Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №489/9341/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/9341/25

Провадження № 3/489/86/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

17 березня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Валігурський Г.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця, притягувався 06.08.2025 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн,

за ч. 3 ст. 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),

в с т а н о в и в:

Поліцейський Управління патрульної поліції в Миколаївській області склав протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 201696 від 10.11.2025, у кому зазначив, що ОСОБА_1 10.11.2025 близько 21:25 год, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, висловлював образи, нецензурну лайку, штовхав, душив свою дружину ОСОБА_2 , яка проживає разом з ним, чим завдав шкоду її психічному здоров`ю, таким чином вчинив домашнє насильство психологічного характеру, повторно протягом року.

Дії ОСОБА_1 поліцейським, який склав протокол, кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП як вчинення домашнього насильства повторно протягом року.

ОСОБА_1 під час розгляду справи вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснив таке. Проживає разом дружиною ОСОБА_2 та двома малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Один син спільний, та один син дружини. Також у дружини є дочка віком 17 років, яка з ними не проживає. У зареєстрованому шлюбі з дружиною перебувають з 2023 року. Між ними склались конфлікті відносини з приводу матеріального забезпечення та зради дружини. Дружина його провокує на сварки потім викликає поліцію, погрожує кримінальною відповідальністю та позбавленням можливості бачитись з дітьми. 10.11.2025 дружина просила кошти для лікування старшої дочки. За відсутності коштів він відмовив, у зв`язку з чим дружина влаштувала сварку під час якої ображала його, в тому числі на расовому підґрунті, принижувала. Також принизливо висловлювалась про дітей та примушувала їх нецензурно виражатись на його адресу. З метою уникнути сварки він вийшов з кімнати до коридору, а в подальшому мав намір вийти з квартири. Проте дружина, вставши перед вхідними дверима, його не випускала та викликала поліцію. Після приїзду поліції за неправдивими показаннями дружини відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення. Після цього він залишив квартиру та перебував у автомобілі. Також пояснив, що ні він ні його дружина у день конфлікту алкогольних напоїв не вживали.

Зазначає, що викладені в протоколі обставин не відповідають дійсності. Жодних протиправних дій відносно своєї дружини не вчиняв, навпаки намагався уникнути конфлікту щоб не завдавати шкоди дітям.

Захисник з огляду на пояснення ОСОБА_1 просить закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи без її участі у якій зазначила, що проти обставин зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення не заперечує.

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, та оцінивши їх в сукупності, суддя дійшов наступних висновків.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 1732 КУпАП, працівником поліції надані такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №201696 від 10.11.2025, у якому викладені обставини інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення пов`язаного з вчиненням домашнього насильства, а саме: місце дата та час вчинення (10.11.2025 близько 21:25 год), спосіб (образи, приниження), наслідки (шкода психічному здоров`ю потерпілої);

- заява потерпілої ОСОБА_2 , у якій остання просить вжити заходи щодо її чоловіка ОСОБА_1 , який почав з`ясовувати з нею відносини з приводу їх сімейних стосунків та ображав її нецензурною лайкою, штовхав, душив при дітях;

- письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 10.11.2025, у яких вона вказала, що 10.11.2025 о 21:30 год чоловік вчинив щодо неї в присутності їхніх малолітніх дітей сварку, де ображав її нецензурною лайкою, став душити, вирвав волосся, потім забрав дітей та не повертає, з її сумки викрав телефон, військовий квиток, паспорт та картку;

- форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 10.11.2025 ОСОБА_1 , згідно якої визначено його рівень небезпеки як високий;

- копія термінового заборонного припису серії АА №031685 від 10.11.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , у зв`язку з вчиненням домашнього насильства було встановлено заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою ОСОБА_2 в період з 22:30 год 10.11.2025 до 22:30 год 20.11.2025;

- відеозапис з нагрудного реєстратора поліцейського, згідно з яким зафіксовано процес складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 ;

- копію постанови Інгульського районного суду міста Миколаєва від 06.08.2025 у справі №489/4088/25, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події і юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею в новій редакції, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій та передбачає існування обов`язкової ознаки - завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Спеціальним Законом, який визначає відповідні поняття, що застосовано у ст. 173-2 КУпАП, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII (далі Закон), відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 якого домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

В той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Під час розгляду справи з пояснень ОСОБА_1 встановлено, що між ним та дружиною виник конфлікт з приводу матеріального забезпечення. Також встановлено, що учасники конфлікту дійсно є членами сім`ї – чоловіком і дружиною. Водночас матеріали справи не містять доказів, з яких можливо дійти беззаперечного висновку, що ОСОБА_1 дійсно вчиняв насильство відносно дружини і для цього використовував будь-яку перевагу над нею. Між ними дійсно відбувся конфлікт, проте відомостей, що він носив характер домашнього насильства з матеріалів справи не встановлено.

Слід зазначити, що у своїх письмових поясненнях працівнику поліції ОСОБА_2 вказувала, що свідком вчинення чоловіком відносно неї насильницьких дій була сусідка.

Проте особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не встановлено особу сусідки, яка могла бути очевидцем подій та допитана в якості свідка.

Сукупність встановлених обставин не дозволяють зробити висновок про наявність у діях ОСОБА_1 ознак вчинення домашнього насильства, а відтак і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Отже, сукупністю досліджених доказів у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не доведено винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, у зв`язку з чим провадження у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності має бути закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст. 40-1 КУпАП – не сплачується.

Керуючись ст.ст. 173-2, 247, 283 -285 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.

Суддя Г.Ю. Валігурський