Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №726/1018/26 — Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/1018/26

Провадження №3/726/189/26

Категорія 289

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2026 м. Чернівці

Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Мілінчук С. В. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Чернівецького управління Департаменту внутрішньої безпеки НПУ щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України ID НОМЕР_1 , виданий 07.08.2025 Кіцманським відділом УДМС у Чернівецькій області, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП,-

за участі прокурора - Ревеги К.Т.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 , будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у відповідності до п.п. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону, в порушення вимог ч.2 ст.45 Закону, несвоєчасно без поважних причин подав, 29.05.2025 об 15 год 16 хв, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агенства з питань запобігання корупції, декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврадування.

Наказом департаменту патрульної поліції НПУ від 04.12.2024 №2721 о/с рядового поліції ОСОБА_3 , був призначений на посаду поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП НП України.

Наказу Департаменту патрульної поліції від 21.01.2025 №122 о/с рядового поліції ОСОБА_3 (0209800) звільнено зі служби в поліції на підставі п.5 ч.1 ст.77 ЗУ “Про Національну поліцію” з 24.01.2025 року.

Згідно абз. 1 ч.2 ст.45 Закону України “Про запобігання корупції” особи, зазначені у пункті 1, підпунктах “а”, “в”-“ґ” пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Опрацюванням відомостей з Єдиного державного Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_3 , як особа, яка припиняє з 24.01.2025 діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, був зобов`язаний не пізніше 23.02.2025 року, подати декларацію особи, яка припиняє діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування «при звільненні» за період з 01.01.2025 до 24.01.2025, яку останній подав несвоєчасно 29.05.2025.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП визнав, пояснив, що декларацію “при звільненні” подав із запізненням, оскільки думав, що потрібно подати тільки щорічну декларацію особи, яку він подав 30.03.2025 року. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.

Прокурор Ревега К.Т. в судовому засіданні зазначив, що на підставі наявних в матеріалах справи доказів, у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП. Пояснив, що провина ОСОБА_1 доведена в повному обсязі, умови складання протоколів про адміністративні правопорушення не суперечать чинному законодавству. Просив визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції даної статті.

Суддя заслухав особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні у ній докази, надав їм відповідну правову оцінку та дійшов такого висновку.

Згідно з ч.2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. В ході розгляду справи суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених під час розгляду справи, а також на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог фінансового контролю, зокрема за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Також у ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» вказано, що суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону є поліцейські.

Відповідно до ч.2 ст. 45 Закону передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Пунктом п. 2.7 розділу ХІІI Прикінцевих положень Закону установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Відповідно до Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 252/23 від 08 листопада 2023 року: щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року; декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.

Декларація при звільненні не подається у таких випадках:

-особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді;

-особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.

Так, примітка до ст. 172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб`єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону, в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст. 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння. Так, для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.

Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

Наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 04.12.2024 № 2721 о/с рядового поліції ОСОБА_4 , був призначений на посаду поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП України.

Відповідно до Наказу Департаменту патрульної поліції НП України №122 о/с від 21.01.2025 ОСОБА_4 звільнено зі служби в поліції з 24.01.2025 року.

Також до матеріалів справи долучено Посадову інструкцію поліцейського патрульної поліції із якою був ознайомлений під підпис ОСОБА_3 .

Відповідно до пам`ятки ОСОБА_3 був обізнаний із поширеними на нього обмеженнями та обов`язками відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_5 , яка працює на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу кадрового забезпечення УПП в Чернівецькій області, остання вказує про те, що при звільненні ОСОБА_3 було роз`яснено необхідність подачі відповідних декларацій. Про це роз`яснення також свідчить власноручна розписка ОСОБА_3 .

Враховуючи вимоги п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітку до ст. 172-6 КУпАП, а також результати проведеної перевірки, - ОСОБА_3 у розумінні вищезазначених норм був суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у відповідності до п. п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, в порушення вимог ч. 1 ст. 45, п. 2.7 розділу ХІIІ Прикінцевих положень Закону, несвоєчасно без поважних причин, 26.03.2025, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «при звільненні» за період з 01.01.2025 по 24.01.2025 (при встановленому строку до 23.02.2025 року) чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Будь-яких обставин, які б вказували на те, що ОСОБА_3 не мав можливості своєчасно подати декларації не вказано, доказів існування поважних причин несвоєчасного подання декларації суду не надано. Більше того, останній у судовому засіданні не заперечує вчиненого, своєї обізнаності у необхідності подачі таких декларацій. Також матеріалами справи підтверджено, що подання таких декларацій не було проблемним та не потребувало значних зусиль та часу.

За таких обставин, встановлюючи наявність складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та даючи оцінку фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасному подання без поважних причин декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, «при звільненні» за період з 01.01.2025 до 24.01.2025 (при встановленому строку не пізніше 23.02.2025).

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

Відповідно до вимог ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

При накладенні стягнення в межах санкції частини статті, враховую характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його особу, обставини, що пом`якшують відповідальність та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин.

Відповідно до ст. 34 КУпАП обставиною, яка пом`якшує відповідальність ОСОБА_3 за вчинене правопорушення, є щире розкаяння винного, визнання вини у вчиненому, співпраця із органами Національної поліції України.

Обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене, визначених ст. 35 КУпАП, не встановлено.

Отже, при обранні виду та міри адміністративного стягнення щодо ОСОБА_3 враховую те, що останній визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, раніше не притягався до адміністративної відповідальності, не мав наміру уникнути відповідальності за вчинене, приховати відомості, викладені у декларації, а тому в такому випадку вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, визначеному санкцією відповідної частини статті.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Керуючись положеннями ст. ст. 3, 45 Закону України «Про запобігання корупції», ст.ст. 9, 11, 34-35, 36, 172-6, 221, 245, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

СуддяС. В. Мілінчук