Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №554/7455/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/7455/25 Номер провадження 22-ц/814/1153/26Головуючий у 1-й інстанції Материнко М. О. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,

розглянувши у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

на рішення Шевченківського районного суду м.Полтави від 07 жовтня 2025 року, постановлене суддею Материнко М.О.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, треті особи: Головне управління Державного казначейства у Полтавській області; державний нотаріус Козельщинської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про стягнення недоотриманої пенсії у порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

17.05.2025 ОСОБА_1 звернулася в суд із указаним позовом, у якому просила стягнути із Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області) на її користь у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману ним пенсію у розмірі 239 570,51 грн.

В обґрунтування вимог позову зазначає, що, як дружина та спадкоємиць першої черги, прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 . Крім неї, позивачки, спадщину прийняли дочки померлого: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , між якими 09.11.2024 укладено договір про поділ спадщини, за умов якого позивачці переходить, у тому числі, право на кошти, нараховані на виконання судового рішення від 21.07.2022 у справі №440/5317/22.

Так, за життя ОСОБА_2 був військовим пенсіонером та на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» отримував пенсію за вислугу років. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 (справа №440/5317/22) ГУ ПФУ в Полтавській області було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , у зв`язку із чим вона збільшилася, а також нараховано заборгованість по пенсії за попередні роки у розмірі 239 570,51 грн.

Із метою отримання заборгованості по пенсії, яка входить до складу спадщини, вона звернулася до відповідача із відповідною заявою, але листом від 08.01.2025 їй було відмовлено та роз`яснено право на звернення до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Оформити спадщину шляхом отримання свідоцтва від нотаріуса на таку суму заборгованості позивачка не має можливості. Із урахуванням викладеного просить суд захистити порушене право, врахувавши, що виплата пенсій забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду на даний час не встановлений.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Полтави від 07.10.2025 ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто із Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти, набуті у порядку спадкування за законом, у вигляді недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 239 570,51 грн.

Стягнуто з ГУ ПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2 395,71 грн.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що за життя ОСОБА_2 не отримав пенсію за вислугу років у розмірі 239 570,51 грн і такі пенсійні виплати увійшли до складу його спадщини. Позивачка, як його спадкоємиця, прийняла спадщину в установленому законом порядку. Натомість відповідач по суті відмовився виплатити їй успадковані кошти, безпідставно пославшись на необхідність заміни сторони стягувачу у виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення, яке є виконаним в частині здійснення перерахунку пенсії, однак виплати за ним боржником не здійснено у зв`язку з відсутнім фінансуванням.

Відповідач ГУ ПФУ в Полтавській області оскаржив рішення районного суду в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Повідомляє, що ОСОБА_5 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримував пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсія йому виплачувалася шляхом перерахування коштів на особистий рахунок, відкритий у АТ «Ощадбанк». Виплата пенсії проведена у повному обсязі по 30.06.2023, заборгованості по виплаті немає.

Зазначає, що на виконання судового рішення від 21.07.2022 у справі №440/5317/22 ОСОБА_5 була нарахована заборгованість у розмірі 239 570,51 грн, яка облікована в Пенсійному фонді України.

Наголошує, що доплату пенсії, нараховану ОСОБА_5 можливо отримати у разі заміни сторони виконавчого провадження. Таке право передбачено статтею 379 КАС України. При цьому кошти, нараховані на виконання судового рішення підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Тоді як положення статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає включення заборгованості, яка нарахована на виконання рішення суду, до складу недоотриманої пенсії.

Зазначає, що предметом цього позову є вимога про стягнення із ГУ ПФУ в Полтавській області за рахунок коштів Державного бюджету грошових сум, а саме недоотриманої пенсії. Такий спір, із огляду на суб`єктний склад сторін та характер спірних правовідносин, належить до юрисдикції адміністративних судів. Обставини викладеного підтверджуються позицією Верховного Суду, сформованою у справі №750/4724/21 від 28.06.2023.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06.01.2026 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суд 08.01.2026.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Представник позивача – адвокат Лучко О.С., ініціювала клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, але з невідомих суду причин не приєдналася до відеоконференцзвязку.

Інші учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явилися, що з огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 29.08.1971 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 ./а.с.26/

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ./а.с.27/

31.10.2023 Козельщинською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №168/2023 відносно спадкодавця ОСОБА_2 . Спадкоємцями, які згідно зі ст.ст.1269, 1270 ЦК України прийняли спадщину є: дружина померлого - ОСОБА_1 ; дочка померлого - ОСОБА_7 ; дочка - ОСОБА_4 ./а.с.12,15-21/

09.11.2024 між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , спадкоємцями на майно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено договір про поділ спадщини, за умов якого до ОСОБА_1 , серед іншого, перейшло право на кошти нараховані на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду, що належали померлому на підставі довідки, виданої Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Полтавській області 23.07.2024 за №1600-0401-854072./а.с.9-11/

Постановою державного нотаріуса Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіна О.О. від 14.11.2024 ОСОБА_1 відмовлено у видачі їй свідоцтва про право на спадщину на залишок коштів нарахованих на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду в порядку спадкування на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка - ОСОБА_2 , у зв`язку із роз`ясненнями ПФУ, що вказані виплати не входять до складу спадщини./а.с.22-23/

08.01.2025 та 11.04.2025 ГУ ПФУ в Полтавській області листами №488-12/О-02/8-1600/25, №6402-6261/О-02/8-1600/25 повідомило ОСОБА_1 , що право на отримання заборгованості, яка облікована в Пенсійному фонді України, може виникнути у разі заміни сторони виконавчого провадження. Звертається увага, що кошти, нараховані на виконання рішення суду, підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України./а.с.13, 14/

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив із того, що за життя ОСОБА_2 не отримав пенсію за вислугу років у розмірі 239 570,51 грн. Отже, такі пенсійні виплати увійшли до складу його спадщини. Позивачка, як спадкоємиця за законом, прийняла цю спадщину в установленому порядку. Натомість відповідач по суті відмовився виплатити їй успадковані кошти.

Доводи відповідача про те, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення частини першої статті 379 КАС України, суд першої інстанції відхилив, указавши, що заявлений спір має приватноправовий характер пов`язаних із реалізацією спадкових прав, а тому підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги, із такими висновками суду погоджується, оскільки вони зроблені на підставі повного з`ясування фактичних обставин справи та вірно застосованих нормах матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги правильність викладених висновків не спростовують, зводяться до незгоди з висновками районного суду щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження і належно оцінені судом з правовим обґрунтуванням.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

За змістом статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (статті 1261 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Верховним Судом у справі №243/13575/19 від 114.02.2022 розтлумачено положення статті 1227 ЦК України наступним чином:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом.

За змістом статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст частини третьої статті 52 цього Закону узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.09.2020 у справі №428/6685/19, яка згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України є обов`язковою для врахування.

За викладених обставин, суд першої інстанції установивши, що позивач має право на спадкове майно - пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який є спеціальним у цих правовідносинах, зробив правильний висновок про задоволення позовних вимог у зв`язку з незаконним перешкоджанням відповідачем реалізації прав позивача, як спадкоємця, на отримання належного йому спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася не отриманою останнім за життя.

Такий підхід також застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.10.2019 у справі №355/323/17, від 16.12.2020 у справі №428/12730/19 де суд, вирішуючи питання наявності у особи права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії) її померлого чоловіка вказав, що аналіз ст.ст.1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але неодержаної пенсії (доплат до пенсії). Суд виходив з того, що визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини. При цьому, позивач як спадкоємець за законом в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті чоловіка, а тому набула права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії). Суд також наголосив, що стягнення у судовому порядку нарахованої на підставі вказаних рішень, але невиплаченої спадкодавцю за життя суми пенсії, не призведе до подвійного стягнення з держави одних і тих самих сум.

Доводи апеляційної скарги щодо підставності застосування до спірних правовідносин положень статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», колегія суддів відхиляє, оскільки застосування підлягають вимогистатті 1227 ЦК України та вказані вище спеціальні норми пенсійного законодавства з цього питання, що також узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованою у справі №638/119167/19 від 30.11.2022.

Твердження, що заявлена у даній справі вимога про стягнення із ГУ ПФУ в Полтавській області за рахунок коштів Державного бюджету грошових сум, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, колегія суддів відхиляє, оскільки предметом позову є стягнення нарахованого, але не отриманого спадкодавцем позивача за життя пенсії, тобто виплат, які є спадковою масою і не стосуються порядку нарахування соціальних виплат. Тобто вимоги є майновими (стягнення грошових коштів), а правовідносини між сторонами - цивільними. Наведене відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованій у справі №914/2006/17 від 23.05.2018 та у справі №284/252/17 від 26.06.2019.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до довільного тлумачення норм права, а тому не впливають на законність оскаржуваного рішення в частині, що переглядається апеляційним судом. Натомість, посилання відповідача на правові позиції Верховного Суду колегія суддів не бере до уваги, оскільки наведені висновки не є релевантними обставинам даної справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення районного суду – без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргуГоловного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м.Полтави від 07 жовтня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак