Постанова від 17 листопада 2025 р. у справі №294/2255/24 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №294/2255/24 Головуючий у 1-й інст. БІЛЕРА І. В.

Категорія 70 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Григорусь Н.Й.

за участю секретаря Лугини О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 294/2255/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа- ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Савчук Інни Василівни, на рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 6 травня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Білери І. В.,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що відповідач є батьком їхньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з нею та перебуває на її утриманні. З 01.09.2024 донька навчається на першому курсі Житомирського базового фармацевтичного фахового коледжу, денне навчання, термін навчання по 30.06.2027 року, у зв`язку з чим сім`я опинилася у скрутному матеріальному становищі, так як донька потребує матеріальної допомоги, яку вона не в змозі надати їй у повному обсязі, оскільки є особою з інвалідністю третьої групи та має на утриманні малолітню дитину. Відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки взагалі не надає, але має таку можливість, оскільки є працездатним за віком та станом здоров`я, аліменти на утримання інших осіб з нього не утримуються.

Позивачка вказує, що весь тягар утримання повнолітньої доньки покладено лише на неї, а батько жодним чином не забезпечує дитину.

Таким чином, просила стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, з дня звернення до суду і до досягнення нею 23 років за умови, що вона продовжує навчання.

Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 6 травня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 23.12.2024 року і до закінчення нею навчання, але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.

Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Роз`яснено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Савчук І.В., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове,- про відмову у задоволенні позову.

Зокрема, зазначає, що відповідач не був повідомлений про розгляд даної справи.

У своєму позові позивачка зазначила, що донька проживає з нею та перебуває на її утриманні. Однак, жодних доказів на підтвердження даної обставини суду не надано. Натомість, до позову долучено довідку від 11.11.2024 року № 77 про те, що ОСОБА_3 навчається у Житомирському базовому фармацевтичному фаховому коледжі Житомирської обласної ради на денному навчанні, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість позивачка проживає за іншою адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, згідно з довідкою про доходи від 11.11.2024 року ОСОБА_3 отримує стипендію у розмірі 890,00 грн. щомісячно. Також, ОСОБА_4 (як і її мати), щомісячно отримує соціальну допомогу як внутрішньо переміщена особа. Будь-яких доказів, що позивачка утримує повнолітню доньку, до позовної заяви не додано. Ці факти судом першої інстанції не досліджені та не взяті до уваги.

Також позивачка зазначає, що має на утриманні ще неповнолітню дитину, та в якості доказу посилається на довідку Великокоровинецького старостинського округу № 12 Чуднівської міської ради № 704 від 13.11.2024 року, згідно з якою до членів її сім`ї належить син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, при цьому позивачка не надала суду докази, що це її син, а також докази, як саме вона його утримує і чи є в неї згідно з чинним законодавством обов`язок утримувати ОСОБА_6 .

Даний факт теж залишився поза увагою та дослідженням судом першої інстанції. Окрім того, позивачка зазначає, що відповідач є працездатним за віком та за станом здоров`я, тому може надавати допомогу дочці.

З таким твердженням відповідач категорично не згоден, оскільки він після численних поранень, контузій, які він отримав при захисті Батьківщини, був звільнений з військової служби (визнаний військово-лікарською комісією непридатним до військової служби), є учасником бойових дій. Ці обставини були відомі позивачці, проте вона навмисно приховала їх від суду.

Після цього відповідач змушений постійно обстежуватися, лікуватися (в тому числі й стаціонарно), оскільки травми завдали серйозні ускладнення його здоров`ю, спровокували розвиток ряду захворювань. В зв`язку з цим, відповідач несе постійні витрати на ліки, лабораторні дослідження.

Це свідчить про те, що відповідач втратив працездатність та наразі він є особою з інвалідністю ІІІ групи, безробітним, а єдиним його доходом є пенсія у розмірі 7 121,64 грн. щомісячно. Цих коштів не вистачає на лікування та проживання відповідачеві. В такій ситуації він не може віддавати на утримання своєї дочки 25% своєї пенсії, оскільки сам потребує додаткового утримання.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11.06.2006 Виконкомом Валер`янівської сільської ради Волноваського району Донецької області, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якої зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

З довідок №77 та №890 від 11.11.2024 Житомирського базового фармацевтичного фахового коледжу Житомирської обласної ради вбачається, що ОСОБА_3 є студенткою денної форми навчання першого курсу за спеціальністю «226. Фармація, промислова фармація», тривалість навчання з 01.09.2024 по 30.06.2027. ОСОБА_3 навчається на безоплатній основі та отримує стипендію, розмір якої за вересень-жовтень 2024 року складав 1 780 грн. 00 коп.

Відповідно до довідки №704, виданої Великокоровинецьким старостинським округом №12 Чуднівської міської ради Житомирської області від 13.11.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 разом з чоловіком – ОСОБА_8 , донькою – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сином – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Волноваського районного управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_7 під час реєстрації шлюбу 14.03.2015 змінила своє прізвище на « ОСОБА_9 ».

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, ОСОБА_1 має інвалідність третьої групи з дитинства.

Відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2008 КНП «ВОКМРЦВВРЗН ВОР» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , тимчасово не працює, має статус учасника бойових дій, перебував на стаціонарному лікуванні з 28.05.2025 року по 03.06.2025 року, основний діагноз – Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця без (застійної) серцевої недостатності 1 ст., 2 ст., РССУ –помірний. Синусова тахікардія. Ускладнення основного діагнозу – Серцева недостатність неуточнена СН 1 ст. з невизначеною ФВ ЛШ.

Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3756 КНП «ВОКМРЦВВРЗН ВОР» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ветеран військової служби, перебував на стаціонарному лікуванні з 28.08.2024 року по 03.09.2024 року, Основний діагноз – стискання нервових корінців та сплетень при ураженнях міжхребцевого диска (М50-М51). Остеохондроз, спондилоартроз поперекового відділу хребта.

Відповідно до довідки про доходи № 7021320794052026, виданої ОСОБА_2 , який перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Вінницькій області і отримує пенсію у зв`язку з інвалідністю, доходи останнього за період з січня 2024 року по січень 2025 року складають 42729,84 грн.

Відповідно до положень статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання ( частина друга статті 199 СК України.

Згідно з частиною першою статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі №748/2340/17 зроблено висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач зобов`язаний утримувати свою повнолітню доньку, яка продовжує навчання.

Проте судом першої інстанції не взято до уваги погіршення матеріального стану відповідача та стану його здоров`я.

За таких обставин рішення суду слід змінити, зменшивши розмір аліментів, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини заробітку (доходу) до 1/8 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23.12.2024 року і до закінчення нею навчання, але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.

Керуючись ст. ст. 259,268,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Савчук Інни Василівни, задовольнити частково.

Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 6 травня 2025 року змінити, зменшивши розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 1/4 частини заробітку (доходу) до 1/8 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23 грудня 2024 року і до закінчення дитиною навчання, але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуюча Судді: