Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №682/3386/25 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/3386/25

Провадження № 2/682/291/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої судді Мотонок Т.Я.,

за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута цивільну справу № 682/3386/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

в с т а н о в и в:

До Славутського міськрайонного суду Хмельницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В обґрунтування поданого позову вказано, що 16.01.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАЙБІЗ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту №ДП 0010410, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 6000,00 грн. строком на 112 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.9 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 30% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1800,00 грн.). Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання/введення позичальником одноразового ідентифікатора у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписанням договору кредиту позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №ДП 0010410 від 16.01.2025 передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ПрофітГід» (PSP Platon).

Враховуючи умови Договору кредиту №ДП 0010410 від 16.01.2025 заборгованість відповідача за договором складає 13848,00 грн., зокрема: 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 048,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 1 800,00 грн. - сума заборгованості за комісією. Отже, Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за Договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань - не виконав ні перед Кредитодавцем/Первісним кредитором, ані перед Позивачем/Фактором - ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», що набуло право вимоги за договором кредиту №ДП 0010410 на підставі договору факторингу.

За таких обставин представник позивача звернувся до суду та просив: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» суму заборгованості за Договором кредиту №ДП 0010410 в розмірі 13848,00 грн., з яких: 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 048,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 1 800,00 грн. - сума заборгованості за комісією.

Ухвалою від 23.12.2025 провадження у справі відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 26.01.2026.

26.01.2026 розгляд справи було відкладено на 17.02.2026 за клопотанням представника відповідача, адвоката Горщара Б.А.

17.02.2026 до суду надійшли письмові пояснення від представника відповідача Горщара Б.А. , з яких слідує наступне. Відповідач перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_1 та є учасником бойових дій. 09 січня 2025 року Відповідач перебував у 199-му навчальному центрі в Житомирській області, орієнтовно о 07:00 год. останній помітив, що на його мобільному телефоні відсутня мережа, у зв`язку із чим зателефонував у службу підтримки мобільного оператора «Київстар», де повідомили, що мобільний номер НОМЕР_3 , яким Відповідач користувався з 2007 року, зареєстрований на ім`я ОСОБА_3 . Після цього Відповідач зателефонував до АТ «Приватбанк» та заблокував свої рахунки, того ж дня у застосунку «Дія» Відповідач отримав повідомлення про видачу кредиту, з чого він зрозумів, що його персональними даними заволоділи невстановлені особи. Відповідач одразу почав телефонувати у компанії, до яких робились запити на отримання кредиту, з метою їх повідомлення про те, що він не подавав запит на отримання кредиту, а ці дії здійснюються протиправно невстановленими особами, однак кредити все одно були видані. В період з 09.01.2025 по 26.02.2025 невстановлені особи намагалися отримати кредити на ім`я Відповідача та у вказаний період отримали кредитів близько 60000 грн. у різних фінансових установах. З приводу неправомірних дій невстановлених осіб щодо перевипуску сім-карти, яка належала Відповідачу, та отримання цими особами кредитів на ім`я Відповідача в онлайн-системах фінансових установ, Відповідачем здійснено звернення до поліції, де в подальшому 27.02.2025 до ЄРДР внесено відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України (кримінальне провадження № 12025005610000019). Отже, Кредитний договір укладено без наявності волевиявлення Відповідача, тому, дані обставини виключають можливість задоволення позовних вимог Нового кредитора. Представник відповідача також зауважує, що долучені до матеріалів справи довідка та квитанція про перерахування коштів жодним чином не підтверджують, що кошти перераховані Відповідачу і що саме він їх отримав. Крім того, щодо договору факторингу, підписант Первісного кредитора не мав повноважень на укладення Договору факторингу, так як згідно із Статутом Первісного кредитора, до компетенції Загальних зборів Учасників належить надання згоди Директору Товариства на укладання та підписання від імені Товариства правочинів, угод, договорів, контрактів, у тому числі зовнішньоекономічних з ціною такої угоди, договору чи контрактам більше 150000 гривень. Щодо судових витрат, представник відповідача зазначає, що з урахуванням складності та обставин справи розмір витрат на надання правничої допомоги не повинен перевищувати 1000 грн.

20.02.2026 до суду надійшла відповідь на відзив від представника ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», згідно із якою, посилання представника Відповідача щодо не укладання договору позики №ДП 0010410 є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи, оскільки вказаний договір позики Відповідачем підписано (акцептовано) оферту) одноразовим ідентифікатором (b1hR00J5), чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти Договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису Договору. Крім того, в матеріалах цивільної справи містяться докази перерахування коштів Відповідачу, а посилання представника Відповідача стосовно відсутності доказів зарахування коштів на картковий рахунок Відповідача є безпідставні, оскільки саме боржник/Відповідач має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і він мав/має можливість представити суду виписку із свого рахунку на підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладених договорів. Твердження представника Відповідача про нібито «шахрайські дії», «оформлення кредиту третіми особами» або інші припущення, викладені у відзиві, є необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимими доказами та ґрунтуються виключно на суб`єктивних поясненнях сторони. Також представник позивача зауважує, що проценти за користування кредитом/позикою не нараховуються на час проходження військової служби, проте Відповідачем/представником Відповідача не долучено до матеріалів цивільної справи жодних доказів, які підтверджують проходження військової служби в період з 16.01.2025 по 07.05.2025 року (період нарахування процентів за договором позики №ДП 0010410).

17.02.2026 розгляд справи було відкладено за клопотанням представника відповідача Горщара Б.А.

18.03.2026 в призначений час учасники справи до суду не з`явились.

Представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП».

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, до суду не з`явився.

Представник відповідача, адвокат Горщар Б.А., подав до суду клопотання про розгляд справи за його із відповідачем відсутності.

Крім того, адвокат Горщар Б.А. подав до суду додаткові пояснення, з яких слідує, що Відповідач з 29.11.2022 року перебуває на військовій службі за мобілізацією. Військову службу почав проходити у військовій частині НОМЕР_4 , 27.12.2024 року направлений в ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_5 ), яка базується у Житомирській області, для проходження підготовки, де проходив таку з 13.01.2025 по 28.02.2025 року. 02.03.2025 року Відповідач зарахований в списки особового складу військової частини НОМЕР_2 Цього ж дня прибув в район активних бойових дій, де перебуває по теперішній. Відповідач є учасником бойових дій. Вище перелічені обставини підтверджується довідкою № 775 від 13.02.2026, виданою військовою частиною НОМЕР_2 , посвідченням серія НОМЕР_6 від 11.06.2025 року, виданим військовою частиною НОМЕР_7 та військовим квитком Відповідача серія НОМЕР_8 від 06.11.2006. Крім того, за заявою відповідача до ЄРДР внесено відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 182 КК України (кримінальне провадження № 12025065610000019). На даний час кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування. Ознайомитися з матеріалами кримінального провадження Відповідач не має змоги, так як проходить військову службу у зоні бойових дій. Також представник відповідача зауважує, що Відповідач картковий рахунок № НОМЕР_1 не відкривав та ним не користувався, а довідка та квитанція про перерахування коштів жодним чином не підтверджує, що кошти перераховані Відповідачу і що саме він їх отримав і використав. Представник відповідача вважає, що Кредитний договір укладено без наявності волевиявлення Відповідача, через позбавлення Відповідача використання номера НОМЕР_12 невстановленими особами, шляхом перевипуску сім-карти, і відповідно він не мав можливості скористатись одноразовим ідентифікатором для укладення кредитного договору на який посилається Позивач. Тому, дані обставини виключають можливість задоволення позовних вимог Нового кредитора.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статті 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину (позиція Верховного Суду у постанові № 524/5556/19 від 12.01.2021, у постанові №127/33824/19 від 07.10.2020).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 16.01.2025 між ТОВ «ФК «МАЙБІЗ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № ДП 0010410 Сторони уклали цей Договір про надання кредиту з використанням інформаційно - комунікаційних систем, дистанційно в електронній формі, в Особистому кабінеті Позичальника. Проект цього Договору про надання кредиту або інформація з посиланням на нього є пропозицію Кредитодавця про укладення Договору про надання кредиту (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Договору про надання кредиту (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Договору про надання Кредиту, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.п. 1-5 Договору, кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі: Загальний розмір кредиту: 6000.00 грн., на засадах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК «МАЙБІЗ» https://bit.ly/4c20aiw. Тип Кредиту: кредит Строк, на який надається кредит: 112 (днів)

Порядок та умови надання кредиту: Кредитодавець надає Кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів Кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки Позичальника, реквізити якої надані Позичальником Кредитодавцю з метою отримання Кредиту протягом двох банківських днів з дня підписання цього Договору.

Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: Процента ставка становить 0.9 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку Кредиту, вказаного в п.3 цього Договору.

Згідно п. 34 Договору, позичальник підтверджує, що він ознайомлений з умовами цього Договору та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань. Позичальник має право звертатись до Кредитодавця з питань виконання Сторонами умов цього Договору за контактними даними Кредитодавця, що вказані в п. 46 цього Договору. Детальна інформація про строки та порядок розгляду звернень наведена на Вебсайті Кредитодавця.

Згідно п. 42 Договору, перед укладенням цього Договору Кредитодавцем була здійснена електронна ідентифікація Позичальника для входу в Особистий кабінет, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та з метою надання фінансових послуг Позичальнику Кредитодавцем залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги було використано один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Позичальника з урахуванням вимог, визначених нормативно- правовим актом Національного банку України з питань здійснення фінансового моніторингу.

Зазначений договір підписано позичальником 16-01-2025 одноразовим ідентифікатором: b1hR00J5, о 10:42:10 (а.с. 11-15).

За даними довідки ТОВ «ФК «МАЙБІЗ», клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , ідентифікований ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАЙБІЗ» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України. Одноразовий ідентифікатор було надіслано на номер мобільного телефону НОМЕР_3 (а.с. 22).

Первісним кредитором було виконано свої зобов`язання за договором та зараховано на картку № НОМЕР_1 зазначену відповідачем у договорі про надання кредиту - 6000 грн. кредитних коштів (а.с. 24, 25-26).

В подальшому Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення суми боргу за Договором кредиту не виконав ні перед Кредитодавцем/Первісним кредитором, ані перед Позивачем/Фактором - ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», що набуло право вимоги за договором кредиту №ДП 0010410 на підставі договору факторингу № 14/10/25 від 14.10.2025 (а.с. 29-39, 40-41, 42).

Згідно розрахунку, заборгованість відповідача перед кредитором складає 13848,00 грн., зокрема: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6048,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 1800,00 грн. - сума заборгованості за комісією (а.с. 5-7).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо заперечень сторони відповідача стосовно договору факторингу варто звернути увагу на те, що його дійсність не є предметом розгляду даної справи. Відомості про визнання даного договору недійним за рішенням суду або щодо його нікчемності в силі закону в матеріалах справи відсутні, а отже суд не має підстав вважати, що право вимоги до відповідача було набуто позивачем неправомірно.

Заперечуючи факт укладення договору сторона відповідача вказує на те, що персональними даними відповідача заволоділи не встановлені особи, які і ініціювали укладення кредитного договору від імені відповідача, у зв`язку із чим останній звернувся до органів поліції. За заявою відповідача було зареєстровано кримінальне провадження № 12025065610000019 від 27.02.2025, про що свідчить копія Витягу із ЄРДР. Так, згідно фабули Витягу, в період часу з 26.01.2025 по 26.02.2025, невстановлена особа, перебуваючи у невстановленому місці, використовуючи персональні дані гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уклала договори позики на його ім`я у різних фінансових установах на загальну суму близько 60000 грн.

Згідно відповіді Відділу поліції № 1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 20.02.2026, кримінальне провадження № 12025065610000019 від 27.02.2025 перебуває на стадії досудового розслідування.

Разом із цим варто зауважити, що у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження №61-34764св18) зроблено висновок, що «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

За таких обставин суд приходить до висновку, що стороною відповідача не спростовано доводів позовної заяви про те, що саме за його волевиявлення було укладено кредитний договір, оскільки відповідач не довів, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором вчинений не ним, а іншою особою.

Окрім того, наявність відкритого кримінального провадження за фактом використання інформації відповідача, розпочате за заявою останнього, яке перебуває на стадії досудового розслідування, також не свідчить про доведеність підписання договору не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Крім того, стороною відповідача не спростовано доводів позивача про те, що платіжна картка, на яку було здійснено зарахування кредитних коштів, належить відповідачу.

Отже, кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договорами.

Відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти відповідно до умов договору. Але в процесі користування кредитом відповідач не надавав своєчасно та в повному обсязі кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, у зв`язку із чим із відповідача на користь позивача слід стягнути 6000 грн. отриманих ним кредитних коштів.

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача 6048 грн. заборгованості за процентами, суд звертає увагу наступне.

Крім того, частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в тому числі і в редакції станом на час укладення кредитного Договору № 3128163 від 28.08.2022, встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014 року) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування зобов`язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).

Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 р № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 з 29.11.2022 року перебуває на військовій службі за мобілізацією, про що свідчить копія військового квитка НОМЕР_8 від 06.11.2006. На даний час відповідач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 . ОСОБА_1 , згідно посвідчення серії НОМЕР_6 , є учасником бойових дій.

Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 , як на військовослужбовця, мобілізованого на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме: він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом, а кредитні установи під час дії особливого періоду не мають права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування зобов`язані їх списати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 у справі № 502/1438/18.

Оскільки відповідач укладав Кредитний договір в період дії особливого періоду, проценти до стягнення із відповідача не підлягають.

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача 1800 грн. комісії, варто звернути увагу на таке.

відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року № 496/3134/19, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. За змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь. У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів. Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Так, умовами договору передбачено, що Комісія становить: 1800 грн, яка нараховується в день підписання цього Договору, за ставкою 30% % від суми наданого Кредиту та погашається Позичальником відповідно до Графіку платежів Додаток №1 до цього Договору. Протягом всього строку дії Договору Комісія не може бути збільшена Кредитодавцем (п. 10 Договору).

Як слідує із матеріалів справи, комісія була нарахована відповідачу щомісячно, у зв`язку із чим, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що за будь-яких обставин нарахування комісії без зазначення переліку послуг та їх вартості, а також без надання доказів про те, що вказані послуги надавалися відповідачу, суперечить ч. 1-2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», а нарахування щомісячної комісії, що за своєю суттю у даному випадку є платою за надання інформації про кредит, є безпідставним, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості по оплаті комісії.

Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути із відповідача на користь позивача 6000 грн. заборгованості за кредитним договором.

Щодо вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, судом враховується наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19), витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати позивача на правничу допомогу складають 4500 грн. і підтверджуються наданими доказами: договором № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, укладений між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», витяг з Акту № 2-ДІЛ від 01.12.2025 приймання-передачі правничої допомоги у справі відносно боржника ОСОБА_1 , акт приймання-передачі справ за надання правничої допомоги, ордера на ім`я адвоката Ткаченко Ю.О., свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльністю адвоката Ткаченко Ю.О. (а.с. 43-51).

Разом із тим, відповідно до ч. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, беручи до уваги часткове задоволення позову, оскільки позов заявлено на суму 13848,00 грн., позов задоволено на суму 6000 грн., тобто на 43,32 %, таким чином з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1949,4 грн.

Відповідно, судовий збір, згідно ст. 141 ЦПК України, також підлягає стягненню із відповідача пропорційно: 1049,38 грн. (2422,40 х 43,32%).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. 12, 13, 81, 263-265, 273, 352-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» суму заборгованості за Договором кредиту №ДП 0010410 в розмірі 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень).

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» 1049,38 грн. (одна тисяча сорок дев`ять гривень тридцять вісім копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» 1949,4 грн. (одна тисяча дев`ятсот сорок дев`ять гривень сорок копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_10 відкритий в АБ «ПІВДЕННИЙ», код банку 328209)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_11 , орган, що видав: Славутським РВ УМВС України в Хмельницькій області, дата видачі: 07.08.2006, РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_2 )

Повний текст рішення складено 18.03.2026.

Суддя Мотонок Т. Я.