Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №644/1629/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 16 березня 2026 р.

Справа: №644/1629/26

Суддя: Сітало А. К.

17 березня 2026 р.

Справа № 644/ 1629 /26

н/п 3/644/ 665 /26

Справа № 644/ 1631 /26

н/п 3/644/ 666 /26

П О С Т А Н О В А

іменем України

17 березня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі :

головуючого - судді Сітало А.К.,

за участю секретаря – Жигуна О.А.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши адміністративний матеріал по справі про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), уродженця м. Харкова, громадянина України, працюючого водієм КП «Тролейбусне депо № 3», проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

08.02.2026 о 19-00 год. ОСОБА_1 керуючи тролейбусом Богдан Т70 117, номерний знак НОМЕР_2 перебуваючи за адресою: м. Харків, пр. Олександрівський біля будинку № 91, не був уважний за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою, під час руху заднім ходом не впевнився в безпечності маневру, внаслідок чого скоїв наїзд на припаркований автомобіль AUDI A8, державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортним засобам спричинені механічні пошкодження та заподіяна матеріальна шкода.

Після чого, ОСОБА_1 з невідомих причин залишив місце дорожньо-транспортної пригоди до якої був причетний.

В діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення п. п. 2.3 (б), 10.9 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена за ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна та порушення п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху України, тобто залишення водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, відповідальність за що передбачена ст. 122-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав частково, та зазначив, що вину визнає за ст. 124 КУпАП, однак, за ст. 122-4 КУпАП не визнає, оскільки в нього не було умислу на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, оскільки як в момент події він не відчув удару та не замітив, що внаслідок руху заднім ходом зачепив автомобіль AUDI A8, державний номерний знак НОМЕР_3 , чим завдав останньому механічних ушкоджень і матеріальних збитків. А тому вважає, що в його діях відсутня суб`єктивна сторона, а відтак, і склад адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП. ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив суду клопотання про закриття провадження у справі за ст. 122-4 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Інший учасник дорожньо–транспортної пригоди - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Від ОСОБА_2 до суду надійшла заява в якій він просить розглядати справу без його участі на підставі наявних у справі доказів.

До початку розгляду справи по суті, клопотань про фіксування судового процесу технічними засобами до суду не надходило.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог 2.3 (б) Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Суд приходить до висновку, що вимоги п. п. 2.3 (б), 10.9 Правил дорожнього руху України, водієм ОСОБА_1 не виконані.

Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Постанова суду, відповідно до ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що ґрунтується на доказах, які долучені до матеріалів справи, а саме:

-протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 587699 від 10.02.2026 складеним за ст. 124 КУпАП;

-схемі огляду місця ДТП від 08.02.2026;

-письмових поясненнях ОСОБА_2 від 08.02.2026;

-письмових поясненнях ОСОБА_1 від 10.02.2026, які долучені до протоколу та надані в судовому засіданні.

-рапорті інспектора УПП в Харківській області ДПП від 08.02.2026.

Вказані відомості узгоджуються між собою та підтверджують факт винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали про адміністративне правопорушення, суд поза розумним сумнівом приходить до висновку про доведеність вини водія ОСОБА_1 в дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 08.02.2026 на пр. Олександрівському біля будинку № 91 в м. Харкові та встановив, що дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. п. 2.3 (б), 10.9ПДР України.

Відповідно до вимог п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 КУпАП.

Відповідальність за ст.122-4 КУпАП передбачена за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу.

В судовому засіданні з наданих пояснень ОСОБА_1 встановлено, що умислу на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди він не мав, оскільки взагалі не відчув, що така пригода мала місце.

В судовому засіданні також досліджені долучені до матеріалів справи відеозаписи з камери відеоспостереження, які спростовують наявність у ОСОБА_1 умислу на залишення місця ДТП, учасником якої він став. Будь-яких належних доказів на підтвердження протилежного, матеріали справи не містять.

З рапорту інспектора УПП в Харківській області ДПП, який долучено до протоколу судом встановлено, що прибувши 08.02.2026 о 21-35 год. за адресою: м. Харків, пр. Олександрівський, 91, працівниками поліції було виявлено заявника ОСОБА_2 , який повідомив, що він приїхав за вказаною адресою на автомобілі AUDI A8, державний номерний знак НОМЕР_3 , який залишив на деякий час, близько 19-00 год. та перед ним стояв тролейбус № 3618 близько за 20 метрів від нього. Через деякий час ОСОБА_2 потім помітив, що даний тролейбус стоїть ближче до його авто. Приїхавши додому заявник вийшов з авто та помітив пошкодження свого транспортного засобу, після чого повернувся за вказаною адресою. Водія тролейбуса він не бачив. Тролейбус залишився на місці де трапилась дорожньо-транспортна пригода.

Враховуючи пояснення водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , досліджені в судовому засіданні відеозаписи та інші матеріали справи, суд приходить до висновку, що обидва учасники дорожньо-транспортної пригоди не відразу помітили, що мало місце ДТП, яке спричинило пошкодження транспортних засобів.

Враховуючи викладене, оцінивши наведені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, доводи на підтвердження відсутності його вини, суд дійшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Таким чином, при визначенні виду та міри стягнення, суд враховує факт та характер скоєного правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу правопорушника, обставини що пом`якшують та обтяжують відповідальність та вважає необхідним накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП, в розмірі визначеному станом на час вчинення адміністративного правопорушення, що відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.

Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, необхідно сплатити суму судового збору, яка відповідає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 665,60 грн.

Доказів, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_1 має пільги до сплати судового збору до матеріалів справи не додано.

Керуючись ст. ст. 33-38, 40-1, 122-4, 124, 247, 276, 279, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн., який підлягає стягненню в дохід держави.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу.

(отримувач коштів – ГУК у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37874947;банк отримувача – Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998;рахунок отримувача – UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету – 21081300).

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів – ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783; банк отримувача- Казначейство України(ЕАП) ;код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету – 22030106) судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через районний суд в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 18.03.2026.

Суддя: А. К. Сітало

Оригінал: reyestr.court.gov.ua