Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №475/1426/25 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/1426/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18.03.2026смт. Доманівка

Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області Кривенко О.В., за участі секретаря Маташнюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка адміністративний матеріал відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,

за ст.130 ч.1 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А :

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 527713 від 30.11.2025, відповідно до якого 30.11.2025р. о 10:46 год. в с-щі Доманівка вул. Пастера ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel, д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР .

У зв`язку з зазначеним поліцейським СРПП відділення поліції №2 Вознесенського РУП Гомзяк А.В. відносно ОСОБА_1 складений протокол серії ЕПР1 № 527713 про вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.

В судове засідання 18.03.2026 ОСОБА_1 не з`явився, 19.02.2026 надав клопотання про розгляд адміністративної справи без його участі та просив суд провадження в справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, до протоколу не надано жодного доказу, який би доводив, що він керував транспортним засобом у той час.Також недоведення факту керування виключає притягнення до відповідальності за ч.5 ст.126 КупАП.

Дослідивши пояснення ОСОБА_1 , наявні докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративого правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, КУпАП у зв`язку з наступним.

Згідност.7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.

Згіднодо ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно вимогст. 256 КУпАПу протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає

відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

У відповідності зі ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод`право на справедливий суд, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Згідност. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно протоколу ЕПР1 №527713 від 30.11.2025 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дії останнього були кваліфіковані за ч.1ст. 130 КУпАП, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п.1.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР) ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Згідно п.1.9 Правил, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України визначено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичне освідування для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних або токсичних засобів.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під

впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Мінюсті 11.11.2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до п.2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктами 6, 7 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Матеріали справи містять відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, однак вищевказаний відеозапис не містить відомостей та доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

Судом враховується, що об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом

Отже, поліцейським до протоколу не надано жодного доказу, який би доводив, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у той час, коли йому було запропоновано працівниками поліції пройти огляд на стан сп`яніння, від чого він відмовився, а відповідно, і не надані докази, які свідчать про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, вказане не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідваальності, за вчинення

адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

Надані докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи в їх сукупності, не доводять поза розумним сумнівом факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, саме у той час, коли йому було запропоновано працівниками поліції пройти огляд на стан сп`яніння, а тому він не є суб`єктом правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, отже в його діях відсутні склади цих адміністративних правопорушень.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії" від 23

жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення". Згідно "критеріїв Енгеля", сформованих Європейським судом з прав людини у справі "Енгель та інші проти Нідерландів" (1976 рік), критеріями для визначення поняття "кримінальне обвинувачення" є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину). При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як "кримінального" дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов`язок довести вину особи, який передбачений ч.2 ст.6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст.4 Протоколу 7 до Конвенції).

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою "внутрішнього переконання" чи системою "поза межами розумного сумніву", який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу адмінправопорушника, що є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Також ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах "Гурепка проти України (N2)" від 08 квітня 2010 року, "Лучанінов проти України" від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду із прав людини, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП , провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення.

На відеозаписі взагалі не зафіксовано момент зупинки транспортного засобу та особу, яка керувала ним, будь-яких доказів на підтвердження цих обставин не надано. Більш того, з відеозапису, дослідженого в судовому засіданні, видно, що ОСОБА_1 перебуває у відділені поліції, а не за кермом транспортного засобу, чи біля транспортного засобу, не відомо чи йому пропонували на місці пройти огляд на стан сп`яніння, чи було роз`яснено його права.

Суддя :О. В. Кривенко