Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №572/408/26 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2026 року м. Рівне

Справа № 572/408/26

Провадження № 33/4815/447/26

Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І.,

з участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника – Корнійчук В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Ковташа В.Д. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 13 лютого 2026 року, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 13 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у сумі 153 (сто п`ятдесят три) гривні.

З матеріалів справи вбачається, що12 січня 2026 року о 14 годині 44 хвилин ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом – Volkswagen Caddy з номерним знаком НОМЕР_1 в м. Сарни по автодорозі М07 Київ-Ковель-Ягодин, 304 км. на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів, та гучномовця не зупинився. Був зупинений шляхом переслідування на патрульної автомобілі RENAULT DUSTER номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив п.2.4 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122-2 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі захисник Ковташ В.Д. просить постанову місцевого суду відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що постанова місцевого суду ухвалена з істотним порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права. Суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, а його висновки не відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи.

Зазначає, що розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Вважає, що розгляд справи без належного повідомлення та без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є порушенням її процесуальних прав, передбачених ст. 268 КУпАП, зокрема права на участь у розгляді справи та на захист, що є безумовною підставою для скасування судового рішення.

У доповненні до апеляційної скарги захисник Ковташ В.Д. зазначає, що підставою для притягнення до відповідальності стала нібито законна вимога поліцейського про зупинку транспортного засобу, однак сама законність такої зупинки є сумнівною.

Вказує, що справу розглянуто суддею Ведяніною Т.О., яка одночасно розглядає іншу справу, пов`язану з тією ж подією, а саме щодо оскарження постанови за порушення ПДР, що стало підставою для зупинки транспортного засобу. Така ситуація може викликати обґрунтовані сумніви у неупередженості судді, оскільки вона має доступ до матеріалів обох справ і могла сформувати попередню позицію щодо обставин події. Водночас суддею не було заявлено самовідвід, що суперечить принципу об`єктивності та неупередженості судового розгляду.

Доводить, що матеріали справи містять суперечності щодо часу вчинення правопорушення. Зокрема, у постанові про порушення ПДР зазначено час 14 год. 45 хв., тоді як у протоколі про адміністративне правопорушення вказано 14 год. 44 хв. 00 сек. Такі розбіжності свідчать про неточність та неналежне оформлення матеріалів справи, що ставить під сумнів достовірність викладених у них обставин.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 13 лютого 2026 року без його участі (а.с. 8).

Постанову суду ОСОБА_1 отримав 27 лютого 2026 року (а.с.10).

Апеляційна скарга подана до суду 27 лютого 2026 року (а.с.20).

Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.

Заслухавши доводи ОСОБА_1 та захисника Корнійчук В.М. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду в межах доводів апеляційної скарги суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За правилами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Приписами статей 251, 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

На думку апеляційного суду, розглянувши вказану справу, суддя місцевого суду дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Так, диспозицією вказаної частини та статті закону встановлено адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Факт скоєння ОСОБА_1 вказаного правопорушення за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується дослідженими в судовому засіданні:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 564859 від 12 січня 2026 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;

- відеозаписами з відеореєстратора транспортного засобу та нагрудних камер поліцейських, з яких вбачається, що ОСОБА_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору.

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було.

Доводи про те, що розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки положення статті 268 КУпАП не встановлюють обов`язковості участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122-2 КУпАП, у судовому засіданні.

Посилання захисту на сумнівність законності вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу не спростовує встановлених судом обставин, оскільки матеріали справи підтверджують факт невиконання ОСОБА_1 вимоги працівника поліції, що самостійно утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

Твердження про можливу упередженість судді місцевого суду у зв`язку з розглядом іншої справи, пов`язаної з тією ж подією, є припущенням, оскільки саме по собі перебування у провадженні судді кількох справ, що виникли з одних обставин, не свідчить про її заінтересованість чи упередженість.

Наведені розбіжності у зазначенні часу (14:44 та 14:45) є несуттєвими технічними неточностями, які не впливають на встановлення фактичних обставин події та не ставлять під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 ..

Інші доводи апеляційної скарги, також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.

Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику Ковташу В.Д. строк на апеляційне оскарження постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 13 лютого 2026 року.

Постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 13 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника – адвоката Ковташа В.Д. – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович