Вирок від 16 березня 2026 р. у справі №739/2513/25 — Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/2513/25

Провадження № 1-кп/739/1/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

потерпілої – ОСОБА_5 ,

представника потерпілої – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025270320000491 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Орлівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого статтею 126-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 у період часу з 16 липня 2025 року по 06 листопада 2025 року, діючи в порушення вимог статті 28 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно, систематично вчиняв стосовно своєї співмешканки ОСОБА_5 , з якою спільно проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою, психологічне та фізичне насильство, що призвело до психологічних страждань, розладів здоров`я та погіршення якості життя ОСОБА_7 .

Так, 16 липня 2025 року, близько 07 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно своєї співмешканки – ОСОБА_5 , а саме: умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні до неї нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю. За вказаним фактом стосовно ОСОБА_4 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за частиною першою статті 173-2 КУпАП, за результатами розгляду якого постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 липня 2025 року №739/1475/25 останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680 грн.

Крім цього, 27 липня 2025 року, близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно своєї співмешканки – ОСОБА_5 , а саме: умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні до неї нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю. За вказаним фактом стосовно ОСОБА_4 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за частиною першою статті 173-2 КУпАП, за результатами розгляду якого постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 19 серпня 2025 року №739/1609/25 останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Також, 16 вересня 2025 року, близько 00 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , будучи особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню за частиною першою статті 173-2 КУпАП, знаходячись по АДРЕСА_1 , знову вчинив домашнє насильство стосовно своєї співмешканки – ОСОБА_5 , а саме: умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні до неї нецензурною лайкою, а також умисні дії фізичного характеру, що полягали у нанесені удару долонею по обличчю останньої, внаслідок чого була завдана шкода її психічному та фізичному здоров`ю.

Окрім того, 29 вересня 2025 року, близько 17 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , будучи особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню за частиною першою статті 173-2 КУпАП, знаходячись по АДРЕСА_1 , знову повторно протягом року вчинив домашнє насильство стосовно своєї співмешканки – ОСОБА_5 , а саме: умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні до неї нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода її психічному та фізичному здоров`ю.

Також, 07 жовтня 2025 року, близько 09 години 50 хвилин, ОСОБА_4 , будучи особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню за частиною першою статті 173-2 КУпАП, знаходячись по АДРЕСА_1 , знову повторно протягом року вчинив домашнє насильство стосовно своєї співмешканки – ОСОБА_5 , а саме: умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні до неї нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода її психічному та фізичному здоров`ю.

За вказані адміністративні правопорушення ОСОБА_4 притягнутий згідно постанови Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 14 жовтня 2025 року №739/2007/25 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 360 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії 11 жовтня 2025 року, близько 08 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно своєї співмешканки – ОСОБА_5 , а саме: умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні до неї нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю. За вказаним фактом стосовно ОСОБА_4 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за частиною третьою статті 173-2 КУпАП, за результатами розгляду якого постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2025 року №739/2225/25 останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 020 грн.

Однак, ОСОБА_4 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру стосовно ОСОБА_5 з якою спільно проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою, належних висновків не зробив та знову, 06 листопада 2025 року, близько 17 години 20 хвилин, знаходячись у будинку АДРЕСА_1 , вчинив стосовно своєї співмешканки – ОСОБА_5 , домашнє насильство, яке виразилось у словесних образах, висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки, а також нанесенні удару долонею по обличчю та ногою у живіт ОСОБА_5 , завдавши таким чином їй фізичного болю та не спричинивши тілесних ушкоджень, тим самим викликав у потерпілої побоювання за свою безпеку та життя, спричинивши емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, що призвело до фізичних та психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої особи.

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS №210) Стамбул, 11 травня 2011 рік (далі Стамбульська конвенція), пункт b статті 3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.

Тобто, своїми умисними діями ОСОБА_4 , відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинив домашнє насильство у формі психологічного та фізичного насильства.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 заявив, що свою у вчиненні злочину, передбаченого статтею 126-1 КК України визнає, він дійсно вдарив потерпілу ОСОБА_5 , при цьому від надання показань відмовився.

Допитана у судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_5 дала показання про те, що з початку 2025 року вони з обвинуваченим жили однією сім`єю. Спершу їхнє сімейне життя було нормальним, але у подальшому між ними почали виникати конфліктні ситуації, з приводу яких вона викликала поліцію. На обвинуваченого поліцейські складали протоколи про адміністративні правопорушення за домашнє насильство, за що останній притягався до адміністративної відповідальності. На початку листопада 2025 року у вечірній час, коли вона разом із знайомим ОСОБА_8 сиділа вдома, прийшов обвинувачений. Далі знайомий вийшов до іншої кімнати, а обвинувачений вийшов з будинку, однак згодом повернувся і між нею та обвинуваченим виникла сварка під час якої обвинувачений вдарив її долонею по обличчю та ногою в живіт. Вона намагалася втекти, але обвинувачений схопив за волосся та почав душити. У цей час прибіг ОСОБА_8 , який захистив її. Далі обвинувачений пішов, а на місце пригоди було викликано поліцію. Сварки в їхній сім`ї провокував обвинувачений. З приводу побиття вона до лікарні не зверталася, але він ударів відчувала біль, хоча тілесних ушкоджень у неї не було. Також потерпіла заявила, що заявлений цивільний позов до обвинуваченого не підтримує і від нього відмовляється.

Також судом у ході судового розгляду були досліджені наступні письмові докази:

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_5 , складений 06 листопада 2025 року, відповідно до якого остання повідомила до поліції про те, що 06 листопада 2025 року о 18 год. ОСОБА_9 в АДРЕСА_2 , порушив заборонний припис та вчинив відносно неї домашнє насильство (а.с. 30-31);

- постанова Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 липня 2025 року, якою ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні домашнього насильства відносно ОСОБА_5 16 липня 2025 року о 07 год. 30 хв., дії ОСОБА_4 кваліфіковані за частиною першою статті 173-2КУпАП і на останнього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. 00 коп. (а.с. 45-46);

- постанова Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 19 серпня 2025 року, якою ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні домашнього насильства відносно ОСОБА_5 27 липня 2025 року о 20 год. 00 хв., дії ОСОБА_4 кваліфіковані за частиною першою статті 173-2КУпАП і на останнього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. (а.с. 44);

- постанова Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 14 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні домашнього насильства відносно ОСОБА_5 16 вересня 2025 року о 00 год. 00 хв., 29 вересня 2025 року о 17 год. 30 хв., 29 вересня 2025 року о 20 год. 10 хв., 07 жовтня 2025 року о 09 год. 50 хв., дії ОСОБА_4 кваліфіковані за частиною третьою статті 173-2, частиною другою статті 173-8 КУпАП і на останнього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1 360 грн. 00 коп. (а.с. 40-41);

- постанова Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні домашнього насильства відносно ОСОБА_5 11 жовтня 2025 року о 08 год. 00 хв. дії ОСОБА_4 кваліфіковані за частиною третьою статті 173-2 КУпАП і на останнього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1 020 грн. 00 коп. (а.с. 42-43);

- термінові заборонні приписи, винесені відносно ОСОБА_4 16, 27 липня, 16, 27, 29, 31 вересня, 07, 11 жовтня, 04, 06 листопада 2025 року, яким ОСОБА_4 заборонялося протягом трьох діб з моменту винесення даних приписів входити та перебувати в місці проживання ОСОБА_5 , а також в будь-який спосіб контактувати з нею (а.с. 52-60);

- протокол слідчого експерименту, проведеного 21 листопада 2025 року за участі потерпілої ОСОБА_5 , під час якого остання розповіла та продемонструвала, як 06 листопада 2025 року о 17 год. 00 хв. ОСОБА_4 прийшов додому, де перебував її знайомий ОСОБА_8 . Далі останній вийшов до іншої кімнати, а ОСОБА_4 вийшов з будинку і вона закрила двері. Потім ОСОБА_4 відкрив двері ногою, почав ображати її нецензурною лайкою і наніс удар правою рукою по щоці і удар ногою в живіт, від чого вона відчула фізичний біль. Далі на крики прибіг ОСОБА_8 , який вигнав ОСОБА_4 , після чого вона викликала поліцію (а.с. 61-64);

- протокол слідчого експерименту, проведеного 21 листопада 2025 року за участі свідка ОСОБА_8 , під час якого останній розповів та продемонстрував, як 06 листопада 2025 року о 17 год. 00 хв. він перебував у знайомої ОСОБА_5 , коли туди прийшов ОСОБА_4 , який переодягнувся і вийшов з будинку. Далі ОСОБА_5 закрила вхідні двері. Він вийшов до іншої кімнати і потім почув стукіт в двері, після удару вхідні двері відкрилися і він почув, що ОСОБА_5 розмовляє з ОСОБА_4 . Далі ОСОБА_5 почала кричати він зайшов до кімнати, в якій вона перебувала і побачив, що ОСОБА_5 зігнулася і тримається руками за живіт. На запитання остання заявила, що ОСОБА_4 її вдарив, при цьому останній стояв і нецензурно висловлювався на її адресу. Тоді він виштовхав ОСОБА_4 з будинку. Також ОСОБА_5 повідомила йому, що ОСОБА_4 вдарив її ще й по обличчю, хоча видимих тілесних ушкоджень у неї на обличчі не було (а.с. 65-68).

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази, які є належними та допустимими, з точки зору їх достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності і взаємозв`язку для прийняття рішення суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 126-1 КК України, визнав повністю, допитана у судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_5 підтвердила, що вони разом з ОСОБА_4 проживали однією сім`єю, останній періодично вчиняв відносно неї домашнє насильство, зокрема вчинив його з 06 листопада 2025 року, під час якого нецензурно висловлювався на її адресу та завдав ударів по обличчю і в живіт. Свої показання потерпіла підтвердила під час проведеного за її участі слідчого експерименту. Також свідок ОСОБА_8 під час проведеного за його участі слідчого експерименту підтвердив факт вчинення ОСОБА_4 відносно ОСОБА_5 06 листопада 2026 року домашнього насильства, яке полягало в нецензурних висловлюваннях на адресу потерпілої та завданні їй ударів. З досліджених у судовому засіданні постанов суду вбачається, що до описаних вище подій ОСОБА_4 систематично вчиняв домашнє насильством відносно ОСОБА_5 , зокрема вчинив його 16 липня 2025 року о 07 год. 30 хв., 27 липня 2025 року о 20 год. 00 хв., 16 вересня 2025 року о 00 год. 00 хв., 29 вересня 2025 року о 17 год. 30 хв., 29 вересня 2025 року о 20 год. 10 хв., 07 жовтня 2025 року о 09 год. 50 хв. та 11 жовтня 2025 року о 08 год. 00 хв., за що притягувався до відповідальності за частиною першою, третьою статті 173-2 КУпАП, а також порушував тимчасові заборонні приписи, зокрема й припис, який був винесений відносно нього 04 листопада 2025 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений статею 126-1 КК України і його дії правильно кваліфіковані як умисне систематичне психологічне та фізичне насильство щодо особи, з якою винний перебува у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань і погіршення якості життя потерпілої особи.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, яке має бути призначене ОСОБА_4 за вчинений злочин, передбачений статтею 126-1 КК України, суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, має задовільний стан здоров`я, за місцем проживання характеризується посередньо. Також суд враховує відсутність передбачених статтею 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання, та відсутність передбачених статтею 67 КК України обставин, які обтяжують відповідальність.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність призначити ОСОБА_4 покарання у виді громадських робіт на максимальний строк, передбачений санкцією статті 126-1 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

На підставі статті 91-1 КК України, в інтересах потерпілої від домашнього насильства ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне встановити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 такий обмежувальний захід, як заборона перебувати в місці спільного проживання з потерпілою від домашнього насильства ОСОБА_5 тривалістю три місяці.

Провадження у справі в частині цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, суд, на підставі статті 128 КПК України, пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України, вважає за необхідне закрити, оскільки потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні заявила про відмову від позову і жодних перешкод для прийняття даної відмови судом не встановлено.

Після набрання вироком суду законної сили речові докази - постанови Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 липня 2025 року, 19 серпня 2025 року, 14 та 17 жовтня 2025 року, а також термінові заборонні приписи, винесені відносно ОСОБА_4 16, 27 липня, 16, 27, 29, 31 вересня, 07, 11 жовтня, 04, 06 листопада 2025 року залишити в матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 368, 370, 373, 374, 392, 393, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.

Встановити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обмежувальний захід - заборона перебувати в місці спільного проживання з потерпілою від домашнього насильства ОСОБА_5 тривалістю три місяці.

Провадження за цивільним позовом потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином – закрити.

Речові докази: постанови Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 липня 2025 року, 19 серпня 2025 року, 14 та 17 жовтня 2025 року, а також термінові заборонні приписи, винесені відносно ОСОБА_4 16, 27 липня, 16, 27, 29, 31 вересня, 07, 11 жовтня, 04, 06 листопада 2025 року - залишити в матеріалах справи.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Роз`яснити іншим учасникам судового провадження право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області.

Суддя ОСОБА_1