Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №646/731/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

17 березня 2026 року

Справа № 646/731/26

Провадження № 3/646/342/2026

П О С Т А Н О В А

іменем України

17.03.2026 року Основ`янський районний суд міста Харкова у складі судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання – Борщ Л.В.,

та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Куп`янська Харківської області, громадянина України, освіта вища, працюючого трактористом в ТОВ СП «Заміра», неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

17.01.2026 року о 23 год. 14 хв. ОСОБА_1 керував в районі домоволодіння № 13/2 по вул. Кооперативній в м. Харкові транспортним засобом - автомобілем марки «ЗАЗ-DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови), від проходження огляду у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я на визначення стану наркотичного сп`яніння на вимогу працівника поліції, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Дії ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Як зазначено у ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у фактично скоєному правопорушенні не визнав та пояснив, що 17.01.2026 року після 23 год. 00 хв. він рухався по вул. Кооперативній в м. Харкові на транспортному засобі - автомобілі марки «ЗАЗ-DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 . В районі домоволодіння № 13/2 його зупинили працівники поліції, які зазначили про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння та запропонували пройти огляд в закладі охорони здоров`я на визначення стану наркотичного сп`яніння, на що він відмовився, оскільки вважав, що у нього не було ознак наркотичного сп`яніння та часу для проходження огляду. Причини зупинки працівники поліції йому не повідомили. Крім того він зазначив, що присутнє у нього тремтіння пальців рук, на яке вказував працівник поліції, наявне у нього з народження, а не через вживання наркотичних засобів.

Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні в ній докази, суд вважає, що провина ОСОБА_1 у фактично скоєному підтверджується наступним.

Даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 569270 від 17.01.2026 року, згідно до якого, 17.01.2026 року о 23 год. 14 хв. ОСОБА_1 керував в районі домоволодіння № 13/2 по вул. Кооперативній в м. Харкові транспортним засобом - автомобілем марки «ЗАЗ-DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови), від проходження огляду у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я на визначення стану наркотичного сп`яніння на вимогу працівника поліції, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України (а.с. 1).

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Як вбачається зі змісту протоколу, ОСОБА_1 були роз`яснені його права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП та роз`яснені положення ст. 63 Конституції України.

Крім того, провина ОСОБА_1 у фактично скоєному підтверджується даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.01.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я на визначення стану сп`яніння (а.с. 4).

Даними відеозапису подій від 17.01.2026 року, відповідно до якого, 17.01.2026 року о 23 год. 14 хв. ОСОБА_1 керував в районі домоволодіння № 13/2 по вул. Кооперативній в м. Харкові транспортним засобом - автомобілем марки «ЗАЗ-DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Останній був повідомлений працівниками поліції про причину зупинення, а саме за порушення правил дорожнього руху. Після чого працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про ознаки наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови) та запропонували пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Натомість ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я на визначення стану наркотичного сп`яніння. Відносно нього працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанова про накладення адміністративного стягнення щодо порушення правил дорожнього руху.

Суд звертає увагу, що з вищевказаного відеозапису не вбачається будь-яких дій працівників поліції щодо примушення ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а навпаки, працівниками поліції було роз`яснено процедуру проходження освідування та наслідки відмови від її проходження, а саме складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, волевиявлення ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу, на відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у передбаченому законом порядку було добровільним та усвідомленим.

Даними рапорту від 17.01.2026 року (а.с. 5).

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп`яніння (алкогольного або наркотичного), які свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів «а» та «б» п. 2.9 ПДР України, а водій відповідно до п. 2.5 ПДР України повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Отже, відмова водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння, є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року за № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 12 розділу ІІ вказаної Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розд. I цієї Інструкції, а саме, наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Таким чином, вимоги інспектора поліції щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан

наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, з огляду на зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп`яніння, відповідають порядку закріпленому в зазначеній вище Інструкції та не суперечить нормам КУпАП.

Тобто відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння належним чином зафіксована, підтверджується сукупністю доказів та отримані працівниками поліції від ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

З приводу посилання ОСОБА_1 на відсутність у матеріалах справи доказів порушення ним правил дорожнього руху, за які його слід було зупиняти, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій серед іншого зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Аналогічні вимоги містяться у п. 2.4 ПДР України, який покладає на водія обов`язок на вимогу поліцейського зупинитися та пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1. ПДР України.

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для зупинки поліцейським транспортного засобу може бути не тільки безпосереднє порушення водієм ПДР України, а й наявність у поліцейського достатніх підстав вважати, що водій вчинив або має намір вчинити правопорушення.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, ст. 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Верховний Суд у постанові від 06.07.2021 року у справі № 720/49/19 зауважив, що за наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів, визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.

З наданого до суду відеозапису, вбачається, що працівники поліції повідомили

ОСОБА_1 про причину зупинення його транспортного засобу, а саме за порушення правил дорожнього руху.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду не викликає.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 оскаржував заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою і жодних відомостей станом на день розгляду справи, про те, що дії посадової особи що його складала, ОСОБА_1 оскаржувалися, в матеріалах справи відсутні. Тобто останній не звертався із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу, а також не звертався із позовом до суду в порядку КАС України щодо дій працівників поліції.

На думку суду, дії працівників поліції узгоджуються з вимогами Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, а кваліфікація дій ОСОБА_1 відповідає кваліфікуючим ознакам ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів, що працівники поліції обмежували права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушували свої службові обов`язки та порушували положення Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 або Конституцію чи закони України, в суді не надано.

Тобто доводи ОСОБА_1 суд до уваги не приймає, як такі, що мають формальний характер, оскільки повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та спрямовані на ухилення його від адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, будь-яких інших доказів щодо невинуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до матеріалів справи не надано.

За таких обставин виявленого порушення в діях ОСОБА_1 міститься порушення п. 2.5 ПДР України.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15.05.2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Як встановлено судом, ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 13.06.2023 року на керування транспортними засобами (а.с. 3).

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є водієм в розумінні ПДР, а тому вважає за можливе призначити йому, як особі, яка керувала транспортним засобом, та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння - адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та сплачуються особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 33-38, 40-1, 130, 276, 279, 283-285 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001, код отримувача: 37874947, отримувач: ГУК у Харківській області, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору на користь держави (рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ: 37993783, МФО: 899998, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, пункт з таблиці ставок судового збору 5).

Постанова судді протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Основ`янськийрайонний суд міста Харкова.

Суддя