Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №460/15622/24 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2026 року м. Рівне№460/15622/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1), Міністерства оборони України (далі - відповідач-2) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.

Позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідачів щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, призначеної відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.02.2023 №56/168, одним платежем у повній сумі в розмірі 1/2 частини 15000000грн, в сумі 7500000грн, із врахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати відповідачів здійснити виплату одним платежем одноразової грошової допомоги у повній сумі в розмірі 1/2 частини 15000000грн, в сумі 7500000грн, із врахуванням раніше виплачених сум, відповідно до вимог Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", абз.3 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, без застосування обмежень розміру та строків виплати одноразової грошової допомоги, передбачених наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45 "Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану".

Позов обґрунтовано тим, що позивач як матір загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 та єдиний член його сім`ї має право на виплату одноразової грошової допомоги. Зазначена допомога призначена їй у розмірі розмірі 1/2 частини 15000000грн, в сумі 7500000грн, проте виплачується не одним платежем, а поетапно. На заяву щодо виплати зазначеної допомоги одним платежем відповідачі відповіли відмовою, посилаючись на норми Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45 (далі – Порядок №45). Позивач вважає таку відмову протиправною з огляду на те, що право на отримання одноразової грошової допомоги у неї виникло 29.08.2022 (у день загибелі сина), а Порядок №45 набрав чинності лише 31.01.2023.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2024 головуючим суддею у справі визначено суддю Гудиму Н.С.

Ухвалою суду від 26.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до розпорядження Рівненського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 №373 призначено автоматизований розподіл справи №460/15622/245 у зв`язку з відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Гудими Н.С. головуючої у справі №460/15622/24.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2025 головуючим суддею у справі визначено суддю Дудар О.М.

Ухвалою суду у складі судді Дудар О.М. від 03.03.2025 прийнято до розгляду справу №460/15622/245, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву, згідно з яким ІНФОРМАЦІЯ_2 володіє лише компетенцією щодо перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектора, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві. Днем виникнення права на отримання допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця дійсно є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть. Проте, правовідносини щодо призначення допомоги та її виплати починаються саме з дати звернення особи з відповідною заявою про призначення їй допомоги і тривають протягом часу прийняття рішення про призначення допомоги уповноваженим органом (Комісією Міноборони) до моменту фактичної виплати. Отже, застосування Міноборони Порядку №45 при виплаті позивачу одноразової грошової допомоги не порушує права заявниці, оскільки процедурні зміни не вплинули на її право на отримання допомоги, а також не призвело до зміни розміру. Відповідач-1 просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідачем-2 подано відзив на позовну заяву, згідно з яким суб`єкт владних повноважень зобов`язаний застосовувати виключно те правове регулювання, яке чинне на момент прийняття ним рішення та його реалізації. На момент ухвалення комісією оспорюваного рішення та його реалізації чинним правовим регулюванням порядку та умов виплати допомоги було передбачено її поетапне нарахування особам, яким вона призначена, оскільки положення п.1.10. Порядку №45 набрали чинності 31.01.2023. Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, помилково ототожнює правовідносини щодо виникнення права на отримання допомоги з правовідносинами щодо призначення такої допомоги та умовами її виплати. Вони відмінні. Отже, виплата позивачу призначеної суми допомоги відбувається встановленим порядком. Відповідач-2 просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву та відзиви, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ці обставини підтверджуються паспортом громадянина України НОМЕР_1 , свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , виданим 19.02.1998 Костопільським райвідділом РАГС, рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 07.05.2015 у справі №524/3333/15-ц (а.а.с.19, 41, 42-43).

Наказом командира Військової частини НОМЕР_3 від 22.07.2021 №149 лейтенанта ОСОБА_2 , призначеного наказом Міністра оборони (по особовому складу) від 19 червня 2021 року №225 на посаду заступника командира протитанкової артилерійської батареї з морально-психологічного забезпечення протитанкового дивізіону, ВОС 3410003, який прибув з Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного м.Львів, з 22 липня 2021 року зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення, допущено до тимчасового виконання службових обов`язків за вакантною посадою заступника командира 1 артилерійської батареї з морально-психологічного забезпечення артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання бойового завдання старший лейтенант ОСОБА_2 загинув.

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 11.07.2023 відділом ДРАЦС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Місце смерті: село Миролюбівка, Нововоронцовський район, Херсонська область (а.с.60).

Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії) №443/ОС, виданою 08.10.2022 Військовою частиною НОМЕР_3 , старший лейтенант ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , 29 серпня 2022 року одержав інші комбінаційні розтрощення, які включають декілька ділянок тіла. ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, в районі населеного пункту села Миролюбівка Бериславського району Херсонської області в період з 28 серпня 2022 року по 29 серпня 2022 року, виконуючи бойовий наказ, здійснював заходи щодо оборони займаних позицій Збройними Силами України, напередодні звільнених від окупаційних військ, у складі свого підрозділу… В результаті детонації ворожого артилерійського снаряду, старший лейтенант ОСОБА_2 отримав ушкодження та поранення різних ступенів важкості, та не зважаючи на надання першої домедичної допомоги на полі бою, загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 на місці (а.с.13).

Згідно з витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 30.08.2022 №234, старшого лейтенанта ОСОБА_2 , заступника командира протитанкової артилерійської батареї з морально-психологічного забезпечення протитанкового дивізіону, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 під час наступальних дій поблизу населеного пункту Нововознесенське та Миролюбівка Херсонської області внаслідок травми, несумісної з життям, інших комбінацій комбінацій розтрощення, які включають декілька ділянок тіла, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 29 серпня 2022 року. Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби (а.с.14).

06 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина, старшого лейтенанта ОСОБА_2 (а.с.15).

До зазначеної заяви додано копії свідоцтва про смерть, витягу з наказу №234 від 30.08.2022, свідоцтва про народження, паспорта, картки платника податків та картку реквізитів.

Листом від 16.12.2022 №12/1/2862 ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 під час дії воєнного стану (а.с.17).

Відповідно до зазначеного висновку, мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , має право на одержання зазначеної грошової допомоги. Згідно з поданими копіями документів, ОСОБА_1 не належить до осіб, яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 №1066 частка зазначеної допомоги не розподіляється. Батько загиблого, ОСОБА_3 , проживає у м.Кременчук, Полтавська область.

Згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 22.02.2023 №56/168, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_6 у період дії воєнного стану старшого лейтенанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ), в розмірі 1/2 частини 15000000грн, в сумі 7500000грн (а.с.18).

Зазначена допомога виплачується ОСОБА_1 поетапно.

Згідно з листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.09.2024 №12/1/7213, ІНФОРМАЦІЯ_9 не приймає рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги, а здійснює виплату відповідно до листів розподілу коштів Командування Сухопутних військ та додатків до них (а.с.10).

Відповідно до листа управління соціальної підтримки Міністерства оборони України від 08.11.2024 №220/13/Вих38Г/9642, протокольним рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 22.02.2023 №56/168 ОСОБА_1 призначено належну частку одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 в розмірі 1/2 частини 15000000грн, в сумі 7500000грн. Відповідно до п.10 Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється поетапно: на першому етапі - 1/5 від призначеної суми, залишок невиплаченої суми допомоги (4/5 від призначеної суми) – щомісячно частками впродовж 40 наступних місяців. Кошти для забезпечення першого-двадцять другого етапів виплати перераховано в лютому 2023 року – жовтні 2024 року на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_10 для подальшого їх скерування на рахунок ОСОБА_1 через ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ураховуючи, що рішення про призначення одноразової грошової допомоги прийнято комісією після набрання чинності Порядком, можливість здійснити виплату одним платежем відсутня (а.с.11).

Вважаючи відмову виплатити належну суму одноразової грошової допомоги одним платежем протиправною, позивач звернулася до суду з позовом у цій справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 17 Конституції України, оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі – Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до статті 41 Закону №2232-ХІІ, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі – Закон №2011-XII).

Так, Закон №2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №2011-XII, дія цього Закону поширюється на:

військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей;

військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Статтею 16 Закону №2011-XII регламентовано питання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначено у статті 16-1 Закону №2011-XII.

Відповідно до частин першої, другої статті 16-1 Закону №2011-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Частиною дев`ятою статті 16-3 Закону №2011-XII визначено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання Закону №2011-XII Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 №975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975), який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Згідно з пунктом 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до пункту 5 Порядку №975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

За приписами пункту 10 Порядку №975, члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

28 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови №168 (тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент прийняття Міністерством оборони України протоколу засідання комісії від 22.02.2023 №56/168) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Абзацами першим, другим, сьомим пункту 2 Постанови №168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян російської федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.

Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Суд звертає увагу, що на момент звернення позивача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги (грудень 2022 року) та на момент ухвалення комісією відповідного рішення (протокол №56/168 від 22.02.2023), порядок і послідовність дій уповноважених суб`єктів щодо виплати одноразової грошової допомоги, зокрема, у разі загибелі (смерті) військовослужбовців визначався Порядком №975 та Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 (далі - Положення № 530).

Згідно з пунктом 23 Порядку №975, керівник уповноваженого органу після визначення переліку осіб, зазначених у пунктах 8 і 9 цього Порядку, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Під час воєнного стану рішення про призначення одноразової грошової допомоги приймається розпорядником бюджетних коштів протягом трьох місяців з дня отримання всіх необхідних документів.

Пунктом 4.11 Положення №530 визначено, що Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника бюджетних коштів до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня щодо права на виплату одноразової грошової допомоги та у разі її призначення в порядку черговості відповідно до дати подання документів готує та надає Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня, які мають власну мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, доводять ці рішення до уповноважених органів (військових частин, військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, установ, організацій та ТЦК та СП), які подавали висновки щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, та впродовж трьох робочих днів готують та надають Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється не пізніше трьох робочих днів з дня відкриття асигнувань розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві.

Уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та ТЦКСП), які здійснювали оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, повідомляють заявників про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення або відмови в призначенні одноразової грошової допомоги у 15-денний строк з дня його одержання.

Згідно з пунктом 4.12 Положення №530, після отримання коштів для виплати одноразової грошової допомоги розпорядники коштів третього рівня протягом трьох робочих днів уточнюють рахунки отримувачів допомоги, видають наказ про виплату одноразової грошової допомоги та подають платіжні документи до органів Державної казначейської служби України.

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45 (далі – Наказ №45) затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі - Порядок № 45).

Згідно з пунктом 1 Наказу №45, вказаний Порядок розроблений, зокрема, на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168" від 07 липня 2022 року №793 (набрала чинності 19.07.2022).

Порядок №45 набрав чинності 31.01.2023 (з дня його офіційного опублікування, як це передбачено п.3 Наказу №45) (Опубліковано: Офіційний вісник України - 2023 року, №8, сторінка 9, стаття 606, код акта 116462/2023).

Пунктом 1.1 розділу І Порядку №45 визначено, що цей порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.

Пунктом 1.2 розділу І Порядку №45 визначено, що ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Пунктом 1.10 Порядку №45 визначено, що призначена сума ОГД у Міністерстві оборони України, військовій частині НОМЕР_5 , Державній спеціальній службі транспорту та підпорядкованих їм військових частинах виплачується поетапно: на першому етапі - 1/5 від призначеної суми ОГД; залишок невиплаченої суми ОГД (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.

Ключовим питанням, що підлягає вирішенню у цій справі, є правомірність застосування відповідачем-2 у спірних правовідносинах норм Порядку №45, зокрема, в частині поетапної виплати позивачу призначеної одноразової грошової допомоги.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання державою та її органами.

Вчинення ж органом державної влади чи його посадовою особою дій або невчинення їх у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Конституція України проголошує, що конституційні права і свободи, зокрема право людини на життя, гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга статті 22), що забороняється внесення будь-яких змін до Конституції України, якщо вони передбачають скасування прав і свобод людини і громадянина (частина перша статті 157). Не допускається також звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, в разі прийняття нових або внесення змін до чинних законів (частина третя статті 22).

Отже, за своїм змістом положення частини другої статті 22 Конституції України передбачають, з одного боку, обов`язок держави гарантувати конституційні права і свободи, а з другого - утримуватись від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування конституційних прав і свобод.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Виняток із цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України).

Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними, зокрема у Рішенні від 12.02.2019 №5-р(I)/2019 Конституційний Суд України підтримав раніше сформовану ним юридичну позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Окрім того, у Рішенні від 26.01.2011 №1-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що, положення частини першої статті 58 Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (абзац другий пункту 5 мотивувальної частини).

Конституційний Суд України у Рішенні від 13.05.1997 №1-зп висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

У Рішенні від 03.10.1997 №4-зп Конституційний Суд України також зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - "наступний закон скасовує попередній".

Отже, залежно від порядку набрання чинності нормативно-правовим актом, може бути застосовано декілька способів його дії у часі. Зокрема, згідно з висновком, що міститься у Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99, перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема: негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Перша форма застосовується у разі, якщо нормативно-правовий акт прийнято на момент виникнення правовідносин (особа отримала право на застосування стосовно себе цього акта або його положень та фактично розпочала процес реалізації відповідного права). У випадку, якщо у новоприйнятому нормативно-правовому акті визначено особливий порядок набрання ним чинності, у тому числі визначено перехідний період, під час якого залишаються чинними окремі норми скасованого ним нормативно-правового акта, застосовується ультраактивна форма. Третя форма дії є актуальною у разі прийняття нормативно-правових актів, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, враховуючи положення статей 22, 58 Конституції України, можна стверджувати про те, що у разі, якщо в подальшому у чинному законодавстві відбуваються зміни щодо правового регулювання умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги, які запроваджують нові правила виплати такої допомоги, то такі зміни є такими, що звужують зміст та обсяг існуючих прав зазначеної категорії осіб (в яких таке право раніше виникло).

Єдиними умовами виплати одноразової грошової допомоги на момент смерті військовослужбовця є належність до певної категорії осіб, передбачених пунктом 1 Постанови №168, та загибель військовослужбовця в період дії воєнного стану.

Як встановлено судом, син позивача, старший лейтенант ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У силу приписів пункту 3 Порядку №975 та пункту 2 Постанови №168, днем виникнення у позивача, як матері загиблого військовослужбовця, права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою №168, є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть, тобто 29.08.2022.

Отже, на спірні у цій справі правовідносини поширюються приписи Положення №530, яке не містить жодних положень про поетапність (розстрочення) виплати одноразової грошової допомоги.

Позивач звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її сина ІНФОРМАЦІЯ_11 .

22 лютого 2023 року комісією Міністерства оборони України складено протокол №56/168, згідно з п.20 якого матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_6 у період дії воєнного стану старшого лейтенанта ОСОБА_2 призначено одноразову грошову допомогу в розмірі ? частини 15000000грн, в сумі 7500000грн.

Суд зауважує, що станом на 29.08.2022 чинним правовим регулюванням порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги не було передбачено її поетапного нарахування та виплати, оскільки положення Порядку №45 набрали чинності 31.01.2023.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідачів, які полягають у поетапній виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, як матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_6 військовослужбовця, старшого лейтенанта ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, суд, з метою ефективного захисту прав позивача, вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідачів щодо поетапної виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою №168 та зобов`язати відповідачів виплатити позивачу, як матері загиблого військовослужбовця, одноразову грошову допомогу в розмірах, передбачених протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.02.2023 №56/168, одним платежем, без поетапного розстрочення такої допомоги, з урахуванням раніше виплачених сум.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України щодо поетапної виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 та Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 , як матері загиблого військовослужбовця, старшого лейтенанта ОСОБА_2 , одноразову грошову допомогу в розмірах, передбачених протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.02.2023 №56/168, одним платежем, без поетапного розстрочення такої допомоги, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ).

Відповідач-1: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_7 ).

Відповідач-2: Міністерство оборони України (просп.Повітрофлотський, буд.6, м.Київ, 03168; ідентифікаційний код юридичної особи 00034022).

Рішення складено 18 березня 2026 року.

Суддя О.М. Дудар