Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №445/3284/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 445/3284/25 Головуючий у 1 інстанції: Кіпчарський О. М.

Провадження № 33/811/2056/25 Доповідач: Белена А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі:

судді – Белени А.В.,

з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката – Мукан І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 10 грудня 2025 року,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Золочівського районного суду Львівської області від 10 грудня 2025 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює на посаді вихователя психолога в Підлипецькій ЗОШ І-ІІ ступенів,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона 30 листопада 2025 року близько 10.00 год. на АДРЕСА_2 , у загальному коридорі гуртожитку, поблизу кімнати № 2 грубо порушувала громадський порядок, голосно висловлювалася нецензурною лайкою, конфліктувала з гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , своїми діями викликала обурення та занепокоєння присутніх, чим порушила громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.

На постанову судді Ушакова М.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційних вимог звертає увагу, що саме ОСОБА_3 першою почала образливо чіплятися до неї, забороняла користуватися місцями загального користування.

Стверджує, що не висловлювалася нецензурно в сторону ОСОБА_3 , а лише говорила, щоб та залишила її в спокої та сказала їй «Пошла вон», при цьому ОСОБА_2 в цей момент в коридорі не було.

На думку апелянта, у матеріалах справи відсутні докази вчинення нею інкримінованого їй правопорушення.

Наполягає на неправдивості свідчень сусідів, які були надані у судовому засіданні, а свідчення ОСОБА_3 не можна брати до уваги, оскільки остання є зацікавленою особою.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника – адвоката Мукана І.В. на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП визначено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 173 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім цього, ст. 62 Конституції України визначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

На переконання апеляційного суду, рішення судді суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам

Як слідує з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Так, згідно зі ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. При цьому громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, передбачає наявність діяння: 1) нецензурну лайку в громадських місцях, 2) образливе чіпляння до громадян та 3) вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян.

При цьому обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести подвір`я та під`їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров`я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт, стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

З суб`єктивної сторони дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.

Всупереч тверджень апеляційної скарги, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, що підтверджується такими доказами:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 455988 від 04 грудня 2025 року (а.с. 1), згідно з яким 30.11.2025 10.00 год. на вул. Промислова, 1 у м. Золочеві Львівської області, у загальному коридорі гуртожитку, поблизу кімнати № 2 грубо порушувала громадський порядок, голосно висловлювалася нецензурною лайкою, конфліктувала з гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , своїми діями викликала обурення та занепокоєння присутніх, чим порушила громадський порядок і спокій громадян;

письмовими поясненнями потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 11,12), а також їх показаннями у судовому засіданні суду першої інстанції, згідно з якими вони є внутрішньо переміщеними особами, проживають в гуртожитку тривалий час. Їх сусідка ОСОБА_1 постійно вчиняє сварки та скандали, грубо до них виражається, ображає, словесно чіпляється. 30.11.2025 року теж мав місце відповідний конфлікт через зачинене приміщення сушки та відчинений балкон. В ході словесної перепалки ОСОБА_1 голосно висловлювалась, ображала їх, грубо виражалась в їх сторону. Нецензурних слів ОСОБА_1 не вживала, однак її слова були грубими, образливими та непристойними, події відбувались в коридорі гуртожитку;

письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 щодо обставин справи (а.с.10, 13, 14,15, 16, 17), а також поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у суді першої інстанції, які охарактеризували ОСОБА_1 як конфліктну людину. Свідок ОСОБА_4 вказує, що в час конфлікту між ОСОБА_1 та Будаквами перебувала у себе в кімнаті, чула, як ОСОБА_1 голосно виражалась, порушувала громадський порядок, ображала ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Така поведінка є характерною для ОСОБА_1 , остання часто порушує правила співжиття між мешканцями гуртожитку.

Апеляційний суд відкидає твердження апелянта, щодо неправдивості свідчень сусідів у судовому засіданні, оскільки такі є логічними, узгоджуються між собою та не суперечать іншим доказам у справі. Окрім цього, свідки у суді були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів.

Щодо покликань апелянта про те, що конфлікт мав місце 23.11.2025, а не 30.11.2025, то як вбачається з показань ОСОБА_3 , події мали місце 30.11.2025 року, оскільки до 28.11.2025 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні.

З огляду на викладене переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 10 грудня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Альберт БЕЛЕНА