Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №420/33003/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/33003/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів за період з 16.05.2012 по 05.06.2025, вирішив задовольнити адміністративний позов.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ОСОБА_1 , до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

(1).Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились у відмові нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 за період з 16.05.2012 по 05.06.2025 від суми 2895,10 грн. (дві тисячі вісімсот дев`яносто п`ять гривень 10 копійок).

(2).Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 за період з 16.05.2012 по 05.06.2025 від суми 2895,10 грн. (дві тисячі вісімсот дев`яносто п`ять гривень 10 копійок).

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

Позивач вважає дії відповідача, які виразились у відмові нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів за період з 16.05.2012 по 05.06.2025 від суми 2895,10 грн. протиправними, такими, що суперечать вимогам законів України та порушують Конституційні права, а тому позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

(б) Позиція відповідача

21.10.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі,

Зокрема, представник зазначив, що згідно з ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; 3 соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. При цьому, позивач не має права на отримання компенсації втрати частини доходів, оскільки відсутня обов`язкова умова, зокрема, утворена доплата має характер разового платежу. Таким чином, враховуючи, що поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно, зазначена позивачем сума боргу ніяким чином не може бути використана в контексті ст. 2 Закону № 2050-ІІІ.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

06.10.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

IV. Обставини, встановлені судом

Позивач є військовим пенсіонером, знаходиться на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 у справі № 420/3080/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено частково, а саме вирішено:

- визнати протиправною бездіяльність Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області щодо не вчинення дій по внесенню до грошового атестату № 82 ОСОБА_1 інформації про щомісячну 15% надбавку до його посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, у розмірі 120,00 грн. на місяць;

- зобов`язати Київський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області внести до грошового атестату № 82 ОСОБА_1 інформацію про щомісячну 15% надбавку до його посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, у розмірі 120,00 грн. на місяць та направити його до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для здійснення перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з дати призначення пенсії, а саме з 16.05.2012, з урахуванням щомісячної 15 % надбавки до його посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Після проведення перерахунку пенсії на виконання вказаного рішення, з урахуванням ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 позивачу у травні 2025 року було сформовано суму заборгованості за період з 16.05.2012 по 30.06.2019 в розмірі 18645,10 грн.

05.06.2025 на картковий рахунок позивача надійшла пенсійна виплата у розмірі 2895,10 грн. Відповідач листом від 18.07.2025 за № 20089-18797/К-02/8-1500/25 вказав, що під час нарахування пенсійних виплат внаслідок технічного збою на поточний рахунок позивача було зараховано надлишкову суму коштів з проведеного перерахунку у розмірі 2895,10 грн. Додатково у листі повідомлено, що сума доплати за рішенням суду по справі № 420/3080/19 наразі складає 15750,00 грн.

05.08.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів за період з 16.05.2012 по 05.06.2025 від суми 2895,10 грн.

Відповідач листом від 26.08.2025 № 23966-22234/К-02/8-1500/25 повідомив, що враховуючи, що поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно, а позивач звертається про виплату компенсації частини доходів, отримання яких вирішено в судовому порядку, законні підстави для компенсації втрати таких доходів відсутні.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За змістом статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статей 3, 4 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до статті 6 Закону № 2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок, зокрема, коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Із системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Статтею 7 Закону № 2050-ІІІ визначено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2001 № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).

При цьому, пунктом 3 постанови КМУ від 21.02.2001 № 159 закріплено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).

Пункти 1, 2 Порядку № 159 кореспондуються з положеннями Закону № 2050-ІИ і конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Приписи пункту 4 Порядку № 159 визначають, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону та пункті 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Наведену правову позицію сформулював Верховний Суд України у постановах від 19.12.2011 у справі № 6-58цс11, від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16), яка у подальшому знайшла своє відображення, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.07.2018у справі № 521/940/17, від 24.01.2019 у справі №159/1615/17, від 28.12.2019 у справі № 520/8992/19 та від 21.09.2022 у справі № 816/1627/18.

Відповідно до статті 6 Закону № 2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв`язку свідчить, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічну позицію Верховний Суд України висловив у постановах від 19.12.2011 у справі № 6-58цс11, від 07.11.2012 у справі № 6-131цс12 та від 18.11.2014 № 21-518а14.

У постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 826/8319/16 зазначено, що компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.

Згідно із частиною 2 статті 55 Закону № 2262 нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та пункту 2 Постанови КМУ від 21.02.2001 № 159, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Так, суд встановив, що після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року по справі № 420/3080/19, з урахуванням ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 позивачу у травні 2025 року було сформовано суму заборгованості за період з 16.05.2012 по 30.06.2019 в розмірі 18645,10 грн.

Як встановлено судом, 05.06.2025 позивачу частково виплачено нараховану заборгованість у розмірі 2 895,10 грн. При цьому, суд звертає увагу, що чинне законодавство пов`язує виникнення права на компенсацію із фактом виплати доходу (або його частини), а не з фактом повного розрахунку. Оскільки суму в розмірі 2 895,10 грн було фактично виплачено з порушенням встановлених законом строків, у позивача виникло право на отримання компенсації, розрахованої саме на цю частину виплаченого доходу.

Таким чином, заявлені позовні вимоги належать до задоволення.

VI. Судові витрати

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились у відмові нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 за період з 16.05.2012 по 05.06.2025 від суми 2895,10 грн. (дві тисячі вісімсот дев`яносто п`ять гривень 10 копійок).

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 за період з 16.05.2012 по 05.06.2025 від суми 2895,10 грн. (дві тисячі вісімсот дев`яносто п`ять гривень 10 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, адреса: вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65012; код ЄДРПОУ 20987385.

Суддя Оксана БОЙКО