Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №129/3359/25 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/3359/25

Провадження по справі № 3/129/67/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.03.2026 року м. Гайсин

Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Капуш І.С.,

за участі секретарів Іванченко О.В., Мединської О.С.,

прокурорів Пролєєва Ю.М., Толкачова С.В.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

її захисника – адвоката Човганюк А.М.,

розглянувши матеріали, які надійшли із Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м.Гайсин Вінницької області, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , лікаря КНП «Гайсинська центральна районна лікарня Гайсинської міської ради», РНОКПП НОМЕР_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувалася, - за ч. 1 ст.172-6 КУпАП, -

Встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 661 від 15.09.2025 року ОСОБА_1 поставлено за вину та, що вона будучи працівником КНП «Гайсинська ЦРЛ» включеною до переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, згідно п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов?язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин, лише 30.05.2025 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 30.05.2025 року.

24.02.2026 року від захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Човганюк А.М. надійшли письмові пояснення, в яких вона просила провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв?язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 лише в кінці травня 2025р. зі слів старшого оперуповноваженого управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітана поліції Різника Олексія Михайловича, дізналася про те що її, як лікаря, ввели до складу експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Гайсинська центаральна районна лікарня Гайсинської міської ради».

Заяву на включення до складу експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи вона не подавала та з Наказом №229 від 04.12.2025р. КНП «Гайсинська центральна лікарня Гайсинської міської ради» не була ознайомлена.

У відповідності до умов трудового договору, ОСОБА_1 займає посаду чергового лікаря акушера гінеколога в пологово-гінекологічному відділення, включення її до складу експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи є розширенням трудових обов?язків, то б то зміною істотних умов праці ( ст.32 КЗпП України) та передбачає у відповідності до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Таким чином, КНП «Гайсинська центральна лікарня Гайсинської міської ради» зобов?язана була винести Наказ про зміну істотних умов праці із чітким визначенням розширення трудових обов?язків ОСОБА_1 , повідомити її, як працівника, ознайомити під підпис та відібрати Заяву на згоду чи відмову. Зазначені дії КНП «Гайсинська центральна лікарня Гайсинської міської ради» проведені не були.

Вказала, що без згоди та без належного повідомлення ОСОБА_1 включили до складу експертної команди в комунальному некомерційному підприємстві «Гайсинська центральна районна лікарня Гайсинської міської ради», то як наслідок, їй не було та не могло бути, відомо про обов?язок подати декларацію у відповідності до вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Дізнавшись про обов?язок подати декларацію, 30.05.2025 року, ОСОБА_1 подала таку декларацію, однак, законодавчо встановлений 30 денний строк для подання такої декларації був вже пропущений. Умислу на вчинення правопорушення ОСОБА_1 не мала. Раніше вона не була суб?єктом декларування, тому їй не були відомі строки подання декларацій.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 була ознайомлена із Наказом №229 від 04.12.2025р. КНП «Гайсинська центральна лікарня Гайсинської міської ради» та будь-яких доказів, які б свідчили про обізнаність ОСОБА_1 у необхідності поданні декларації. Якщо особа не усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій чи бездіяльності, це може свідчити про її неосудність або про відсутність умислу на вчинення правопорушення. Відтак, в діях ОСОБА_1 відсутній умисел на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого 4.1 ст. 172-6 КУпАП, отже відсутня і вина в інкримінованому адміністративному правопорушенні, яка є обов?язковою ознакою корупційного правопорушення.

Крім цього, протокол №661 про адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією від 15.09.2025р. є недопустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки складений з порушенням встановленого законом порядку, а саме відповідно до вимог глави 19 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, присутність особи при складанні протоколу є обов?язковою. Водночас, Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає можливість складання протоколу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний також і цими особами. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право надати пояснення та викласти свої зауваження щодо змісту протоколу, або викласти мотиви своєї відмови від підписання, які додаються до протоколу. Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, має бути ознайомлена з її правами і обов?язками, передбаченими статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 63 Конституції України, про що зазначається у протоколі.

Однак всупереч вищезазначених норм, при допиті в судовому засіданні 29.01.2026р. свідка - старшого оперуповноваженого управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_2 було встановлено, що Протокол №661 про адміністративне правопорушення, що пов?язане з корупцією було ним, через месенджер Viber (Вайбер), надіслано на телефон ОСОБА_1 та після підпису вона «Новою поштою» надіслала працівнику поліції, при цьому номер Протоколу та дата складання та місце складання Протоколу зазначені від руки, а не надруковані, як основний зміст, що вказує на те, що на момент підписання даного документу ОСОБА_1 ця інформація була відсутня також такий «порядок» оформлення Протоколу вказує на те, що особа, що притягується до адміністративної відповідальності не ознайомлена та їй не роз?ясненні права і обов?язків, також зазначене вказує про те, що оформлений Протокол не отримувався ОСОБА_1 .

Вказала, що КУпАП та Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції не передбачено оформлення Протоколу в режимі заочного спілкування через інтернеткомунікації.

Вважає, що вказані недоліки протоколу про адміністративне правопорушення усунуті не можуть бути, оскільки суд не може собою підміняти органи, що зобов?язані доводити провину особи у вчиненні адміністративного правопорушення, при цьому Протокол є основним доказом, однак в зв?язку із порушеннями допущеними при його складанні він є недопустимим доказом та не може прийматися судом, як доказ в даній справі.

Прокурор в судовому засіданні вказав, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного стягнення доведена та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №661.

Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Човганюк А.М. просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП не визнала, просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши думку прокурора, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням: суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна сторона, об`єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП, передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до примітки до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Отже, диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм, а саме примітка до ст. 172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб`єкт цього правопорушення, відсилає до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (із змінами, внесеними згідно із Законами № 3621-IX від 21.03.2024, № 4170-IX від 19.12.2024), суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.

Як на доказ того, що ОСОБА_1 була суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі суб`єкт декларування) у 2024 році у протоколі є посилання на наказ №229 від 04.12.2024, яким затверджено перелік лікарів КНП «Гайсинська центральна районна лікарня Гайсинської міської ради» які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, до переліку яких увійшла лікар акушер-гінеколог ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу, ОСОБА_1 поставлено за вину те, що вона будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією відповідно до п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», порушив вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», а саме щодо несвоєчасного подання без поважних причин декларації типу «щорічна» за 2024 рік.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 року за № 223-943/0/4-17 зазначив, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, слід врахувати об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларацій. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за вищезазначеною статтею виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха, технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням під вартою, тощо. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

В даному випадку, з досліджених в суді документів та з`ясованих обставин, встановлено, що ОСОБА_1 не була ознайомлена з наказом №229 від 04.12.2024, яким затверджено перелік лікарів КНП «Гайсинська центральна районна лікарня Гайсинської міської ради», які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, тобто не був обізнаний, що є суб`єктом декларування.

Водночас, вона самостійно, до виявлення вказаного правопорушення відповідними органами, 30.05.2025 року подала декларацію. Така поведінка у сукупності з тим, що вона раніше взагалі не мала досвіду та обов`язку подавати декларації і не притягувалася до адміністративної відповідальності, свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 суб`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення.

Враховуючи такі обставини, суд вважає, що матеріалами справи не доведено наявності суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, а тому у суду є підстави стверджувати про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176-2 КУпАП.

Крім цього, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 172-6 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог глави 19 КУпАП протокол складається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Присутність особи при складанні протоколу є обов`язковою.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає можливість складання протоколу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Подальше надіслання копії протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не може слугувати підставою для складання протоколу у відсутності цієї особи.

Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний також і цими особами.

За змістом статті 256 КУпАП при складанні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має безумовне право ознайомитися зі змістом протоколу, а також зі своїми правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви відмовлення від його підписання.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень отриманих в судовому засіданні 29.01.2026р. старшого оперуповноваженого управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітана поліції Різник Олексія Михайловича, який вказав, що не складав протокол у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не роз`яснював ОСОБА_1 суті вчиненого правопорушення, будь-яких прав. Доказів запрошення ОСОБА_1 для складання протоколу не надано. Отже, уповноваженою особою були проігноровані вимоги глави 19 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що старшим оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітаном поліції Різником О.М. при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були порушенні вимоги КУпАП, за яких такий протокол не можна визнати належним та допустимим доказом. Тому, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись статтями 7, 9, 172-6, 221, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд

Постановив:

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови виготовлено 18.03.2026р.

Суддя: