Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №673/152/26 — Деражнянський районний суд Хмельницької області

Деражнянський районний суд Хмельницької області

ін. 32200 , місто Деражня , вул. Миру, 43 тел. (факс): 038 56 2 10 24

_____________________________________________________________________________

18 березня 2026 року Справа № 673/152/26 Провадження № 3/673/100/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Деражня

Суддя Деражнянського районного суду Хмельницької області Грицишина Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення

в с т а н о в и л а:

06.02.2026 року о 17 години 04 хвилин ОСОБА_1 , під час телефонної розмови, яку здійснив з власного мобільного телефону із абонентського номеру НОМЕР_1 , із оператором служби екстреного виклику поліції «102» ОСОБА_2 вчинив дрібне хуліганство, яке виражалося у лихослів`ї по телефону, а саме: непристойному висловлюванні із найогиднішими різновидами словесної брутальності в сфері статевих відносин, що зневажало честь і гідність останньої, чим своїми діями порушив громадський порядок, за що передбачена відповідальність за ст.173 КУпАП.

У призначене судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із відповідною відміткою про його отримання від 19.02.2026 року.

18.03.2026р. від ОСОБА_1 до суду надійшло письмове клопотання, у якому він просив відкласти розгляд справи. У своєму зверненні ОСОБА_1 зазначив, що не має можливості з`явитися до суду у зв`язку з необхідністю оформлення паспорта (вклеювання фотокартки), а також у зв`язку з перебуванням на лікуванні. При цьому ОСОБА_1 вказав, що відповідні обставини нібито підтверджуються матеріалами справи, зокрема довідкою про його перебування на лікуванні, а також іншими документами, які, за його твердженням, свідчать про необхідність отримання паспорта.

Однак під час дослідження матеріалів даної справи судом встановлено, що жодних доказів, які б підтверджували зазначені у клопотанні обставини, зокрема документів, що засвідчують факт перебування ОСОБА_1 на лікуванні або підтверджують необхідність його особистої присутності для оформлення чи отримання паспорта у день, на який призначено дане судове засідання, у матеріалах даної справи не міститься. Не додані такі документи і при поданні клопотання. Таким чином, наведені у клопотанні доводи не знайшли свого документального підтвердження.

За таких обставин суд приходить до висновку, що подане клопотання не містить об`єктивних та поважних підстав, які б перешкоджали розгляду справи по суті, а тому розцінює його як спрямоване на затягування розгляду справи. У зв`язку з цим суд відхиляє подане клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Оскільки у даному випадку судом встановлено факт належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду, а подане ним клопотання не містить належного обґрунтування та не підтверджується жодними доказами, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.

Крім того, 12.03.2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшло письмове клопотання, у якому він просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Свою позицію обґрунтовує тим, що, на його думку, протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог чинного законодавства та має ознаки підроблення, а також порушує його фундаментальні права як людини.

Зокрема, у поданому клопотанні ОСОБА_1 зазначає, що під час оформлення матеріалів справи працівники поліції розподілили між собою функції щодо складання протоколу. Вказує, що один із поліцейських підписував частину документів, однак при цьому не здійснював роз`яснення йому процесуальних прав та не повідомляв про суть адміністративного правопорушення, тоді як такі дії, виконував інший працівник поліції. На думку ОСОБА_1 , така процедура складання протоколу свідчить про істотні порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що його особу, було встановлено ще 06.02.2026 року за допомогою наявної інформації у ІПМП, через оператора служби «102». Водночас протокол про адміністративне правопорушення було складено лише 11.02.2026 року. У зв`язку з цим ОСОБА_1 вважає, що при складанні протоколу було порушено вимоги ст.254 КУпАП, відповідно до якої протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, повинен бути складений не пізніше ніж протягом двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Окремо у клопотанні ОСОБА_1 також зазначає, що працівники поліції, на його думку, здійснили незаконну обробку його персональних даних. Зокрема він стверджує, що під час складання протоколу 11.02.2026 року не надавав працівникам поліції свій паспорт, а відтак, на його переконання, отримання та використання таких відомостей відбулося з порушенням вимог законодавства про захист персональних даних.

Також ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що під час фіксації обставин адміністративного правопорушення, не були залучені поняті. У зв`язку з цим він вважає, що єдиним належним та допустимим доказом, який може підтвердити або спростувати обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, може бути виключно безперервний відеозапис із нагрудних відеокамер працівників поліції.

З огляду на викладене, у своєму клопотанні ОСОБА_1 просить суд витребувати відповідні відеозаписи з боді-камер працівників поліції.

Разом з тим під час дослідження матеріалів адміністративної справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам, визначеним ст. 256 КУпАП. Зокрема, у протоколі відображені обставини правопорушення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також інші відомості, необхідні для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з цим судом не встановлено підстав для застосування положень п. 2 ч. 1 ст.278 КУпАП щодо повернення матеріалів справи органу (посадовій особі), який склав протокол, для їх доопрацювання або належного оформлення. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою з дотриманням вимог процесуального законодавства, а тому може бути використаний судом для вирішення даної справи.

Доводи ОСОБА_1 про те, що під час притягнення його до адміністративної відповідальності було порушено строки, встановлені законодавством, суд вважає необґрунтованими та такими, що не знаходять свого підтвердження.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення адміністративного правопорушення, а у разі триваючого правопорушення - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, передбачених частинами дев`ятою та десятою зазначеної статті, а також випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до положень цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Аналізуючи матеріали справи у сукупності, суд не встановив обставин, які б свідчили про пропуск передбачених законом строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому наведені ним доводи щодо порушення вимог законодавства у цій частині є безпідставними.

Крім того, судом було розглянуто клопотання ОСОБА_1 щодо необхідності витребування додаткових доказів, зокрема відеозаписів із нагрудних відеокамер працівників поліції. Однак, враховуючи, що наявні у матеріалах справи докази є достатніми, взаємопов`язаними та такими, що у своїй сукупності дозволяють суду всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати всі істотні обставини справи без необхідності витребування додаткових матеріалів, суд дійшов висновку про відсутність процесуальної необхідності у витребуванні відповідних відеозаписів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо витребування додаткових доказів.

Вина ОСОБА_1 , повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №136576, складеним ст. ДОП СПД №1 ВП №3 ХРУП ГУНП капітаном поліції Яніним В.М. від 11.02.2026 року;

- рапортом про отримання виклику на лінію "102" за №478 від 06.02.2026 року, з яких вбачається, що заявник при розмові з операторами лінії «102», виражається нецензурно, нахабно ображає операторів лінії. Відповідно до зазначених рапортів, ідентифікація заявника здійснювалася на підставі інформації з попередніх звернень, зокрема, за номером телефону НОМЕР_2 ;

- аудіо записами телефонного звернення, яке надійшли на спецлінію служби «102» в Хмельницькій області 06.02.2026 від громадянина ОСОБА_1 із номера телефону НОМЕР_2 , на якому зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення, оскільки, заявник висловлюється нецензурною лайкою в сторону чергового оператора ОСОБА_2

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 10.02.2026 року;

- витягом з Інформаційного порталу Національної поліції України згідно якого вбачається, що абонентський номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 .

Статтею 173 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Тобто, об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Правопорушення, які можуть бути віднесені до поняття «інші подібні дії» у розумінні статті 173 КУпАП є дуже різноманітними. Вони можуть включати в себе: вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів`я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображенням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Вживання брутальної лайки під час телефонної розмови, нецензурні висловлювання на адресу того, з ким розмовляють, є зневагою до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві і свідчать про хуліганський характер дій. Такі дії спричинили порушення спокою та душевної рівноваги у оператора «102».

Крім того, суд звертає увагу на те, що основне завдання операторів лінії 102 оперативно зафіксувати та відреагувати на всі повідомлення, які надходять від громадян. З перших секунд оператор фіксує в електронній карті надану абонентом інформацію і паралельно передає її диспетчеру.

Будь-яке затягування розмови з оператором або безпідставне (завідомо неправдиве) звернення позбавляє допомоги тих, хто її дійсно потребує, що у свою чергу також може стати порушенням громадського порядку і спокою громадян.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.173 КУпАП, дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка (лихослів`я) по телефону, що порушує громадський порядок і спокій громадян.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення у відповідності до вимог статті 33 КУпАП враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах мінімального розміру, встановленого санкцією ст.173 КУпАП.

Даний вид адміністративного стягнення буде необхідним і достатнім для попередження скоєння нових адміністративних правопорушень особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно із ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 40-1, 173, 279, 283, 284КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ст.173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн. (п`ятдесят одна гривня) (отримувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Деражнян.мтг/21081100 Розрахунковий рахунок: UA 308999980313090106000022755, МФО:899998, Код одержувача:37971775, Призначення платежу: 21081100) протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №136576 від 11.02.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету: 22030106. Стягувач: Державна судова адміністрація України, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код юридичної особи 26255795)

Роз`яснити, що згідно статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із статтею 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу в розмірі 102 грн. (сто дві гривні 00 копійок).

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Деражнянський районний суд.

Суддя Деражнянського районного суду Хмельницької області Л. В. Грицишина