянути справу, а в передбачених законом випадках - самостійно прийняти адміністративний акт;

2) скасувати повністю або частково процедурне рішення, самостійно прийняти процедурне рішення;

3) залишити адміністративний акт, процедурне рішення без змін, а скаргу - без задоволення;

4) визнати дію адміністративного органу протиправною та зобов`язати його: а) припинити вчинення відповідної дії; б) усунути наслідки такої дії; в) виконати іншу дію на вимогу особи;

5) зобов`язати адміністративний орган усунути негативні наслідки, відшкодувати матеріальну шкоду, заподіяну протиправним адміністративним актом, дією або бездіяльністю адміністративного органу, у порядку, визначеному законом;

6) визнати повністю або частково виконаний адміністративний акт протиправним, якщо його виконання призвело до настання незворотних правових наслідків.

Строк перегляду справи за скаргою не повинен перевищувати тридцяти календарних днів (ч. 3 ст. 34 Закону №2073-IX).

Як встановлено судом з матеріалів справи, скарга позивача від 28.08.2025 зареєстрована відповідачем за вх. №Р-162/25 від 29.08.2025.

За наслідками розгляду вказаної скарги відповідачем 22.09.2025 прийнято рішення у формі листа за вих. №Р-162/25/08-02-897/25, яким адміністративний акт від 01.08.2025 №Р-132/25/08-02-732/25 залишено без змін, а скаргу позивача за вх. №Р-162/25 від 29.08.2025 - без задоволення.

Таким чином, скарга позивача була розглянута відповідачем у строк, встановлений ст. 34 Закону №2073-IX, та відповідно до своєї компетенції за результатами її розгляду було прийняте рішення, передбачене п. 3 ч. 1 ст. 85 Закону №2073-IX.

Оформлення адміністративного акта в адміністративному провадженні за скаргою, його реєстрація, доведення акта до відома особи та набрання ним чинності здійснюються згідно з вимогами, передбаченими статтями 69-77 цього Закону (ч. 7 ст. 85 Закону №2073-IX).

Так, за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт (ч. 1 ст. 69 Закону №2073-IX).

Адміністративний акт, як правило, приймається у письмовій (електронній або паперовій) формі. У випадках, передбачених законом, у тому числі з метою запобігання загрозі життю, здоров`ю громадян, майну або громадській безпеці, адміністративний акт може бути прийнято в усній формі (ч. 1 ст. 70 Закону №2073-IX).

Частинами першою, третьою та четвертою статті 75 Закону №2073-IX встановлено, що спосіб доведення адміністративного акта до відома особи визначається адміністративним органом відповідно до цього Закону, якщо інший спосіб не передбачений законом.

Доведення адміністративного акта до відома особи здійснюється шляхом: 1) вручення акта або надсилання його поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення); 2) надсилання на адресу електронної пошти чи передачі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; 3) публічного оголошення, оприлюднення згідно з вимогами законодавства; 4) усного повідомлення у випадках, передбачених законом.

У справі за заявою адміністративний акт доводиться до відома особи у спосіб, зазначений нею в заяві (надсилається на вказану поштову адресу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення), у тому числі, за бажанням заявника, кур`єром за додаткову плату, на адресу електронної пошти чи передається з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку, вручається особисто тощо). Якщо особа не зазначила спосіб доведення адміністративного акта до її відома, адміністративний акт надсилається за адресою її зареєстрованого місця проживання (перебування), місцезнаходження або в інший спосіб, передбачений цим Законом та іншими актами законодавства.

Адміністративний акт доводиться до відома особи невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів з дня його прийняття.

У разі потреби адміністративний акт надсилається визначеним у такому акті виконавцям, про що повідомляється особі.

Інформація про час та спосіб доведення адміністративного акта до відома особи фіксується адміністративним органом у матеріалах справи.

Якщо час отримання адміністративного акта, надісланого поштою, електронною поштою або переданого з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку, не зафіксовано, такий адміністративний акт вважається доведеним до відома особи на п`ятий календарний день з дня його надсилання адміністративним органом, крім випадків, якщо адміністративний акт не надійшов до особи або надійшов пізніше. Якщо особа заявляє про неотримання адміністративного акта або про отримання його пізніше ніж на п`ятий календарний день з дня відправлення, обов`язок доказування факту і часу доведення адміністративного акта до відома особи покладається на адміністративний орган.

Як стверджує відповідач, рішення за вих. №Р-162/25/08-02-897/25 від 22.09.2025 було надіслано позивачу 22.09.2025 засобами поштового зв`язку звичайним листом та на його електронну адресу, вказану у скарзі.

Суд зауважує, що надіслання особі рішення, прийнятого за наслідками розгляду скарги, засобами поштового зв`язку звичайним листом не відповідає вимогам закону, адже пунктом 1 ч. 1 ст. 75 Закону №2073-IX чітко визначено, що доведення адміністративного акта до відома особи здійснюється шляхом вручення акта або надсилання його поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення).

Крім того, суд наголошує, що частиною третьою статті 75 Закону №2073-IX установлено, що адміністративний акт доводиться до відома особи у спосіб, зазначений нею в заяві.

Так, у скарзі позивач надіслати відповідь поштою на адресу фактичного проживання, а копію відповіді надіслати на адресу електронної пошти, вказану у скарзі.

Враховуючи викладене, покликання відповідача у відзиві на положення Закону України «Про звернення громадян» в частині повідомлення позивача про результати розгляду його скарги, поданої в порядку Закону №2073-IX, є безпідставними.

Більше того, позивач заявляє про неотримання рішення, прийнятого відповідачем за наслідками розгляду його скарги, а відтак, відповідно до положень ч. 4 ст. 75 Закону №2073-IX обов`язок доказування факту і часу доведення вказаного рішення до його відома покладається саме на відповідача.

Суд зауважує, що зважаючи на імперативно встановлений обов`язок адміністративного органу доведення адміністративного акта (рішення, прийняте за наслідками розгляду скарги) до відома особи, а також його статус у відповідних правовідносинах як суб`єкта владних повноважень, то у випадку виникнення спору саме адміністративний орган повинен довести факт не лише надіслання адміністративного акта, а й його вручення особі, чи повернення поштового відправлення без вручення із зазначенням відповідних причин.

Відповідно до п. 8 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі – Правила №270), оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Згідно з п. 11 Правил №270 поштові відправлення, залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення, поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до п. 2 Правил №270 повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплату коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача (пп. 9).

Рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв`язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення (пп. 13).

Таким чином, належним доказом надіслання адміністративним органом поштового відправлення є повідомлення про вручення поштового відправлення.

Разом з тим, відповідач не надав доказу надіслання відповіді засобами поштового зв`язку, а наданий скріншот електронної скриньки, згідно з яким 22.09.2025 на електронну пошту позивача було надіслано файл формату «PDF» з назвою «РИБАК», не підтверджує надіслання саме рішення за вих. №Р-162/25/08-02-897/25 від 22.09.2025, оскільки не дає змоги перевірити вміст цього файлу.

Інших доказів на підтвердження відправлення вказаного рішення позивачу, чи отримання ним цього рішення відповідач суду не надав, відповідно, не довів виконання свого обов`язку доведення до позивача рішення, прийнятого за наслідками розгляду скарги.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частин першої, другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності Департаменту соціальної та ветеранської політики Рівненської міської ради щодо недоведення до позивача рішення за вих. №Р-162/25/08-02-897/25 від 22.09.2025 у передбачений Законом строк та спосіб.

Отже для належного захисту порушеного права позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог.

Враховуючи, що скаргу позивача було розглянуто, рішення за наслідками її розгляду було прийняте адміністративним органом, однак не надіслане позивачу у передбачений законом спосіб, то для належного захисту та ефективного відновлення порушеного права позивача суд вважає необхідним зобов`язати відповідача довести до відома позивача рішення за вих. №Р-162/25/08-02-897/25 від 22.09.2025 відповідно до вимог Закону №2073-IX.

Відтак, позовна вимога про зобов`язання відповідача розглянути у встановленому законодавством порядку скаргу позивача задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, а відтак, позов слід задовольнити частково.

Враховуючи результати судового розгляду справи, відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України суд присуджує документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної та ветеранської політики Рівненської міської ради щодо недоведення до відома ОСОБА_1 рішення за вих. №Р-162/25/08-02-897/25 від 22.09.2025 у строк та спосіб, передбачений Законом України "Про адміністративну процедуру".

Зобов`язати Департамент соціальної та ветеранської політики Рівненської міської ради довести до відома ОСОБА_1 рішення за вих. №Р-162/25/08-02-897/25 від 22.09.2025 у спосіб, передбачений Законом України "Про адміністративну процедуру".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної та ветеранської політики Рівненської міської ради судові витрати по сплаті судового збору в сумі 484,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Департамент соціальної та ветеранської політики Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 03195441)

Повний текст рішення складений 18 березня 2026 року.

Суддя Н.О. Дорошенко