Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №943/26/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 943/26/26 Головуючий у 1 інстанції: Журибіда Б.М.

Провадження № 33/811/180/26 Доповідач: Белена А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі:

судді – Белени А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за апеляційною скаргою захисника – адвоката Малиняка В.А. на постанову судді Буського районного суду Львівської області від 08 січня 2026 року

в с т а н о в и в :

Постановою судді Буського районного суду Львівської області від 08 січня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 31 ст. 173-2 КУпАП, та на неї накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних доходів громадян, а саме 340,00 грн в дохід держави.

Направлено ОСОБА_1 для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці до Буської міської ради Золочівського району Львівської області, в порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Роз`яснено, що у разі неявки ОСОБА_1 для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України, для вжиття заходів.

Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн 60 коп. судового збору.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона 23.12.2025 року о 21.00 год, по місцю спільного проживання в АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно доньки ОСОБА_2 , а саме голосно викрикувала, ображала нецензурною лайкою, поривалася до бійки. Таким чином гр. ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

На постанову судді захисник – адвокат Малиняк В.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову судді щодо ОСОБА_2 скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що копію постанови ОСОБА_1 отримала лише 21.01.2026.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що між сторонами мав місце виключно словесний побутовий конфлікт, який виник на ґрунті сімейних відносин та не містив жодних ознак психологічного домашнього насильства в розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Зокрема, не був систематичним та не спричинив шкоди психічному здоров`ю, що може підтвердити сама потерпіла – ОСОБА_2 .

Звертає увагу, що під час складання протоколу не були відібрані пояснення в потерпілої та в самої ОСОБА_1 , а відомості в протокол внесені працівниками поліції самостійно зі своїх слів, що ставить під сумнів їх об`єктивність.

Також стверджує, що заява ОСОБА_1 про розгляд справи у суді першої інстанції без її участі написана зі слів працівників поліції, як і оформлення всіх інших матеріалів справи.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 та її захисник Малиняк В.А. у судове засідання не прибули, про поважні причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не скерували.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що законодавством встановлені досить короткі строки розгляду апеляційної скарги, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка ОСОБА_1 та її захисника в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суддя зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вказані вимоги суддею першої інстанції були виконані в повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого натає адміністративна відповідальність.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Даний висновок судді підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким судом була надана належна оцінка, зокрема: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 23 грудня 2025 року серії ВАД № 455798, згідно з яким ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно доньки ОСОБА_2 , а саме голосно викрикувала, ображала нецензурною лайкою, поривалася до бійки.

Підставою для складання вказаного протоколу стала заява ОСОБА_2 на лінію 102 від 23.12.2025, яка повідомила, що «дебоширить» її мама разом із співмешканцем, які перебувають у стані алкогольного спяніння. У домі чотиримісячна дитина (а.с. 1).

Після прибуття на місце події, поліцейськими відібрано у ОСОБА_2 заяву від 23.12.2026, відповідно до якої остання просить вжити заходів до її матері – ОСОБА_2 , яка вчиняє щодо неї домашнє насильство психологічного характеру: ображає нецензурними словами та поривалася до бійки.

Викладене у заяві також підтверджується формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та терміновим заборонним приписом стосовно кривдника від 23.12.2025.

Окрім цього, вказане підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями ОСОБА_2 , а також ОСОБА_1 , які всупереч твердженням захисника були відібрані в них працівниками поліції.

Також, апеляційний суд звертає увагу на заяву ОСОБА_1 на адресу суду першої інстанції, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 9), відповідно до якої остання просить розгляд справи проводити без її участі, вину у вчиненому визнає, просить суворо не карати.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, взаємоузгоджуються між собою, у зв`язку з чим твердження захисника Малиняка В.А. про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є необґрунтованими.

Складений протокол про адміністративне правопорушення з додержанням вимог КУпАП містить у собі суть адміністративного правопорушення, опис установлених обставин із зазначенням порушення ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Достовірність даних, викладених в протоколі та правдивість показань, перевірені в судовому засіданні, а тому суддя районного суду, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини даної справи і з урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, і відповідає особі правопорушника.

Окрім цього, з врахуванням обставин даної справи, апеляційний суд вважає правильним рішення судді першої інстнції про направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, передбаченої ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

З врахуванням вищевикладеного, на переконання апеляційного суду, постанова районного суду є законною та обґрунтованою, відтак підстави для її скасування та закриття провадження по справі відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Поновити захиснику – адвокату Малиняку Віктору Андрійовичу строк апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Малиняка Віктора Андрійовича залишити без задоволення.

Постанову судді Буського районного суду Львівської області від 08 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП залишити без змін.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя Альберт БЕЛЕНА