Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №645/582/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/582/26

Провадження № 2/645/1444/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді Феленко Ю.В.,

за участю секретаря судових засідань – Товстої Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Новосьолова О.В., звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подачі позовної заяви та досягнення дитиною повноліття, а саме, до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подачі позовної заяви та досягнення дитиною повноліття, а саме, до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.07.2015 між сторонами укладений шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис - 1283. Від шлюбу мають двох малолітніх дітей, синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Немишлянського районного суду м. Харкова від 11.11.2025 року шлюб між сторонами розірвано. Позивач самостійно виховує та утримує дітей ,та на даний час проживає з ними у Німеччіні. Зважаючи на викладене, позивач вважає, що відповідач має спроможність сплачувати аліменти на утримання спільних дітей, у зв`язку з чим звернулась до суду.

Ухвалою суду від 09.02.2026 провадження у справі відкрито та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від представника позивача, адвоката Новосьолової О.А. надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився. 11.02.2026 через канцелярію суду подав заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечував та просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази приходить до наступного висновку.

Встановлено, що сторони з 18.07.2015 перебувають у шлюбі, зареєстрованому Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис - 1283, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . (а.с. 4 зворот).

Відомостей про розірвання шлюбу, матеріали справи не містять.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 3827, від шлюбу сторони мають спільного сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с.5)

Також, відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 1773, від шлюбу сторони мають спільного сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .( а.с. 3 зворот)

Батьками дітей зазначені сторони по справі.

Проживання дітей з позивачем, відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків.

Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому такий обов`язок є особистим та рівним як щодо матері, так і до батька дитини.

Згідно зі ст. 181 СК України у разі відсутності домовленості між сторонами щодо обрання способу виконання обов`язку утримувати дитину, питання щодо стягнення аліментів і визначення їх розміру вирішується судом.

З роз`яснень, які містяться в п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За положеннями ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 pоку та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, в усі діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Таким чином, суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.

При визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; ) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).

Доказів того, що відповідач за станом здоров`я або з інших підстав не може приймати участь в утриманні спільних дітей суду не надано. Окрім того, відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст.184СК України розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Положенням ст.191СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.

При визначенні розміру аліментів, які мають бути стягнені з ОСОБА_2 , суд враховує, що під час судового розгляду не встановлено обставин, які б викликали необхідність встановлення мінімального рекомендованого розміру аліментів на утримання дитини та які б перешкоджали відповідачу сплачувати аліменти в більшому розмірі ніж передбачено ст. 182 СК України.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, суд перевіряє чи визнання позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суду не надано жодних доказів про те, що на утриманні відповідача перебувають непрацездатні батьки або інші неповнолітні діти.

Вищевикладене свідчить про те, що визнання відповідачем позовних вимог не порушує прав третіх осіб у зв`язку із ухваленням судового рішення.

З урахуванням вказаного, враховуючи найкращі інтереси дітей та їх потреби, а також визнання відповідачем вимог позову, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини в розмірі 2000,00 грн. щомісячно на кожну дитину.

Отже, суд прийняв заяву відповідача про визнання позову, встановив, що визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та вважає що необхідно ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнений від сплати судового збору згідно вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 200, 206, 247, 263-265, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 28.01.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 28.01.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь держави, судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 у розмірі аліментів за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://fr.hr.court.gov.ua

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.03.2026.

Суддя Ю.В. Феленко