Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №1570/7182/2012 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/7182/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 , третя особа: військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування п. 2 наказу №600,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 , третя особа: військова частина НОМЕР_1 , в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.10.12 №600 «Про виконання вимог наказу командира військової частини НОМЕР_2 №631 від 05.10.2012» щодо притягнення полковника ОСОБА_1 до обмеженої матеріальної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.10.2012 до позивача доведено наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 22.10.2012 №600, яким позивача притягнено до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі місячного грошового забезпечення. Позивач наголошує, що його вину не доведено, розслідування стосовно позивача не проводилось. Позивач не був тією особою, яка повинна нести відповідальність за організацію робіт та правильність допуску військовослужбовців до виконання робіт.

При виданні оспорюваного наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.10.2012 №600 «Про виконання вимог наказу командира військової частини НОМЕР_2 №631 від 05.10.2012» зроблено необґрунтований висновок про наявність його особистої вини в скоєнні аварії, а сам наказ виданий у порушення вимог керівних документів, що є підставою для скасування наказу.

Процесуальні дії

Ухвалою від 18.12.2012 зупинено провадження у справі №1570/7182/2012 до набрання законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №1570/4950/2012.

15.12.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, котрим КАС України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією КАС України.

Положеннями ч.1 ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно приписів ч.ч. 4, 5 ст. 12 та глави 10 КАС України адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 , третя особа: військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування п. 2 наказу №600 підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).

Рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №1570/4950/2012 від 04.12.2023 року набрало законної сили 04.04.2025 року.

Ухвалою суду від 19.12.2025 провадження у справі поновлено.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У рішенні Одеського окружного адміністративного суду 04.12.2023 у справі №1570/4950/2012, яке залишено в силі постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2025, встановлені наступні обставини:

«… ОСОБА_1 , має звання полковника та з 11.11.2011 року перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира військової частини, що підтверджено посвідченням офіцера (т.1 а.с. 11), та довідкою військової частини №249 від 31.07.2012 року (т.1 а.с. 10).

ОСОБА_1 , як заступник командира бригади, пройшов навчання в Держнаглядохоронпраці (м.Одеса) та отримав на підставі протоколу №132 від 26.08.2011 року посвідчення № НОМЕР_3 про перевірку знань по техніці безпеки (місце роботи - військової частини НОМЕР_1 ) (т.1 а.с. 40).

Згідно з Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.11.2011 року №683 «Про охорону праці, попередження травматизму та призначення відповідальних осіб з охорони праці в частині» заступника командира частини полковника ОСОБА_1 призначено:

- головою комісії з перевірки знань з питань охорони праці в частині (п.п.2.1 п.2);

- головою комісії по попередженню травматизму і нещасних випадків (п.п2.2 п.2) (т.1 а.с. 16-19, 98-100).

Звичайною телеграмою начальника штабу – першого заступника командира військової частини НОМЕР_2 (файл 350/174/44/21/Л) адресованої командирам військових частин, в тому числі і командиру військової частини НОМЕР_1 , з метою якісної підготовки проведення статичного показу зразків ОВТ на заходах святкування 70 річчя ПвК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » наказано: організувати підготовку ОВТ, яка буде задіяна для статичного показу: РПН, ПУ (ЗРК С-300) (т.1а.с. 35).

Звичайна телеграма отримана військовою частиною 23.05.2012 року, що підтверджено вхідним штампом від 23.05.2012 року, та зі змістом данної телеграми ознайомлений позивач 23.05.2012 року, що підтверджується підписом Мусієнка та з проставленням ним дати ознайомлення – 23.05.2012.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 310 від 23.05.2012 «Про організацію підготовки та проведеня статичного показу зразків озброєння на заходах святкування НОМЕР_4 річчя ПвК « ІНФОРМАЦІЯ_1 »» (т1а.с. 36-38), визначено: « 13. Керівництво за проведенням передислокації виробів 5П85С № С2555784 військовий номер 41-15 Р8 та 5Н63С №СТ8444Б військовий номер 41-16 Р8 1602 підрозділу покласти на заступника командира частини з озброєння полковника ОСОБА_1 » (п.13); « 15. Марші здійснити, 28 травня 2012 року на 1601 дивізіон та на 1602 дивізіон колоною у складі: НОМЕР_5 старший полковник ОСОБА_1 …..» (п.15).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 327 від 28.05.2012 року «Про внесення змін та доповнень до наказу командира частини від 23.05.12 № 310» внесіні зміни стосовно розвантаження виробів та завантаження 29.05.2012 року під керівництвом ОСОБА_1 (т.1 а.с. 39).

28.05.2012 року командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ № 328 «Про організацію завантажувальних робіт вирбів 5В55Р» яким наказано: « 1. Командиру 1602 дивізіону передати а командиру 1601 дивізіону прийняти та дідготувати вироби 5В55Р №№0195533229455, 0195533229214, НОМЕР_6 , НОМЕР_7 до завантаження на пускову установку 5П85С №С2555770. 2. Завантаження виробів на пускову установку 5П85С № С2555770 здійснити під керівництвом заступника командира яастини полковника ОСОБА_1 , автокраном КС-3572, автомобіль КРАЗ – НОМЕР_8 військовий номер НОМЕР_9 розрахунком у складі: майор ОСОБА_2 – старший розрахунку; ст. солдат ОСОБА_3 – такелажник; солдат ОСОБА_4 – водій; солдат ОСОБА_5 – водій-кранівник; солдат ОСОБА_6 – водій-кранівник.» (т.1а.с.42).

29 травня 2012 року, на позиції технічної батареї 1601 дивізіону військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , під час завантаження виробів 5В55Р №0195533229455, №0195533229214 на пускову установку 5П85С № С2555770 автокраном КС - 3572, на базі КРАЗ-255Б1 військовий номер НОМЕР_10 військової частини НОМЕР_11 ( АДРЕСА_2 ) відбулася втрата поперечної стійкості автокрана та його падіння на виріб 5В55Р №0195533229312, що знаходився на пусковій установці. При цьому також відбулось падіння на асфальтовану поверхню, піднятих траверсою 5Т96, двох виробів 5В55Р (№ №0195533229455 та 0195533229214). В результаті падіння: диформацією виведено з ладу травеерсу 5Т96; диформацією виведено з ладу три вироби НОМЕР_12 В55Р; диформовано опори крану КС 3572.

Наказом тимчасово виконуючого обовязки командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 01.06.2012 № 182 у період з 05-07.06.2012 року призначено службове розслідування незадовільної організації та проведення завантажувальних робіт із зенітними керованими ракетами 5В55Р у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) (т.1а.с. 118).

Під час проведення службового розслідування, ОСОБА_1 05.06.2012 року надав пояснення (т.1 а.с. 64-68), де вказав, що « 28 травня 2012 року о 9:15 від командира частини отримав розпорядження убути на 1601 дивізіон для контролю виконання погрузочно-розгрузочних робіт… Прибувши до управління частини на КПП чекав майор ОСОБА_7 , начальник служби РАО щоб видати витяг з наказу на проведення даних робіт…. У звязку з тривалістю виконання робіт я з текстом усіх трьох наказів не знайомився, під розписку ніхто мені не доводив. Так як я побачив що навіть моя посада вказана не вірно, а у 310 моє перебування під час проведення перегрузки ракет на 28.05.12 не визначено. Прибувши до місця проведення робіт я уточнив про проведення інструктажу навченість о/с ТБ та готовність кранівника до початку проведення робіт. Отримавши позитивну відповідь та впевненість що весь о/с поставив підпис про проходження інструктажу, доповів командиру про початок перегрузки…. У звязку з тим, що для погрузки останіх двох ракет на шдяху руху стропальщтків знаходились вивільнені пакети то ядав розпорядження на їх переміщення до попереднього місця зберігання. Після їх переміщення ми приступили до загрузки останіх двох бойових ракет на лівий бік ПУ. Погрузка йшла в штатному режимі. Впевнившись що траверса розміщена вертикально над уловлювачем під час опускання груза коли лишилось 30 см до уловлювачів передня ліва опора крану почала уходити під кран, а кран розпочав перекидатись. Я дуже голосно подав команду щоб усі відбігли якомога дальше на безпечну відстань…. о/с розбігся у різні боки, а кранівник до останього питався спустити груз на підлогу. Кранівник вистрибнув з кабини крану коли кран був приблизно під кутом 45% відносно поверхні землі. Після повного падіння крану я дав команду для всіх щоб всі бігом підійшли до мене для перевірки чи не має травмованих та дав команду кранівнику про .. заглушення двигуна. Після цього я доповів командиру.»

06 червня 2012 р. командир стартової батареї НОМЕР_13 дивізіону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 надав пояснення, що: « 28.05.12 р. я від командира технічної батареї м-ра ОСОБА_2 дізнався про планування завантажувальних робіт на 29.05.12. 29.05.12 приблизно біля 10:30 – 11:00 мене викликав на територію «Граніт» полковник ОСОБА_1 та наказав ПУ №2555770 підігнати до вїзду на територію «Граніт». На запитання чи є наказ та чи машина знаходиться в плані, я отримав відповідь «Так» (т.1 а.с.71-72).

06 червня 2012 р. командир технічної батареї майор ОСОБА_2 надав пояснення, що: «Прибувши 29.05.12 на службу приблизно о 9:00 я зателефонував командиру частини, щоб уточнити завдання. Командир частини наказав убути в управління частини забрати п-ка ОСОБА_9 (він буде керівником робіт) та розпочати роботи. …Роботи почалися лише після того, як полковник ОСОБА_9 оглянув і надав дозвіл на подальше проведення робіт. (т.1 а.с. 75-77).

Начальник служби РАО військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_10 06 червня 2012 року надав пояснення, що: «за командою начальника штабу відпрацював проект наказу на організацію та пооведення статичного показу зразків озброення на заходахсвяткування НОМЕР_4 річчя ПВК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (наказ командира частини від 23.05.12 № 310).... За командою командира частини було підготовлено проект наказу про внесення змін до наказу командира частини від 23.05.12 № 310 у звязку із зміною дати проведення розвантажувальних (завантажувальних) робіт після чого проект було роздруковано, погоджено з юрисконмультом частини та підписувались начальником штабу частини та командиром. По телефону отримав розпорядження від заступника командира частини про підготовку проекту наказу на завантаження пусковой установки … 5В55Р 1601 дивізіону. Після підготовки проекту наказу на завантаження його було підписано юрист, начальником штабу та командиром частини. Витяги на дивізіон забирав командир технічної батареї ОСОБА_2 » (т. 1 а.с. 78— 79).

Опитані при проведені службового розслідування: командир військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_11 (т.1 а.с. 80-81), начальник служби пожежноі безпеки ОСОБА_12 (т.1 а.с. 85-86), ст. солдата ОСОБА_3 (т.1 а.с. 90), солдат ОСОБА_6 (т.1 а.с 93), солдат ОСОБА_5 (т.1 а.с. 94), солдат ОСОБА_4 (т. 1 а.с 95), підтвердили обставини події 29.05.2012 року при завантажуванні ракет, а також що заватажування ракет здійснювалося під керівництвом полковника ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що позивач під час проведення службового розслідування підтверджував, що за розпорядженням командира частини 29 травня 2012 року знаходився на дивізіоні для здійснення контролю виконання погрузочно-розгрузочних робіт.

Також при проведені службового розслідування допитані військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 підтверджували, що завантаження виробів на пускову установку 29.05.2012 року здійснювалося під керівництвом заступника командира військової частини полковника ОСОБА_1 .

За результатами службового розслідування комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 складено акт службового розслідування від 15.06.2012 (т.1 а.с. 114-117).

В акті службового розслідування зроблено висновок, що причинами події стали « 5. Упущення з боку відповідального керівника робіт полковника ОСОБА_1 , а саме: не організовано підбір особового складу команди (розрахунку), перевірку їх теоретичних знань практичної підготовки, проходження медичного огляду, а також наявність Посвідчень про перевірку знань з охорони праці; не перевірено наявність дозвільних документів у кранівника на право управління автокраном КС 3572 та на право його експлуатації; не організовано та не здійснено підготовку та перевірку готовності робочого місця, стану автокрану, траверси, стропів; не здійснено повноцінний контродль за виконанням вимог «Руководства по боевой работе зенитного ракетного дивизиона С-300ПС» та технічного опису і інструкції по експлуатації 82Ц6.000 ТО, щодо залучення техніки до завантажувальних робіт, схеми її розміщення та порядку виконання операцій їх завантаження ПУ 5П85С виробами 5В55Р.» …. «Безпосередньою причиною перекидання автокрану є те, що керівник робіт полковник ОСОБА_1 , старший розрахунку майор ОСОБА_2 та кранівник старший прапорщик ОСОБА_13 знехтували обмеженнями вантажопідйомності автокрану КС 3572 при певній довжині стріли та її вильоті. Так у ході робіт полковником ОСОБА_1 та майором ОСОБА_2 подавались команди на збільшення вильоту стріли до 6,85, а кранівником вони виконувались, при цьому на автокрані КС3572 блок захисту автокрану від перевантаження (ПЗК-10) не міг запобігти перевантаженню і перекиданню, оскільки його було відключено».

Також в акті службового розслідування встановлено винних осіб та ступінь їх вини (в п.6 вказано порушення вимог вчинених полковником ОСОБА_1 ) та у п.12 висновку Акту службового розслідування запропоновано: «За порушення вимог ст. 71 Статуту внутрішньої служби щодо організації та здійснення заходів, спрямованих на підвищення фахового рівня особового складу бригади, порушення вимог пункту 2.2.3 Положення про організацію роботи з охорони праці у військових частинах, військово-навчальних закладів, установах, організаціях та на підприємствах Міністерства оборони затвердженого наказом Міністра оборони України від 28.01.1998 № 20, пункту 3.16, 3.22.3, 4.5 Положення про порядок допуску військовослужбовців Збройних Сил України до самостійного виконання робіт та організацію виконання разових робіт в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 26.12.2000 № 476 з питань підготовки, організації, проведення та керівництва роботами з підвищеною небезпекою, які призвели до нанесення державі збитків (залишкова вартість виробів 5В55Р становить 1535464,8 грн) заступнику командира військової частини НОМЕР_1 полковнику ОСОБА_1 оголосити неповну службову відповідність та притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі місячного грошового забезпечення».

Акт службового розслідування, затверджений командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України 15.06.2012.

Наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України №207 від 20.06.2012 «Про незадовільну організацію та проведення завантажувальних робіт із зенітними керованими ракетами 5В55Р у військовій частині НОМЕР_1 та притягнення винних до відповідальності» за порушення вимог статті 71 Статуту внутрішньої служби щодо організації та здійснення заходів, спрямованих на підвищення фахового рівня особового складу військової частини НОМЕР_1 , пункту 2.2.3 Положення про організацію роботи з охорони праці у військових частинах, військово-навчальних закладів, установах, організаціях та на підприємствах Міністерства оборони України, пунктів 3.16, 3.22.3, 4.5 Положення про порядок допуску військовослужбовців Збройних Сил України до самостійного виконання робіт та організацію виконання разових робіт в Збройних Силах України, з питань підготовки, організації, проведення та керівництва роботами з підвищеною небезпекою, які призвели до нанесення державі збитків заступником командира військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_1 наказано: п.12. «За неналежну організацію та здійснення заходів, спрямованих на підвищення фахового рівня особового складу, підготовку, організацію, проведення та керівництво роботами пов`язаними з підвищеною небезпекою, що призвело до нанесення державі збитків, заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 попередити про неповну службову відповідність та притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі місячного грошового забезпечення» (т.1 а.с. 12-15, 119-120).

Під час розгляду справи судом встановлено, що 02.10.2012 наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України № 372 «Про внесення змін до наказу командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 20.06.2012 № 207» внесено зміни у п.12-15 наказу № 207, слова «та притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі місячного грошового забезпечення» виключити (т.2 а.с.108).

Отже судом встановлено, що наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України №207 від 20.06.2012 з урахуваням наказу командувача Повітряних Сил Збройних Сил України № 372 від 02.10.2012 за порушення вимог статті 71 Статуту внутрішньої служби, пункту 2.2.3 Положення про організацію роботи з охорони праці у військових частинах, військово-навчальних закладів, установах, організаціях та на підприємствах Міністерства оборони України, пунктів 3.16, 3.22.3, 4.5 Положення про порядок допуску військовослужбовців Збройних Сил України до самостійного виконання робіт та організацію виконання разових робіт в Збройних Силах України, заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність…».

Судом також встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.10.2012 №600 «Про виконання вимог наказу командира військової частини НОМЕР_2 №631 від 05.10.2012», з метою виконання наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.09.12 №191 «Про результати службового розслідування», наказу командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 02.10.12 №372 «Про внесення змін до наказу командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 20.06.2012 №207», наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 05.10.12 №631 «Про внесення змін та доповнень до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 26.06.12 №414» наказано:

1. Рішення про притягнення до повної матеріальної відповідальності шкоду, заподіяну державі, прийняти після розгляду кримінальних справ у суді.

2. За порушення вимог ст.37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, порушення пункту 4, 5 вимог наказу Міністра оборони України від 26.12.2000 року №476 «Про затвердження Положення про порядок допуску військовослужбовців Збройних Сил України до самостійної роботи та організації виконання разових робіт в Збройних Силах України» стосовно виконання обов`язків керівника робіт, порушення вимог пункту 8.5.15 наказу Міністра оборони України від 03.02.2004 року №35 «Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, машин і механізм заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі місячного грошового забезпечення.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, за положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які склались у цій справі, врегульовано Конституцією України, Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України».

Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) визначає правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ст.2 Закону №2232-XII (редакція станом на дату виниклих правовідносин), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (ч.1). Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (ч.2).

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах, визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби).

Статтею 16 Статуту внутрішньої служби встановлено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно ст.71 Статут внутрішньої служби, заступник командира полку (окремого батальйону) зобов`язаний: брати участь у розробленні планів бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки й організовувати їх виконання; проводити заняття з офіцерами і прапорщиками, навчання та контрольні заняття з підрозділами; керувати фізичною підготовкою та спортивною роботою підрозділів полку; перевіряти організацію і стан бойової підготовки й пожежної безпеки в підрозділах полку, усувати виявлені недоліки та подавати допомогу командирам підрозділів в організації й проведенні занять; знати ділові якості та морально-психологічний стан офіцерів, прапорщиків і старшин підрозділів, постійно проводити роботу з офіцерами щодо виховання і вдосконалення їх підготовки за спеціальністю, здійснювати добір кандидатів на вищі посади; керувати добором прапорщиків (мічманів) та військовослужбовців для зарахування на військову службу за контрактом, а також для вступу до військових навчальних закладів; вживати заходів до запобігання порушенням правил безпеки під час занять, навчань і стрільб; керувати роботою, пов`язаною з обладнанням і удосконаленням об`єктів навчальної матеріально-технічної бази, й забезпечувати їх правильне утримання та експлуатацію; вести облік матеріальних засобів і коштів, виділених на бойову підготовку, та забезпечувати їх витрачання за прямим призначенням; своєчасно забезпечувати підрозділи полку матеріальними засобами й наочними посібниками з бойової підготовки; стежити за їх обліком і утриманням; керувати роботою винахідницької та раціоналізаторської, пожежно-технічної комісій у полку, методичної ради; впроваджувати в практику передові методи навчання особового складу; організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на підвищення фахового рівня особового складу полку; керувати пожежною безпекою, розробляти план пожежної безпеки та контролювати його виконання; перевіряти додержання правил внутрішнього порядку в полку та його підрозділах, а також підготовку добового наряду та несення ним служби.

Приписами п.2.2.3 Положення про організацію роботи з охорони праці у військових частинах, військових навчальних закладах, установах, організаціях та на підприємствах Міністерства оборони України, затвердженого наказом міністра оборони України від 28.01.98 №20 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 березня 1998 року за №145/2585), визначено, що головний інженер (заступник командира військової частини) забезпечує впровадження нової техніки, передової технології, механізації та автоматизації виробничих процесів з метою поліпшення умов праці працюючих; він зобов`язаний: забезпечувати: контроль відповідності стандартам, технічним умовам та іншим нормативним актам про охорону праці обладнання, пристосувань та технологічних процесів, що розробляються у військовій частині; впровадження у військовій частині стандартів безпеки праці; планову роботу щодо відбору аналізів повітряного середовища, вимірювання рівня виробничих шумів, вібрації, електричних і магнітних полів; наявність повних і всебічних вимог з охорони праці в технічній документації, що розробляється як військовою частиною, так і сторонніми організаціями; своєчасне і якісне навчання працівників безпечному веденню робіт; своєчасне виконання перспективних та річних планів заходів щодо охорони праці; безпечну експлуатацію будівель і споруд; контроль за своєчасним виконанням комплексних заходів з охорони праці та організацією робіт з підвищеною небезпекою і експлуатацією об`єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (п.2.2.3).

Відповідно до Положення про порядок допуску військовослужбовців Збройних Сил України до самостійного виконання робіт та організацію виконання разових робіт в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 26.12.2000 №476, відповідальний керівник робіт встановлює склад команди, здійснює контроль за безпечним виконанням робіт з підвищеною небезпекою і відповідає за достатність прийнятих при підготовці робочого місця заходів безпеки, їх відповідність характеру і місцю роботи, а також за правильність допуску до роботи і приймання робочого місця після її закінчення (п.3.16). Відповідальний керівник робіт і особа, що допускає до виконання робіт, періодично перевіряють дотримання військовослужбовцями заходів безпеки. У випадку виявлення порушень вимог безпеки, зазначених у наряді-допуску, або інших обставин, що загрожують безпеці працюючих, наряд-допуск у відповідального виконавця робіт вилучається і команда виводиться в безпечне місце. Після усунення виявлених порушень допуск команди до роботи проводиться особою, що допускає до виконання робіт, а якщо вона не призначалася, то відповідальним керівником робіт (п.п.3.22.3). Старший команди (керівник робіт) зобов`язаний: перевірити перед початком робіт наявність та справний стан відповідних засобів індивідуального та колективного захисту, інструментів (обладнання) та стан ділянки, де планується виконання робіт, на предмет виконання організаційно технічних заходів безпеки; провести цільовий інструктаж на робочому місці в обсязі технологічних карт та інструкцій з питань безпечного виконання робіт, про що робиться запис в Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці того підрозділу, до складу якого входять військовослужбовці, залучені до робіт; перевірити знання військовослужбовцями вимог безпеки під час виконання даного виду робіт; поставити чітке завдання на виконання робіт безпосередньо кожному військовослужбовцю (члену команди); безвідлучно знаходитися на місці проведення робіт; здійснювати контроль за дотриманням членами команди вимог безпеки та порядком на місці виконання робіт; після закінчення робіт забезпечити приведення ділянки, де виконувались роботи, у відповідність з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці; доповісти командиру (начальнику), який видав наказ, про результати виконання робіт (п.4.5).

Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 №551-XIV (в редакції на дату виниклих правовідносин), затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту (ч.2 преамбули Дисциплінарного статуту).

Відповідно до вимог Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України (ст. 1). Військова дисципліна грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. (ст.2).

Згідно ст. 4 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

В статті 12 Дисциплінарного статуту вказано, що заступники Міністра оборони України, командувачі видів Збройних Сил України користуються щодо підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командувача військ оперативного командування, а керівники структурних підрозділів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України - дисциплінарною владою командира корпусу.

Відповідно до ч.1 ст.45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Статутом (стаття 26) передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Як встановлено судом у рішенні від 04.12.2023 у справі №1570/4950/2012 «… в акті службового розслідування встановлено винних осіб та ступінь їх вини (в п.6 вказано порушення вимог вчинених полковником ОСОБА_1 ) та у п.12 висновку Акту службового розслідування запропоновано: «За порушення вимог ст. 71 Статуту внутрішньої служби щодо організації та здійснення заходів, спрямованих на підвищення фахового рівня особового складу бригади, порушення вимог пункту 2.2.3 Положення про організацію роботи з охорони праці у військових частинах, військово-навчальних закладів, установах, організаціях та на підприємствах Міністерства оборони затвердженого наказом Міністра оборони України від 28.01.1998 № 20, пункту 3.16, 3.22.3, 4.5 Положення про порядок допуску військовослужбовців Збройних Сил України до самостійного виконання робіт та організацію виконання разових робіт в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 26.12.2000 № 476 з питань підготовки, організації, проведення та керівництва роботами з підвищеною небезпекою, які призвели до нанесення державі збитків (залишкова вартість виробів 5В55Р становить 1535464,8 грн) заступнику командира військової частини НОМЕР_1 полковнику ОСОБА_1 оголосити неповну службову відповідність та притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі місячного грошового забезпечення».

Акт службового розслідування, затверджений командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України 15.06.2012…».

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Так, згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність (лат. praejudicialis - те, що стосується попереднього судового рішення це можливість прийняття судом як беззаперечними обставин (юридичних фактів), що були встановленні іншим судом в іншій справі та містяться у мотивувальній частині рішення, яке набрало законної сили. У такій попередній справі повинні брати участь ті ж самі сторони або їх правонаступники.

За такого правового регулювання, преюдиційні обставини щодо проведення службового розслідування та встановлення обставин нанесення державі збитків доказуванню не підлягають.

Ці обставини спростовують твердження позивача щодо не проведення службового розслідування.

Спірний наказ від 22.10.2012 №600 «Про виконання вимог наказу командира військової частини НОМЕР_2 №631 від 05.10.2012», було прийнято з метою виконання наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.09.12 №191 «Про результати службового розслідування».

Суд також відхиляє твердження позивача про недоведення його вини.

Як встановлено судом із рішення від 04.12.2023 у справі №1570/4950/2012 «…Після проведення досудового розслідування 28 лютого 2023 року Біляївським районним судом Одеської області розглянуто кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015161010002754 за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 425КК України по справі 496/4557/21 прийнято ухвалу про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченного ч.2 ст. 425 КК України, на підставі ст. 49 КК України.

Біляївським районим судом при розгляді кримінальної справи 496/4557/21, встановлено, що «Будучи керівником робіт ОСОБА_1 , о 15:00 год. 29.05.2012 року, перебуваючи на позиції технічної батареї 1601 дивізіону військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , діючи в порушення наведених вимог закону, своїх статутних обов`язків та правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, допустив знаходження на пусковій установці при завантаженні до неї автокраном КС-3572 на базі автомобіля КРАЗ-255 Б1, військовий номер НОМЕР_9 , вантажопідйомність до 10 тон, який належить військовій частині НОМЕР_11 , виробів 5В55Р сторонньої особи, яка не мала відношення до роботи, що виконується, а саме заступника командира стартової батареї НОМЕР_13 дивізіону військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_14 …. заступник командира військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_1 , допустивши недбале ставлення до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки, які полягають у завданні матеріальних збитків державі в особі військової частини НОМЕР_1 у вигляді пошкодження військового майна, яке зберігалось на позиції технічної батареї НОМЕР_13 дивізіону військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: виробів 5В55Р №0195533229312, №0195533229214, №0195533229455, та спричинило матеріальні збитки державі в особі військової частини НОМЕР_1 , на загальну суму 1 535 464, 80 грн., внаслідок пошкодження автокрану КС-3572 на базі автомобіля КРАЗ-255 Б1, військовий номер НОМЕР_9 , спричинивши матеріальний збиток державі в особі військової частини НОМЕР_11 на суму 4764 грн. у зв`язку із чим, заподіяв збитки державі, в особі військової частини НОМЕР_11 , внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 , спричинив настання матеріальних збитків на загальну суму 1 540 228, 80 грн., що згідно примітки 2 ст. 425 КК України, спричинило тяжкі наслідки, які полягають у заподіянні матеріальних збитків, які в п`ятсот і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та заподіяло капітану ОСОБА_14 середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів обох п`яткових кісток без значного зміщення відламків. За вищевикладених обставин, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 2 ст. 425 КК України, а саме у недбалому ставленні військової службової особи до служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.»

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин та встановлених преюдиційних обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 , третя особа: військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування п. 2 наказу №600 – відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 )

Командир військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_14 )

Військова частина НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_14 )

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА

.