Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №508/1049/25 — Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/1049/25

Номер провадження 2/508/189/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року селище Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Банташ Д.С.,

при секретарі с/з Мазарак Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Миколаївка Березівського району Одеської області у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», в особі представника Оболонкової Ю.В., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем 02.11.2024 року, було укладено Кредитний договір (оферти) № 02.11.2024-100001369. Згідно умов договору: дата надання/видачі кредиту: 02.11.2024 року; сума Кредиту: 26 000 грн.; строк, на який надається Кредит: 140 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту: 21.03.2025 року; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за один день користування кредитом; комісія пов`язана з наданням кредиту становить 15 % від суми кредиту, тобто 3900,00 грн.; неустойка становить 260,00 грн. за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов`язання. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Відповідач скористався наданим кредитом, проте зобов`язання належним чином за договором не виконав, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 59559,71 грн.

Ухвалою суду від 25.02.2026 року заочне рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 29.01.2026 року, ухвалене у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 18 березня 2026 року о 09 год. 40 хв. в приміщенні Миколаївського районного суду Одеської області. (а.с.121)

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Прохальна частина позовної заяви містить клопотання про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, однак, у встановлений судом строк відповідачем не було подано відзиву на позов, не було надано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд прийняв рішення про розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд вбачає, що сторони сповіщені про дату та час судового засідання належним чином, матеріалів справи достатньо для ухвалення рішення, а тому суд приходить до висновку про можливість розглядати справу.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Правовідносини між сторонами є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

Так, згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , який зареєструвався в Інформаційній системі на вебсайті Товариства, 02.11.2024 року, було укладено Кредитний договір (оферти) № 02.11.2024-100001369 шляхом підписання електронних документів представником Товариства з використанням - КЕП та позичальником - за допомогою одноразового ідентифікатора (пароля Е846) наступних документів: Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) розміщеної на вебсайті ТОВ «Споживчий центр» у загальному доступі, а також, яка була направлена в особистий кабінет позичальника в Інформаційній системі кредитодавця разом із заявкою сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с.19-25).

До укладення кредитного договору споживачу було надано інформацію щодо умов кредитування у виді Паспорту споживчого кредиту на заявлену суму кредиту 26000,00 грн, який також підписний відповідачем одноразовим ідентифікатором А 846 (а.с. 17-18).

Порядок укладання кредитного договору та загальні умови кредитування викладені у Пропозицій про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії).

Згідно з п. 2.1 Договору (оферти) електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 10.1 Договору (оферти) зазначений договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі від позичальника відповіді про прийняття пропозиції, підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону, вказаний позичальником при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця.

Пунктом 4.1 Договору (оферти) передбачено надання кредиту на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 3.1, п. 3.3 Договору (оферти) кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Дата видачі кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення кредиту, проценти за користування кредитом, а також Графік платежів, - встановлюються в Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Згідно з п. 7.6 Договору (оферти) у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов`язань за договором кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Основні (істотні) умови кредитування викладені в Заявці кредитного договору № 02.11.2024-100001369, яка є невід`ємною частиною пропозиції (оферти), яку позичальник також підписав електронним підписом- одноразовим ідентифікатором (Е846), який був надісланий йому кредитодавцем на номер телефону: НОМЕР_2 .

Згідно умов Кредитного договору № 02.11.2024-100001369 (кредитної лінії) від 02.11.2024 року, що викладені в Заявці та у Відповіді позичальника про прийняття пропозиції, кредитодавець ТОВ «Споживчий центр» надав позичальнику ОСОБА_1 кредит на суму 26 000,00 грн. (п.2) строком на 140 днів (п.3). Дата повернення кредиту – 21.03.2025 року (п.4). Процентна ставка фіксована у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (п.6). За змістом п. 11 договору проценти за економічною сутністю є платою за користування кредитом та розраховуються шляхом множення суми кредиту (залишку від суми наданого кредиту) на кількість днів користування кредитом/залишком по кредиту та на процентну ставку. Також договором встановлено комісію, пов`язану з наданням кредиту - 15 % від суми кредиту, яка дорівнює 3900,00 грн (п.7).

У пункті 12 заявки Кредитного договору наведено Графік платежів, згідно якого позичальник зобов`язаний кожні 14 днів кредитування протягом строку кредитування, у дату вказану в графіку погашати кредит рівними частинами, а також сплачувати проценти та комісію (усього 10 платежів).

Згідно з п. 14 договору при належному виконанні позичальником своїх грошових зобов`язань за договором (дотримання Графіку платежів) орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача складатиме суму 56003,52 грн., з яких 30003,52 грн. - загальні витрати за кредитом (проценти та комісія).

Пунктом 15 Заявки кредитного договору передбачена неустойка в розмірі 260,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання позичальником кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.

У відомостях про позичальника ОСОБА_1 , які вказані в Заявці кредитного договору № 02.11.2024-100001369 (кредитної лінії), зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання кредитних коштів позичальнику за даним договором № 5355-57**-****-3459.

У відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) Кредитного договору № 02.11.2024-100001369 (кредитної лінії) позичальник стверджує, що підписує та укладає кредитний договір на вищевикладених умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код з смс-повідомлення: Е846), яке було відправлене йому (позичальнику) на фінансовий номер 0982554336.

Згідно довідки № 188-0812 від 08.12.2025 ТОВ «Універсальні платіжні рішення», на підставі договору про переказ грошових коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, укладеного з ТОВ «Споживчий центр», 02.11.2024 року о 14:18:04 год. було успішно здійснено переказ коштів на суму 26 000,00 грн за номером картки НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua - 555324318, призначення платежу: видача за договором кредиту № 02.11.2024-100001369 (а.с.15).

Долучена позивачем роздруківка (скрін) з сайту https://bank.gou.ua свідчить про те, що ТОВ «Споживчий центр» являється абонентом системи BankID з 26.10.2020 (а.с.34).

Кредитний договір (оферти) № 02.11.2024-100001369 було продовжено 27.12.2024 року шляхом укладення додаткового договору № 27.12.2024-100002879, сторони домовилися за ініціативою та на підставі звернення Позичальника продовжити строк, на який надається кредит до 04.04.2025 року. (а.с. 26)

Кредитний договір (оферти) № 02.11.2024-100001369 було продовжено 10.01.2025 року шляхом укладення додаткового договору № 10.01.2025-100002241, сторони домовилися за ініціативою та на підставі звернення Позичальника продовжити строк, на який надається кредит до 18.04.2025 року. (а.с. 27-28)

Довідка-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 02.11.2024-100001369 від 02.11.2024 року відносно позичальника ОСОБА_1 свідчить, що за період з 02.11.2024 року по 18.04.2025 року (168 днів строку, на який надавався кредит) загальна сума заборгованості відповідача складає 59559,71 грн. (а.с.16)

Зазначені у довідці-розрахунку відомості щодо заборгованості по видам грошового зобов`язанням у взаємозв`язку з умовами кредитування підтверджують, що до загальної суми заборгованості: 26000,00 грн увійшли такі нарахування: 24016,02 грн. основний борг по кредиту; 23535,68 грн. - проценти; 12008,01 грн. - неустойка.

Пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 12 та ч. 1 ст. 13 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд, добросовісно та розумно, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

За змістом частин 2, 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб. Не допускається зловживання правом у будь-якій формі.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

За змістом ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 12 ст. 11 згаданого Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису, яким також може бути електронний підпис з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться.

За змістом ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наведені вище положення цивільного законодавства у своєму взаємозв`язку дають підстави для висновку, що істотними (необхідними) умовами кредитного договору є предмет - грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов`язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Кредитний договір може містити й інші умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку кредитування, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг, припинення кредитування, розірвання договору тощо.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом ч.13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути використані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаться письмовими доказами згідно із статтею 64 ЦПК України.

На підставі поданих позивачем доказів судом поза усяким сумнівом встановлено, що 02.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір № 02.11.2024-100001369 (кредитної лінії), дистанційно в електронній формі з використанням Інформаційної системи на веб-сайті кредитодавця, шляхом: 1) отримання/ознайомлення відповідача з Пропозицією про укладання кредитного договору (оферта) від 02.11.2024; 2) подання відповідачем Заявки кредитного договору № 02.11.2024-100001369 (кредитної лінії) від 02.11.2024 року, де викладені усі істотні умови кредитування; 2) надсилання відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 02.11.2024-100001369 (кредитної лінії) від 02.11.2024 року.

Позичальник за допомогою інструменту ідентифікації системи BankID Національного банку пройшов автентифікацію, ідентифікацію та верифікацію як фізична особа відповідно до законодавства.

Встановлено, що кредитний договір (усі документи, які його складають) в електронному вигляді підписаний за сторони кредитодавця його представником позивача з використанням КЕП у відповідності до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а відповідачем - за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який було надіслано йому у SMS-повідомленні на номер телефону, що був зазначений відповідачем як фінансовий 0982554336.

Суд погоджується з аргументами представника позивача, що без реєстрації та здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або SMS-повідомлення, кредитний договір не був би укладений. Таке твердження повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі № 234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі № 640/7029/19 та інших.

Отже, судом встановлено, що між відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), який укладено в електронній формі та підписаний електронними підписами сторін (з боку відповідача - одноразовим ідентифікатором), і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець ТОВ «Споживчий центр» виконав свої договірні зобов`язання, перерахувавши 02.11.2024 року за допомогою інтернет еквайрингу на рахунок відповідача за реквізитами картки, номер якої зазначений позичальником ОСОБА_1 у кредитному договорі (заявці), суму кредитних коштів 26000,00 грн, що підтверджується довідкою № 188-0812 платіжного провайдера ТОВ «Універсальні платіжні рішення», з яким кредитодавець має укладений договір про переказ грошових коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 року.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та, здійснивши повний аналіз та оцінку доказів у контексті вище перелічених норм законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами наявність між позивачем та відповідачем зобов`язальних правовідносин на умовах кредитного договору № 02.11.2024-100001369 (кредитної лінії) від 02.11.2024 року, який укладений в електронній формі.

Заборгованість відповідача за кредитним договором визначена позивачем за період з 02.11.2024 по 18.04.2024 (168 днів) у сумі 59559,71 грн, до якої включено: основний борг по кредиту у розмірі 24016,02 грн., заборгованості по процентах у розмірі 23535,68 грн., та неустойка – 12008,01 грн.

На підтвердження розміру заборгованості позивач подав довідку-розрахунок, складену уповноваженою особою, зазначені документи є належними та допустимими доказами, оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому на відміну від банківської установи, не може надати первинні банківські та бухгалтерські документи по рахунку боржника (клієнта). В свою чергу, відповідачем не було спростовано отримання зазначеної суми кредитних коштів на свій банківський рахунок.

Суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 02.11.2024-100001369, а саме основного боргу в розмірі 24016,02 грн. та процентів 23535,68 грн.

Що стосується вимог про стягнення неустойки в сумі 12008,01 грн., то суд встановив, що неустойка передбачена п. 15 Договору в розмірі 260,00 грн щодня, тобто 1% від суми кредиту (26000,00 грн х 1%) незалежно від розміру та виду невиконаного грошового зобов`язанням за кредитним договором.

Позивач не надає суду розрахунку неустойки, проте суд встановив, що її розмір позивач визначив з урахуванням обмежень, встановлених ч.2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», - не більше половини суми одержаного кредиту (26000,00 грн х 50% = 13000,00 грн).

Разом з цим, суд вважає за необхідне застосувати положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яким установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, суд відмовляє в задоволенні вимог в частині стягнення неустойки у розмірі 12008,01 грн.

Відповідачем в заяві про перегляд заочного рішення від 19.02.2026 року були наведені заперечення, які побудовані на концепції «негативного доказу», а саме: на критичному аналізі поданих позивачем доказах та на твердженнях про не доведення факту укладання кредитного договору, надання кредиту відповідачу та інше, визнаються судом неспроможними, оскільки по-перше, спростовуються сукупністю поданих позивачем доказів, які детально проаналізовані судом та підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, по-друге, заява про перегляд заочного рішення за своєю суттю містить обгрунтування необхідності скасування заочного рішення суду та нового розгляду справи, надаючи відповідачу процесуальні можливості для захисту своїх прав.

Разом з тим, від відповідача до суду не надходило відзиву на позовну заяву, заперечень, пояснень, клопотань тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом прийнято до уваги, що у відповідності до ч. 1 ст. 20 ЦК України особа право на захист здійснює на свій розсуд. Згідно із ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона несе ризик, пов`язаний із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У цьому контексті суд враховує роз`яснення Верховного Суду, викладені у постанові від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, в якій наголошується, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс концепції принципу змагальності.

Враховуючи усе вищевикладене, суд дійшов висновку про доведення позивачем наявність у відповідача невиконаного грошового зобов`язанням за кредитним договором № 02.11.2024-100001369 (кредитної лінії) від 02.11.2024 року у загальній сумі 47551,70 грн, з яких: 24016,02 грн - заборгованість по кредиту; 23535,68 грн- проценти за користування кредитом.

Отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За правилами ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету.

Ціна позову позивачем визначена сумою 59559,71 грн. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково на суму 47551,70 грн, що становить 79,8 % від ціни позову, то з урахуванням принципу пропорційності з відповідача на користь позивача суд присуджує 1933,07 грн. судового збору (2422,40 грн х 79,8 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. 11-13, 76-81, 89, 141, 223, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_5 ) заборгованість за Кредитним договором № 02.11.2024-100001369 від 02.11.2024 року у розмірі 47 551,70 грн. (сорок сім тисяч п`ятсот п`ятдесят одна гривня 70 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_5 ) сплачений судовий збір в розмірі 1933,07 грн. (одна тисяча дев`ятсот тридцять три гривні 07 коп.)

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 18.03.2026 року.

Суддя Дмитро БАНТАШ