Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 16 березня 2026 р.
Справа: №686/5188/26
Суддя: Дзюбак О. В.
Справа № 686/5188/26
Провадження № 3/686/1584/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2026 року м.Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дзюбак О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 посвідчення водія НОМЕР_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
установив:
ОСОБА_1 10 лютого 2026 року о 20 год. 10 хв., раптово вийшов на дорогу у невстановленому для цього місці, не впевнився у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, не переконався у відсутності транспортного засобу, який наближався, що стало причиною наїзду на останнього автомобілем «Skoda» номерний знак НОМЕР_2 , який під керуванням водія ОСОБА_2 рухався зі сторони вул. Західно-Окружної в напрямку перехрестя вул. Степана Бандери та просп. Миру в м. Хмельницькому, результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав частково та зазначив, що не заперечує порушення ним Правил дорожнього руху щодо переходу дороги у невстановленому місці. ОСОБА_1 пояснив, що переходив дорогу, перетнувши проїзну частину у межах смуги руху відносно нього у попутному напрямку та дійшов до середини дороги, транспортних засобів не бачив та не пам`ятає як ішов далі. Потім відбулося зіткнення із транспортним засобом його правою ногою в області колінного суглобу та головою із лівою передньою частиною транспортного засобу. ОСОБА_1 уважав, що водій транспортного засобу «Skoda» ОСОБА_2 мав, дотримуючись Правил дорожнього руху вжити заходів до зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду перешкоди.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що рухався на автомобілі «Skoda» номерний знак НОМЕР_2 по Проспекту Миру зі сторони вул.Західно Окружної в напрямку вулиці Степана Бандери у лівій смузі для руху із дозволеною швидкістю (на указаній ділянці дороги дві смуги для руху транспортних засобів) . Помітивши пішохода, водій ОСОБА_2 подав звуковий сигнал та змінив смугу для руху для уникнення можливого зіткнення. Проте пішохід, дивлячись у протилежну від напрямку його руху сторону, при наближенні його транспортного засобу раптово почав бігти фактично на автомобіль та він вживав заходів для уникнення дтп шляхом гальмування та вивертання керма у праву сторону і відбулося зіткнення переднім лівим крилом та стійкою верхньою частиною вітрового скла.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що йшла по тротуару та бачила, як пішохід ОСОБА_1 переходив дорогу у невстановленому місці, подолавши згорнутий на тротуар та обочину сніг пішов до середини дороги, від чого автомобілі, які рухалися відносно руху пішохода у попутному напрямку сигналили йому та зміщувалися в сторону так званою «ялинкою». ОСОБА_3 додала, що пішоходу перехожі робили зауваження, від чого він повернувся (повернув голову у сторону) та продовжив рух. Після цього ніби цілеспрямовано пішов на автомобіль, який рухався відносно нього у зустрічному напрямку та намагався уникнути дтп та вона почула удар.
Заслухавши пояснення учасників провадження, всебічно та об`єктивно дослідивши обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю доведена у судовому засіданні такими доказами:
- відомостями протоколу про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №588257 від 10 лютого 2026 року, яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення та який відповідає вимогам статті 256 КУпАП, є належним та допустимим доказом;
- схемою місця ДТП від 10 лютого 2026 року, якою зафіксоване місце ДТП, розташування транспортного засобу, місце зіткнення із пішоходом, напрямок руху, механічні пошкодження транспортного засобу;
зазначеними поясненнями водія ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , поясненнями і самого ОСОБА_1 , який не заперечив порушення ним ПДР та переходу у невстановленому місці дороги та фактично підтвердив учинення правопорушення, хоча ствердив про часткову винуватість та уважав, що наполовину у дтп винен також і водій автомобіля.
Протиправність дій потерпілого пішохода, який перебував на проїзній частині дороги, не звільняє водія від обов`язку виконати вимогу п. 12.3 ПДР і негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 14 січня 2025 року по справі №592/7961/18.
У цій справі установлено та це жодним з учасників не оспорюється, що небезпеку для руху водію ОСОБА_2 створило перебування пішохода ОСОБА_1 на проїзній частині дороги внаслідок його протиправної поведінки.
При цьому дійсно, порушення пішоходом не виключає відповідальності і водія транспортного засобу при дорожньо-транспортній пригоді з участю пішохода,який порушив Правила дорожнього руху або їхньої спільної винуватості у ній.
Разом із цим, важливим для вирішення цієї справи є установлення наявності чи відсутності порушення пішоходом Правил дорожнього руху, які перебувають у причинному зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.
Суд зазначає, що дії водія ОСОБА_2 , який у цій справі є потерпілим не є предметом оцінки судом з точки зору правомірності чи неправомірності його дій. Однак фактичні обставини, установлення яких є завданням суду, свідчать, що водій ОСОБА_2 під час виявлення можливої небезпеки для руху,якою був пішохід ОСОБА_4 , який перебував між посередині проїзної частини між смугами для руху транспортних засобів, вжив заходів для безпечного об`їзду перешкоди, перелаштувавшись у іншу смугу для руху, подав звуковий сигнал перед цим для уникнення дтп.
Крім цього, наявність небезпеки для руху пішохода у виді транспортних засобів, які рухалися в обидва напрямки руху підтвердила і свідок ОСОБА_3 , яка зазначила, що автомобілі під час перетинання ОСОБА_5 проїзної частини сигналили йому та зміщувалися в сторону так званою «ялинкою».
Механізм зіткнення транспортного засобу із ОСОБА_1 за описаних учасниками справи обставин, відповідає механічним пошкодженням транспортного засобу та повідомленим ОСОБА_1 зіткненням із ним його правою ногою в області колінного суглобу та головою із лівою передньою частиною транспортного засобу.
Отже, під час зіткнення, ОСОБА_1 та автомобіль Skoda» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 рухалися взаємно перпендикулярно до умовної лінії їх перетинання до моменту зіткнення, що узгоджується із поясненнями ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 про те, що пішохід раптово із середини проїзної частини почав перебігати дорогу під час наближення автомобіля та узгоджується із зафіксованими на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських пошкодженнями транспортного засобу , який зіткнувся із пішоходом переднім лівим крилом (боковою його частиною) та стійкою, верхньою частиною вітрового скла.
Доводи ОСОБА_1 у клопотанні про те, що якби він внаслідок дтп отримав середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження чи помер, що мало би бути підставою для перевірки уповноваженим органом дій водія автомобіля, не спростовують його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення та зводяться до незгоди з тим, що працівники поліції не склали протокол відносно водія ОСОБА_2 . Однак суд розглядає справу у межах протоколу та не уповноважений направляти справу для належного оформлення для складання протоколу відносно іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди за позицією ОСОБА_1 , що неминуче свідчило б про перебирання судом функції сторони обвинувачення. Оскільки провадження у цій справі здійснюється щодо адміністративного правопорушення, моделювання можливих наслідків дтп у вигляді тілесних ушкоджень чи смерті учасника дтп та розслідування можливого кримінального правопорушення у зв`язку із цим не може бути підставою для ініціювання судом питання про притягнення іншого учасника події до адміністративної відповідальності. З цих підстав суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення справи уповноваженому органу для належного оформлення.
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Приписами пункту 4.14а Правил дорожнього руху визначено, що пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.
Відповідно до п.4.14б Правил дорожнього руху пішоходам забороняється раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід.
Досліджені судом докази свідчать про те, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 4.14а та п.4.1.4б ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме порушив правила дорожнього руху, чим спричинив пошкодження транспортного засобу.
Матеріали справи не містять відомостей, які суперечать дослідженим доказам чи спростовують невинуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні та у вказаній ситуації порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху перебували у причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали у вигляді пошкодження транспортного засобу.
А тому суд вважає можливим накласти на ОСОБА_1 стягнення у в межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення у дохід держави.
Керуючись ст.ст. 40-1, 124, 276-280, 283-285, 294 КУпАП, суд,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу – 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.
Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №530710 від 03.12.2025) штраф по справі № 686/5188/26.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5, судовий збір по справі № 686/5188/26.
Квитанції слід подати у каб. № 4 (2-й поверх), вул. Пилипчука,1, м. Хмельницький. У разі направлення оригіналів квитанцій засобами зв`язку вказувати адресу: 29001, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54 (із обов`язковим зазначенням «направляю квитанції по справі №686/5188/26» ).
Суддя Олександр ДЗЮБАК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua