Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №487/6747/25 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/6747/25

Провадження №3/487/30/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання: Домніцької Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працюючу, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст.130, ч. 5 ст.126 КпроАП України

ВСТАНОВИВ:

23.08.2025 відносно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 431521 та серії ЕПР 1 № 431521, в яких зазначено, що 23.08.2025 року о 02-49 годині, ОСОБА_1 в районі будинку 24 по пр. Центральному у м. Миколаєві, керувала транспортним засобом марки «Volkswagen Passat» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, поведінка що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в установленому законом медичному закладі, відмовилась, чим порушила п.п.2.5 ПДР України.

Крім того, ОСОБА_1 повторно, протягом року керувала транспортним засобом не маючи права керування, чим порушила вимоги п. 2.1 «а» ПДР України.

Отже, відповідно до вказаних протоколів ОСОБА_1 порушила п. 2.5, п. 2.1 "а" ПДР, чим скоїла адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП.

Постановою Заводського районного суду м.Миколаєва від 12.09.2025, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП об`єднані в одне провадження.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, надала суду заяву в якій просила провести розгляд справи за її відсутності. Провину у інкримінованих адміністративних правопорушеннях не визнає.

Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозаписи з нагрудної камери працівників поліції та реєстратора розташованого в транспортному засобі працівників поліції, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КпроАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 КпроАП України передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 251 КпроАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст.252 КпроАП України встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пункт 2.5 ПДР України, передбачає обов`язок водія на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 ст. 130 КпроАП України встановлює адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень ч.ч.1-3 ст.266 КпроАП України - особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають оглядові на стан алкогольного.

Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.7 розділу І (Інструкції), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Крім того, згідно ч.9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII (далі Закон №3353-XII) право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Відповідно до п.2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Особа має лише одне посвідчення водія, що підтверджує її право на керування транспортними засобами діючих категорій, зазначених у ньому.

Відповідно до положень п.1.1 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно п.п.«а» п.2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Так, частинами 2, 4 ст. 126 КпроАП України , передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, а також за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

При цьому, ч. 5 ст. 126 КпроАП України, передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою четвертою статті 126 КпроАП України .

В свою чергу, для встановлення наявності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КпроАП України , підлягає доказуванню не лише факт відсутності права на керування транспортним засобом, а й факт керування особою транспортним засобом що вчинено нею повторно протягом року.

Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №4 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Тобто, одним з основних елементів є керування особою транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 126 КпроАП України .

Стаття 130 КпроАП України встановлює адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає, зокрема, у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.

Суб`єктом вказаного правопорушення є особа, яка керує транспортним засобом.

Отже, для кваліфікації дій особи за ч.1 ст. 130 КУпАП, вона повинна керувати транспортним засобом з ознаками алкогольного/наркотичного сп`яніння.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про те, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом.

Так переглянутим відеозаписом з відеореєстратора службового автомобілю працівників поліції, зафіксовано рух транспортного засобу «Volkswagen Passat» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , по пр. Центарльному, в напрямку вул. Рюміна зі сторони вул. Бузніка, в м. Миколаєві. В подальшому, вказаний транспортний засіб здійснив поворот праворуч та зупинився, біля буд. №24 по пр. Центральному з ввімкненою аварійною світловою сигналізацією.

Далі, як вбачається з переглянутого судом відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, працівники поліції підійшли, до вказаного транспортного засобу та виявили ОСОБА_1 яка перебувала за кермом вказаного транспортного засобу. Окрім ОСОБА_1 в салоні транспортного засобу, перебувало ще четверо осіб.

Окремо суд зазначає, що відповідно до переглянутого відеозапису, ОСОБА_1 , повідомляла, що вона не здійснювала керування вказаним транспортним засобом.

Отже, наданий як доказ та оглянутий в судовому засіданні відеозапис, суд не бере до уваги оскільки він не відображає відомостей про керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . У відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції не зафіксовано безпосередньо факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . Відеозапис з нагрудної камери працівників поліції зафіксовано, лише факт перебування ОСОБА_1 на водійському сидінні у той, у той час як транспортний засіб не рухався.

За відсутності доказів керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом при обставинах, вказаних у протоколі, така особа у розумінні диспозиції ст. 130 КУпАП не є суб`єктом вчинення даного адміністративного правопорушення.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 256 КУпАП, відповідно до якої Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, з наведеного вбачається, що належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 ПДР.

Окремо протокол про адміністративне правопорушення не доводить вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

А відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися саме на користь цієї особи.

Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Проаналізувавши та оцінивши дослідженні в судовому засіданні фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що не доведено «поза розумним сумнівом» порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР.

Підсумовуючи викладене, встановлено, що відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП

Крім того, відповідно до Протоколу серії ЕПР1№431525 від 23.08.2025, ОСОБА_1 ставить в провину керування транспортним засобом без посвідчення водія, та її дій кваліфіковані за ч.5 ст. 126 КУпАП.

Разом з цим враховуючи, що при розгляді справи факт керування транспортним засобом "Volkswagen Passat» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 саме ОСОБА_1 у зазначені в протоколі місці і час, не знайшов свого підтвердження, суд приходить до переконання про відсутність в діях останньої події адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247 п.1, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП - закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Суддя: С.В.Щербина