Постанова від 22 грудня 2025 р. у справі №496/3728/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3728/25

Провадження № 3/496/2331/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

повний текст

23 грудня 2025 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М.,

за участі секретаря судового засідання – Агаджанян Д.Х.,

представника особи яка притягується до адміністративної відповідальності – адвоката Чубарова С.В.,

розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, адреса: АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

У С Т А Н О В И В:

Відповідно протоколу серії ЕПР 1 № 361933 від 14.06.2025 року, зазначається, що гр. ОСОБА_1 14.06.2025 року о 21:45 год., керуючи автомобілем Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 рухався по вул. Отамана Головатого, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився із застосуванням приладу Драгер 6810, результат тесту 0,52 проміле. Таким чином, порушив п. 2.9 ПДР України.

Дії ОСОБА_1 кваліфікували за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Чубаров С.В. в судовому засіданні підтримав поданні заперечення щодо складеного протоколу про адміністративне правопорушення та просив закрити провадження за відсутності події та складу правопорушення. Зазначає, що з показів ОСОБА_1 слідує, що він ввечері 14.06.2025 р. повертався на службовому автомобілі додому з наради, яка відбувалася в місті Одеса. Пересуваючись по вулиці Отамана Головатого, приблизно в районі будинку № 377 на проїзну частину дороги вибігла собака, яка змусила його екстрено змінити напрямок руху. Позаду автомобіля марки Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 під його керуванням, рухався автомобіль патрульної поліції. В зустрічному напрямку рухався автомобіль заявниці ОСОБА_2 . Відразу після його маневру, водія ОСОБА_1 було зупинено. Після перевірки документів, у поліцейських виникли підозри щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. В порушення вимог КУпАП, інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС від 07.11.2015 № 1395 поліцейськими було передано ОСОБА_1 розпакований пластмасовий мундштук для газоаналізатора Драгер 6810 ARBM 0655, який згідно тесту № 2399 на стан алкогольного сп?яніння показав, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння (тест позитивний) 0,52 проміле. Згодом ОСОБА_1 було запропоновано підписати протокол, а у разі відмови зроблено застереження про вилучення та арешт автомобіля. Будь-яких пропозицій щодо проходження огляду в медичному закладі останньому не надходили. Сприймаючи реальними повідомлення працівників патрульної поліції, ОСОБА_1 було підписано протокол, йому повернули ключі від авто, після чого він поїхав додому. Адвокат зазначив, що викладене могло бути підтверджене відеозаписом зробленим працівниками патрульної поліції, однак на виконання запиту суду, щодо надання відео, уповноважена особа ОРУП №2 ГУНП в Одеській області зазначила, що надати відеозапис адміністративного правопорушення вчиненого не надається можливим у зв`язку його втратою. Крім того, рішення про підписання ОСОБА_1 протоколу не може свідчити про визнання ним вини, а враховуючи пізній час, втомленість після тривалої поїздки свідчить лише про намагання якомога скоріше відправитись до місця проживання. Таким чином, матеріалами протоколу не доведено вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення. Також, вважав не доцільним виклик особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона з ОСОБА_3 рухалися головною вулицею, коли ОСОБА_1 виїхав на зустрічну смугу, чим створив для них аварійну ситуацію. Позаду ОСОБА_1 рухався автомобіль поліції, який після цього його зупинив. Працівниками поліції було встановлено наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння. Під час встановлення цих ознак, вони присутніми не були. Огляд проводився за допомогою приладу «Драгер» та його результат показами їм.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що у своїх письмових поясненнях, які долучено до протоколу, ним зазначено, що ОСОБА_1 має ознаки сп`яніння, на його думку ця ознака - тремтіння рук. Він не пам`ятає проходження ОСОБА_4 процедури проходження тесту на приладі «Драгер».

Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП України, при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, надані докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

При розгляді справ про адміністративне правопорушення суд керується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року. Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.

Прецедентна практика ЄСПЛ, застосовуючи критерій суворості покарання за вчинення адміністративного правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, відносить адміністративні правопорушення до кримінально-правової сфери з усіма гарантіями статті 6 Конвенції.

Разом з цим, і інші адміністративні правопорушення можуть підпадати під сферу дії кримінально-правового аспекту статті 6 Конвенції. Зокрема це порушення правил дорожнього руху (позбавлення права управління - Рішення ЄСПЛ «Лутц проти Німеччини» від 25.08.1987 року; Рішення ЄСПЛ «Маліге (Malige) проти Франції» від 23.09.1998 року).

Отже, ЄСПЛ вирішуючи питання застосування ст. 6 Конвенції не ставить в залежність виведення з під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб.

З наведеного вбачається, що у справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, - особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст. 6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів). Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Біляївським районним судом Одеської області, з огляду на те, що диск який надійшов з протоколом до суду не відкривався, було витребувано у ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області диск із відеозаписом зафіксованої події до протоколу серії ЕПР 1 № 361933 від 14.06.2025 р. відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

02.12.2025 року на адресу суду надійшов лист від представника ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, згідно якого відеозаписи події неможливо надати, так як термін зберігання відеозаписів становить 30 днів.

Таким чином було встановлено судом із протоколу про адміністративне правопорушення, подія фіксувалась технічними засобами, але переглянути їх неможливо.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Системний аналіз ч. 1 ст. 130 КУпАП визначає три складові об`єктивної сторони правопорушення, які полягають у:

1. керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

2. передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3. відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт керування автомобілем може бути доведений: показаннями свідків правопорушення, які підтвердять, що саме ця особа керувала транспортним засобом, фотознімками, відеозаписами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Дорожній рух - це процес руху по дорогах транспортних засобів та учасників дорожнього руху, сукупність суспільних відносин, що виникають у процесі переміщення людей і вантажів за допомогою транспортних засобів або без таких у межах дороги.

Діюче законодавство, в тому числі ПДР, не містить визначення, терміну "керування транспортним засобом", але таке визначення було наведено в п.27 ПВС України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування".

Таким чином, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП, є зафіксоване у встановлений законом спосіб керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що і є підставою для складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП та притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім законної зупинки транспортного засобу, в порядку ст. 266 КУпАП, поліцейським повинно бути залучено двох свідків або з використанням технічних засобів, фіксуватися огляд на стан сп`яніння.

Статтею 266 КУпАП передбачено: огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливем лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Обов`язок щодо доведення вказаних обставин покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Присутність свідків чи застосування технічних засобів відеозапису є необхідним для забезпечення у необхідних обсягах повноти, правдивості та об`єктивності інформації про обставини правопорушення та/або фіксації подій, що мають істотне значення для розгляду справи щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням пояснень свідків, які не були присутніми при проходженні ОСОБА_1 освідування на приладі «Драгер», суд встановив, що інших належних та допустимих доказів на підтвердження проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку, матеріали справи не містять.

Без дослідження відео з місця складання протоколу, не можливо встановити, що мундштук приладу Драгер був запечатаний при продуті його ОСОБА_1 і що йому пропонували проїхати в медичний заклад а він від цього відмовився.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За вказаних обставин, судом встановлено, що квитанції приладу «Драгер» з показником 0,52 проміле, не може бути визнана належним та єдиним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і не викликали сумніви у суду.

На думку суду, відсутність передбачених законом доказів скоєння правопорушення може призвести до випадків безпідставного притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

У відповідності до роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (п.50-55 Рішення від 06.09.2005 року) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.

Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України"), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства").

Так, ознайомившись з матеріалами долученими до протоколу, вислухавши пояснення свідків, суд встановив відсутність складу адміністративного правопорушення, оскільки матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, та проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння у законному порядку, а отже він не порушив п. 2.9а ПДР України.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

В діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження по справі слід закрити.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 130, 221, 247, 283, 284, 285 КУпАП України,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Повний текст рішення складено 06 березня 2026 року, з урахуванням навантаження на склад суду, яке пов`язано з тим, що від штатної кількості – 11 суддів, зараз здійснюють правосуддя тільки - 6, недостатня кількість суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, введенням воєнного стану, обумовлює збільшення строку виготовлення повного тексту рішення суду, оскільки показники навантаження перевищують нормативні у 8 разів, передачі справ 2-х інших суддів, суд першої інстанції позбавлений можливості дотримання строків, передбачених національним законодавством.

З урахуванням рекомендованих Вищою радою правосуддя показників, ДСА України зробила розрахунок необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23. Згідно розрахунків ДСА України, чисельність суддів Біляївського районного суду Одеської області, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб. Зараз штатна кількість – 11 суддів, фактично здійснюють правосуддя тільки – 6 суддів.

Суддя В.М. Буран