Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №462/2186/26 — Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/2186/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючої судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026142390000047 від 04.03.2026 про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Львова, українця, громадянина України, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє 29.08.2025 Залізничним районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт строком 200 годин

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 вироком Залізничного районного суду м. Львова від 29.08.2025 у справі

№ 462/6582/25 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбачеого ч. 1 ст. 125 КК України та йому призначено покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин. 15.01.2026 ОСОБА_2 доставили працівники поліції до Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області (за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 71), де останнього належним чином ознайомлено із порядком та умовами відбування покарання у вигляді громадських робіт та йому винесено письмове попередження про наслідки за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт на підставі ч. 2 ст. 389 КК України. Цього ж дня, ОСОБА_2 отримав направлення щодо необхідності прибуття 19.01.2026 для відбування призначеного покарання до ЛКП «Сигнівка», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С. Петлюри, 2а. Однак,

ОСОБА_2 маючи умисел на ухилення від відбування покарання у виді 200 годин громадських робіт без поважних причин 19.01.2026 до ЛКП «Сигнівка» для відбування ним вказаного покарання не прибув.

02.02.2026 начальник Залізничного РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області скерував виклик ОСОБА_2 з метою встановлення причин не прибуття останнього до ЛКП «Сигнівка», однак на вказаний виклик ОСОБА_2 не з`явився, місце його перебування органу пробації не було відомо. Однак, 17.02.2026 вжитими заходами встановлено місцезнаходження засудженого ОСОБА_2 , який викликався до Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області (за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 71), де в останнього відібрано письмові пояснення та винесено письмове попередження про наслідки за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт на підставі ч. 2 ст. 389 КК України.

18.02.2026 ОСОБА_2 з`явився в ЛКП «Сигнівка» та ознайомлений із наказом ЛКП «Сигнівка» № 8-к від 18.02.2026, яким його прийнято з 19.02.2026 для відбування громадських робіт, водночас цього ж дня складено графік відбування ним громадських робіт, а саме: по чотири години на день (з 08.00 год. до 12.00 год.) з 19.02.2026 по 27.02.2026.

Разом з тим, маючи умисел на ухилення від відбування 200 годин громадських робіт засуджений ОСОБА_2 , повторно, без поважних причин у період з 18.02.2026 по 27.02.2026 жодного разу не з`явився в ЛКП «Сигнівка», що знаходиться за адресою: м. Львів,

вул. С. Петлюри, 2а для відбування вказаного покарання, внаслідок чого не відпрацював призначених йому вироком суду 200 годин громадських робіт, тобто умисно ухилився від відбування вказаного покарання.

Таким чином, ОСОБА_2 , ухилившись від відбування покарання у виді громадських робіт, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України.

Прокурором, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 302 КПК України, заявлено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і погоджується на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

До матеріалів обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 від 12.03.2026, в якій зазначає, що вину у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, визнає беззаперечно, повністю згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, просить розгляд обвинувального акта проводити у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні та вказує, що ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з метою оспорення встановлених у результаті досудового розслідування обставин, недослідження доказів у судовому засіданні чи з підстави розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження.

Захисник обвинуваченого – ОСОБА_3 підтвердив добровільність беззаперечного визнання обвинуваченим ОСОБА_2 винуватості у вчиненому та його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і розгляд обвинувального акта за їх відсутності без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Фактичні обставини справи (дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та його мотиви, розмір заподіяної шкоди, а також інші обставини провадження) встановлені досудовим розслідуванням, учасниками провадження визнані та не оспорюються, а тому суд вважає їх доведеними.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового слідства кваліфіковано правильно за ч. 2 ст. 389 КК України, його вина доведена повністю, оскільки ОСОБА_2 , який засуджений вироком суду від 29.08.2025 до покарання у виді 200 годин громадських робіт, ухилився від відбування призначеного йому покарання.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до

ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінального проступку, особу винного, який раніше судимий, офіційно не працевлаштований, без зареєстрованого місця проживання, водночас за місцем фактичного проживання відомості про наявність скарг будь-якого роду на ОСОБА_2 відсутні, згідно довідки КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» від 05.03.2026 ОСОБА_2 на обліку не перебуває, відповідно до довідки КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» від 05.03.2026 ОСОБА_2 за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є його щире каяття у вчиненому.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Відповідно до змісту ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що для виправлення, перевиховання обвинуваченого і для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, справедливим та достатнім буде обрати йому покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 389 КК України строком 1 рік.

Відповідно до вимог ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При цьому, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Враховуючи, що вироком Залізничного районного суду м. Львова від 29 серпня 2025 року за ч. 1 ст. 125 КК України ОСОБА_2 призначено покарання у виді 200 годин громадських робіт, яке засудженим не відбуто, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання призначеного за цим вироком, обвинуваченому слід повністю приєднати невідбуте обвинуваченим покарання у вигляді громадських робіт, а саме 200 годин громадських робіт, що відповідно до вимог ст. 72 КК України становить 25 днів пробаційного нагляду та призначити йому остаточне покарання у вигляді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік та 25 (двадцять п`ять) днів.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Витрати, пов`язані із залученням експерта - відсутні.

Керуючись ст. 368-371, 373, 374, 382 КПК України,-

у х в а л и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання призначеного за цим вироком, обвинуваченому ОСОБА_2 приєднати невідбуте ним покарання у виді громадських робіт, а саме 200 годин громадських робіт, призначене за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 29.08.2025 за ч. 1 ст. 125 КК України.

Враховуючи вимоги ст. 72 КК України, з аналізу змісту яких одному дню пробаційного нагляду відповідають вісім годин громадських робіт, тобто невідбуті обвинуваченим 200 годин громадських робіт становлять 25 днів пробаційного нагляду, ОСОБА_2 призначити остаточне покарання у виді 1 (одного) року 25 (двадцять п`ять) днів пробаційного нагляду.

Згідно із вимогами ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому у межах вказаного кримінального провадження не обирався.

Суд роз`яснює, що вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав на вирок може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя (підпис) ОСОБА_1

З оригіналом згідно. Оригінал вироку у справі № 462/2186/26

Суддя ОСОБА_1