Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №938/220/26 — Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/220/26

Провадження № 3/938/170/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року селище Верховина

Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Бучинський А.Б., з участю захисника Михайлишин Т.Ю., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, згідно даних протоколу тренер Української асоціації футболу м.Київ, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КпАП України,

в с т а н о в и в:

згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №345766 від 06.02.2026 вбачається, що 06.02.2026 прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку 434 прикордонного знаку на відстані 20 км від лінії державного кордону на території Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах контрольованого-прикордонного району, був виявлений гр. України ОСОБА_1 , за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст.9, 12 Закону України "Про державний кордон України" від 04.11.1991.

З матеріалів справи вбачається, що матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП надійшли до суду 12.02.2026, та відповідно до положень ч.2 ст.277 КУпАП, були призначені до розгляду цього ж дня.

Оскільки особа, яка притягається до відповідальності в судове засідання не з`явилась, з метою належного повідомлення її про дату, час та місце розгляду справи, забезпечення можливості реалізації нею свого права на захист, розгляд справи було відкладено на 18.03.2026.

В судове засідання, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Михайлишин Т.Ю. в судовому засіданні заперечила наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП та просила провадження в справі закрити з цих підстав. Вказала, що протокол про адміністративне правопорушення не містить опису місця й способу вчинення інкримінованого правопорушення, тобто, де саме поза пунктом пропуску через державний кордон та з якою країною було вчинено спробу його перетину та з використанням яких засобів. Також, клопотання ОСОБА_1 від 06.02.2026 року про визнання вини не може бути розцінене як належний та допустимий доказ у справі, оскільки воно було отримане за обставин, що свідчать про відсутність добровільності та усвідомленості дій особи, такий документ був підписаний під тиском та фактичним обманом з боку уповноважених осіб, без надання повної інформації про права та без можливості скористатися правовою допомогою адвоката, що прямо суперечить принципам справедливого розгляду справи. Крім того, особа перебувала у психологічно вразливому стані, що ще більше ставить під сумнів достовірність та правомірність такого «визнання». Окрім того в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 власноруч зазначено, що «перетинати кордон з Румунією не мав», «прибув з метою відпочинку».

Окрім того, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт спроби ОСОБА_1 перетнути державний кордон України. Зокрема, відсутня схема правопорушення, фото- чи відеофіксація, показання свідків або інші документи, що могли б засвідчити рух особи у напрямку державного кордону чи її намір його перетину.

Також, у діях ОСОБА_1 будь-якого умислу чи мотиву незаконного перетину державного кордону України, він є тренером відділу дитячо-юнацького футболу департаменту розвитку футболу Технічної дирекції та працює у громадській спілці «Українська асоціація футболу» та заброньований до 18.11.2026 і має право виїзду за кордон. На момент події він перебував у законно наданій відпустці і скористався цим часом для організації особистого відпочинку у гірській місцевості та забронював відпочинковий будиночок «Highnest.houses» Верховинському районі Івано-Франківської області, с. Буковець, присілок Борисівка. Окрім цього факт відсутності наміру залишати територію Україи підтверджується також посадковим документом «Укрзалізниці» на зворотну дорогу та військово-обліковий документ з мобільного застосунку «Резерв+» що засвідчує перебування ОСОБА_1 на військовому обліку та його статус «бронювання», що виключає можливість його мобілізації.

Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі слід закрити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Виходячи зі змісту положень ст.ст.254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та одних із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. За приписами КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якому викладається суть правопорушення, при доведеності складу якого в діях певної особи, вона може бути піддана заходам кримінально-правового впливу, різновидом якого є стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Так відповідно до диспозиції ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Ознаками об`єктивної сторони правопорушення, за яке передбачена відповідальність частиною першою ст. 204-1 КУпАП, є:

- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України;

- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів;

- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

При цьому, визначальною ознакою об`єктивної сторони даного правопорушення є місце його вчинення.

Суб`єктом правопорушення за ст. 204-1 КУпАП є фізична осудна особа, яка вчинила одне з діянь, визначених серед ознак об`єктивної сторони даного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, долучено:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №345766 від 06.02.2026, згідно з яким 06.02.2026 прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку 434 прикордонного знаку на відстані 20 км від лінії державного кордону на території Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах контрольованого-прикордонного району, був виявлений гр. України ОСОБА_1 , за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст.9, 12 Закону України "Про державний кордон України" від 04.11.1991. В протоколі, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надав письмові пояснення в яких зазначив, що про режимні обмеження в КПР не знав, наміру перетинати кордон з Румунією не мав, прибув з метою відпочинку;

- світлокопію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- клопотання ОСОБА_1 від 06.02.2026 з якого вбачається, що він визнає свою провину та зауважень не має, просить розглядати справу без його участі.

Однак, вказані докази не можуть вважатись такими, що беззаперечно доводять вчинення ОСОБА_1 умисних дій спрямованих на спробу перетину державного кордону України, поза встановленими пунктами пропуску.

Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки за своєю суттю протокол є процесуальним документом, який складений уповноваженим органом щодо вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП та який є підставою для подальшого провадження у справі. Обставини, викладені в протоколі, підлягають перевірці та оцінці за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому, в протоколі, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надав письмові пояснення в яких зазначив, що про режимні обмеження в КПР не знав, наміру перетинати кордон з Румунією не мав, прибув з метою відпочинку.

Крім того, захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності надано суду докази, які підтверджують мету перебування ОСОБА_1 в межах Верховинського району та відсутність в його діях умислу на перетинання державного кордону, а саме: довідку громадській спілці «Українська асоціація футболу» №32/н від 12.02.2026 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 тренер відділу дитячо-юнацького футболу департаменту розвитку футболу Технічної дирекції, працює у Громадській спілці «Українська асоціація футболу» з 14.04.2025 по теперішній час та заброньований до 18.11.2026; наказ №14/к/тм від 27.01.2026 про перебування ОСОБА_1 у відпустці у період з 05.02.2026 по 10.02.2026; скріншот діалогу у мобільному застосунку «Інстаграм», що підтверджує бронювання відпочинкового будиночка «Highnest.houses» у Верховинському районі Івано-Франківської області, с. Буковець, присілок Борисівка, та платіжні інструкції №2.445947483.1 від 13.12.2025 року,№2.511290957.1 від 30.01.2026 року щодо оплати проживання у період з 06.02 по 09.02; посадковий документ «Укрзалізниці» на зворотну дорогу; копію військово-облікового документу №130220221455693900277 з мобільного застосунку «Резерв+», що засвідчує перебування ОСОБА_1 на військовому обліку та його статус «бронювання», що виключає можливість його мобілізації.

Також, суд критично оцінює долучене до матеріалів справи, особою, що склала протокол, клопотання ОСОБА_1 від 06.02.2026, яким він просить суд розглянути справу без його участі та свою провину визнає, оскільки клопотання не містить жодних пояснень, щодо суті правопорушення у вчиненні якого він визнає вину, суперечить наданим поясненням у протоколі, та не підтверджено матеріалами справи. При цьому, захисник вказала, що таке було отримане за обставин, що свідчать про відсутність добровільності та усвідомленості дій особи, такий документ був підписаний під тиском та фактичним обманом з боку уповноважених осіб.

Згідно з ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Таким чином, посадовою особою, яка складала відповідні матеріали та збирала докази по справі, не надані відомості про наявність умислу особи, без фіксації та належного процесуального оформлення фактів, які б свідчили про безпосередню спробу перетину кордону, та про відповідні дії особи, які б вказували саме на спробу перетину державного кордону.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що матеріали справи не містять об`єктивних доказів того, що ОСОБА_1 була вчинена спроба перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, враховуючи викладене та беручи до уваги ту обставину, що особами уповноваженими на складання протоколів про адміністративне правопорушення не надано достатніх, допустимих доказів, які б «поза розумним сумнівом» доводили, що ОСОБА_1 , здійснив спробу незаконного перетину Державного кордону України та доводили його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, обставини події, описані у протоколі про адміністративне правопорушення, не дозволяють зробити висновок про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.9, 204-1, 245,247,251,252,280,283,284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.1 ст.204-1 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: Андрій БУЧИНСЬКИЙ