Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №470/336/24 — Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 1-кп/470/11/26

Справа № 470/336/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю в режимі відеоконференції прокурора окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 жовтня 2023 року за №62023150010001269, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Захарівка Новоукраїнського району Кіровоградської області, громадянина України, на момент вчинення кримінального правопорушення військовослужбовця військової служби за мобілізацією на посаді стрільця-помічника гранатометника 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», на даний час військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Березнегуватського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Ухвалою судді від 06 травня 2024 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, ухвалою суду від 27 травня 2024 року дане кримінальне провадження призначене до судового розгляду, а ухвалою суду від 14 серпня 2024 року розгляд кримінального провадження було зупинено у зв`язку з перебуванням обвинуваченого на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .

11 березня 2026 року, за клопотанням обвинуваченого, ухвалою Березнегуватського районного суду провадження у справі було відновлено та призначено до судового розгляду.

В ході судового розгляду від обвинуваченого ОСОБА_3 надійшло клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст.401 КК України, оскільки він вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України та добровільно повернувся на військову службу до військової частин НОМЕР_1 .

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, оскільки відсутня згода військової частини НОМЕР_2 , в якій він проходить військову службу та на даний час він повторно підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Заслухавши думку учасників провадження та дослідивши матеріали долучені до клопотання, суд дійшов наступного.

За даними обвинувального акту у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що 16 вересня 2022 року о 15 годині він, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на посаді стрільця-помічника гранатометника 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,за наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17 травня 2022 року №137, з метою тимчасового ухилення від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, самовільно залишив місце тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 неподалік АДРЕСА_2 , та незаконно перебував поза його межами, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не повідомляючи про себе органи військового управління та правоохоронні органи як про військовослужбовця, що самовільно залишив місце служби, до 24 квітня 2025 року. Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.5 ст.407 КК України, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, вчиненим в умовах воєнного стану.

07 вересня 2024 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану", за яким статтю 401 КК України було доповнено частиною п`ятою, за якою особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

При цьому, статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно ч.2 ст.44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до ч.2 ст.285 КПК України особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.

Згідно з ч.3 ст.285 КПК України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Частина 2 ст.286 КПК України визначає, що встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.

За вимогами ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов`язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов`язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

Згідно положень частини 5 ст.401 КК України, підставою цього виду звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язкова сукупність таких умов, як: особа вчинила кримінальне правопорушення вперше; кримінальне правопорушення передбачене статтями 407, 408 КК України вчинене під час дії воєнного стану; особа, яка вчинила таке кримінальне правопорушення, добровільно звернулась із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби; наявність письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Відповідно до ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності за ст.407 КК України, що вбачається з витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» МВС України від 30 жовтня 2025 року, крім того, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07 червня 2024 року №159 його визнано таким, що з 07 червня 2024 року справи та посаду номера обслуги 1 розрахунку станкових автоматичних гранатометів 1 гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою (а.с.46-47).

Доводи прокурора про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у даному кримінальному провадженні через відсутність письмової згоди військової частини НОМЕР_2 , у якій він на даний час проходить військову службу, суд вважає безпідставними, оскільки, на думку суду, наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 07 червня 2024 року №159 про повернення обвинуваченого до виконання службових обов`язків є належним письмовим підтвердженням згоди командира військової частини на проходження ОСОБА_3 військової служби.

До такого ж висновку дійшов і Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 15 жовтня 2025 року у справі №484/3679/23.

Також не приймаються до уваги судом і доводи прокурора про повторну підозру обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, як підставу для відмови у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності за дане кримінальне правопорушення, оскільки за вимогами чинного кримінального законодавства України під вчиненням кримінального правопорушення вперше розуміється, що особа раніше не вчиняла діяння, передбаченого Основною частиною КК, про що на практиці свідчить відсутність у неї непогашеної або незнятої судимості за раніше вчинене кримінальне правопорушення, а за даними витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» МВС України від 30 жовтня 2025 року ОСОБА_3 наявної незнятої чи непогашеної судимості не має.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України, відповідно до ч.5 ст.401 КК України, та закриття кримінального провадження.

Суд не застосовує положення ч.3 ст.288 КПК України стосовно зобов`язання військової частини після набрання даною ухвалою законної сили невідкладно поновити обвинуваченого на військовій службі та обвинуваченого не пізніше 72 годин прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби, оскільки ОСОБА_3 вже було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Керуючись статтями 7, 182, 203, 284-286, 288, 350, 369-372, 376, 395, 479-2 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України, задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України, відповідно до ч.5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження №62023150010001269, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 жовтня 2023 року, закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Березнегуватський районний суд Миколаївської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1