Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №345/1591/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1591/26

Провадження № 3/345/189/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2026 року м. Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Онушканич В.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої, громадянки України, за ч.1 ст. 184 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка неодноразово здійснювала неправдиві дзвінки на лінію «112», останній факт мав місце 13.02.2026 року, чим порушила вимоги ст. 150 СК України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнала. Пояснила, що її дочка ОСОБА_3 дійсно здійснювала неправдиві дзвінки на лінію «112». Таку поведінку дочки пояснює тим, що дочка хотіла в такий спосіб завоювати авторитет серед своїх однокласників. ОСОБА_1 ствердила, що провела виховну бесіду з дочкою та попередила її про неприпустимість таких дій та можливі наслідки. Просить врахувати, що вона самостійно виховує двох дітей, оскільки її чоловік загинув під час виконання військового обов`язку із захисту Вітчизни від збройної агресії російської федерації. Вказує, що поведінка дочки змінилася власне після загибелі батька. ОСОБА_1 вказала, що зобов`язується посилити контроль за поведінкою дочки для недопущення подібних випадків у майбутньому. Тому просить суворо не карати.

Положеннями ч. 1 ст.184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Отже, диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого законодавчого акта, тому формулюючи суть правопорушення вказівка на нормативний акт, який передбачає обов`язки батьків по вихованню дітей, є обов`язковою.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 Сімейного кодексу України. Так, батьки зобов`язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Наприклад, схвалюються здійснення підлітком антигромадських вчинків, прививаються погляди, установки, що пропагують жорстокість, агресивність, ненависть, неповагу до закону; складаються умови, які загрожують життю та здоров`ю неповнолітнього; мають місце постійні чіпляння до дитини з будь-якого приводу і без нього.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши норми діючого законодавства, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєному доводиться відомостями, як містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №738188 від 03.03.2026 р. (а.с.1), рапортом старшого інспектора-чергового Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 13.02.2026 року (а.с.3), письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.4), письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с.5), роздруківкою дзвінків на лінію «102» (а.с. 6-7).

Таким чином, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки вона ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своєї дочки.

У відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи обставини скоєння правопорушення, особу правопорушниці, те, що раніше не притягалася до відповідальності, її статус члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальості за ч.1 ст. 184 КУпАП за малозначністю та оголосити їй усне зауваження, оскільки діяння, вчинене нею, містило в собі усі юридичні і суб`єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ст. 184 КУпАП, але внаслідок конкретних обставин, воно не відповідало тій суспільній небезпеці, яка є типовою для цього виду правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та згідно ст. 22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності й закрити провадження у справі, обмежившись усним зауваженням.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя