Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №307/762/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Суд: Тячівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 17 березня 2026 р.

Справа: №307/762/26

Суддя: Ніточко В. В.

Справа № 307/762/26

Провадження № 2/307/338/26

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 березня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого – судді Ніточко В.В., за участю секретаря судового засідання Заяць Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції сторін.

20 лютого 2026 року ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі відповідач) з вимогою про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивує тим, що 07 листопада 2014 року у виконкомі Дулівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, між сторонами було укладено шлюб, актовий запис №11. Від даного шлюбу в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачкою. Однак, вона не може забезпечити йому належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Відповідач працює за кордоном та має стабільний дохід, не має на утриманні інших осіб, працездатний, стан здоров`я задовільний.

Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Сторони спільного господарства не ведуть, не проживають разом, та перестали жити як дружина з чоловіком. Шлюб носить тільки формальний характер. Примирення та збереження сім`ї не можливе.

Просить шлюб між ними розірвати, та стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5 000 гривень, щомісячно, до досягнення ним повноліття.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, однак її представник ОСОБА_4 надіслав до суду заяву про розгляд справи без їх позивачкою участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 лютого 2026 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене та те, що сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 07 листопада 2014 року між сторонами було зареєстровано шлюб у виконкомі Дулівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, актовий запис №11.

Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьком значиться відповідач у справі ОСОБА_2 , а матір`ю ОСОБА_1 .

З довідки №179, виданої 02 лютого 2026 року виконавчим комітетом Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На момент розгляду справи позивач та відповідач спільного господарства не ведуть, та фактично припинили шлюбні відносини.

Перешкод для пред`явлення позову про розірвання шлюбу судом не встановлено.

V. Оцінка Суду.

Згідно із частиною першою статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.

Частиною другою статті 112 СК передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, спільне подружнє життя у сторін не склалося, вони припинили шлюбні стосунки і поновлювати їх не мають наміру, примирення і збереження сім`ї є неможливим.

За таких обставин, враховуючи фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги інші обставини життя подружжя, суд вважає, що збереження шлюбу є неможливим, суперечить інтересам кожного з них, а тому вважає достатні підстави для його розірвання.

Відповідно до ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1ст. 184 СК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 31) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини суд враховує майновий стан позивачки, яка проживає з неповнолітнім сином та веде догляд за ним, встановлений законом мінімальний розмір аліментів на одну дитину, а також майновий стан відповідача, який не має постійного місця праці і заробіток якого носить нерегулярний мінливий характер.

Разом з цим, суд враховує, що відповідач має працездатний вік, не має на утриманні інших осіб, суд вважає, що вимоги позивачки щодо стягнення аліментів на утримання дитини слід задовольнити частково і стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина, в розмірі 2 700 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, а в решті позову відмовити.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивачки, щомісячно, аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 700 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 лютого 2026 року, і до його повноліття, оскільки така сума аліментів, на думку суду, повинна забезпечити дитину хоча б найнеобхіднішим.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь позивача понесені ним судові витрати - судовий збір в розмірі 1 064 гривень 96 копійок.

Оскільки позовні вимоги щодо стягнення аліментів підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1 331 гривень 20 копійок судового збору.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись статтями 24, 80, 84, 104, 105, 110 – 112, 114, 182, 184 Сімейного кодексу України, статтями 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 142, 206, 247, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов – задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований 07 листопада 2014 року, у виконкомі Дулівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, актовий запис № 11.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти в твердій грошовій сумі, на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 700 (дві тисячі сімсот) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 лютого 2026 року, і до його повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 064 (одну тисячу шістдесят чотири) гривні 96 копійок сплаченого судового збору.

Стягнути ОСОБА_2 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

В інших позовних вимогах – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Суддя В.В. Ніточко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua