Суд: Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 16 березня 2026 р.
Справа: №676/9106/25
Суддя: Пилипенко І. О.
Справа №676/9106/25
Номер провадження 2/676/1459/26
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
17 березня 2026 року
Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді – Пилипенко І.О.,
за участю секретаря судового засідання – Райтаровського В.І.,
представника позивача – адвоката Кривовяза Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що позивач та ОСОБА_2 проживали спільно без реєстрації шлюбу з 2014 року по 2022 рік, внаслідок їх відносин в них народилася донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дитини ОСОБА_2 має нерегулярні заробітки, з вихованням та утримання неповнолітньої дитини не допомагає.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 грудня 2025 року справу розподілено судді Пилипенко І.О.
Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася; її представник адвокат Кривовяза Н.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав зазначених в позовній заяві та просила суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом про розгляд даного провадження належним чином шляхом направлення кореспонденції суду за адресою зареєстрованого місця проживання, а також через оголошення на веб-сайті.
Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст.178, 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відсутності відповідача по справі та за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
З`ясувавши доводи та аргументи позивача, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до наступного висновку.
Судом установлено, що з 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом без реєстрації шлюбу до 2022 року.
За час спільного проживання у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Камянець-Подільському Кам`янець-Подільського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно копії довідки №106 від 12 листопада 2025 року виданої ТОВ «Фудекспрес» ОСОБА_1 дійсно працює у ТОВ «Фудекспрес» на посаді продавець-консультант з 22.08.2025 року, згідно наказу №524/к/тр від 21.08.2025 року.
Із довідки про доходи, яка видана ОСОБА_1 , остання дійсно працює у ТОВ «Фудекспрес» на посаді продавець-консультант за період серпень-жовтень 2025 р. нараховано заробітної плати в сумі 28323,96 грн.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, Конвенції про права дитини, статей 5, 154, 257 СК України держава Україна гарантує кожній дитині захист її прав та інтересів, бере під свою охорону кожну дитину як особистість.
Згідно із ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов`язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 1, 2 статті 181 СК України передбачено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Зокрема, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Згідно ч.3 цієї статті, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що у 2026 році прожитковий мінімум для дітей для віком від 6 до 18 років становить 3512 грн.
Аналізуючи зазначені вище норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі, не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров`я та розвитку дитини.
Однак, цей розмір є мінімальною межею. Максимальна межа, навпаки, не встановлена, а розмір утримання залежить від доходів та матеріального становища батьків.
У позовній заяві позивач вказує на те, що відповідач не надає матеріальну допомогу на спільну дитину, а тому просила суд стягувати аліменти в розмірі 5000 грн. щомісячно.
Із відповіді №2364953 від 20.02.2026 року з державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів слідує, що ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2025 року, отримав дохід в сумі 1144,65 грн. у 4 кварталі 2020 року.
Судом встановлено, донька сторін проживає разом із матір`ю і перебуває на її утриманні, при цьому відповідач не надає коштів на її утримання, а тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення із відповідача аліментів на утримання доньки, оскільки основний тягар утримання припадає саме на матір. Разом з цим, судом також враховано, що саме на обох батьків покладається забезпечення таких умов дітям до досягнення ними віку вісімнадцяти років.
В судовому засіданні відповідних доказів щодо майнового стану відповідача не здобуто, а тому суд не може об`єктивно стверджувати про можливість чи неможливість відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини у заявленому позивачем розмірі.
Тому, суд доходить висновку, що позивачкою не доведено належними доказами наявність правових підстав для стягнення аліментів в розмірі 5000 грн. на дитину щомісячно, до досягнення нею повноліття.
З огляду на викладене, суд врахувавши наведені норми законодавства, положення ст. 180 СК України щодо рівного обов`язку кожного з батьків по забезпеченню дитині необхідного матеріального утримання з метою дотримання справедливого балансу між захистом прав неповнолітньої дитини суд вважає, що розмір аліментів в сумі 4000 грн. буде справедливим, виваженим і розумним, він відповідатиме інтересам та потребам дитини, буде необхідним для забезпечення належних умов для їх фізичного, розумового, морального і соціального розвитку.
При цьому, такий розмір відповідає рекомендованому розміру аліментів. Менший розмір аліментів, не буде достатнім для належного виховання та утримання доньки та забезпечення її належним рівнем життя, необхідним для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Відповідач не надав доказів наявності інших утриманців, а також те, що він не має можливості платити аліменти в такому розмірі.
Суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів - їх розмір може бути зменшено або збільшено за рішенням суду (ч. 1 ст. 192 СК України).
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Також, згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
В силу ч. 6статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь держави, судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог у розмірі 1065 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7, 180, 181, 182, 183, 185, 191, 192 СК України, ст. ст. 12, 13, 76-81,141, 247,259, 263-265, 268, 430 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитинузадовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн. щомісячно, починаючи з 01 грудня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1065 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Дані позивачки: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Дані відповідача: ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя І.О. Пилипенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua