Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №490/9588/25 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/9588/25

н\п 2-а/490/33/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

у складі головуючого судді Шолох Л.М.,

при секретарі судових засідань Шведюк Д.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6078583 від 03 листопада 2025 року та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн 00 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 13 листопада 2025 року для розгляду справи визначено головуючого суддю Шолох Л.М.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.

Постановою поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції Миколаївської області сержанта поліції Ільницької К.С. серії ЕНА №6078583 від 03 листопада 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та застосовано до нього штраф у розмірі 340 грн 00 коп.

У цій постанові зазначено, що ОСОБА_1 09 листопада 2025 року о 18:36:53 рухаючись до дорозі Н-11, 312 км. та керуючи транспортним засобом із днз НОМЕР_1 рухався із швидкістю 81 км/г в зоні дії знаку 3.29 обмеження швидкості 50км/г, перевищив обмеження швидкості на 31 км/г, чим порушив вимоги 12.9.Б Правил дорожнього руху України. Швидкість вимірювалася пристроєм ТruСАМ LTI 008381, зафіксована бк. 47322, 470593, 470577.

Не погоджуючись із цією постановою, позивач звернувся до суду із цим позовом, посилаючись на те, що він не вчиняв цього адміністративного правопорушення.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч.1 статті 23 цього Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В пункті 12.9.б визначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до частини першої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідач зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.

В обґрунтування свого позову відповідач вказує на те, факт порушення позивачем правил дорожнього руху зафіксовано приладом Трукам 008381, про який вказано у оскаржуваній постанові.

Переглядом відеозаписів із бодікамери патрульного поліцейського вбачається, що позивача ОСОБА_1 29 жовтня 2025 року зупинено працівниками поліції у зв`язку із перевищенням ним дозволеної швидкості. Цього дня ОСОБА_1 заявив клопотання про необхідність отримання ним правничої допомоги/консультації з юристом. У зв`язку із цим клопотанням розгляд справи про адміністративне правопорушення відкладено на 03 листопада 2025 року та повідомлено позивача про необхідність прибути до приміщення Управління патрульної поліції у Миколаївській області.

Надалі 03 листопада 2025 року ОСОБА_1 прибув до Управління патрульної поліції у Миколаївській області разом з іншою особою, з яким він консультувався з приводу розгляду справи про адміністративне правопорушення. Під час розгляду справи позивачем, поліцейським Ільчинською К.М. в присутності позивача та особи, яка його супроводжувала позивача та надавала йому консультації/поради, було здійснено перегляд відеозапису з пристрою Трукам.

З відеозапису здійсненого пристроєм Трукам 29 жовтня 2025 року вбачається, що транспортний засіб днз НОМЕР_1 , яким керував позивач, рухаючись по дорозі Н-11 на 312 км. зі швидкістю 81 км./год в зоні дії знаку 3.29 «Обмеження швидкості» при дозволеній швидкості 50 км/год.

Під час розгляду справи та перегляду відеозапису з пристрою Трукам позивач користувався своїми правами щодо надання пояснень, заперечень.

Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що у ній зазначено технічні засоби, на які було здійснено фіксування порушення позивачем правил дорожнього руху.

Щодо правомірності використання працівниками поліції пристрою Трукам у ручному режимі, то суд зазначає таке.

Відповідно до листа «Мінекономіки» від 01 липня 2025 року № 22-38/30 лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів (ТЗ), тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань швидкості руху транспортних засобів. Їхнє основне призначення – це експлуатація в ручному режимі за утримування приладу в руках за безпосередньої участі оператора.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32443, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 03 грудня 2024 р. та чинного до 03 грудня 2025 р., лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № ТС008381, є придатним до застосування.

Можливість використання виробу «TruCAM LTI 20/20», виробництва Laser Technology Inc, також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 15 грудня 2023 року № 04/05/02/-1179/ВС1, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.

Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі Україні № 1161 від 13 липня 2016 «Деякі питання щодо ведення Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки» зберігання даних Реєстру мало б здійснюватись лише до 01 січня 2019 року.

Отже, наявність свідоцтва про повірку є єдиним і достатнім документом, що підтверджує, що TruCam є вимірювальним приладом і його можливо використовувати для фіксації перевищення швидкості.

З аналізу викладеного вбачається, що використання приладу ТruСАМ відбувається у автоматичному режимі як у мобільному, так і у статичному положенні.

Такі висновки викладені у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 218/14834/19 та постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі № 404/4550/19.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач довів належними та допустими доказами факт порушення позивачем пункту 12.9 Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП України.

Відповідно до приписів пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Оскільки судом встановлено, що оскаржувана у цій справі постанова відповідача є законною, то у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати відносяться на користь позивача.

Керуючись статтями 72-77, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

Постанову поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції Миколаївської області сержанта поліції Ільницької К.С. серії ЕНА №6078583 від 03 листопада 2025 року – залишити без змін.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені статті 272 КАС України.

Рішення може бути оскаржена безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення рішення.

Суддя Л.М. Шолох