Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №766/15234/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/15234/25

н/п 2/766/4383/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.

за участі секретаря Сивкович О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, -

ВСТАНОВИВ :

Представник Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» у жовтні 2025 року звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з останнього на користь позивача борг за спожиту теплову енергію в розмірі 33520,35 грн. та судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, МКП «Херсонтеплоенерго» надає послуги з централізованого опалення ОСОБА_1 , який є власником квартири АДРЕСА_1 , на його ім`я відкритий особовий рахунок в службі збуту та обліку теплової енергії позивача № 0826110, згідно якого ведеться облік розрахунків між позивачем та відповідачем за надані послуги з централізованого опалення.

Заборгованість відповідача утворилася за період з 01.11.2019 року по 01.10.2025 року у зв`язку із несплатою останнім у повному обсязі вартості отриманих послуг протягом зазначеного періоду, й складає станом на 01.10.2025 року 33520,35 грн.

Посилаючись на вказані обставини позивач просить стягнути виниклу заборгованість з відповідача, а також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.12.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Від учасників провадження не надійшло заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

12.01.2026 року на адресу Херсонського міського суду Херсонської області надійшла заява ОСОБА_1 , який заперечує проти задоволення позовних вимог та просить застосувати позовну давність.

Представник позивача, в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити у задоволенні позовних вимог і застосувати строки позовної давності.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення немає.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.

Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що відповідач, ОСОБА_1 , є споживачем послуг, що надаються МКП «Херсонтеплоенерго» за адресою: АДРЕСА_2 , на його ім`я відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 в службі збуту теплової енергії позивача згідно якого ведеться облік розрахунків між позивачем та відповідачем. Між сторонами існують цивільно-правові відносини на підставі договору приєднання.

Належність ОСОБА_1 об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджується Відповіддю № 2123162 від 12.12.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до зазначеної відповіді, ОСОБА_1 є одноосібним власником квартири загальною площею 51,6 кв.м., що знаходиться за вказаною адресою.

Додатково з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6354905 від 28.01.2005 року, виданого Херсонським державним бюро технічної інвентаризації, вбачається, що 2/3 частини вказаного об`єкта нерухомого майна споживача набуто у власність на підставі договору дарування № ВВО 673856 від 17.12.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом м. Херсона Крамаренко Т.М. за реєстровим № 4257.

Відповідачем належним чином не виконувались умови договору, а також не здійснювалися розрахунки в рахунок сплати поточних платежів за теплову енергію, внаслідок чого станом на 01.10.2025 року виникла заборгованість в розмірі 33520,35 грн.

Згідно ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги. Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року споживач зобов`язаний, зокрема, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до розрахунку заборгованості, за адресою: АДРЕСА_2 , існує заборгованість в розмірі 33520,35 грн. за період з листопада 2019 року по жовтень 2025 року.

Таким чином, судом встановлено, що позивач надає, а відповідач отримує послуги з теплопостачання, але в порушення вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» належним чином не оплачує спожиті послуги, порушене право позивача на отримання належної плати за надані послуги підлягає судовому захисту.

Відповідно до п.5 ч.3ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.20 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, зі змінами та доповненнями, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строк встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 визначено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункові книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч.1 ст. 901, ч.1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Щодо застосування заявленої відповідачем позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.

Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і тривав до 04.09.2025 року, а саме після набрання чинності Закону України «Про внесення зміни до розділу «прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».

Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Отже, оскільки в цій справі станом на 02 квітня 2020 року позовна давність не спливла щодо заявлених позивачем позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, то перебіг цього строку є зупиненим до 04.09.2025 року (внаслідок продовження на строк дії карантину та воєнного стану й подальшого зупинення його перебігу на строк дії воєнного стану).

За таких обставин звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання за період з 01.11.2019 року по 01.10.2025 року, тобто без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову, є обґрунтованим.

Таким чином, суд вважає, що належними та допустимими доказами було доведено те, що ОСОБА_1 не виконує належним чином покладені на нього зобов`язання щодо оплати житлово-комунальних послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість, за адресою об`єкта теплопостачання: АДРЕСА_2 , контррозрахунків відповідачем суду не надано.

При цьому судом встановлено, що відповідач, ОСОБА_1 , є споживачем послуг, що надаються МКП «Херсонтеплоенерго» за адресою: АДРЕСА_2 , на його ім`я відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 в службі збуту теплової енергії позивача згідно якого ведеться облік розрахунків між позивачем та відповідачем, а, отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції № 65 від 07.04.2025 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 628, 630, 901, 903 ЦК України, ст.141, 256-258, 259, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 33520 (тридцять три тисячі п`ятсот двадцять) гривень 35 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень в рахунок сплаченого при зверненні в суд судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін :

Позивач: Міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго», юридична адреса: 73003, Херсонська обл., м. Херсон, Острівське шосе, буд. 1. Код ЄДРПОУ 31653320.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 . РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 17.02.2026 року

СуддяЯ. В. Шестакова