Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №344/5075/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5075/26

Провадження № 1-кп/344/926/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Івано-Франківськ, зареєстрованому та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, на утриманні 1 неповнолітня дитина, з вищою освітою, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 вчинив підроблення офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, та надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, за попередньою змовою групою осіб; використання завідомо підробленого документа.

Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, в жовтні 2025 року, більш точні дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 , виник протиправний умисел, спрямований на виготовлення завідомо підроблених документів, а саме довідки МСЕК, висновку ЛКК та посвідчення особи з особливими можливостями на ім`я його дружини ОСОБА_6 . Реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 в жовтні 2025 року під час моніторингу інтернет-месенджеру «Telegram» виявив Телеграм-канал, адміністратори якого займались виготовленням завідомо підроблених документів, що могли надавати право на відстрочку від мобілізації.

Надалі під час спілкування засобами інтернет-зв`язку із невстановленою досудовим розслідуванням особою, ОСОБА_5 повідомив останній про те, що має на меті виготовити довідку МСЕК, висновок ЛКК та посвідчення особи з особливими можливостями нібито виданих на ім`я його дружини ОСОБА_6 , з метою їх подальшого використання в особистих цілях, на що невстановлена досудовим розслідуванням особа добровільно погодилась, таким чином вступивши в злочинну змову із останнім.

Після цього ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленою в ході досудового розслідування особою, безпосередньо виконав частину об`єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов`язаного із підробленням офіційного документу - засобами інтернет-зв`язку надав невстановленій особі фотокартку своєї дружини та фотознімки її паспортних даних, без використанням відомостей в яких доведення спільного злочинного умислу було б неможливе.

У свою чергу, невстановлена під час досудового розслідування особа у невстановлений час та місці, діючи за попередньою змовою із

ОСОБА_5 , виконала іншу частину об`єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов`язаного із підробленням офіційного документу: за допомогою друкуючого пристрою із використанням попередньо отриманої від ОСОБА_5 інформації, підробила офіційний документ – довідку серії МСЕ № 080797 від 24.07.2007, згідно з якою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою ІІ групи інвалідності, без перегляду, потребує постійного стороннього догляду; висновок ЛКК № 09/10/103-1 від 08.10.2025, згідно з яким ОСОБА_6 потребує постійного стороннього догляд, та посвідчення серії НОМЕР_2 від 19.09.2024 на ім`я ОСОБА_6 , згідно з яким власниця посвідчення є особою з особливими можливостями ІІ групи.

Після цього невстановлена під час досудового розслідування особа у жовтні 2025 року поштовим переказом ТОВ «Нова Пошта» передала ОСОБА_7 підроблені документи, а саме: довідку серії МСЕ №080797, видану Івано-Франківським бюро медико-соціальної експертизи 24.07.2007, згідно з якою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нібито є особою з обмеженими можливостями ІІ групи; медичний висновок ЛКК №09/10/103-1 від 08.10.2025, згідно з яким ОСОБА_6 нібито потребує постійного стороннього догляду, та посвідчення серії НОМЕР_3 , видане Управлінням соціального захисту населення Івано-Франківської міської ради від 19.09.2024 на ім`я ОСОБА_6 , згідно з яким власниця посвідчення нібито є особою з обмеженими можливостями ІІ групи, з метою подальшого їх використання.

Відтак ОСОБА_5 , діючи за вказаних вище обставин, за попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням особою, безпосередньо виконавши частину об`єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов`язаного із підробленням офіційного документа, шляхом надання фотокартки та фотозображення паспортних даних на ім`я ОСОБА_6 , які необхідно було зазначити при підробленні документів, вчинив підроблення офіційних документів: довідки МСЕК, висновку ЛКК та посвідчення особи з особливими можливостями, які видаються та посвідчуються установами і які надають права, з метою використання його підроблювачем.

У подальшому 15.10.2025 ОСОБА_5 , перебуваючи у м.Івано-Франківськ, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи той факт, що отримані ним документи, видані нібито на ім`я його дружини ОСОБА_8 , є підробленими та не відповідають таким, що перебувають в офіційному обігу на території України, із використанням засобів поштового зв`язку АТ «Укрпошта» сформував поштове відправлення №7601000224340 та направив до ІНФОРМАЦІЯ_3 , завідомо підроблені довідку медико-соціальної експертної комісії серії МСЕ №080797 від 24.07.2007, висновок лікарсько-консультативної комісії №09/10/103-1 від 08.10.2025 та посвідчення серії ААГ №312366 від 19.09.2024, тим самим використавши їх в особистих цілях.

11 березня 2026 року між прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 за участі його захисника ОСОБА_9 укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої підозрюваний ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, не оспорює фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, викладених у повідомленні про підозру, за наявності пом`якшуючих обставин, до яких сторонами віднесено щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті вчиненого ним та іншими особами кримінальних правопорушень, а також особи винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та педіатра, добровільно зобов`язався надати благодійну допомогу на підтримку ЗСУ шляхом перерахування грошових коштів на офіційний рахунок для збору коштів. Враховуючи фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень, що відповідно до ст.12 КК України є нетяжкими злочинами, ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні досудового розслідування, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, сторони угоди узгодили покарання за ч.3 ст.358 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік, за ч.4 ст.358 КК України – штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому виразі становить 850 гривень, визначивши остаточне покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – позбавлення волі на строк 1 рік, звільнивши обвинуваченого від призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, поклавши на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вказаному кримінальному правопорушенні визнав повністю та беззастережно, підтвердив обставини вчиненого кримінального правопорушення відповідно до викладеного в обвинувальному акті, згоду на застосування узгодженого виду покарання підтримав, а угоду про визнання винуватості від 11 березня 2026 року просив затвердити. Наслідки укладення та затвердження угоди, вид покарання, який буде застосовано до нього в разі затвердження укладеної угоди, та виключні підстави оскарження вироку розуміє. У вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв досудовому розслідуванню, повідомляючи усі обставини справи.

Захисник підтримала думку свого підзахисного.

Прокурор вважав, що угода відповідає встановленим вимогам закону і повинна бути затверджена судом з призначенням узгодженого сторонами покарання.

Суд, роз`яснивши обвинуваченому ОСОБА_5 під час підготовчого судового засідання суть обвинувачення та вид узгодженого покарання, його права, передбачені ч.4 ст.474 КПК України та наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, з`ясувавши при цьому, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, статей 468-475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду, а також роз`яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть обмежені в підставах апеляційного та касаційного оскарження вироку, вважає, що сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого щодо визнання винуватості та укладенні відповідної угоди про визнання винуватості немає і це не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок.

Суд також враховує наступне.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України є нетяжкими злочинами. Виходячи з положень статей 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості при викладених вище обставинах може бути укладена.

Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст.472 КПК України, а обвинувачення, з яким погоджується обвинувачений ОСОБА_5 , є обґрунтованим і свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, що підтверджуються доказами та відповідає фактичним обставинам, не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діянь обвинуваченого за ч.3 ст.358 та ч.4 ст.358 КК країни, так як обвинувачений ОСОБА_5 вчинив підроблення офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, та надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, за попередньою змовою групою осіб; використання завідомо підробленого документа, що ґрунтується на зазначених вище обставинах кримінального правопорушення і відповідно до ст.349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.

При узгодженні покарання сторонами враховано як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого, так і особу обвинуваченого, фактичні обставини вчиненого правопорушення, обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий (довідка №3-10022026/26006 від 18.02.2026), має вищу освіту, на даний час тимчасово не працює, одружений (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 від 08.12.2005), має на утриманні 1 неповнолітню дитину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» та протягом життя в КНП «ПНЦ ІФ ОР» не звертався, амбулаторну допомогу не отримував (довідка КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» №346 від 11.02.2026).

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

За таких обставин, сторони обґрунтовано вважають за можливе призначити обвинуваченому покарання за ч.3 ст.358 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік, за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому виразі становить 850 гривень, визначивши остаточне покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – позбавлення волі на строк 1 рік, звільнивши обвинуваченого від призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, поклавши на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, сторонам зрозумілі.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи інших дій, ніж ті, що передбачені в угоді, відповідає фактичним обставинам правопорушень, не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відповідає встановленим національними та міжнародними законодавчими актами вимогам і підлягає затвердженню з призначенням узгодженого сторонами покарання.

Запобіжний захід не обирався. Процесуальні витрати відсутні.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 314, 368, 370, 373, 374, 468-476 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості від 11 березня 2026 року, укладену між прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 , - затвердити.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.358 КК України – позбавлення волі на строк один рік;

- за ч.4 ст.358 КК України – штраф у розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому виразі становить вісімсот п`ятдесят гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази згідно 2 постанов від 27.01.2026: копії та оригінали документів на 14 арк – знищити; мобільний телефон «iPhone 15 Pro» з сімкартою –повернути обвинуваченому ОСОБА_5 .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.

Суддя ОСОБА_11