Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №299/149/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 299/149/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурорів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

потерпілих – ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

інспектора відділу ювенальної превенції

Берегівського РВП в Закарпатській області – ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025070000000490 від 14.11.2025 року) про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Негрово Іршавського району, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не одруженого, не судимого,

за ч.3 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 , 14.11.2025 року, близько 19 години 00 хвилин, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Passat Variant 1.9 TDI», державний реєстраційний номерний знак Угорської республіки INU-279, рухаючись зі швидкістю близько 92...96 км/год. (що є більшою за максимально-допустиму швидкість у населених пунктах 50 км/год.), у нічний час доби, без опадів та будь-яких інших атмосферних явищ, разом із неповнолітніми пасажирами ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 , рухаючись по вул. Центральній в с-щі. Королево у напрямку с.Теково, Берегівського району, де на відрізку автодороги, не зупиняючись перед залізнодорожнім переїздом, діючи всупереч вимог п.п. 2.1 «а», 2.3 «б», 12.1, 20.2 та 1.10 в частині значення «безпечна швидкість» Правил дорожнього руху України, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, будучи самовпевненим та самонадіяним, не маючи навиків керування транспортними засобами, проявив неуважність до дорожньої обстановки що склалася та її зміни, при виборі безпечної швидкості руху, не урахував дорожню обстановку та дорожні умови, чим не забезпечив безпеку дорожнього руху, не втримав керований ним автомобіль у межах своєї смуги руху, в наслідок чого, у стані некерованого заносу на відстані 82 метрів від залізнодорожнього переїзду втратив керованість автомобіля, виїхав на зустрічну смугу руху, де у стані некерованого заносу виїхав на праве узбіччя з послідуючим з`їздом в правий по ходу руху кювет, де допустив зіткнення з деревом.

За наслідками даної дорожньо - транспортної пригоди:

- неповнолітній пасажир автомобіля ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження у виді: синця шкірних покровів лівого променево-зап`ястного суглобу по тильній поверхні, рани м`яких тканин щоки зліва та скроневої ділянки зліва, закритого перелому виличного відростку верхньої щелепи зліва, закритого поперечного перелому тіла грудини, закритого поперечного перелому лівої стегнової кістки в середній третині, закритого перелому латеральної стінки лівої орбіти, тотального субархноїдального крововиливу з затіканням між звивини та проривом в шлуночки головного мозку, забою речовини головного мозку з енцефаломаляцією.

Тілесні пошкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми представленої лінійним переломом орбіти зліва субарахноїдальним крововиливом та забоєм головного мозку з енцефаломаляцією являються небезпечними для життя в момент їх спричинення, і по цій ознаці згідно п.2.1.2 "Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних пошкоджень", затверджених "Наказом № 6" МОЗ України від 17.01.95 р. кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, і знаходяться в прямому причинному зв`язку із його смертю.

- неповнолітній пасажир автомобіля ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав тілесні ушкодження у виді: розриву передніх, задніх та бокових зв`язок на рівні міжхребцевого диска між II-IV хребцями шийного відділу хребта з порушенням цілісності спинного мозку, важкої закритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа стосовно живих осіб є небезпечними для життя і за цією ознакою згідно п.2.1.1/а "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

Смерть ОСОБА_12 настала від небезпечних для життя ушкоджень у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, шийного відділу хребта з ушкоджень спинного мозку, що викликало тяжкий травматичний шок і усе це обумовило зупинку функції центральної нервової системи, зупинку серцевої діяльності та дихання і явилося безпосередньою причиною смерті його. Таким чином, між спричиненням тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент їх спричинення, і настанням смерті потерпілого ОСОБА_12 є прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Своїми діями ОСОБА_6 грубо порушив вимоги п.п. 2.1 «а», 2.3«б», 12.1, 20.2 та 1.10 в частині значення «безпечна швидкість» Правил дорожнього руху України затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, а саме:

п. 1.10 ПДР - значення «безпечна швидкість» - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах;

п. 2.1 ПДР - водій механічного транспортного засобу повинен мати присобі:

а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

п.2.3. ПДР - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 12.1 ПДР - під час вибору в установлених, межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

п. 20.2 ПДР - під`їжджаючи до переїзду, а також починаючи рух після зупинки перед ним, водій зобов`язаний керуватися Вказівками і сигналами чергового по переїзду, положенням шлагбаума, світловою та звуковою сигналізацією, дорожніми знаками і дорожньою розміткою, а також переконатися в тому, що не наближається поїзд (локомотив, дрезина).

Невиконання водієм ОСОБА_6 вказаних вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв`язку з наступившими наслідками, внаслідок яких пасажири ОСОБА_11 та ОСОБА_12 отримали тяжкі тілесні ушкодження, які призвели до їх загибелі.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили загибель кількох осіб.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повністю підтвердив обставини пред`явленого йому обвинувачення та визнав вину у вчиненні злочину, що йому інкриміновано та показав, що за декілька днів придбав без офіційного оформлення у знайомого автомобіль Фолькваген Пасат на угорській реєстрації. Водійських прав не має, у автошколі не навчався, однак навики водіння має, так як підпрацьовував на полях і там керував трактором.

Того дня, 14.11.2025 року вечором вони сиділи коло магазину ОСОБА_13 у с-щі Королево із хлопцями.

Після вирішили покататися на його автомобілі Фольксваген Пасат. Він був за кермом, ОСОБА_14 сидів на передньому пасажирському місці. Того дня він нічого не вживав. Був тверезий. Його брат ОСОБА_11 та його друг ОСОБА_15 сиділи позаду на задніх пасажирських місцях.

Спочатку вони каталися в межах ОСОБА_16 , а після вирішили поїхати в напрямку с.Теково. Проїзджаючи через залізничний переїзд він не збавив швидкість, втратив керування автомобілем і автомобіль занесло в дерево.

Більше він нічого не пам`ятає, оскільки прийшов до тями в лікарні.

Згодом йому сказала мама, що брат ОСОБА_17 та ОСОБА_15 загинули в аварії.

Про вчинене дуже шкодує. Від родини ОСОБА_18 попросив вибачення. Відшкодував шкоду.

З цього винесе урок на все життя.

Ним відшкодовано потерпілим моральну та матеріальну шкоду.

Вину свою визнає повністю, в скоєному щиро розкаюється.

Просив суворо не карати, запевняє, що більше такого не повториться.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 повідомила, що того дня зранку пішла на роботу.

Коли вона повернулася, то ОСОБА_19 не було вдома. ОСОБА_17 просився вийти гуляти, однак вона його не хотіла пускати. Після він наполіг і пішов біля 18 години. Згодом вона дзвонила на мобільний меншому сину, однак він не відповідав. Після їй зателефонували на мобільний і повідомили, що її діти потрапили в ДТП.

По приїзду на місце там було багато поліції. Синів вже не було. Їх забрала швидка в лікарню.

Син ОСОБА_19 не мав прав. Про те, що він їздить по селу на машині вона не знала. Навички водіння мав, бо інколи їздив на полі на тракторі.

Коли ОСОБА_19 прийшов до себе, вона йому повідомила, що ОСОБА_20 загинув. Син дуже переживав. Коли йому повідомили про загибель і брата ОСОБА_17 , то він сказав, що і він мав загинути з ними. Був шокований. Дуже переживав. У їх родині велике горе. Просила суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що він старший брат загиблого ОСОБА_21 . В них є батьки. Батько закордоном, а мати себе погано почуває.

В день ДТП був закордоном. Приїхав лише після смерті. Про обставини події знає лише зі слів обвинуваченого.

Претензій до обвинуваченого не має. Власноручно писав розписку про відсутність претензій до потерпілого. Ламати життя обвинуваченому не хоче. Він і так вже покараний.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , у присутності матері ОСОБА_10 , у судовому засіданні показав, що того дня до нього подзвонив ОСОБА_22 і запропонував йому покататися на його автомобілі. Він погодився і вони трохи покаталися. Після цього він попросив ОСОБА_19 відвезти його додому поїсти. ОСОБА_19 погодився і сказав, що буде його чекати. Він повернувся і сів на переднє сидіння автомобіля. Ззаду сиділи ОСОБА_15 та ОСОБА_11 . Вони рушили і ОСОБА_17 сказав, що будуть їхати в напрямку с.Теково. Проїхавши деякий час ОСОБА_17 почав розганятися. Він та інші хлопці почали казати ОСОБА_17 , щоб не їхав так швидко. Однак ОСОБА_17 не зважав. Вони на досить великій швидкості виїхали на переїзд і автомобіль занесло в дерево. Він вилетів з автомобіля. Коли прийшов до себе, підійшов до автомобіля, то там вже був якийсь чоловік. Після приїхала швидка і забрала його в лікарню. В результаті ДТП він отримав незначні пошкодження.

Причиною аварії на його думку була швидкість, тому ОСОБА_19 не впорався з керуванням і з`їхав з дороги. Претензій до обвинуваченого не має.

Вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого за ч.2 ст.286 КК України стверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:

- рапортом інспектора чергового ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 15.11.2025 р., згідно якого 14.11.2025 р. о 19.08 год надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 14.11.2025 р19.08 за адресою Берегівський район, с-ще Королево, вул.Головна, диспедчер ШМД повідомила про зіткнення тз на переїзді (а.м.7-8);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.11.2025 року з схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.11.2025 року та фототаблицею у результаті якого було проведено огляд ділянки автомобільної дороги в с-ще Королево по вул.Центральна біля залізничного переїзду до смт.Вилок щодо наїзду транспортного засобу на дерево, схематично відображено обставини ДТП (а.м. 9-21);

- протоколом огляду місця події від 14.11.2025 року з фото таблицею, в результаті якого було проведено огляд палати приймального відділення КПН «Виноградівська РЛ`де на ліжку виявлено труп особи чоловічої статі молодого віку. Труп скеровано до прозектури КПН «Виноградівська РЛ» для встановлення причини смерті (а.м. 23-25, 26-27);

- страховим полісом на автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passat Variant 1.9 TDI», державний реєстраційний номерний знак Угорської республіки НОМЕР_1 на угорській мові терміном дії з 24.03.2021 по 23.03.2022 (а.м.28);

- рапортом інспектора чергового ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 23.11.2025 р., згідно якого 23.11.2025 о 19:30 за адресою: АДРЕСА_2 , надійшло повідомлення від лікаря реанімаційного відділення КНП Виноградівська РЛ, про те, що у реанімаційному відділенні помер ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешк. АДРЕСА_3 , якого було доставлено з попереднім діагнозом ЗЧМТ, забій головного мозку, травматичний шок, рвані рани м`язів шиї, політравма, ДТП з травмованими яке мало місце у с. Королево по вул. Головна (ЄО № 16831 від 14.11.2025)(а.м.30);

- протоколом огляду місця події від 23.11.2025 року з фото таблицею, в результаті якого було проведено огляд палати інтенсивної терапії КПН «Виноградівська РЛ» де на ліжку виявлено труп ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_3 . Труп скеровано до прозектури КПН «Виноградівська РЛ» для встановлення причини смерті (а.м. 31-33, 34);

- копією документу на автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passat Variant 1.9 TDI», державний реєстраційний номерний знак Угорської республіки НОМЕР_1 на угорській мові (а.м.46);

- протоколом отримання біологічних зразків для проведення експертизи від 14.11.2025 року, згідно якого відібрано зразки крові від ОСОБА_6 до пробірки в кількості 2 штук та опечатано і зроблено відповідні написи та підписи (а.м.51);

- висновком експерта №2198 від 20.11.2025 року, згідно якого в результаті проведеної судово-медичної (токсикологічної) експертизи крові з вени громадянина ОСОБА_6 , 2005 р.н. не виявлено: метиловий, етиловий, н-пропіловий, н-бутиловий, н-аміловий спирти та їх ізомери. (Забір крові проведено 14.11.2025 р. о 23.30 год. )(а.м.56-58);

- висновком експерта №215/В від 15.12.2025 р. згідно якого на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно якої проведеною судово-медичною експертизою на тілі трупа ОСОБА_12 виявлені, об`єктивно підтверджені тілесні ушкодження у вигляді: важкої закритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа; крововилив в м`які тканини голови, зі сторони їх внутрішньої поверхні, в області лівої тім`яно - скроневої ділянки: розриву передніх, задніх та бокових зв`язок на рівні між II-IV хребцями шийного відділу хребта з порушенням цілісності спинного мозку; закриті переломи ІІ-Х ребер по лівій паравертебральній лінії.

Тілесні ушкодження у вигляді:

- розриву передніх, задніх та бокових зв`язок на рівні міжхребцевого диска між II-IV хребцями шийного відділу хребта з порушенням цілісності спинного мозку, важкої закритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа стосовно живих осіб є небезпечними для життя і за цією ознакою згідно п.2.1.1/а "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово - медичної служби України» кваліфікуються як ТЯЖКІ ТІЛЕСНІ УШКОДЖЕННЯ;

- закритих переломів ребер стосовно живих осіб потребують лікування строком більше 21-го дня, так як для зрощення перелому необхідне строк більше 3-х тижнів і за цією ознакою згідно п.2.2.2 "Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» кваліфікуються як тілесні ушкодження СЕРЕДНЬОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ;

- саден та поверхневої рани стосовно живих осіб мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознако згідно п.2.3.5 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» кваліфікуються як ЛЕГКІ ТІЛЕСНІ УШКОДЖЕННЯ що не спричинили короткочасного розладу здоров`я, чи незначної стійкої втрати працездатності.

Усі вищезазначені тілесні ушкодження прижиттєві, виникли незадовго до настання смерті, в швидкій послідовності одне за одним від дії тупих твердих предметів, або ударянні об такі, за своїм характером вкладаються в час пригоди, яка мала місце близько 19 год. 14.11.2025 року, характерні як для пасажира автомобіля при обставинах, вказаних у Постанові «Про призначення судово-медичної експертизи» /... водій ... керуючи автомобілем марки. «Вольцваген» моделі «Пассат» ... рухаючись по автодорозі ... перетнув залізничний переїзд, не обрав безпечної швидкості внаслідок чого не впорався з керуванням та здійснив виїзд на праве узбіччя автодороги з подальшим зіткненням об дерево.

Смерть ОСОБА_12 настала ІНФОРМАЦІЯ_5 від небезпечних для життя ушкоджень у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, шийного відділу хребта з ушкоджень спинного мозку, що викликало тяжкий травматичний шок і усе це обумовило зупинку функції центральної нервової системи, зупинку серцевої діяльності та дихання і явилося безпосередньою причиною смерті його. Таким чином, між спричиненням тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент їх спричинення, і настанням смерті потерпілого ОСОБА_12 є прямий причино-наслідковий зв`язок.

Проведеною судово - токсикологічною експертизою /Висновок експерта №2236 вх. № 676 від 03.12.2025 року/ в крові від трупа ОСОБА_12 алкоголю не виявлено (а.м.61-65, 66-68);

- висновком експерта №220/В від 31.12.2025 р. згідно якого на підставі даних судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_23 , 2008, з врахуванням відомих обставин справи, результатів додаткових методів дослідження, при судово-медичному дослідженні трупа виявлені тілесні пошкодження у вигляді: СИНЦЯ шкірних покровів лівого променево - зап`ястного суглобу по тильній поверхні; РАН м`яких тканин щоки зліва та скроневої ділянки зліва; ЗАКРИТОГО ПЕРЕЛОМУ виличного відростку верхньої щелепи зліва; ЗАКРИТОГО поперечного ПЕРЕЛОМУ тіла грудини; ЗАКРИТОГО поперечного ПЕРЕЛОМУ лівої стегнової кістки в середній третині; ЗАКРИТОГО ПЕРЕЛОМУ латеральної стінки лівої орбіти; ТОТАЛЬНОГО СУБАРАХНОЇДАЛЬНОГО КРОВОВИЛИВУ з затіканням між звивини та проривом в шлуночки головного мозку; ЗАБОЮ речовини головного мозку з ЕНЦЕФАЛОМАЛЯЦІЄЮ.

Тілесні пошкодження у вигляді «синців» не спричинили розладу здоров`я і по цій ознаці згідно п.2.3.2 «б» "Правил судово - медичного визначення степені тяжкості тілесних пошкоджень", затверджених "Наказом № 6" МОЗ України від 17.01.95 р. кваліфікуються як ЛЕГКІ ТІЛЕСНІ ПОШКОДЖЕННЯ, що НЕ СПРИЧИНИЛИ КОРОТКОЧАСНОГО РОЗЛАДУ ЗДОРОВ`Я.

Тілесні пошкодження у вигляді «ран м`яких тканин обличчя» спричинили розлад здоров`я понад 6 але не більше 21 дня, і по цій ознаці згідно п2.3.2 «а» "Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних пошкоджень", затверджених "Наказом № 6" МОЗ України від 17.01.95 р. кваліфікуються як ЛЕГКІ ТІЛЕСНІ ПОШКОДЖЕННЯ, що СПРИЧИНИЛИ КОРОТКОЧАСНИЙ ТЕРМІН РОЗЛАДУ ЗДОРОВ`Я.

Тілесні пошкодження у вигляді «закритого перелому грудини, перелому виличного відростку верхньої щелепи зліва та закритого перелому лівої стегнової кістки в середній третині» спричинили розлад здоров`я понад 21 день, не являються небезпечними для життя і по цій ознаці згідно п.2.2.1 «в» "Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних пошкоджень", затверджених "Наказом № 6" МОЗ України від 17.01.95 р. кваліфікуються як ТІЛЕСНІ ПОШКОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ХУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ.

Тілесні пошкодження у вигляді «Закритої черепно-мозкової травми представленої лінійним переломом орбіти зліва, субахноїдальним крововиливом та забоєм головного мозку з енцефаломаляцією» являються небезпечними для життя в момент їх спричинення, і по цій ознаці згідно п.2.1.2 "Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних пошкоджень", затверджених "Наказом № 6" МОЗ України від 17.01.95 р. кваліфікуються як ТЯЖКІ ТІЛЕСНІ ПОШКОДЖЕННЯ.

Тілесні пошкодження виникли внаслідок дії ТУПОГО ПРЕДМЕТУ, могли виникнути в пасажира легкової автомашини від удару в виступаючі частини та стиснення деформованими частинами салону автомашини в момент зіткнення автотранспортного засобу з перешкодою, при цьому він знаходився в вертикальному чи близькому до нього (сидячому) положенні, повернутим травмованими ділянками тіла до травмуючих поверхонь.

Причиною смерті ОСОБА_24 явилася ЗАКРИТА ЧЕРЕПНО-МОЗКОВА ТРАВМА з ПЕРЕЛОМОМ лівої орбіти по латеральній поверхні, СУБАРАХНОЇДАЛЬНИМ КРОВОВИЛИВОМ з затіканням між звивини та проривом в шлуночки мозку, ЗАБОЄМ РЕЧОВИНИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ з РОЗМ`ЯГЧЕННЯМ її в лівій тім`яній частці по базальній поверхні, що ускладнилася НАБРЯКОМ МОЗКУ.

Смерть ОСОБА_11 згідно записів в медичній карті наступила 23.11.2025 р. о 19.15 год. (а.м.71-75);

- протоколом огляду предмету та його перегляду від 17.11.2025 року, згідно якого, переглядом вказаного відеозапису встановлено, що він розпочинається 2025-11-14 о 19:02:31 секунд та триває до 19:02:55 секунди, вказана дата та час відповідає реальному часі з подією, на вказаному відео зображено, що камера ЗДІЙСНЮЄ запис в кольоровому форматі в нічний період часу, без звукозапису, І: ІЗ опадів. Вказана відеокамера здійснює відеозапис центральної автодороги вул.Центральна в с-щі.Королево Берегівського району, з електроопори, що розташована з ліва по ходу руху у напрямку до с.Теково, Берегівського району. На вказаному відеозаписі зображено авто дорогу, з права на ліво напрямок руху с.Теково, а в зворотньому напрямку зліва на право напрямок руху до центру с-ща Королево Берегівського району. На вказаному відео встановлено, що по ходу руху зі сторони центру селища у напрямку до с.Теково, наявна пряма ділянка дороги, де на проїзній частині дороги відсутня лінія розмітки, дорожнє покриття сухе, без опадів.Далі під час перегляду вказаного відеофайлу встановлено, що у кадрі о 19:02:45 секунді, вказаний автомобіль проїжджає вказану ділянку шляху і зникає, що зображено на фото №3-6 (а.м.95-98);

- висновком експерта №СЕ-19/107-25/113820-ІТ від 02.12.2025 року, згідно якого на момент експертного дослідження, система рульового керування автомобіля марки «Volkswagen Passat» (номерний знак НОМЕР_1 ) знаходиться в непрацездатному стані.

На момент експертного дослідження, гальмівна система автомобіля марки «Volkswagen Passat» (номерний знак НОМЕР_1 ) знаходиться в працездатному стані.

На момент експертного дослідження, система освітлення та світлої сигналізації автомобіля марки «Volkswagen Passat» (номерний знак НОМЕР_1 )знаходиться в несправному стані.

На момент експертного дослідження, ходова частина автомобіля марки «Volkswagen Passat» (номерний знак НОМЕР_1 ) знаходиться в непрацездатномустані. Шини автомобіля марки «Volkswagen Passat» (номерний знак НОМЕР_1 ) вимогам п.31.4.5. (г) ГІДР України «... шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів» (Колеса і шини) Правил дорожнього руху - не відповідають.

Виявлені несправності рульової системи, системи освітлення та світлової сигналізації, а також ходової частини досліджуваного автомобіля марки «Volkswagen Passat» (номерний знак НОМЕР_1 ), були утворені під час даної дорожньо-транспортної пригоди, у момент дії на автомобіль значних короткочасних ударних навантажень (а.м.107-113 зв.);

- висновком експерта №СЕ-19/107-25/13821-ІТ від 03.12.2025 року, згідно якого у досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації, із технічної точки зору водій автомобіля марки VOLKSWAGEN Passat (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_6 , повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 2.3 (б), 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху.

В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди швидкість руху автомобіля марки VOLKSWAGEN Passat (номерний знак НОМЕР_1 ) становила величину близько 92...96 км/год.

Технічна можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди полягає у дотриманні водієм автомобіля марки VOLKSWAGEN Passat (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_6 вимог пунктів 2.3 (б) та 12.1 Правил дорожнього руху.

У діях водія автомобіля марки VOLKSWAGEN Passat (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_6 убачається невідповідність вимогам пунктів 2.3(6) та 12.1 Правил дорожнього руху, недотримання яких, із технічної точки зору, у своїй сукупності є у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди (а.м.120-123);

- свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 від 19.11.2025 року, згідно якого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 15 років (а.м.126);

- листом Територіального сервісного центру № 2142 від 10.12.2025 р.згідно якого відповідно до обліків Єдиного державного реєстру МВС станом на 10.12.2025 року гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія не видавалося.У ТСЦ № 2142 гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративні послуги не надавалися (а.м.165).

При викладених обставинах, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_6 за ч.3 ст.286 КК України є доведеною, а юридична кваліфікація його дій як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили загибель декількох осіб – правильною.

Обираючи міру покарання ОСОБА_6 у відповідності до ст.65 КК України суд враховує характер і ступінь суспільного небезпечності скоєного, дані особистості:

- згідно вимоги про судимість від 26.11.2025 року – не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався (а.м. 154-154 зв.);

- згідно довідки про реєстрацію місця проживання від 29.10.2020 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 (а.м.157);

- згідно довідки про склад сім`ї від 27.11.2025 року проживає у багатодітній родині (а.м. 160);

- згідно характеристики з місця проживання від 27.11.2025 року характеризується позитивно (а.м.161);

- згідно довідки КНП “Виноградівська районна лікарня” від 17.121.2025 року на “Д” обліку у лікарів фтизіатра та нарколога не перебуває, за медичною допомогою до лікаря – психіатра не звертався (а.м.64).

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що потерпілі до обвинуваченого претензій не мають.

Згідно нотаріально посвідченої заяви від 28.11.2025 року ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , заявляють що ніяких претензій, як моральних, так і матеріальних до ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мешканця АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 18 вересня 2025 року, Орган, що видав: 2.114, щодо ДТГІ, яка відбулася 14 листопада 2025 року не мають і мати не будуть, до суду з вказаного питання звертатися не будуть (а.с. 83).

Згідно досудової доповіді виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та не становить високої небезпеки для суспільства ( рівень ризику небезпеки для суспільства – середній (а.с.71-76, 77-77 зв.).

Обставини, що пом`якшують відповідальність суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, які б обтяжували відповідальність не встановлено.

Суд констатує, що обвинувачений не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen» «Passat Variant 1.9 TDI», р/н Угорської республіки НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю близько 92...96 км/год., яка є більшою за максимально-допустиму швидкість у населених пунктах 50 км/год., у нічний час доби, без опадів та будь-яких інших атмосферних явищ, разом із неповнолітніми пасажирами ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 , рухаючись по вуд. Центральній в с-щі. Королево у напрямку с.Теково, Берегівського району, де на відрізку автодороги, не зупиняючись перед залізнодорожнім переїздом, діючи всупереч вимог п.п. 2.1 «а», 2.3«б», 12.1, 20.2 та 1.10 в частині значення «безпечна швидкість» Правил дорожнього руху України, будучи самовпевненим та самонадіяним, не маючи навиків керування транспортними засобами, проявив неуважність до дорожньої обстановки що склалася та її зміни, при виборі безпечної швидкості руху, не урахував дорожню обстановку та дорожні умови, чим не забезпечив безпеку дорожнього руху, не втримав керований ним автомобіль у межах своєї смуги руху, в наслідок чого, у стані некерованого заносу на відстані 82 метрів від залізнодорожнього переїзду втратив керованість автомобіля, виїхав на зустрічну смугу руху, де у стані некерованого заносу виїхав на праве узбіччя з послідуючим з`їздом в правий по ходу руху кювет, де допустив зіткнення з деревом. В результаті даної ДТП пасажири ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 загинули.

Відповідно до статті 50 КК, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно з частиною 1 статті 52 КК покарання у виді позбавлення волі на певний строк є основним покаранням.

Згідно вимог частини 4 статті 52 КК, за одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим кодексом.

Тобто суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання, що є виключно дискрецією суду у кримінальному судочинстві і охоплює повноваження суду, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Відповідно до частини 1 статті 65 КК, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною 2 статті 53 цього кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Частина 2 статті 65 КК встановлює, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Суд зазначає, що стаття 65 КК не деталізує, які саме положення Загальної частини КК мають бути обов`язково враховані при призначенні покарання.

Тобто суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак

Санкція частини 3 статті 286 КК передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років та додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, визначеною. статтею 12 КК, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 286 КК, є тяжким злочином.

Суд бере до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_6 : його особливостей й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, наслідки).

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами (ч. 2 ст. 50 КК України).

Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (п.3 ч. 1 ст. 65 КК України). Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень (ч. 2 ст. 65 КК України).

Пунктами 20, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації і транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснюється, що при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим з необережності. Відповідно до ст. 12 КК України класифікується як тяжке.

Обираючи до обвинуваченого вид та міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер вчинених дій, їх небезпечність, дані про особу обвинуваченого, вчинення злочину вперше,наявність пом`якшуючих вину обставин та відсутність обставин, які обтяжують покарання, позицію сторони обвинувачення про необхідність застосування реальної міри покарання, та органу пробації про можливість обвинуваченого виправитися без ізоляції від суспільства, позицію потерпілих, з врахуванням наслідків вчинення кримінального правопорушення, які є непоправними, на підставі чого прийшов до переконання, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових злочинів є кримінальне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини 3 статті 286КК України, і таке покарання буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

Таким чином, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_6 основне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років, оскільки покарання у виді позбавлення волі на менший строк буде недостатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, тоді як більший строк буде вочевидь занадто суворим з огляду на його вік та вчинення кримінального правопорушення вперше.

При вирішенні питання про доцільність застосування додаткового покарання, передбаченого ч.3 ст.286 КК України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, з врахуванням обставин справи, суд вважає за доцільне позбавити ОСОБА_6 права керування транспортними засобами строком на три роки.

21.11.2025 року ухвалою слідчого суді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області накладено арешт на речові докази:

- на тимчасово вилучений в ході проведення огляду місця події ДТП від 14.11.2025 року - автомобіль марки «Вольцваген» моделі «Пассат», номерний знак Угорщини INU - 279, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу являється ОСОБА_28 , мешканець АДРЕСА_4 республіки, а користувачем якого є ОСОБА_6 , мешканець АДРЕСА_1 , який з місця ДТП переміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів ВП №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області, що за адресою: м.Виноградів, вул.Миру, 57, Закарпатської області.

За таких обставин, відповідно до положень ч.4 ст.174 КПК України накладений арешт підлягає скасуванню.

Приймаючи до уваги, що автомобіль марки «Вольцваген» моделі «Пассат», номерний знак Угорщини INU – 279 не підлягає знищенню, зверненню в дохід держави або спеціальній конфіскації, то у відповідності до ч.4 ст. 174 КПК України підлягає та передачі власнику або законному володільцю.

З матеріалів справи вбачається, що на проведення судових експертиз витрати становлять 6239,8 гривень, а саме на проведення інженерно-транспортної експертизи згідно довідки від 02.12.2025 року (висновок експерта № СЕ-19/107-23/13820-ІТ) – 35655,60 грн.; на проведення інженерно-транспортної експертизи згідно довідки від 03.12.2025 року (висновок експерта № СЕ-19/107-23/13821-ІТ) – 2674,20 грн.; які підлягають стягненню з ОСОБА_6 на користь держави (а.м. 178, 191, 251).

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 374 КПК суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 02.12.2025 в справі №308/17203/25 до ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 21 розмірів прожиткових мінімумів, що становило 63588 грн, яка була внесена заставодавцем ОСОБА_29 на підставі платіжного доручення №9398-9360-7177-4367 від 03.12.2025 року (а.м. 191-192, 202).

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 14.01.2025 продовжено строк дії обов`язків покладених на ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 02.12.2025 року (а.с. 38-42).

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 23.01.2026 року продовжено строк дії обов`язків ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із потерпілим ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_10 в межах даного кримінального провадження, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну строком на 60 діб з 23.01.2026 року по 23.03.2026 року (включно) (а.с. 48, 50-54).

Частиною 1 статті 131 КПК визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Суд вважає, що наявні достатні підстави вважати наявним та обґрунтованим ризик переховування обвинуваченого з метою ухилення від відбування призначеного судом покарання.

Тому суд вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого до набуття вироком законної сили та не забезпечить дієвості кримінального провадження.

З огляду на ухвалення обвинувального вироку та з метою забезпечення призначеного покарання, запобігання ризику переховування, суд вважає необхідним застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до частини 11 статті 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

В зв`язку із застосуванням при ухваленні вироку запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, внесені заставодавцем ОСОБА_29 кошти мають бути повернуті такому після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлено.

Питання про речові докази вирішити в порядку, встановленому ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта у відповідності до ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_6 на користь держави.

Документи залишити в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 94, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (сім) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Стягнути із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканця АДРЕСА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 6239,8 гривень (шість тисяч двісті тридцять дев`ять гривень 80 копійок).

Документи залишити в матеріалах справи.

Строк відбування ОСОБА_6 основного покарання у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його фактичного затримання.

У строк відбування покарання ОСОБА_6 зарахувати строк перебування під вартою з 02.12.2025 року по 03.12.2025 року включно.

До набрання вироком законної сили застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Для забезпечення виконання вироку негайно взяти такого під варту.

Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_29 (код НОМЕР_5 ) заставу у розмірі 63588 (шістдесят три тисячі шістсот вісімдесят вісім) гривень, яка внесена 03.12.2025 року за ОСОБА_6 .

Арешт, накладений 21.11.2025 року ухвалою слідчого суді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області на автомобіль «Volkswagen» моделі «Passat Variant1.9 TDI», державний реєстраційний номерний знак Угорської республіки НОМЕР_1 – скасувати та передати власнику або користувачу ОСОБА_6 чи його представнику.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

ГоловуючийОСОБА_1