Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №465/297/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/297/26

3/465/893/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

17.03.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З. М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 319670 від 02.01.2026 ОСОБА_1 02.01.2026 о 20 год. 27 хв. за місцем свого проживання АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї доньки ОСОБА_2 психологічне домашнє насильство, а саме словесно ображав її бабусю, погрожував, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе не визнав. Зазначає, що 02.01.2026 ввечері прийшов додому, прийняв таблетки і закрився у своїй кімнаті. Мама співмешканки зайшла до його кімнати без дозволу, привіталася "Хай Гітлер", взяла паличку та почала штовхати. Потім, зайшла ОСОБА_3 і почали скандалити, коли я залишу будинок, який збудував. Після цього вони спустились на перший поверх і викликали поліцію. Дочки в цей час не було.

Потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що о 21:00 поверталась з прогулянки. Почула крики на другому поверсі. Вибігла баба в сльозах і сказала, викликати поліцію, так як тато її вдарив. ОСОБА_4 подзвонила в поліцію, а вона, ОСОБА_2 , піднялась на другий поверх, де побачила маму, тата і ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначила, що 02.01.2026 ввечері прийшла її мама, і вони піднялись на другий поверх. Мати через двері привіталась з ОСОБА_1 «Хай Гітлер». Його це розізлило, він вийшов та почав бігати за ОСОБА_4 . У куточку в кімнаті стояла палка і мама її схопила, потім він її відібрав, а вона, ОСОБА_3 , стала між ними і почала пищати. Мама викликала поліцію.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що 02.01.2026 приїхала до доньки. Піднялась на другий поверх, щоб взяти деякі документи. Через двері привіталась до ОСОБА_1 «Хай Гітлер». ОСОБА_1 вийшов з кімнати та хотів вдарити її, але вона втекла. Не бачила, щоб він бив ОСОБА_3 . Стверджує, що внучки ОСОБА_2 вдома не було, вона прийшла пізніше. Розуміє, що спровокувала конфлікт.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої, свідків, дослідивши представлені на розгляд адміністративні матеріали, суддя дійшла наступного висновку.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до положень ч. 2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У статті 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Стаття 28 Конституції декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Частина 2 ст. 173 - 2 КУпАП передбачає притягнення до адміністративної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ст. 1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п.17) ч.1 ст.1 Закону).

Важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт це особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Відповідно, конфлікт - ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Сварку можна визначити як суперечку, емоційно неконтрольоване негативне спілкування, предметом якого найчастіше є неузгодження щодо дрібних побутових питань, яке полягає у доведенні кожною стороною власної правоти, із вживанням сторонами взаємних образ та звинувачень.

З аналізу вищевказаних норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої, свідків, дослідивши письмові докази, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, в їх сукупності, суддя дійшла висновку, що матеріали справи не містять достатніх належних та допустимих доказів, які б доводили поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції частини 2 статті 173-2 КУпАП, які б підпадали під ознаки дій психологічного характеру щодо ОСОБА_2 , викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виникла конфліктна ситуація, умови якої не свідчать про наявність у ОСОБА_1 ознак кривдника чи його явної фізичної або психологічної переваги над постраждалою.

Аналіз наданих безпосередньо в судовому пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 ознак вчинення саме домашнього насильства в розумінні ч. 2 ст. 173-2 ч.1 КУпАП, оскільки, як вбачається з досліджених матеріалів, 02.01.2026 між ним та ОСОБА_4 виник конфлікт побутового характеру при якому ОСОБА_2 була відсутня.

За таких обставин, оцінивши надані докази в їх сукупності, суддя дійшла висновку про те, що сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що на думку суду свідчить про недоведеність вини в діях ОСОБА_1 та відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно з приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, під час судового розгляду даної справи не встановлено в діях ОСОБА_1 всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП немає.

Відповідно до п. 1) ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, вважаю за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст.173-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю доказів про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП,

постановив:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя З.М. Коліщук