Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №137/202/26 — Літинський районний суд Вінницької області

ПОСТАНОВА

Справа № 137/202/26

16 березня 2026 р. 3/137/136/26 с-ще Літин

Суддя Літинського районного суду Вінницької області Верещинська Я.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Мельника Ю.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу серії ЕПР1 №498717, 30.10.2025 о 21 год 35 хв, в с. Лукашівка, по вул. Хмельницьке шосе, Вінницького району Вінницької області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Мітсубіші Лансер» д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», результат позитивний 1,55 проміле, подія фіксувалась на нагрудну бодікамеру, чим порушив п.2.9.а. ПДР України.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Мельник Ю.М. в судовому засіданні вказав, що наданий на його запит ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області дорожній лист за 30.10.2025, щодо виїзду транспортного засобу в якому перебував старший лейтенант поліції відділу поліцій №3 Вінницького районного управління ГУНП у Вінницькій області Свінтак І.С., за своєю формою та змістом не відповідає п.9, п.10 розділу 3 Наказу МВС України від 07.09.2017 №757, зокрема додатку №5, оскільки не містить відомостей про маршрут руху поліцейського. Крім того, декларація про відповідність та сертифікат перевірки типу, надані поліцією, не містять відомостей про серійний номер приладу «Alcotest Drager 6820 з номером ARSM – 0701, яким проведено огляд ОСОБА_1 . Також, звернув особливу увагу на те, що ОСОБА_1 , як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не роз`яснено поліцейськими його права, передбачені ст.268 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечив, що за дати, часу та місця, зазначеного у протоколі він керував автомобілем, їхав по цигарки, не заперечив того, що перебував у стані алкогольного сп`яніння, однак свою вину не визнав, підтримав позицію свого захисника.

Згідно вимог ст.245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, відповідно до пункту 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених вище Правил дорожнього руху України не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у розумінні наведених вище приписів ст.245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №498717 від 30.10.2025, котрий містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення Правил дорожнього руху України;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів із застосуванням фото-відеофіксації на нагрудну бодікамеру поліцейського, який містить підпис ОСОБА_1 у графі «З результатом згоден»;

- квитанцією приладу Drager Alcotest 6820 з номером ARSM – 0701 із результатом тесту 1,55‰, тест №26, проведений 30.10.2025 о 21 год 45 хв;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.10.2025 о 21 год 40 хв;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6051212 від 30.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП, яка на день розгляду даної справи судом не скасована і є чинною;

- довідками, виданими інспектором САП ВВГ ВРУП ГУНП у Вінницькій області ст. лейтенантом поліції Ю.Гаврилюк, якою підтверджується, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом, протягом останнього року до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не притягувався;

- відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівника поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області, котрий здійснював оформлення вчиненого особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм указаних правил в п.2.9 Правил дорожнього руху України; крім того, суд звертає увагу, що долучений до матеріалів провадження відеозапис з нагрудної камери працівника поліції є належним та допустимим доказом, оскільки на даному відеозаписі зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та винності ОСОБА_1 у його вчиненні.

Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки останній, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, пройшов огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер 6820» при фіксації на портативний відеореєстратор поліцейського, результат позитивний 1,55‰, чим порушив пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Адже, у рішенні від 29.06.2007 року по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom, заяви № 15809/02 і 25624/02), Європейським Судом з прав людини постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Зауваження та заперечення сторони захисту, оцінюються судом критично, оскільки не спростовують наявний результат проходження огляду за допомогою приладу «Драгер» на місці події, яким встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Також суд звертає увагу, що ОСОБА_1 був згоден на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським саме на місці події з використанням спеціальних технічних засобів та за наслідками такого огляду ОСОБА_1 будь-яких заперечень не зазначав, за відсутності будь-яких об`єктивних перешкод для цього.

Наданий захисником документ щодо виїзду транспортного засобу поліції не повинен відповідати п.9, п.10 розділу 3 Наказу МВС України від 07.09.2017 №757, зокрема додатку №5, адже таким затверджено дорожній лист, а захисником надано Відомість про наряди, які фактично задіяні для реагування та повідомлення про правопорушення або події на території відділу поліцій №3 Вінницького районного управління ГУНП у Вінницькій області станом на 30.10.2025, яка все ж таки містить відомості щодо перебування на службі поліцейського з прізвищем « ОСОБА_2 ».

Надані захисником декларація про відповідність та сертифікат перевірки типу жодним чином не ставлять під сумнів результати огляду ОСОБА_1 приладом «Alcotest Drager 6820 з номером ARSM – 0701, яким проведено його огляд, а тому оцінюються судом критично. Такі документи мають погану якість, питання про витребування таких судом стороною захисту не ставилось.

Щодо доводів захисту про те, що ОСОБА_1 , як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не роз`яснено поліцейськими його права, передбачені ст.268 КУпАП, слід зазначити наступне.

Згідно ч.4 ст.256 КУпАП при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису, який додано до адміністративного матеріалу, встановлено, що працівником поліції, на виконання вимог ст.256 КУпАП, роз`яснено ОСОБА_1 ст. 63 Конституції України та права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП.

Крім того, варто зауважити, що помилка у прізвищі особи водія є суто технічною. Зазначений факт підтверджується рапортом інспектора СРПП ВП№3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції Р.В. Горбатюка, наданим на виконання постанови Літинського районного суду Вінницької області від 14.01.2026.

При накладені адміністративного стягнення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини, визначені у ст.33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні ст.34-35 цього Кодексу обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність останнього, у зв`язку з чим, враховуючи характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ч.1 ст.130 КУпАП, - у виді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а тому, з огляду на викладене, із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Керуючись ст.33, 40-1, 130, 283, 284, 285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави Україна судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії постанови правопорушнику, сума штрафу відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП буде стягнута в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення даної постанови до виконання становить три місяці.

Суддя: Верещинська Я. С.