Вирок від 12 березня 2026 р. у справі №607/2606/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2026 Справа №607/2606/26 Провадження №1-кп/607/1198/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження №42025210000000093 від 14.07.2025 щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Тернополі, громадянин України, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, лікар-кардіолог КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради, одружений, на утриманні має малолітню та неповнолітню дитини, раніше не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 354 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

09.07.2025 у ОСОБА_3 , який з 01.08.2008 згідно з Наказом Тернопільської обласної комунальної клінічної лікарні №88-ОС від 01.08.2008 перебував на посаді лікаря-кардіолога кардіологічного відділення для інфарктних хворих КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТОР, та не є службовою особою, виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди за видачу виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого в інтересах ОСОБА_6 із зазначенням даних про діагностування у пацієнта тяжкого кардіологічного захворювання, наявність якого унеможливлює проходження військової служби по мобілізації та надає можливість отримати групу інвалідності.

Так, 09.07.2025 ОСОБА_6 за направленням сімейного лікаря, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, звернувся в кардіологічне відділення для інфарктних хворих КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради до ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 2.4. Посадової інструкції лікаря-кардіолога кардіологічного відділення для інфарктних хворих, затвердженої генеральним директором КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради 12.11.2021, із якою ознайомлений ОСОБА_3 , лікар-кардіолог забезпечує етапність проведення експертизи тимчасової непрацездатності, своєчасне направлення хворих з хронічними формами захворювань на освідчення лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісії та п. 2.6 – забезпечує належний порядок оформлення медичної, облікової та звітної документації.

Незважаючи на вказані вимоги інструкції, 09.07.2025, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе, перебуваючи у кардіологічному відділенні КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради, що розташоване за адресою: м. Тернопіль, вул. Клінічна, буд. №1, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою одержання неправомірної вигоди для себе, повідомив пацієнту ОСОБА_6 про необхідність надання йому неправомірної вигоди в розмірі від 700 до 1000 доларів США за видачу виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого із зазначенням даних про діагностування у пацієнта тяжкого кардіологічного захворювання, наявність якого унеможливлює проходження військової служби по мобілізації та надає можливість отримати групу інвалідності.

ОСОБА_6 , розуміючи незаконність зазначених умов та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально караним діянням, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності та бажаючи викрити незаконні дії ОСОБА_3 , звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів та почав діяти під їхнім контролем.

У подальшому, в період з 12.09.2025 по 19.09.2025, під час перебування пацієнта ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради ОСОБА_3 , порушуючи свої професійні обов`язки лікаря, діючи із порушенням покладених на нього функціональних обов`язків, які передбачені посадовою інструкцією, тобто не так, як цього вимагають інтереси його професійної діяльності, не забезпечивши належне медичне обстеження ОСОБА_6 , без підтвердження даних про його стан здоров`я, вніс недостовірні відомості у виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_6 №15342 від 19.09.2025 із висновком – поліморфна шлуночкова та надшлуночкова екстрасистолія, синусова тахікардія вдень, транзиторна атріовентрикулярна блокада І ступеня, транзиторна ішемічна активність міокарда, яку скріпив своїм підписом та відтиском власної печатки.

Далі, 19.09.2025 о 13:17, перебуваючи на другому поверсі кардіологічного відділення КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради, ОСОБА_3 особисто одержав від пацієнта ОСОБА_6 неправомірну вигоду для себе в розмірі 500 доларів США (за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ станом на 14.09.2025 становить 20 624,4 гривень) за видачу виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого в інтересах ОСОБА_6 із зазначенням даних про діагностування у пацієнта тяжкого кардіологічного захворювання, наявність якого унеможливлює проходження військової служби по мобілізації та надає можливість отримати групу інвалідності.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні, визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 354 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Під час допиту, по суті провадження обвинувачений підтвердив, що дійсно лікував ОСОБА_6 , який поступив до них за плановим обстеженням. Грошей від нього він не вимагав, натомість наприкінці лікування ОСОБА_6 запропонував йому «подяку» за лікування у розмірі 1000 доларів США, на що він зазначив, що сума є завеликою. Він видав ОСОБА_6 виписку з діагнозом: гіпертонічна хвороба ІІ стадії 2-го ступеня, екстрасистолія, серцева недостатність І стадії. ОСОБА_6 проходив УЗД серця та кардіограму, що є достатнім для виявлення гіпертонії. Щиро кається у вчиненому та просив призначити йому покарання у виді штрафу. Визнав, що не мав права брати грошові кошти у розмірі 500 доларів США. На уточнююче запитання захисника обвинувачений повідомив, що з плином часу він не пригадує певні події. Підтвердив, що отримав від ОСОБА_6 грошові кошти за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Прокурор у судових дебатах просив визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 354 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ч. 2 ст. 53 КК України у вигляді штрафу на суму 2941 неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що становить 49 997 гривень. Крім того, прокурор просив: стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні, а саме витрати на проведення судових експертиз; застосувати в порядку, передбаченому ст. 96-2 КК України, ч. 9 ст. 100 КПК України, спеціальну конфіскацію до грошових коштів в сумі 500 доларів США, одержаних ОСОБА_3 внаслідок вчинення кримінального правопорушення (окрім імітаційних); питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

У судових дебатах обвинувачений визнав вину, щиро розкаявся та ствердив, що в подальшому більше такого не вчинятиме. Просив призначити йому покарання у виді штрафу.

Захисник у судових дебатах погодився з можливістю призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу, однак, враховуючи визнання вини, щире каяття та характеризуючі дані на особу обвинуваченого, просив призначити штраф у меншому розмірі, ніж пропонує прокурор. Крім того, просив речі, що належать ОСОБА_3 , повернути власнику, погодився на застосування положень ст. 96-2 КК України щодо грошових коштів у сумі 200 доларів США, а також просив вирішити питання про повернення застави заставодавцям та погодився на стягнення з обвинуваченого судових витрат.

В останньому слові обвинувачений визнав свою вину та просив вибачення за вчинене кримінальне правопорушення.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 354 КК України, як одержання працівником підприємства, який не є службовою особою, неправомірної вигоди за вчинення будь-яких дій з використанням становища, яке займає працівник на підприємстві, в інтересах того, хто надає таку вигоду.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог статей 65-67 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином; відсутність обставин, які б обтяжували покарання; конкретні обставини кримінального провадження, зокрема те, що обвинувачений визнав вину та відмовився від дослідження доказів, зібраних на досудовому слідстві; обставину, яка пом`якшує покарання – щире каяття; відомості про особу обвинуваченого – раніше не судимий, одружений, на утриманні має малолітню дитину, 2023 року народження, та неповнолітню дитину, 2010 року народження, батьків пенсійного віку, наявність у дружини ІІ групи інвалідності, причина: загальне захворювання, на динамічному диспансерному спостереженні в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР не перебуває, за медичною допомогою до лікаря-психіатра поліклініки КНП «ТОКПЛ» ТОР не звертався, з 01.08.2008 працює лікарем-кардіологом кардіологічного відділення КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТОР, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, подав квитанцію про перерахунок 50 000 гривень на потреби армії України, відомості за 2024 рік про стан його здоров`я, має нагороду за сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток сфери охорони здоров`я, високий професіоналізм, відданість справі.

Суд зважає на позицію сторін щодо покарання – призначення такого у виді штрафу, однак не вважає її переконливою.

Так, прокурор просить призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу у розмірі 2 941 неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що становить 49 997 гривень. При цьому посилається на вимоги ч. 2 ст. 53 КК України.

Проте, суд звертає увагу, що положення другого речення вказаної норми застосовується за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкція ж ч. 3 ст. 354 КК України передбачає штраф у розмірі від 250 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тому, суд не може призначити запропонований прокурором розмір штрафу, оскільки застосує закон про кримінальну відповідальність, який не підлягає застосуванню.

Беручи до уваги те, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення є, згідно із приміткою до ст. 45 КК України, корупційним та отримана ним неправомірна вигода перевищує максимальний розмір штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 354 КК України, суд вважає, що призначення покарання у виді штрафу не відповідатиме його меті, передбаченій ч. 2 ст. 50 КК України.

Виходячи із наведених вище обставин в сукупності, суд вважає за доцільне із альтернативних покарань, передбачених санкцією статті обвинувачення (штрафу, громадських робіт, обмеження волі та позбавлення волі), призначити ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт.

Обставин, передбачених ч. 3 ст. 56 КК України, які унеможливлюють призначення такого покарання, судом не встановлено (зокрема відсутні відомості про наявність в обвинуваченого інвалідності першої або другої групи).

Таке покарання суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Запобіжний захід у виді застави, застосований щодо обвинуваченого, слід скасувати після набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України заставу, внесену за ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили слід повернути заставодавцям.

Процесуальні витрати за проведення експертизи в кримінальному провадженні слід стягнути з обвинуваченого відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Арешт майна слід скасувати, як того вимагає ч. 4 ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити згідно із ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 354 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.

Запобіжний захід у виді застави, застосований до ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили – залишити без змін.

Заставу, згідно з ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.09.2025 у справі №607/19437/25, в сумі 499 620 (чотириста дев`яносто дев`ять гривень шістсот двадцять) гривень, після набрання вироком законної сили – повернути заставодавцям: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 – по 166 540 (сто шістдесят шість тисяч п`ятсот сорок) гривень кожному.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 3 565, 60 грн (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.09.2025 у справі №607/19532/25 на: виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №15342 на ім`я ОСОБА_6 ; грошові кошти в сумі 10500 грн. та 50 Євро, які належать ОСОБА_3 ; мобільний телефон ОСОБА_3 марки «Iphone Apple 16 Pro Мах», грошові кошти, які ОСОБА_6 передав ОСОБА_3 в сумі 500 доларів США, а саме: 2 купюри номіналом по 100 доларів США кожна із наступними серіями та номерами – KB67384667G, FK19324682А та 3 купюри несправжніх (імітаційних) номіналом по 100 доларів США кожна із єдиним серійним номером – КВ81273411I; блокнот зеленого кольору із записами, який належить ОСОБА_3 , які були вилучені в результаті огляду кабінету маніпуляційної відділення кардіології КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Клінічна, 1 Тернопільської області; медичну картку стаціонарного хворого №15342 на ім`я ОСОБА_6 на 27 арк. та аркуш паперу формату А4 із написом «листок лікарських призначень», які були вилучені в результаті огляду кабінету ординаторської відділення кардіології КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Клінічна, 1 Тернопільської області, – скасувати.

Речові докази:

- виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №15342 на ім`я ОСОБА_6 – зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- грошові кошти в сумі 10500 грн та 50 Євро, які належать ОСОБА_3 , які, згідно з актом прийому-передачі майна на зберігання №357 від 27.10.2025, Поклажодавець, в особі старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 , передав, а Зберігач, в особі керівника департаменту каси перерахунку у м. Тернопіль АТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_11 прийняла на відповідальне зберігання, які упаковані в один конверт, який опечатаний та містить пояснювальний напис, підписаний слідчим: «Речові докази у кримінальному провадженні № 4202521000000093: Грошові кошти в сумі 200 доларів США, 10 500 гривень, 50 Євро. Старший слідчий в ОВС СУ в Тернопільській області підполковник поліції (підпис) ОСОБА_12 ; додаток 1 до Договору відповідального зберігання від 31.10.2025 №20251031СОР009, – повернути ОСОБА_3 ;

- мобільний телефон ОСОБА_3 марки «Iphone Apple 16 Pro Max», який знаходиться у спецупакуванні № WAR1366106, квитанція №011387,– повернути ОСОБА_3 ;

- грошові кошти в сумі 200 доларів США, а саме: 2 купюри номіналом по 100 доларів США кожна із серією та номером KB67384667G, FK19324682A, які, згідно з актом прийому-передачі майна на зберігання №357 від 27.10.2025, Поклажодавець, в особі старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 , передав, а Зберігач, в особі керівника департаменту каси перерахунку у м. Тернопіль АТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_11 прийняла на відповідальне зберігання, які упаковані в один конверт, який опечатаний та містить пояснювальний напис, підписаний слідчим: «Речові докази у кримінальному провадженні № 4202521000000093: Грошові кошти в сумі 200 доларів США, 10 500 гривень, 50 Євро. Старший слідчий в ОВС СУ в Тернопільській області підполковник поліції (підпис) ОСОБА_12 , додаток 1 до Договору відповідального зберігання від 31.10.2025 №20251031СОР009, – вилучити у власність держави, застосувавши спеціальну конфіскацію на підставі ч. 1 ст. 96-1, п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України;

- грошові кошти в сумі 300 доларів США, а саме: 3 купюри несправжніх (імітаційних) номіналом по 100 доларів США кожна із серійним номером – КВ81273411І, які знаходяться у спецупакуванні №6131771, квитанція №011387, – знищити;

- блокнот зеленого кольору із записами, який належить ОСОБА_3 ,який знаходиться у спецупакуванні №PSP3232003, квитанція №011387, – повернути ОСОБА_3 ;

- медичну картку стаціонарного хворого №15342 на ім`я ОСОБА_13 ,який знаходиться у спецупакуванні №PSP3232003, квитанція №011387, – зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- аркуш паперу формату А4 із написом «листок лікарських призначень» – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуюча суддяОСОБА_1