Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №140/14949/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/14949/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним відмови та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ненадання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”; зобов`язати другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 внести інформацію у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову за мобілізацією на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у позивача є матір ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю 1Б групи та потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується довідкою до акта МСЕК ВЛН №0094621 від 22.11.2011.

Оскільки позивач здійснює постійний догляд за матір`ю, то 17.11.2025 звернувся до відповідача із заявою для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі – Закон №3543-ХІІ). Однак комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 за результатами розгляду вказаної заяви прийнято рішення, оформлене протоколом від 18.11.2025 №46 про відмову в наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав наявності інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані здійснювати догляд.

Позивач вважає таке рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправним та вказав, що комісією не було взято до уваги, що дочка працює та не може здійснювати догляд за матір`ю. Вказує на те, що подані ним документи підтверджують, що саме він здійснює постійний догляд його та право на відстрочку від мобілізації. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. До відкриття провадження в справі ухвалою суду від 03.12.2025 було відмовлено у задоволені заяви позивача про забезпечення позову.

Відповідач у поданому відзиві на позов позовні вимоги заперечив та вказав, що за наслідками розгляду заяви позивача про надання йому відстрочки було відмовлено, оскільки ним не було надано документів, які б підтверджували неможливість невійськовозобов`язаних дітей ОСОБА_3 (доньки) здійснювати за нею постійних догляд. Зважаючи на відсутність вказаних документів комісією правомірно відмовлено позивачу у її наданні. Враховуючи вказане просив в задоволенні позову відмовити.

ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.73).

Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 21.09.1971 матір`ю позивача є ОСОБА_3 (а.с. 7).

Згідно з довідкою до акта МСЕК Серії ВЛН №0094621 від 22.11.2011 ОСОБА_3 є інвалідом 1Б групи загального захворювання та потребує постійного стороннього догляду (а.с. 9).

ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою від 17.11.2025 про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ (а.с.66).

До вказаної заяви додано довідка до акта огляду МСЕК, свідоцтво про шлюб чи народження дитини або особи, що здійснює догляд, документ про компенсацію на догляд або акт встановлення факту догляду, паспорт та код заявника, військовий квиток, паспорт та код мами, копія довідки до акту МСЕК Серії ВЛН №0094621 від 22.11.2011 на ім`я ОСОБА_3 та інші.

ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомленням від 19.11.2025 №20251117-159821 (а.с.15) повідомив, що за результатами розгляду заяви та підтвердних документів, протоколом від 18.11.2025 № 46 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав наявності інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані здійснювати догляд. Зокрема зазначено, що з особою, яка потребує догляду проживає її донька.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі - Закон №2232-XII).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України “Про оборону України”, “Про Збройні Сили України”, “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію”, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-XII).

Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.

За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ) в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово було продовжено.

Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 “Про загальну мобілізацію” постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На момент розгляду цієї справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.

За приписами частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Згідно з частиною п`ятою статті 22 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (далі – Закон №3543-XII) призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154), визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 11 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Зокрема, згідно з пунктом 9 частини 1 цієї статті (в редакції на момент вчинення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону №3543-XII Кабінет Міністрів України постановою від 16 травня 2024 року №560 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (Порядок №560, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктами 56, 57 Порядку №560 установлено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Таким чином, комісія, яка розглядає питання надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період є міжвідомчою комісією без статусу юридичної особи, до складу якої входять як представники центрального органу влади (керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу)), так і відповідного місцевого органу державної влади (представники районної (міської) державної (військової) адміністрації), і яка діє при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (відокремленому відділі).

Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (пункт 59 Порядку №560).

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2978), або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів).

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові (у тому числі військовозобов`язаному СБУ або розвідувальних органів) не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7.

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти.

За результатом розгляду заяви про надання відстрочки військовозобов`язаного СБУ або розвідувального органу довідка (додаток 6) або повідомлення про відмову (додаток 7) надсилається у спосіб, зазначений у заяві про надання відстрочки, засобами електронного або поштового зв`язку.

Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.

Аналізуючи наведені норми Порядку №560 слід дійти висновку, що військовозобов`язаний має право на особисте подання на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов`язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.

За обставин цієї справи позивач 17.11.2025 звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII та згідно з протоколом від 18.11.2025 №46 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав наявності інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані здійснювати догляд, про що слідує з повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.11.2025 №20251117-159821 (а.с.15).

Надаючи оцінку підставам відмови позивачу у наданні відстрочки, суд зазначає таке.

Пунктом 58-1 даного Порядку (який застосовується з 01.11.2025) військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка). Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку, інформацію про інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Абзацом 4 пункту 58-1 Порядку №560 передбачено, що районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

Згідно з п. 61 Порядку №560 військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім`я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов`язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов`язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.

До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п`ять осіб.

Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду: відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов`язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду; перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов`язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов`язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Додатком 5 до Порядку №560 також зазначено, що документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ; для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);

для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім`ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім`ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Тобто, вказаними нормами передбачено, які саме документи має подати заявник для отримання відстрочки за даним пунктом, та якими доказами вони повинні бути підтвердженні.

Отже, для військовозобов`язаних, які претендують на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, передбачено обов`язок подання до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду. Форма даного акту затверджена додатком 8 до Порядку №560.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 подав до відповідача відповідну заяву (клопотанням) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. До заяви позивачем додано перелік документів, які визначені Порядком №560 та його додатками для підтвердження обставин, зазначених у заяві (належно засвідчені копії).

Відповідач, своїм рішенням оформленим протоколом №46 від 18.11.2025 відмовив у наданні відстрочки ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що у позивача наявні інші працездатні члени сім`ї, які зобов`язані здійснювати догляд.

Разом з цим, в контексті оцінки правомірності та обґрунтованості прийнятого відповідачем рішення, за результатом розгляду заяви позивача, суд звертає увагу, що наведені вище судом приписи Постанови № 560 в частині переліку документів, які має надати заявник з метою отримання відстрочки на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII через наявність такої обставини як зайнятість постійним доглядом за хворою матір`ю яка за висновком МСЕК потребує постійного догляду, повністю узгоджуються із пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII та уточнюють, які саме документи має подати військовозобов`язаний, задля реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації.

Із системного аналізу норми пункту 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII слідує, що така визначає різні групи осіб за якими може здійснювати догляд військовозобов`язаний та набувати право на відстрочку.

Такими особами є зокрема: 1) хвора дружина (чоловік) військовозобов`язаного, його дитина та/або його батько чи матір; 2) батько чи матір дружини (чоловіка) військовозобов`язаного.

При цьому, нормами Додатку №5 Постанови №560 чітко встановлено, які саме документи відносно вказаних вище груп слід надати військовозобов`язаному для отримання відстрочки від призову під час мобілізації.

Тобто, наведені вище приписи як Закону №3543-XII, так і Порядку №560 розмежовують як категорії осіб, за якими має здійснювати догляд військовозобов`язаний для отримання права на відстрочку, так і необхідні для цього документи, які він має надати до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Зокрема, у разі здійснення догляду за своїми за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю для надання відстрочки від призову на підставі пункту 9 частини 1 ст. 23 Закону №3543-XII для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

Для особи яка зайнята доглядом достатньо лише документа, який підтверджує, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

Водночас у разі здійснення догляду за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка) необхідно надати і документ, що підтверджує неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім`ї, який зобов`язаний здійснювати догляд.

Із наведеного вище слідує, що під час мобілізації військовозобов`язані, які, зокрема зайняті постійним доглядом за своїм хворою матір`ю, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, не підлягають призову на військову службу, а для набуття права на відстрочку такій особі достатньо надати лише документ, який підтверджує родинні зв`язки та документ про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду , а для особи яка потребує догляду - довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

Як встановлено судом з наданих позивачем документів, та не спростовано відповідачем, позивач до заяви від 17.11.2025 долучав, зокрема довідку до акту медико-соціальної експертної комісії, якою підтверджується статус матері позивача як особи з інвалідністю І групи Б загального захворювання про потребу у постійному сторонньому догляді та Акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 06.11.2025 №338 (а.с.14) відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_1 на даний час проживає з матір`ю, здійснює постійний догляд за нею та матеріально утримує її.

Суд зазначає, що документи, які передбачені у додатках 5,8 до постанови КМУ №560, які підтверджують факт здійснення позивачем постійного догляду за ОСОБА_3 , ним відповідачу було надано в повному об`ємі.

Варто зазначити, що розглядаючи заяву позивача Комісія не надала оцінки жодному із наданих позивачем до заяви документів, зокрема, довідки до Акта огляду МСЕК, копії Акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду №338 від 06.11.2025 р., складеного комісією Рожищенської міської ради Волинської області, який підтверджує той факт, що позивач здійснює постійний догляд за своєю хворою матір`ю, що, в сукупності з іншими документами, дає підстави для надання йому відстрочки на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII.

Отже, Комісія не надала оцінки факту здійснення позивачем догляду (постійного догляду) саме за своєю матір`ю, поставивши у залежність отримання відстрочки від призову під час мобілізації від наявності інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за догляд за ОСОБА_3 , а саме її доньки ОСОБА_5 .

Разом з тим, така залежність вимагається п.9 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII лише щодо батька чи матері дружини/чоловіка.

При цьому в акті про встановлення факту постійного догляду від 06.11.2025 є посилання на обставини встановлені комісією за яких ОСОБА_5 не може здійснювати такий догляд.

Суд наголошує на тому, що п. 9 ч.1 ст. 23 Закону №3543-XII, на який посилався позивач у заяві до Голови Комісії, не ставить у залежність отримання відстрочки від призову наявність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати догляд за матір`ю, така залежність вимагається тоді, коли батько чи мати дружини не мають інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд.

Тобто, посилання відповідача щодо відмови у наданні відстрочки позивачу саме з цієї підстави не в повній мірі відповідає вимогам Закону.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач здійснив належну перевірку поданих позивачем документів, як це визначає абзац перший пункту 60 Порядку №560, тобто не звертався із запитом до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, не використав інформацію з публічних електронних реєстрів з метою перевірки інформації, наявної в поданих документах для отримання відстрочки та належним чином перевірив долучені до заяви документи.

Зокрема, у протоколі комісії відсутні будь-які дані про те, що комісією було проаналізовано надані позивачем до заяви документи та надана їм належна оцінка в контексті права ОСОБА_1 на відстрочку.

Отже, при прийнятті спірного рішення, комісія відповідача діяла необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямована це рішення, що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленого протоколом від 18.11.2025 №46, в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Разом з тим, позивач просить визнати протиправною відмову комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 у надані відстрочки ОСОБА_1 . У даному випадку рішенням (тобто, актом індивідуальної дії у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України), та Порядку №560 є рішення відповідача від 18.11.2025, оформлене протоколом №46 про відмову, яке і слід визнати протиправним з наведених вище підстав.

Як установлено частиною третьою статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.

Суд зауважує, що перевірка інформації щодо факту постійного догляду за своєю матір`ю , яка потребує стороннього догляду а також поданих на її підтвердження документів, має бути перевірена комісією районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки при розгляді заяви військовозобов`язаного про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII.

В контексті вказаного суд вже наголошував на те, що комісією при розгляді заяви позивача про надання відстрочки не в повній мірі були перевірені обставини за яких таке право у особи виникає та не дана належна оцінка документам яке таке право підтверджує.

Тому, на підставі наведеного суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача у цьому разі є зобов`язання відповідача повторно на засіданні комісії розглянути заяву позивача від 17.11.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII з врахуванням висновків суду.

З врахуванням наведеного в частині зобов`язання відповідача оформити ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9.ч.1 ст.23 Закону №3543-XII слід відмовити.

Також не підлягає до задоволення вимога позивача про зобов`язання відповідача внести інформацію у Єдиний реєстр призовників військовозобов`язаних та резервістів про надання позивачу відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII, позаяк вказана вимога є передчасною та спрямована на вирішення правовідносин які ще не відбулись.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що внесення відповідної інформації до реєстру є технічною дією, яка здійснюється за наслідками прийнятого ТЦК рішення.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи часткове задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 484,48 грн, сплачений згідно з квитанцією про сплату №5727-9806-0856-6339 від 01.12.2025 (а.с.5).

Керуючись статтями 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №46 від 18.11.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.11.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з врахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у сумі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя Р.С. Денисюк