Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №599/390/26 — Зборівський районний суд Тернопільської області

Єдиний унікальний номер 599/390/26

Номер провадження 3/599/122/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

"18" березня 2026 р. суддя Зборівського районного суду Тернопільської області Снігурський В. В., розглянувши в м. Зборові адміністративні матеріали, які надійшли із відділення поліції №2 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , не працює,

за ч.3 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №425425 від 27 лютого 2026 року, ОСОБА_1 не здійснила належного контролю за поведінкою неповнолітнього сина ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 27 лютого 2026 року о 13 год. 30 хв. вчинив психологічний булінг (цькування) по відношенні до неповнолітньої ОСОБА_3 - 2010 року народження, а саме, образливо чіплявся, чим умисно принизив честь та гідність останньої, однак не досяг віку з якого настає відповідальність, а тому до адміністративної відповідальності притягується його матір ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 була повідомлений про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що засвідчує її підпис у протоколі про адміністративне правопорушення ВАД №425425 від 27 лютого 2026 року, однак у судове засідання, призначене 18 березня 2026 року не з`явилася. За таких обставин вважаю, що ОСОБА_1 належно повідомлена про час і місце розгляду справи, а тому справу слід розглянути без її участі за наявними матеріалами.

Вказане узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи встановлено наступне.

Крім зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення матеріали справи містять: рапорт працівника поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення, на ім`я начальника Відділення поліції №2 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про виявлення правопорушення;

письмові пояснення ОСОБА_1 , згідно яких вона вини не визнає, вказала, що будь – якого булінгу її син не вчиняв і образ ОСОБА_3 не завдавав;

копію паспорта ОСОБА_1 ; копію актового запису про народження ОСОБА_2 ;

копію свідоцтва про народження та паспорта ОСОБА_3 .

Докази по суті правопорушення у матеріалах справи відсутні.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції в будь – якому випадку не може слугувати доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Частина 3 статті 173-4 КУпАП передбачає відповідальність батьків за вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

У матеріалах справи відсутні докази, які б доводили наявність події адмінправопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП і складу вказаного правопорушення в діях ОСОБА_1 ; показання потерпілої особи, свідків, висновки експертів чи спеціалістів з приводу заподіяння шкоди потерпілій, записи з засобів електронних комунікацій, будь – які інші докази, передбачені ст.251 КУпАП.

Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Суд не може самостійно перебирати на себе функції обвинувачення і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Михайлова проти України», п.64), оскільки це буде прямим порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо безсторонності.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Як зазначалося вище, згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення .

За таких обставин подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП не доведена жодним доказом, отже склад і подія адміністративного правопорушення відсутні і справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-4 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за недоведеністю та відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Суддя Зборівського

районного суду В. В. Снігурський