Суд: Кіцманський районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне викрадення чужого майна
Дата: 17 березня 2026 р.
Справа: №718/575/26
Суддя: Нагорний В. В.
Справа № 718/575/26
Провадження № 3/718/76/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" березня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область
Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області
Нагорний В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 18.04.1997, за ч. 1 ст. 51 КУпАП, -
в с т а н о в и в:
21 лютого 2026 року о 17:30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: вул. Центральна, 81, с-ще Лужани Чернівецького району Чернівецької області, шляхом вільного доступу викрав 4 (чотири) хліба з магазину "Най - Най", вчинивши дрібну крадіжку.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, суд вважає, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід розглядати за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст.251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
Відповідно до ч.1 ст.51 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 02.03.2026 року серії ВАД № 653709, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.03.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 02.03.2026, відеозаписом з камери спостереження на диску.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328 гривень.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вказаний в диспозиції норм для настання адміністративної встановлюється на рівні податкової соціальної пільги - 1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року (відповідно до п. 5 р. XX Податкового кодексу).
Тобто у 2026 році у частині кваліфікації адміністративних правопорушень застосовується сума в розмірі 1664 грн.
Таким чином, відповідно до положень ч. 1 статті 51 КУпАП викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто - 832 грн (0,5 х (50% х 3328)).
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП.
Вказане адміністративне правопорушення тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`яти діб.
Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, суд вважає, що у відповідності до ст.22 КУпАП дану справу можливо закрити, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір з нього не стягується.
Керуючись ст.22, ч.1 ст.51, ст.ст.283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
п о с т а н о в и в :
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51КУпАП.
На підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.51 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження постанови.
Суддя В.В.Нагорний
Оригінал: reyestr.court.gov.ua