Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №440/544/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 18 березня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/544/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (Семенівка) щодо полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання Позивача непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку;

зобов`язати третій відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) внести інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 про непридатність до військової служби та про виключення з військового обліку;

визнати протиправною постановку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 на військовий облік третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 );

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Семенівка) скасувати запис в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів про постановку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 на військовий облік.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що згідно свідоцтва про хворобу від 18.05.2021 № 74 лікарсько-експертної комісії Головного управління ДСНС України у Полтавській області за розпорядженням начальника Головного управління ДСНС України у Полтавській області від 17.05.2021 року, затвердженого Центральною лікарсько-експертною комісією ДСНС України 20.05.2021 року, на підставі статей 39а, 40в, 41б, 64б, 23в, 61в, 54 в графи ІІ Розкладу хвороб та таблиці додаткових вимог до Положення, введеного в дію Наказом Міністра оборони України № 402-2008 року за сукупністю захворювань ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. 04 червня 2021 року ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 виключено з військового обліку про що зроблено відповідну відмітку у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 , сторінка 26. Проте, згодом з`ясував, що на даний час перебуває на військовому обліку у відповідача з 10.02.2009 та відомості щодо його непридатності до військової служби та виключення з військового обліку не були внесені відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відтак вважає, свої права порушеними.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалу про відкриття провадження від 26.01.2026 було надіслано відповідачу на його поштову адресу та отримано останнім 16.02.2026. Проте у строк встановлений судом, відповідач, відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач з 08.11.2005 року по 01.06.2021 року проходив службу в МНС України ДСНС України, що підтверджується записом у трудовій книзі на сторінках 12-13.

Згідно свідоцтва про хворобу від 18.05.2021 № 74 лікарсько-експертної комісії Головного управління ДСНС України у Полтавській області за розпорядженням начальника Головного управління ДСНС України у Полтавській області від 17.05.2021 року, затвердженого Центральною лікарсько-експертною комісією ДСНС України 20.05.2021 року, на підставі статей 39а, 40в, 41б, 64б, 23в, 61в, 54 в графи ІІ Розкладу хвороб та таблиці додаткових вимог до Положення, введеного в дію Наказом Міністра оборони України № 402-2008 року за сукупністю захворювань ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до Витягу з наказу Головного управління ДСНС України в Полтавській області (з особового складу) від 01.06.2021 року № 89 майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 (А-051831), начальника 8 державного пожежно-рятувального поста (смт. Семенівка) 3 державного пожежно- рятувального загону (м. Лубни) Головного управління ДСНС України у Полтавській області звільнено зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) (з виключенням з кадрів ДСНС) за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров`я) Положення, з правом носіння форменого одягу, 01 червня 2021 року.

04 червня 2021 року ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 виключено з військового обліку, про що зроблено відповідну відмітку у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 , сторінка 26.

16 вересня 2025 року з метою отримання електронного військово-облікового документа позивач завантажив додаток Резерв+ та з`ясував, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) як військовозобов`язаний, має порушення правил військового обліку.

Позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення змін в реєстр Оберіг та виключення його з військового обліку військовозобов`язаних, оскільки він визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що є запис у військовому квитку.

Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо надання інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

На адвокатський запит представника позивача листом від 17.12.2025 №3/4135 повідомлено про те, що, станом на теперішній час ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Семенівка) як військовозобов`язаний офіцерського складу (дата взяття на облік — 10.02.2009 рік). В Єдиному держаному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутні дані про виключення його з числа військовозобов`язаних та про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, так як відповідно до п. 1.1. Наказу № 402 МО України від 14.08.2008 року „Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України“ необхідно пройти штатну ВЛК при ТЦК та СП та підтвердити інвалідність другої групи.

Позивач зазначає, що 10.02.2009 року не ставав на облік в ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки проходив службу в ДСНС з 08.11.2005 року по 01.06.2021 року та перебував у них на обліку.

Відтак, вважає такі дії та бездіяльність відповідача протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси, за захистом яких і звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин)).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України"на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України неодноразово продовжувався та триває на момент розгляду даної адміністративної справи.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію"постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно із пунктом 14 Порядку № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 16 Порядку № 1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Згідно пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Отже, обов`язки щодо обліку військовозобов`язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 37 Закону № 2232-XII врегульовано питання щодо взяття на військовий облік, а також зняття та виключення з нього.

Відповідно до положень частин п`ятої - шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІзняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України:

1) з військового обліку призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України): які досягли 25-річного віку; які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік в іншому районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання; які призвані, направлені чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які пройшли базову загальновійськову підготовку; які відповідно достатті 18цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби як непридатні до військової служби за станом здоров`я - після підтвердження рішення комісією вищого рівня; які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу після закінчення закладів освіти; які направлені на альтернативну (невійськову) службу; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

2) з військового обліку військовозобов`язаних: які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання; які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; які зараховані до військового оперативного резерву; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;

3) з військового обліку резервістів: які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання; які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які прийняті на службу до органів і підрозділів цивільного захисту; які досягли граничного віку перебування на службі у військовому резерві або виключені з військового оперативного резерву; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.

Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Таким чином, законодавством розмежовано поняття «зняття» та «виключення» з військового обліку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII).

Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1951-VІІІосновними завданнями Реєстру є:

1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;

2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;

3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 3 Закону № 1951-VІІІвизначено, що основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1951-VІІІдержателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону № 1951-VІІІорганами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина восьма статті 5 Закону № 1951-VІІІ).

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1951-VІІІдо Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VІІІ призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Частинами другою, третьою статті 13 Закону № 1951-VІІІ передбачено, що відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, знищуються суб`єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру.

До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1951-VІІІ ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною третьою статті 14 Закону № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію (частина четверта статті 14 Закону № 1951-VІІІ).

З вище наведених положень нормативно-правових актів, якими врегульовано спірні правовідносини, слідує, що відповідач на території визначеної адміністративно-територіальної одиниці є відповідальною особою за ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесення до нього змін, у тому числі й щодо виключення з військового обліку із зазначенням підстав для такого виключення.

Відповідно до доводів позовної заяви позивач вважає, що його протиправно повторно взято на військовий облік та не виключено з військового обліку, адже, згідно із свідоцтвом про хворобу №74 від 18.05.2021 він був визнаний не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Згідно свідоцтва про хворобу від 18.05.2021 № 74 лікарсько-експертної комісії Головного управління ДСНС України у Полтавській області за розпорядженням начальника Головного управління ДСНС України у Полтавській області від 17.05.2021 року, затвердженого Центральною лікарсько-експертною комісією ДСНС України 20.05.2021 року, на підставі статей 39а, 40в, 41б, 64б, 23в, 61в, 54 в графи ІІ Розкладу хвороб та таблиці додаткових вимог до Положення, введеного в дію Наказом Міністра оборони України № 402-2008 року за сукупністю захворювань ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до Витягу з наказу Головного управління ДСНС України в Полтавській області (з особового складу) від 01.06.2021 року № 89 майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 (А-051831), начальника 8 державного пожежно-рятувального поста (смт. Семенівка) 3 державного пожежно-рятувального загону (м. Лубни) Головного управління ДСНС України у Полтавській області звільнено зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) (з виключенням з кадрів ДСНС) за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров`я) Положення, з правом носіння форменого одягу, 01 червня 2021 року. Доказів щодо постановки на військовий облік військовослужбовців після звільнення, позивачем не надано.

Таким чином, позивач у 2021 році визнаний непридатним до несення військової служби та підлягав зняттю з військового обліку.

Як слідує з матеріалів справи, а саме копії військового квитка позивача серії НОМЕР_1 , а саме сторінки 21 встановлено, що 04.06.2021 позивача було взято на облік ІНФОРМАЦІЯ_6 та 04.06.2021 знято з обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Крім того, на сторінці 26 пункт 19 містить запис, від 04.06.2021 про виключення позивача з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Виходячи з викладеного та поданих суду доказів вбачається, що позивач був виключений з військового обліку 04.06.2021. Крім того, суд зауважує, що після звільнення з органів ДСНС України, він дотримався порядку постановки та зняття з військового обліку.

Так, суд звертає увагу, що у випадку виключення особи з військового обліку, чинним законодавством не передбачено можливості та механізмів поновлення такої особи на обліку і така особа з моменту виключення вже не вважається і не може вважатися військовозобов`язаною в майбутньому.

Крім того, як встановлено судом, а саме з листа відповідача від 17.12.2025 №3/4135, останній зазначає, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутні дані про виключення позивача з числа військовозобов`язаних та про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, так як відповідно до п. 1.1 Наказу № 402 МО України від 14.08.2008 року «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» необхідно пройти штатну військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 та підтвердити інвалідність другої групи. Направлення для проходження ВЛК необхідно отримати у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Щодо такого твердження відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801-ХІІ передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Правила, процедури та механізми проходження медичного огляду деталізовані приписами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402).

Згідно з п.п.1.1 підрозділу 1 Розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду.

Згідно з п.1.2 підрозділу 1 Розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертизаце, зокрема, медичний огляд військовозобов`язаних.

У розумінні п.2.1 підрозділу 2 Розділу І Положення №402 органами військово-лікарської експертизи є військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Згідно з п.2.2 підрозділу 2 Розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Підпунктом 2.5.3 підрозділу 2 Розділу І Положення №402 передбачено, що до складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів).

За правилом п.п.2.5.4 підрозділу 2 Розділу І Положення №402 штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Як то указано у п.п.2.5.11 підрозділу 2 Розділу І Положення №402, документи позаштатних ВЛК скріплюються печаткою закладу охорони здоров`я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені. 2.8.1. ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.

Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.

Головою ВЛК районного (міського) ТЦК та СП призначається лікар, який пройшов тематичне удосконалення (підвищення кваліфікації) з питань військово-лікарської експертизи або має досвід виконання обов`язків у складі військово-лікарських комісій не менше одного року, наказом керівника районного ТЦК та СП після погодження з керівником районного (міського) державного або комунального закладу охорони здоров`я (установи), головою ВЛК обласного ТЦК та СП, Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_11 ,

Персональний склад ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП визначається наказами відповідних керівників ТЦК та СП на підставі наданої начальником (керівником) закладу охорони здоров`я (установи) інформації про перелік медичних працівників, які залучаються до роботи ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП, із зазначенням їх спеціальностей.

Відповідно до п.п.2.8.4 підрозділу 2 Розділу І Положення №402 на ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I,пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян.

Згідно з п.п.2.8.5 підрозділу 2 Розділу І Положення №402 у порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК.

Пунктом 3.3 підрозділу 3 Розділу І Положення №402 зазначено, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16.11.2016 № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Згідно з п.3.1 підрозділу 3 Розділу ІІ Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення.

Відповідно до п.68 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560 (далі -Порядок №560) у мирний час під час визначення призначення резервіста або військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби. Строк дії такої довідки становить п`ять років. Придатним до військової служби резервістам та військовозобов`язаним вручається мобілізаційне розпорядження.

Згідно з п.74 Порядку № №560 військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з п.3.2 підрозділу 3 Розділу ІІ Положення №402 повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення. Військовозобов`язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил України та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров`я. Військовозобов`язані, у яких відсутні скарги на стан здоров`я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.

Згідно з п.3.8 підрозділу 3 Розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно зглавою 20 цього розділу.

Постанова ВЛК при ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби, прийнята у мирний час під час визначення призначення військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ),дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Якщо в стані здоров`я військовозобов`язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках.

Відповідно до п.3.11 підрозділу 3 Розділу ІІ Положення №402 у разі коли лікарям ВЛК ТЦК та СП важко остаточно визначити стан здоров`я військовозобов`язаного, він направляється лікарем - членом ВЛК на амбулаторне або стаціонарне обстеження з подальшим оглядом ВЛК ТЦК та СП, з унесенням відповідного запису про направлення до ЕСОЗ. Після проведення обстеження складається Акт дослідження стану здоров`я (додаток 10), який підписується керівником закладу охорони здоров`я (установи). Акт подається до ВЛК ТЦК та СП на розгляд. Якщо обстеження проводилось у закладі охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.

За приписами п.20.1 підрозділу 20 Розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Системно аналізуючи зміст наведених вище норм права, суд доходить до переконання про те, що органи військово-лікарської експертизи є незалежними, самостійними, окремими державними органами, (владна управлінська компетенція яких не перетинається із обсягом повноважень органів військового управління територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки районного чи регіонального рівня) котрі наділені законодавцем виключною компетенцією на вчинення управлінських волевиявлень з приводу визначення придатності громадянина за станом здоров`я на момент проведення конкретного медичного огляду до військової служби.

Правильність саме такого тлумачення додатково підтверджується положеннями п.72 Порядку № 560, де указано, що рішення щодо придатності резервіста та військовозобов`язаного для проходження військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному.

Відповідно до п.73 Порядку № 560 рішення військово-лікарської комісії при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки про придатність резервіста або військовозобов`язаного за станом здоров`я до військової служби під час мобілізації може бути скасовано штатною військово-лікарською комісією вищого рівня або оскаржено у судовому порядку.

У межах спірних правовідносин суб`єктом владних повноважень заперечується висновок свідоцтва про хворобу від 18.05.2021 № 74 лікарсько-експертної комісії ГУ ДСНС України в Полтавській області затвердженого Центральною лікарсько-експертною комісію ДСНС України 20.05.2021, якою позивач визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку.

Відповідно до п. 2.2. Положення про діяльність органів військово-лікарської експертизи в системі МНС, затвердженого наказом МНС 31.08.2007 N 591, що діяло на дату видачі свідоцтва про хворобу від 18.05.2021 № 74 лікарсько-експертної комісії ГУ ДСНС України в Полтавській області затвердженого Центральною лікарсько-експертною комісію ДСНС України 20.05.2021, Органи військово-лікарської експертизи у своїй роботі керуються чинним законодавством України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами України з питань військово-лікарської експертизи.

При звільненні осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів МНС України в запас та відставку з подальшою постановою їх на облік до військового комісаріату органи військово-лікарської експертизи керуються також нормативно-правовими актами з військово-лікарської експертизи, що діють у Збройних Силах України.

У свою чергу законодавство, яке регулює порядок взяття громадян на військовий облік не наділяє територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повноваженнями ревізувати висновки ВЛК щодо придатності чи непридатності особи до військової служби.

Водночас суд зазначає, що нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку проходження повторної військово-лікарської комісії при ТЦК та СП у разі проходження такої при військовій частині чи військовому закладі охорони здоров`я.

З огляду на вказане суд вважає, що відмова відповідача у виключенні позивача з військового обліку є протиправною, оскільки дії відповідача вчинені з неповно встановленими обставинами та з порушенням вимог законодавства щодо проведення військово-лікарської експертизи.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним взяття позивача на військовий облік з 10.02.2009 року та скасування відповідного запису, суд зазначає таке.

Згідно з листом відповідача від 17.12.2025 № 3/4135, позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 як військовозобов`язаний офіцерського складу з 10.02.2009 року. Як правову підставу такого обліку відповідач зазначає постанову Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 «Про реалізацію експериментального проєкту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Суд критично оцінює наведене обґрунтування відповідача, з огляду на таке.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, постанова Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932, яка набрала чинності у 2024 році, не може бути застосована як правова підстава для виникнення правовідносин у 2009 році, зокрема для взяття позивача на військовий облік з 10.02.2009 року. Застосування відповідачем зазначеного нормативно-правового акта до спірних правовідносин суперечить конституційному принципу незворотності дії нормативно-правових актів у часі.

Крім того, судом встановлено, що станом на 10.02.2009 року позивач проходив службу в органах цивільного захисту, а саме в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій у період з 08.11.2005 року по 01.06.2021 року, у зв`язку з чим перебував на відповідному спеціальному обліку за місцем проходження служби. За таких обставин взяття позивача на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки у зазначений період не узгоджується з вимогами законодавства, що регулює порядок ведення військового обліку, зокрема положеннями Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності належних та допустимих правових підстав для взяття позивача на військовий облік саме з 10.02.2009 року, а надані обґрунтування є юридично неспроможними та такими, що суперечать принципам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо взяття позивача на військовий облік з 10.02.2009 року є протиправними, а відповідний запис підлягає скасуванню як такий, що здійснений без належної правової підстави.

Відтак, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Завдання адміністративного судочинства полягає в гарантуванні ефективного захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду за захистом цих прав, з урахуванням принципу розподілу влади. На адміністративний суд покладено обов`язок контролю правомірності дій та рішень суб`єктів владних повноважень, які мають діяти у визначених законом межах та на власний розсуд при виборі одного законного рішення із кількох можливих варіантів.

Суд звертає увагу, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 про непридатність до військової служби та про виключення з військового обліку згідно з даними військового квитка серії НОМЕР_1 .

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття з 10.02.2009 на військовий облік ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати запис в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів про взяття з 10.02.2009 на військовий облік ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 (дев`яносто шість) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Головуючий суддя А.О. Чеснокова