Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №420/1416/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1416/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Одеської міської ради «Міська клінічна лікарня №11», треті особи: Державна установа «Український Державний науково-дослідницький інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДЕЯ» в особі Язанфар Даніела Фарухівна про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 20 січня 2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Одеської міської ради «Міська клінічна лікарня №11», треті особи: Державна установа «Український Державний науково-дослідницький інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України, Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДЕЯ» в особі Язанфар Даніела Фарухівна в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунальне некомерційне підприємство Одеської міської ради «Міська клінічна лікарня № 11» № 84/25/7914/Р від 03.11.2025 р. в частині визначення причини інвалідності ОСОБА_1 : «поранення чи інше ушкодження здоров`я, одержані від вибухонебезпечних предметів»;

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Одеської міської ради «Міська клінічна лікарня в особі експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи визначити вірно причину інвалідності ОСОБА_1 , зазначивши: «нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я)»; встановити ступінь втрати професійної працездатності, відсоток втрати професійної працездатності; причини втрати професійної працездатності.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 11.03.2025 р. о 20 год. 16 хв. внаслідок ворожого обстрілу, охоронець малого підприємства «Спеціальне охоронне бюро» Служба безпеки «Вулкан», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав тяжкі травми на території Одеського морського торговельного порту, біля причалу № 35, де було пришвартоване судно «MJ PINAR» під прапором «BARBADOS». Управлінням служби безпеки в Одеській області здійснюється кримінальне провадження № 22025160000000167 від 11.03.2025 р., за фактом того, що 11.03.2025 р. о 20 год. 16 хв. невстановленими військовослужбовцями збройних сил російської федерації, в умовах російського вторгнення в Україну та ведення російською федерацією війни проти України забороненими міжнародним правом засобами ведення війни, умисно здійснено ракетний обстріл, із використанням однієї балістичної ракети ОТРК «Іскандер-М» (попередня ідентифікація). Влучання відбулось в кут причальної стіни між причалами № 34 та №35 ДП «Одеський морський торгівельний порт». В результаті обстрілу пошкоджено технічні будівлі порту, пошкоджено цивільне судно «MJ PINAR», та загинули члени екіпажу вказаного судна та ін. У рамках цього кримінального провадження, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний потерпілим у вказаному кримінальному провадженні. Згідно висновку комісії, утвореної наказом Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 138/ПД від 13.03.2025 р., на підставі вивчених матеріалів спеціального розслідування вищевказаного нещасного випадку із тяжким наслідком, який стався внаслідок вибуху 11.03.2025 р. о 20 год. 17 хв. з охоронцем малого підприємства «Спеціальне охоронне бюро» Служба безпеки «Вулкан» ОСОБА_1 , нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом та на нього складається акт за формою Н-1/П, про що складено акт спеціального розслідування нещасного випадку від 03.07.2025р.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи комунального некомерційного підприємства Одеської міської ради «Міська клінічна лікарня № 11» № 84/25/7914/Р від 03.11.2025 р., ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності. При цьому, як вказує позивач, визначено невірно причину інвалідності, безпідставно не визначено ступінь втрати працездатності, не взято до уваги, що нещасний випадок із ОСОБА_1 визнано таким, що пов`язаний з виробництвом та на нього складається акт за формою Н-1/П, про що складено акт спеціального розслідування нещасного випадку від 03.07.2025 р. Позивач, не погодившись із зазначенням в оскаржуваному рішенні причини інвалідності, оскаржив його до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України". На підтвердження наявності підстав для визначення, зокрема, причини інвалідності ОСОБА_1 відповідно до підпункту 5 пункту 23 Порядку № 1338, а саме: «Поранення, травми, контузії, каліцтва, захворювання або інші ушкодження здоров`я, одержані під час захисту Батьківщини», позивач надав відповідачу, зокрема, акт спеціального розслідування нещасного випадку від 03.07.2025 р. У скарзі до Центру оцінювання функціонального стану особи позивач просив: скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 84/25/7914/Р від 03.11.2025 р. в частині визначення причини інвалідності ОСОБА_1 : «поранення чи інше ушкодження здоров`я, одержані від вибухонебезпечних предметів»; визначити вірно причину інвалідності ОСОБА_1 , зазначивши: «нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я)»; встановити ступінь втрати професійної працездатності, відсоток втрати професійної працездатності; причини втрати професійної працездатності. Однак рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії № 9908/25/448 від 23.12.2025 р. безпідставно не внесено зміни щодо причин інвалідності та залишено рішення відповідача в оскаржуваній частині без змін.

Відтак, позивач вважає, що ним документально підтверджено наявність підстав для визначення причини інвалідності: «нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я)»; встановлення ступеню втрати професійної працездатності, відсотків втрати професійної працездатності; причини втрати професійної працездатності. Однак всупереч наданим документам відповідач не визначив причину інвалідності відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначене свідчить про формальний підхід та ігнорування наданих визначених законодавством документів, що у результаті грубо порушує законні права та інтереси позивача та, зокрема, його право на соціальний захист, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач з викладеним в позовній заяві не погоджується та вважає, що в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено, посилаючись в цілому на те, що рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі – ЕКОПФО) КНП «МКЛ № 11» ОМР № 84/25/7914/Р від 03.11.2025 року Позивачу встановлено ІІ групу інвалідності строком на два роки з причиною інвалідності: «поранення чи інше ушкодження здоров`я, одержані від вибухонебезпечних предметів (на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань)». Позивач не погодився із визначеною причиною інвалідності та оскаржив рішення ЕКОПФО до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (далі – ЦОФСО). За результатами розгляду скарги, рішенням ЦОФСО №9908/25/448 від 23.12.2025 року рішення ЕКОПФО КНП «МКЛ № 11» ОМР було підтверджено. В обґрунтуванні рішення ЦОФСО зазначено: «Експертна команда ЦОФСО ознайомилася з наданою медичною документацією та дійшла висновку, що наслідки травми та виявлені патологічні клініко-функціональні зміни з боку опорно-рухової системи мають виражене обмеження повсякденного функціонування та життєдіяльності пацієнта, що дає підстави для встановлення групи ІІ інвалідності терміном на два роки. Прийняте раніше рішення обґрунтоване. Підстав для визначення відсотків втрати працездатності та встановлення категорії інвалідності «нещасний випадок на виробництві» не має (в медичній справі відсутні: акт розслідування нещасного випадку та направлення роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому особа одержала травму або територіального органу Пенсійного фонду України чи суду)».

Позиція третьої особи – Державної установи «Український Державний науково-дослідницький інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» обґрунтовується наступним

Третя особа не погоджується із заявленими позовними вимогами та просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що підставою подання позову послужили наступні обставини: не взяття до уваги акту складеного за формою Н-1/П від 03.07.2025 р. У позові зазначено, що акт складений за формою Н-1/П від 03.07.2025 р. був наданий в оригіналі на розгляд експертної команди. Однак, третя особа зауважує, що позивачем не надано доказів подання вказаного акту до експертної команди першого рівня. Розгляд медико-експертної справи ОСОБА_1 було проведено експертною командою ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» на підставі електронних документів, сформованих лікарем, що направив позивача на оцінювання первинної експертної команди, серед яких Центром оцінювання не було виявлено зазначеного акту складеного за формою Н-1/П від 03.07.2025 р.. Після винесення рішення ОР-9775 від 23.12.2025 р. Інститутом, його доступ до електронної медико-експертної справи позивача блокується системою.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

02 лютого 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

06 лютого 2026 року від третьої особи - Державної установи «Український Державний науково-дослідницький інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» до суду надійшли письмові пояснення.

Станом на 17 березня 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

11.03.2025 року о 20 год. 16 хв. внаслідок ворожого обстрілу, охоронець малого підприємства «Спеціальне охоронне бюро» Служба безпеки «Вулкан», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав тяжкі травми на території Одеського морського торговельного порту, біля причалу № 35, де було пришвартоване судно «MJ PINAR» під прапором «BARBADOS».

Управлінням служби безпеки в Одеській області здійснюється кримінальне провадження № 22025160000000167 від 11.03.2025 р., за фактом того, що 11.03.2025 р. о 20 год. 16 хв. невстановленими військовослужбовцями збройних сил російської федерації, в умовах російського вторгнення в Україну та ведення російською федерацією війни проти України забороненими міжнародним правом засобами ведення війни, умисно здійснено ракетний обстріл, із використанням однієї балістичної ракети ОТРК «Іскандер-М» (попередня ідентифікація). Влучання відбулось в кут причальної стіни між причалами № 34 та №35 ДП «Одеський морський торгівельний порт». В результаті обстрілу пошкоджено технічні будівлі порту, пошкоджено цивільне судно «MJ PINAR», та загинули члени екіпажу вказаного судна та ін. У рамках цього кримінального провадження я, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.

Згідно висновку комісії, утвореної наказом Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 138/ПД від 13.03.2025 р., на підставі вивчених матеріалів спеціального розслідування вищевказаного нещасного випадку із тяжким наслідком, який стався внаслідок вибуху 11.03.2025 р. о 20 год. 17 хв. з охоронцем малого підприємства «Спеціальне охоронне бюро» Служба безпеки «Вулкан» ОСОБА_1 , нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом та на нього складається акт за формою Н-1/П, про що складено акт спеціального розслідування нещасного випадку від 03.07.2025р.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи комунального некомерційного підприємства Одеської міської ради «Міська клінічна лікарня № 11» № 84/25/7914/Р від 03.11.2025 р., ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності строком на два роки з причиною інвалідності: «поранення чи інше ушкодження здоров`я, одержані від вибухонебезпечних предметів (на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань)».

Позивач, не погодившись із зазначенням в оскаржуваному рішенні причини інвалідності, оскаржив його до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України». У скарзі до Центру оцінювання функціонального стану особи позивач просив: скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 84/25/7914/Р від 03.11.2025 р. в частині визначення причини інвалідності ОСОБА_1 : «поранення чи інше ушкодження здоров`я, одержані від вибухонебезпечних предметів»; визначити вірно причину інвалідності ОСОБА_1 , зазначивши: «нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я)»; встановити ступінь втрати професійної працездатності, відсоток втрати професійної працездатності; причини втрати професійної працездатності.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії № 9908/25/448 від 23.12.2025 р. залишено рішення відповідача в оскаржуваній частині без змін.

В обґрунтуванні рішення ЦОФСО зазначено: «Експертна команда ЦОФСО ознайомилася з наданою медичною документацією та дійшла висновку, що наслідки травми та виявлені патологічні клініко-функціональні зміни з боку опорно-рухової системи мають виражене обмеження повсякденного функціонування та життєдіяльності пацієнта, що дає підстави для встановлення групи ІІ інвалідності терміном на два роки. Прийняте раніше рішення обґрунтоване. Підстав для визначення відсотків втрати працездатності та встановлення категорії інвалідності «нещасний випадок на виробництві» не має (в медичній справі відсутні: акт розслідування нещасного випадку та направлення роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому особа одержала травму або територіального органу Пенсійного фонду України чи суду)».

Вважаючи протиправним рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства Одеської міської ради «Міська клінічна лікарня № 11» № 84/25/7914/Р від 03.11.2025 р. в частині визначення причини інвалідності ОСОБА_1 : «поранення чи інше ушкодження здоров`я, одержані від вибухонебезпечних предметів», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Джерела права та висновки суду

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, право на охорону здоров`я та соціальний захист гарантується статтею 49 Конституції України, яка встановлює, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Водночас, стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Однак реалізація цих конституційних прав здійснюється відповідно до законів України та в межах встановлених державою критеріїв, що забезпечує справедливий розподіл соціальних гарантій та недопущення зловживань у цій сфері.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі – Закон № 875-ХІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

За приписами статті 3 Закону № 875-ХІІ інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою-другою статті 6 Закону № 875-ХІІ Захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.

Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 року № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 2961-IV) (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

За визначенням, наведеним в абзаці четвертому частини першої статті 1 Закону №2961-IV, інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

З 1 січня 2025 року статус інвалідності засновано на сучасній концепції оцінювання повсякденного функціонування людини – тобто оцінювання впливу травми чи хвороби на повсякденну діяльність.

Зміни були запроваджені з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України № 1338 від 15.11.2024 року «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» та внесенням відповідних змін до діючого законодавства.

Відповідно до пунктів 14, 40 «Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи» затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024 року № 1338 оцінювання проводиться з використанням електронної системи та електронної системи охорони здоров`я.

За результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів.

Згідно пункту 17 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024 р. № 1338 оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі, у том числі, лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги, лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності ознак, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Як встановлено судом, у межах вказаного Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024 р. № 1338 позивача його лікуючим лікарем було направлено для проведення оцінювання повсякденного функціонування згідно направлення номер направлення 8e70d1d4- 3e0a-4537-95a0-ff956187ddd7 від 10.07.2025року.

У направленні Позивача лікуючим лікарем вказано про проведення оцінювання очно, в закладі охорони здоров`я, підстави направлення - необхідність встановлення ступеня втрати професійної працездатності. Мета направлення особи на оцінювання - встановлення інвалідності.

З поданого відповідачем відзиву, а також доданих до відзиву доказів, судом встановлено, що до направлення в електронній системі лікуючим лікарем ТОВ «МЕДЕЯ», яким було скеровано направлення позивача до ЕКОПФО, були підкріплені наступні скановані документи в файлі в графі «Медичні документи», а саме:

1. файл з ім`ям «Лісовець мед док.pdf» розміром 34.22 MB який містить наступні документи:

- виписка 11.03.2025-19.03.2025 - виписка з медичної карти №802 від медичного центру Into-Sana на 5х аркушах;

- 19.03.2025-13.05.2025 - виписка 3567 /350 від КНП "МКЛ№1" ОМР на 2х аркушах;

- 13.05.2025-16.05.2025 - виписка №6270 від КНП "МКЛ №1" ОМР на 2х аркушах;

- 22.05.2025-01.07.2025 - виписка №8035 від КНП "МКЛ№11 ОМР на 2х аркушах;

- 22.05.2025 - Рентгенографія ділянки трубчастих кісток, гомілки на 2х аркушах;

- Консультативний висновок спеціаліста КНП "МКЛ№11 ОМР від 03.07.2025 року на 1х аркуші.

1. файл з ім`ям «Лісовець документи.pdf» розміром 11.20 MB який містить наступні документи:

- Паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 та довідка ІНН від 08.04.1998 року на 7х аркушах.

Як визначено пунктом 21 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024 р. № 1338, до електронного направлення додаються електронні копії оригіналів, у тому числі, медичних документів, що стосуються захворювання чи стану здоров`я, відповідно до якого особу направлено на проведення оцінювання.

Як вбачається зі сканованих копій оригіналів медичної документації (виписок, знімків, консультативних висновків) представлених при направленні на ЕКОПФО, лікуючим лікарем ТОВ «МЕДЕЯ», у позивача були множинні мінновибухові, вогнепальні травми.

Як зазначив відповідач у відзиві, на запитання комісії позивача яким чином і при яких обставинах це сталося, так як це має істотне значення для розгляду справи, позивачем, засобами телемедицини був представлений витяг з ЄРДР УСБУ в Одеській області про що здійснюється кримінальне провадження № 22025160000000167 від 11.03.2025 року про отримання ним травми внаслідок ракетного обстрілу 11.03.2025 року.

Відповідно до пункту 31 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024 р. № 1338 під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я.

За пунктом 40 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024 р. №1338, ЕКОПФО за результатами проведення оцінювання приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства, у тому числі, інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують.

За пунктом 43 Порядку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024 р. № 1338 інформація про результати оцінювання вважається внесеною до електронної системи з моменту наповнення рішення, прийнятого експертною командою за результатами проведення оцінювання, інформацією, визначеною законодавством, та підписання такого рішення головуючими та членами експертних команд.

Як встановлено судом, під час проведення оцінювання повсякденного функціонування позивача ЕКОПФО КНП «МКЛ №11» ОМР, оглянувши додані до направлення 8e70d1d4- 3e0a-4537-95a0-ff956187ddd7 від 10.07.2025 року медичні документи, та під час огляду, оцінивши стан пацієнта, склала рішення, де відобразила відомості щодо результатів огляду та прийнятого колегіального рішення.

За пунктом 53 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024 р. № 1338 після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв`язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

На виконання згаданого пункту 53 позивач отримав витяг з рішення експертної команди з оцінювання №84/25/7914/В від 03.11.2025 року.

Тобто, з вищевикладеного вбачається, що стадійність порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи була дотримана відповідачем.

Разом з тим, позивач у позовній заяві стверджує, що акт спеціального розслідування нещасного випадку від 03.07.2025 року «в оригіналі було надано на розгляд експертної команди», відносно чого суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 22 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024 р. № 1338, з метою підтвердження причини настання інвалідності до електронного направлення можуть додаватися, зокрема, такі документи: 1) у разі настання інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві – акти розслідування за формами, що встановлені додатками 11, 11-1 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337, або рішення суду про встановлення факту отримання травми на виробництві.

Відповідно до підпункту 3 пункту 23 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024 р. № 1338, на підставі документів, зазначених у пункті 22 цього Порядку, експертною командою фіксується причина інвалідності «нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я)».

Таким чином, законодавством чітко визначено перелік документів, на підставі яких експертна команда може встановити причину інвалідності «нещасний випадок на виробництві».

Ці вимоги є імперативними та не підлягають розширеному тлумаченню.

При цьому суд зазначає, що серед наданих позивачем до суду документів крім зазначених вище, наявні скановані копії документів, а саме: листок непрацездатності на ім`я ОСОБА_1 від 13.03.2025 року до 15.05.2025 року на 1х аркуші та Акт спеціального розслідування нещасного випадку Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 03.07.2025 року на 8-ми аркушах виданого на ім`я ОСОБА_1 .

При цьому відповідач у відзиві категорично заперечив твердження позивача відносно того, що ним в оригіналі було надано на розгляд експертної команди» акт спеціального розслідування нещасного випадку від 03.07.2025 року.

Відповідач наполягає на тому, що зазначена вище додаткова документація, а саме у вигляді Акту спеціального розслідування нещасного випадку Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 03.07.2025 року не була предметом оцінки ЕКОПФО КНП «МКЛ №11» ОМР, так як була відсутня серед долучених документів до електронного направлення позивача. Більш того, позивачем при особистому його огляді, експертній команді ЕКОПФО такий документ ані в оригіналі ані в паперовій сканованій копії не надавався.

Суд враховує твердження відповідача відносно того, що представлений суду Акт спеціального розслідування нещасного випадку Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 03.07.2025 року у додатку є сканованим документом з паперової копії документа та в порушення вимог пункту 21 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024 р. № 1338 не є електронною копією з оригіналу.

Судом також встановлено, що Центр оцінювання функціонального стану особи, що в системі оцінювання інвалідності має повноваження на перевірку рішень ЕКОПФО, при розгляді скарги позивача встановив також відсутність в медичній справі Акту розслідування нещасного випадку та направлення роботодавця.

Дане рішення ЦОФСО є офіційним висновком компетентного органу щодо наявності/відсутності документів у справі позивача.

Крім того згідно з пунктом 21 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024 р. № 1338, до електронного направлення додаються електронні копії оригіналів документів.

Як встановлено судом, направлення на оцінювання формувалося лікарем ТОВ «МЕДЕЯ», і саме цей лікар відповідав за долучення документів до направлення.

При цьому позивачем не надано доказів того, що він передав відповідний акт лікарю для долучення до направлення, а також не надано доказів того, що цей акт був фактично долучений до електронного направлення.

Крім того, суд зазначає, що як вбачається з Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024 р. № 1338, для встановлення причини інвалідності «нещасний випадок на виробництві» необхідним є не лише акт спеціального розслідування, а й Акт за формою Н-1/П (додаток 11 до Порядку № 337) та направлення роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому особа одержала травму, або територіального органу Пенсійного фонду України чи суду.

Як вказує відповідача, жоден із цих документів не був наданий експертній команді. При цьому позивачем зазначені твердження не спростовані.

Як встановлено судом вище, згідно з підпунктом 4 пункту 23 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024 р. № 1338, експертною командою зафіксована причина інвалідності «поранення чи інше ушкодження здоров`я, одержані від вибухонебезпечних предметів» – на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Матеріалами справи встановлено, що позивач отримав травми внаслідок ракетного обстрілу 11.03.2025 року. Управлінням Служби безпеки України в Одеській області здійснюється кримінальне провадження № 22025160000000167 від 11.03.2025 року за цим фактом, і позивач визнаний потерпілим у цьому провадженні.

Таким чином, на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також наявних на момент розгляду у справі документів ЕКОПФО КНП «МКЛ № 11» ОМР прийняла рішення та визначила причину інвалідності позивача як «поранення чи інше ушкодження здоров`я, одержані від вибухонебезпечних предметів», що повністю відповідає вимогам підпункту 4 пункту 23 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024 р. № 1338.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства Одеської міської ради «Міська клінічна лікарня № 11» № 84/25/7914/Р від 03.11.2025 року в оскаржуваній частині прийнято на підставі наявних у медико-експертній справі документів, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Суд враховує, що визначення причини інвалідності здійснюється виключно на підставі документів, передбачених пунктом 22 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1338 від 15.11.2024 року, які мають бути належним чином подані та долучені до електронного направлення.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що на момент проведення оцінювання повсякденного функціонування позивача експертній команді були надані всі необхідні документи, передбачені вказаним Порядком, зокрема акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П та інші обов`язкові документи, які є підставою для встановлення причини інвалідності «нещасний випадок на виробництві».

Сам по собі факт існування відповідного акту спеціального розслідування нещасного випадку, на який посилається позивач, за відсутності доказів його належного подання та врахування експертною командою під час проведення оцінювання, не може бути підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним.

В ході розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про порушення відповідачем визначеної законом процедури прийняття оскаржуваного рішення або вихід за межі наданих повноважень.

Крім того, відповідач обґрунтовано вказує, що причина інвалідності «поранення чи інше ушкодження здоров`я, одержані від вибухонебезпечних предметів» визначена відповідно до підпункту 4 пункту 23 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1338 від 15.11.2024 року, на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Суд погоджується з таким доводом, оскільки зазначений документ був наявний у матеріалах медико-експертної справи та відповідає вимогам вказаного Порядку як належна підстава для визначення відповідної причини інвалідності.

Водночас, як вірно зазначає відповідач, для встановлення причини інвалідності «нещасний випадок на виробництві» законодавством передбачено подання чітко визначеного переліку документів, зокрема акта за формою Н-1/П та направлення роботодавця, які у матеріалах справи відсутні або не підтверджено їх належного подання на момент проведення оцінювання.

Посилання позивача на те, що відповідні документи були надані, не підтверджені належними та допустимими доказами, що узгоджується і з висновками Центрального органу з оцінювання функціонального стану особи, викладеними у рішенні № 9908/25/448 від 23.12.2025 року, яким оскаржуване рішення залишено без змін.

При цьому суд також враховує, що позивач не позбавлений права на повторне звернення до уповноваженого органу з метою вирішення питання щодо встановлення іншої причини інвалідності за умови подання всіх необхідних документів, передбачених чинним законодавством.

Таким чином, доводи позивача зводяться фактично до незгоди з прийнятим рішенням та переоцінки доказів, що саме по собі не свідчить про його протиправність.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Одеської міської ради «Міська клінічна лікарня №11», треті особи: Державна установа «Український Державний науково-дослідницький інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДЕЯ» в особі Язанфар Даніела Фарухівна про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство Одеської міської ради «Міська клінічна лікарня №11» (вул. Нестеренка Віталія, буд. 5Г, м. Одеса, Одеська обл., 65006, код ЄДРПОУ 02774415).

Третя особа: Державна установа «Український Державний науково-дослідницький інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (пров. Макаревського Феодосія, буд 1-А, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49005, код ЄДРПОУ 03191673).

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДЕЯ» в особі Язанфар Даніела Фарухівна (вул. Мала Арнаутська, буд. 89/91, кв. 7, м. Одеса, Одеська обл., 65007, код ЄДРПОУ 30514886).

Суддя С.О. Cтефанов

.