Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №320/10998/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року справа №320/10998/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови гр. ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_1 ) у поновленні виплати пенсії.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити гр. ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_1 ) виплату пенсії з 09.02.2024 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що умова щодо витребування пенсійної справи від уповноважених органів рф встановлює для Позивача, що проживав на тимчасово окупованій території додаткову, не передбачену законами України вимогу для отримання пенсії. Також посилається на постанову Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №308/3864/17 Верховний Суд зазначив, що «відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв`язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення».

Від відповідача надійшов відзив без спростування аргументів позивача зміст якого зводиться до викладеного в оскаржуваному рішенні.

Дослідивши обставини справи та оцінивши доводи сторні суд зазначає наступне.

Згідно даних пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 виданого 28.02.2011 року Пенсійним фондом України, ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , була призначена пенсія за вислугу років, МО України, «Довічно».

До квітня 2014 року Позивач проживав на території АР Крим, де отримував пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ).

З квітня 2014 року виплата пенсії Позивачу була припинена.

В Законі № 2262-ХІІ зазначено:

цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом;

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України;

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

З метою реалізації свого права на поновлення виплати призначеної пенсії. Позивач через Адвоката в лютому 2024 року звернувся до Відповідача з заявою (зареєстрована 09.02.2024 вх. № 4756/8) з вимогою поновити йому виплату пенсії, надавши наступні документи:

- завірену належним чином копію паспорту серії НОМЕР_4 , згідно даних якого Позивач ( ОСОБА_1 ), є громадянином України (копія паспорта додається до позовної заяви);

- завірену належним чином копію Довідки №3249 - 5000338132 від 02.02.2021 року про взяття Позивача ( ОСОБА_1 ) на облік як внутрішньо переміщену особу, раніше зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 (довідка додається до позовної заяви);

- витяг з реєстру Бориспільської територіальної громади від 20.01.2024 року, відповідно до якого Позивач з 25.12.2015 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (додається до позовної заяви);

- завірену належним чином копію пенсійного посвідчення Позивача ( ОСОБА_1 ) серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , була призначена пенсія за вислугу років, МО України, «Довічно» (копія пенсійного посвідчення додається до позовної заяви);

- завірена належним чином копія Витягу з послужного списку від 24.12.2010 року №760, виданого військовою частиною НОМЕР_5 , відповідно до якого Позивач ( ОСОБА_1 ) перебував на військовій службі з 31.07.1986 року по 24.12.2010 року (копія витягу додається до позовної заяви);

- завірена належним чином копія наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 24.12.2010 року №248, згідно даних якого полковник ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_5 у запас за ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» п.6 п.п. «д» (через сімейні обставини) (копія Витягу з наказу додається до позовної заяви);

- завірена належним чином копія трудової книжки серії НОМЕР_6 , згідно даних якої, Позивач ( ОСОБА_1 ) перебував на військовій службі у Збройних Силах України, звільнений з військової служби у запас за ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» п.6 п.п. «д» (через сімейні обставини) (копія трудової книжки додається до позовної заяви);

- копія РНОКПП Позивача (копія РНОКПП додається до позовної заяви);

- завірена належним чином копія витягу з даних Головного Управління з обслуговування Клієнтів АТ «Ощадбанк» від 15.01.2024 року щодо ОСОБА_1 , відповідно до якого 05.03.2014 року Позивачу була нарахована на карту АТ «Ощадбанк» пенсія у розмірі 3597 грн.74 коп., а з квітня 2014 року виплата пенсії була припинена (копія витягу з даних додається до позовної заяви).

В подальшому Позивач від Відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Позивач отримав відповідь №1000-0202-8/26882 від 14.02.2024, відповідно до якої Позивачу було відмовлено в поновленні виплати пенсії, оскільки, серед іншого:

«Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження пенсійної справи з документами про припинення витати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. Розгляд права щодо поновлення виплати пенсії є можливим лише у разі переведення пенсійної справи з російської федерації за новим місцем проживання. З 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Враховуючи що на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади, в тому числі Пенсійного фонду України, на даних територіях не функціонують та свою діяльність не здійснюють.

Оскільки на даний час Автономна Республіка Крим належить до анексованої території та триває повномасштабна війна росії проти України, листування та доставка поштових відправлень АТ «Укрпошта» до росії припинена.»

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Як вже зазначалося вище в Законі № 2262-ХІІ зазначено:

- цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом;

- Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України;

- Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно ст. 52 Закону № 2262-ХІІ особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України від 15.04.2014 №1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон №1207-VII) Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими російською федерацією з 20.02.2014 року.

Згідно з частинами 1, 2 статті 4 Закону №1207-УІІ на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Частиною 1 статті 17 Закону №1207-VII встановлено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

У статті 18 Закону №1207-УІІ зазначено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

З 22.11.2014 року набрав чинності Закон України від 20.10.2014 №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон №1706-VII), який встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до статті 1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частиною 1 статті 4 Закону №1706-VII визначено, що факт внутрішнього

переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Як вже зазначалося вище Позивач, ОСОБА_1 є внутрішньо - переміщеною особою, що підтверджується Довідкою №3249 - 5000338132 від 02.02.2021 року (копія довідки додана до позовної заяви).

Зокрема, відповідно до статті 7 Закону №1706-УІІ для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509 (далі - Порядок №509). Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Згідно ч. 5 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі особи та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії, та з урахуванням додатково наданих документів.

Згідно з частиною 1 статгі 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ (далі - Закон №1058-ІУ) виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; Положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Будь-які докази, мотиви прийняття рішення про припинення виплати Позивачу пенсії з підстав, встановлених частиною 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058- IV у листі Відповідача від 14.02.2024 №1000-0202-8/26882, не містяться та Позивачу не повідомлено, при цьому Позивачу було відмовлено в поновленні раніше призначеної пенсії.

Крім того, сама умова щодо витребування пенсійної справи від уповноважених органів рф встановлює для Позивача, що проживав на тимчасово окупованій території додаткову, не передбачену законами України вимогу для отримання пенсії, а враховуючи розірвання дипломатичних відносин з рф, звернення органів ПФ України до компетентних органів рф для витребування пенсійної справи є неможливим, що взагалі позбавляє Позивача можливості отримувати пенсію, що, в свою чергу, порушує гарантоване Конституцією України право власності та право на соціальний захист Позивача.

У постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №308/3864/17 Верховний Суд зазначив, що «відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв`язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення».

Приписами частини 2 статті 49 Закону № 1058-1V визначено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Таким чином відмова Відповідача у поновленні виплати Позивачу пенсії є неправомірною, виплата пенсії підлягає поновленню з дати подання заяви про її поновлення - 09.02.2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.

Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови гр. ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_1 ) у поновленні виплати пенсії.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити гр. ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_1 ) виплату пенсії з 09.02.2024 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській областісудовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.